Цивiльно-правовi договори: поняття, види та форми

Найбiльш поширеним видом Цивiльно-правових вiдносин є цивiльнi зобов'язання.

Вони виникають:

1) за договорами (договiрнi зобов'язання) та iншими правочинами.

2) безпосередньо з акту цивiльного законодавства (наприклад, з акту органiв державноi влади, органу влади Автономноi Республiки Крим, органу мiсцевого самоврядування, з рiшення суду).

3) настання або ненастання певноi подii (охорона i рятування суспiльного майна вiд небезпеки, знахiдка, скарб, заподiяння шкоди iнший особi).

Договiр - одна з центральних категорiй цивiльного права. Згiдно iз ст. 626 ЦК Украiни договiр - це домовленнiсть двох або бiльше сторiн, спрямована на встановлення, змiну або припинення цивiльних прав та обов'язкiв.

Предметом договору завжди є певна дiя, але ця дiя може бути тiльки правомiрною. Якщо предмет договору буде неправомiрна дiя, тобто незаконна, то договiр визнасться недiйсним.

Договiр вважається дiйсним за дотриманням таких умов:

1) законноi дii;

2) полевиявлення сторiн;

3) дотримання встановленоi законом форми договору;

4) право та дiєздатностi сторiн.

Головним елементом кожного договору є воля сторiн, спрямована на досягнення певноi мети, яка не суперечить закону.

Змiстом будь-якого договору є права та обов'язки сторiн, установленi ним. Вiдповiдно до ст. 638 ЦК Украiни договiр вважається укладеним, якщо сторони в належнiй формi досягли згоди з усiх умов договору. Договiр укладається шляхом пропозицii однiєi сторони укласти договiр (оферти) i прийняття пропозицii (акцепту) другою стороною.

Рiзноманiтнiсть форм та видiв договорiв вимагає iх певного впорядкування i, отже, класифiкацiя, що здiйснюється за рiзними ознаками. Найважливiшою є класифiкацiя за такими ознаками:

1) залежно вiд розподiлу обов'язкiв мiж сторономи договори подiляються на одностороннi та двостороннi. В односторонньому договорi одну сторону надiлено лише правом вимоги, а iншу-лише обов'язком задовольнити цю вимогу (наприклад, договiр позики). У двосторонньому договорi, яких у цивiльному правi переважна бiльшiсть, обидвi сторони надiлено взаємними правами та обов'язками (наприклад, договір куплі-продажу, оренди, договiр про сумiсну дiяльнiсть). Договори, в яких беруть участь бiльше нiж двi сторони, що надiленi взаємними правами та обов'язками є багатостороннiми (наприклад, договiр про сумiсну дiяльнiсть iз спорудження житла).

2) залежно вiд наявностi зустрiчного вiдшкодування договори подiляються на вiдплатнi та безоплатнi. До вiдплатних належать договори, в яких одна сторона за виконанням нею обов'язку повинна отримати вiдповiдне вiдшкодування (наприклад, купля-продаж, оренда). Договiр вважається вiдплатним, якщо iнше не встановлено договором, законом або не впливає iз сутi договору. Безоплатним визнається договiр, за яким майнового вiдшкодування або iншиого зустрiчного надання за виконане зобов'язання не передбачено (наприклад, договiр дарування).

3) залежно вiд моменту виникнення договору договори подiляються на реальнi та консенсуальнi. Реальними є договори, якi набувають юридичного значення з моменту фактичного здiйснення певных дiй, тобто передача контрагенту певного майна, грошей (наприклад, договори займу, зберiгання, перевезення вантажу). Консесуальними є договори, що набувають сили з момонту досягнення сторонами згоди. Бiльшiсть цивiльно-правових договорiв є консенсуальними.

