|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Межа чутливості електричних підсилювачів малих сигналівНа практиці можна побудувати підсилювач з коефіцієнтом підсилення 106 і вище, однак межу чутливості визначатимуть внутрішні шуми підсилювача. Власні шуми підсилювачів по виду їх залежності від частоти можна в першому наближенні розділити на дві складові: білий шум, – спектральна густина потужності S0 якого не залежить від частоти, і флікер-шум (рожевий), спектральна густина потужності якого змінюється зворотньо пропорційно частоті. Сумарна спектральна густина шуму підсилювача може бути описана виразом: , (1.31) де f 0 – частота, при якій білий і рожевий шуми мають однакову спектральну густину. Типова залежність спектральної густини шуму підсилювача від частоти показана на рисунку 1.13. Крива S Σ1 характеризує приведений до входу підсилювача шум для випадку, коли опір Ri джерела сигналу дорівнює нулю, а крива S Σ2 – для випадку коли Ri не дорівнює нулю. Збільшення приведеного до входу шуму при зростанні опору джерела сигналу Ri відбувається по двох причинах. По-перше, до ЕРС шуму підсилювача додається напруга шуму, обумовлена проходженням через джерело сигналу з опором Ri флюктуації вхідного струму підсилювача. По-друге, додається внутрішній шум джерела сигналу. У відповідності до формули Найквіста будь-який електричний активний опір Ri має білий шум, густина якого дорівнює: . (1.32) Дисперсія шумового сигналу на виході підсилювача може бути знайдена інтегруванням спектральної густини шуму по всьому частотному діапазонові: , (1.33) де │ G(f) │ – амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) підсилювача. Якщо підсилювач по своїх динамічних характеристиках еквівалентний фільтрові нижніх частот першого порядку з постійною часу τ, так що АЧХ описується співвідношенням . (1.34) Тоді вихідний білий шум зі спектральною густиною Sб викликає приведену до входу шумову напругу, середнє квадратичне значення якої дорівнює: . (1.35) Внутрішній шум джерела сигналу зі спектральною густиною буде причиною виникнення шумових напруг: . (1.36) При чому, якщо інерційність підсилювача визначається більшою мірою ємністю його вхідного кола, так що τ=RiC вх, то з (16) неважко отримати: . (1.37) Як бачимо, в даному випадку шумова напруга підсилювача не залежить від опру джерела сигналу R і. Формули (1.36) і (1.37) визначають межу чутливості, яка може бути досягнута з допомогою ідеального, нешумлячого підсилювача. При використанні реальних підсилювачів до шумових напруг джерел сигналу додається шумова напруга самого підсилювача. Якщо приведена АЧХ підсилювача рівна одиниці в межах смуги пропускання з частотами f ниж і f верх і рівна нулю за цими межами, то приведена до входу шумова напруга може бути визначена як: . (1.38) Для зменшення межі чутливості підсилювача змінної напруги слід зменшувати ширину його смуги пропускання. Для підсилювачів постійного струму шумоав напруга може бути визначена як: . (1.39) Де C=0,577 – постійна Ейлера, t к – період корекції, τ – постійна часу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |