Нормування шуму

2. Нормування рівня звуку в дБА (виміряного за шкалою А).

Перший метод є основним для постійних шумів. Тут нормуються рівні в дБ середньоквадратичних звукових тисків у восьми основних смугах частот з середньо геометричними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

Сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром. Таким чином, шум на робочих місцях на протязі дії більше 4 год не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких приводяться в СН у таблицях чи графічно.

Другий метод нормування загального рівня шуму, виміряного за шкалою А шумометра та названого рівнем звуку вдБА, застосовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шуму, оскільки у другому випадку нам не відомий спектр шуму. (В шумометрах використовуються дві частотні характеристики чутливості А та С. Характеристика А має завал на низьких частотах та імітує криву чутливості вуха людини. Характеристика С практично лінійна у вимірюваному діапазоні частот див. рис. 5.6, б).

Рис. 5.6. Нормування шуму: а – за граничним спектром; б – в дБА; ГС-45 – конструкторські бюро, кімнати програмістів, лабораторії, аудиторії; ГС-60 – приміщення та ділянки точного складання, машинописні бюро; ГС-80 – робочі місця в механічних виробничих приміщеннях

Під нормованим параметром непостійного шуму розуміється еквівалентний (за енергією) рівень звуку широкосмугового, постійного та не імпульсного шуму, який сприймається людиною як даний непостійний шум.