4) залежно вiд юридичноi спрямованостi договори подiляють на основнi та попереднi. Основними вважаються договори, якi безпосередньо спрямованi на виникнення прав та обов'язкiв мiж учасниками конкретного договору. Ст. 635 ЦК Украiни вперше дало визначення поняття попереднього договору. Попереднiм є договiр, сторни якого зобов'язуються протягом певного сроку (у певний термiн) укласти договiр в майбутньому (основний договiр) на умовах, встановлених попереднiм договором.

5) залежно вiд наявностi волi осiб на укладання договору договори подiляються на договори, що укладаються на користь контрагентiв, та договоры, що укладенi на користь третьоi осиби. Переважна бiльшiсть договорiв укладасться на користь контрагентiв. Договором на користьтретьоi осиби є договiр,в якому боржник зобов'язаний виконати свiй обов'язок на користь не контрагента за договором, а третьоi особи, яку встановлено або не встановлено у договорi.

Однак в окремих випадках укладання договору може не залежати вiд волi сторiн, що домовляються. Переважна бiльшiсть таких договорiв мають характер публiчного договору, в якому одна сторона - пiдприємець взяла на себе обов'язок здiйснювати продаж товарiв, виконання робiт або надання послуг кожному, хто до неi звернеться. Умови публiчного договору є однаковими для всiх споживачiв.

6) залежно вiд способу укладання договори подiляються на взаємопогодженi та приєднання. У взаємопогоджених договорах враховується воля обох контрагентiв, а у договорах приєднання в формулюваннi умов договору бере участь тiльки одна сторона, а iнша може або прийняти цi умови в цiлому, або нi. Сформульованi цiєю однiєю стороною умови вказують у формулах або iнших стандартних формах (наприклад, типовi бланки договорiв клiєнтiв з банками).

За формою договори можуть бути усними та письмовими. Усна форма договору виконується при здiйсненi усних домовленостей сторiн (наприклад, у бiльшостi випадкiв усно укладається договiр купiвлi-продажу рухомоi речi).

Письмова форма договору подiляються на:

1) просту письмову форму, яка застосовується у разi укладання договорiв мiж юридичними особами, крiм договорiв, що виконуються пiд час iх укладання (наприклад, договiр пiдряду на виконання ремонтних робiт мiж пiдприємством i громадянином).

2) нотарiально засвiдчену письмову форму, яка обов'язкова у випадках, передбачених законом (наприклад, договiр купiвлi-продажу жилого будинку).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язання вiдповiдно до умов договору та вимог ЦК Украiни, iнших актiв цивiльного законодавства настає цивiльно - правова вiдповiдальнiсть, лише при наявностi певних умов:

1) вини;

2) протиправностi дii (бездiяльнiсть);

3) наявнiсть шкоди (майновоi,моральноi);

4) причинного зв'язку мiж протиправною дiєю i недiєю.

Рiзновидами цивiльно - правовоi вiдповiдальностi є:

1) договiрна та позадоговiрна. Договiрна вiдповiдальнiсть настає в разi порушення договору. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть настає у випадках вчинення шкоди чужому здоров'ю чи майну, коли мiж заподiювачем шкоди i потерпiлим цивiльно-правового договору не було.

2) часткова та солiдарна. За частковоi вiдповiдальностi кожна iз зобов'язальних осiб несе вiдповiдальнiсть тiльки у своiй частцi. За солiдарноi вiдповiдальностi кредитор має право звернути стягнення на майно всiх боржникiв частини iх або одного з них.

3) основна та субсидiарна (додаткова). Субсидiарна вiдповiдальнiсть має мiсце за наявнiстю крiм основного боржника ще й додаткового. У разi неможливостi вiдшкодування збиткiв основним боржником до вiдповiдальностi притягається додатковий (наприклад, за вчинену шкоду неповнолiтнiм вiком 14 до 18 рокiв вiдповiдальнiсть несе вiн сам за наявностi у нього власного майна. Якщо такого майна вiн не має, то вiдшкодувати вчинену ним шкоду зобов'язанi його батьки чи пiклувальники).

Поиск по сайту: