Святково-ігрова культура українців

Вже в прадавні часи первісна людина уявляла себе частиною природи і відчувала кровні зв'язки з усіма предметами і явищами навколишнього середовища. Зародження і розвиток землеробства посилило культ рослин, які вона вирощувала. Помічено, що результати землеробства, дуже тісно залежать від природних умов, наші предки почали всіляко задобрювати ці невидимі їм сили. Для цього вони як перед початком землеробських робіт, так і під час вирощування врожаю та після його збору почали виконувати різноманітні ігри, танці, фізичні вправи, що своїми абстрагуючими рухами нагадували землеробські роботи. Отже, до ритуальних фізичних вправ, що відображали підготовку і проведення процесу полювання (метання, біг, боротьба, стрільба), додалися фізичні вправи землеробського спрямування, що в своїй сукупності започаткувало святково-ігрову культуру українців.

Необхідно відмітити той факт, що наші далекі предки мали анімістичний світогляд, за яким тварини, рослини, різні предмети поряд з тілесною природою мають душу. Люди щиро вірили, що є такі боги, які правлять світом і тому

особливо вшановували тих, від кого сподівалися добра і щастя. Зокрема, поворот сонця з літа на осінь знаменувало святе Івана Купала - день „великого очищення вогнем". Різноманітні ігри присвячувались Матері - Землі, богу, що посилає грім та блискавки - Перуну, богу сонця - Ярилові і т.д. Е той час гра була складовою частиною великого магічного ритуалу, що мав на меті вплинути на явища природи і життя. Уславлення божеств піснями, танцями та іграми маги практичну основу - задобрити оточуючу природу і таким чином забезпечити собі достаток і благополуччя.

Прихід весни, наприклад, наші предки зустрічали веснянками - тобто хоровими піснями з іграми і танцями, в яких органічно поєднувались слова, рухи і мелодії. В т далекі часи у веснянках на першому місці була гра - дія. Переважна кількість веснянок що дійшли до наших днів - це драматизовані ігри з розподілом ролей і формою діалогу Тематика і зміст веснянок досить різноманітні. Ще письменник І. Нечуй-Левицький зауважував, що у веснянках ми бачимо копію того, що діється весною на небі і на землі деякі з них відображають рух небесних світил, безсистемний рух хмар у вітряну погоду боротьбу весни з зимою тощо.

Велика частина веснянок має хліборобську тематику. Ці дійства імітують оранку, засів визрівання і збір сільськогосподарських культур і тим самим прагнуть допомогти росту врожайності рослин.

В той час наші предки шанували певних птахів, в яких оселилися добрі духи та боги. Це відображається у весняних іграх.

Таким чином, весняна обрядовість з наявною структурою рухів у веснянках, різнобічні впливає на розвиток і формування всебічно розвиненою особистості залишається: невичерпним джерелом нових ідей та втілень у системі фізичного виховання.

Поиск по сайту: