|
||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ринок праці: функції та механізм діїРинок праці – це система економічних механізмів, норм та інститутів, що забезпечують відтворення робочої сили й використання праці. Як на будь-якому ринку, на ринку праці формуються пропозиції праці і попит на працю певного виду. Ринок праці може функціонувати за будь-яких умов. Найпростішими є умови досконалої конкуренції. Для такого ринку характерно: – наявність великої кількості підприємств, що конкурують між собою за те, щоб найняти потрібних працівників; – наявність численних робітників потрібної кваліфікації; – жодне підприємство, жоден робітник не має сильного впливу на ринку праці. Сукупний попит на працю на ринку досконалої конкуренції визначається шляхом підсумовування попиту на працю індивідуальних фірм. А фірма, вирішуючи питання про те, яку кількість робітників їй потрібно найняти, повинна визначити ціну попиту на працю, тобто заробітну плату. Ціна ж попиту на працю залежить від граничної продуктивності праці, тобто приросту продукції, отриманого в результаті наймання додаткової одиниці праці. Додаткова продукція, отримана в результаті наймання додаткових працівників, називається граничним продуктом. Дохід від граничного продукту можна визначити, помноживши граничний продукт на ціну одиниці продукції. Цей дохід називається граничним доходом від граничного продукту. Граничний продукт показує, як змінюється обсяг випуску продукції в результаті наймання кожного додаткового працівника. Доти, поки дохід від граничного продукту більший за виплачувану заробітну плату, є смисл наймати додаткових працівників. Таким чином, попит на працю на ринку досконалої конкуренції визначається двома показниками: заробітною платою і вартістю граничного продукту. Залежність між величиною заробітної плати і розміром попиту на робочу силу виражається у вигляді кривої попиту на працю – монотонно спадної лінії (рис. 14.1).
Рисунок 14.1 – Крива попиту на працю
Сукупна пропозиція праці визначається чисельністю населення, часткою в ньому працездатного населення, середньою кількістю годин, відпрацьованих робітником за рік, якістю праці і кваліфікацією робітників. Пропозиція праці так само, як і попит, залежить від величини заробітної плати. Але залежність тут інша. Крива пропозиції показує, що за підвищення заробітної плати пропозиція праці зростає, а за її зниження – падає. На графіку – зростаюча лінія (рис. 14.2). Для пропозиції праці характерні два явища: “ефект заміщення” й “ефект доходу”. Вони виявляються, коли ми з'ясовуємо реакцію окремих працівників на підвищення ставок заробітної плати. До певного моменту зростання заробітної плати збільшує пропозицію праці, але після досягнення максимального рівня пропозиція праці починає скорочуватися через подальше зростання заробітної плати. Та сама причина збільшення заробітної плати призводить і до зростання, і до скорочення пропозиції праці. Справа в тому, що при найманні на роботу людина обирає між працею і дозвіллям. Праця дає можливість одержати дохід. Але тоді доведеться пожертвувати дозвіллям. За підвищення зарплати є стимул пожертвувати дозвіллям на користь високооплачуваної роботи. У результаті пропозиція праці зростає. Тут виявляється “ефект заміщення”. За подальшого зростання заробітної плати переважає “ефект доходу”, тобто високі доходи стимулюють дозвілля, а не працю, що у цьому випадку розглядається як нижчий товар. Тому зі зростанням доходів пропозиція праці скорочується.
Рисунок 14.2 – Крива пропозиції праці
Перетинання кривих попиту та пропозиції дає рівноважний рівень заробітної плати. За такого рівня заробітної плати в економіці встановлюється повна зайнятість: попит на працю дорівнює пропозиції праці (рис. 14.3).
Рисунок 14.3 – Досягнення рівноваги на ринку праці
Якщо заробітна плата низька і дорівнює W 1, то в цьому випадку попит перевищує пропозицію і на підприємствах не вистачає працівників. З метою залучити робочу силу підприємства збільшують заробітну плату. При цьому усе більша кількість людей буде прагнути одержати роботу (рух лінією пропозиції). Однак зростаюча заробітна плата змусить роботодавців наймати меншу кількість працівників (рух лінією попиту). Якщо заробітна плата досягне рівня W 2, тоді пропозиція перевищить попит. Тому підприємці зможуть заповнити вакантні місця, пропонуючи більш низьку заробітну плату. Кількість бажаючих працювати зменшиться (рух лінією пропозиції). Крім того, за меншу заробітну плату підприємці зможуть найняти більше працівників (рух лінією попиту). Тоді заробітна плата встановиться на рівні W 0: усі підприємці зможуть заповнити свої вакансії, а всі бажаючі одержати роботу зможуть зробити це. Між попитом та пропозицією праці установиться рівновага (точка О). На ринок праці в умовах недосконалої конкуренції впливають профспілки (ставки заробітної плати) і уряд.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |