Обліку

Принципи - це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку і звітності господарської діяльності підприємства. Вони формувались історично під впливом національних особливостей країн, їхнього економічного і політичного розвитку. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.

Виходячи з цього, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Найважливіші з них:

1. Автономності підприємства. Він означає, що кожне підприємство (фірма) розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств. Рахунки підприємства мають бути відокремлені від рахунків його власників. По кожній господарській одиниці ведеться бухгалтерський облік і складається фінансовий (бухгалтерський) звіт.

2. Безперервності діяльності. Підприємство постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність в майбутньому необмежений період часу. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. У звіт про прибутки включаються доходи і витрати, зумовлені нормальною поточною діяльністю підприємства. В разі ліквідації підприємства його майно оцінюється за лівкідаційною (ринковою) вартістю.

3. Двосторонності - засоби підприємства відображаються у двох напрямках: з одного боку - за їх речовим складом (гроші, складські запаси, основні засоби), а з іншого - за джерелами їх формування, які в свою чергу можуть бути залучені (зобов’язання) та власні. Тому принцип двосторонності може бути виражений формулою:

Господарські засоби = зобов’язання + власний капітал.

4.Грошового вимірювання - в бухобліку всі явища, дані, що відображаються, виражені в грошовому вимірі. Можливе застосування і інших вимірів (натуральних, трудових), але узагальнення їх можливе тільки за допомогою грошового вимірника.

5.Собіввартості. В бухобліку відображається собівартість (первісна, історична тощо) засобів, а не їхня ринкова вартість. Це пояснюється двома причинами:

1.оцінка засобів за ринковою вартістю супроводжується великими труднощами її визначення. Крім того, ринкова оцінка (вартість) в будь-якому разі носить елемент суб’єктивності, тоді як собівартість є об’єктивною. 2. Виходячи із принципу безперервності діяльності підприємство не буде швидко реалізувати засоби, які йому належать. Воно їх використовує для забезпечення своєї поточної діяльності. А тому немає необхідності знати ринкову вартість засобів, що знаходяться на підприємстві і використовуються ним.

6. Нарахування. Цей принцип регулює собою момент визнання доходів і витрат. За цим принципом доходи і витрати відображаються в обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані, незалежно від того коли фактично було отримано чи сплачено гроші. Альтернативним методом є касовий метод, за яким доходи визначаються з моменту надходження грошей, а витрати з моменту сплати грошей.

7. Реалізації. Моментом реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції і переходу права власності на неї від постачальника до клієнта.

8. Консерватизму (обачливості, обережності). Доходи обліковуються, коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією, фактом, тоді як витрати та втрати повинні відображатися, коли їх здійснення є ймовірною подією. Це дає змогу уникнути завищення оцінки активів і доходів, а також недооцінки зобов’язань і втрат.

9. Матеріальності або суттєвості. В бухобліку мають бути відображені всі важливі, суттєві події, господарські ситуації.

10. Відповідності - це принцип розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідності) доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи. Облік доходів за даний звітний період здійснюється за принципом нарахування та реалізації.

11. Постійності - вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики протягом тривалого часу. Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обґрунтовані і докладно описані в додатку до фінансової звітності (амортизація, нарахування зносу і т. ін.).

12. Періодичності - можливість і необхідність поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання звітності і виявлення результатів діяльності (рік, квартал).

Поиск по сайту: