Принципи створення та функціонування ІС обліку

Велике значення в реформуванні системи бухгалтерського обліку має створення АІС обліку на основі обчислювальної техніки, засобів телекомунікації та розвинених інструментальних засобів.

У теорії та практиці створення інформаційних систем виокремлюють три підходи: локальний, глобальний та системний.

Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні сис­теми створюють послідовним нарощуванням задач. Проект на предмет його повноти взагалі не розглядається, і втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрями розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також побудувати її модель.

Переваги: відносно швидка віддача, наочність задач, розроблення невеликими «замкнутими» групами, простота керування системи.

Недоліки: не можна забезпечити організацію комплексів задач, дублювання, постійну перебудову програм та організацію задач. Це дискредитує ідеї створення інформаційної системи.

За глобального підходу розробляють проект, а потім запровад­жують. Як правило, це приводить до морального старіння проекту ще до його впровадження.

Системний (комплексний) підхід щодо створення інформаційної системи — це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.

За системного підходу економічний об’єкт розглядають як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, що перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, пов’язаних процесами перетворення вхідної інформації в іншу вихідну інформацію.

Системний підхід охоплює такі принципи: кінцевої мети, єдності, взаємозв’язку, модульної побудови, ієрархії, розвитку, децентралізації, врахування невизначеності та випадковості в системі.

Характерні ознаки системного підходу: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; типізація та стандартизація рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збіль­шення функціональних задач.

Із цього випливає, що згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих інформаційних систем (АІС) потрібно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

Принцип системності. Потрібно встановити такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечували б її сумісність і взаємодію з іншими системами. Тобто всі зв’язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності системи оподаткування мають розглядатися як єдине ціле.

Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована інформаційна система повинна створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АІС.

Принцип стандартизації. Під час створення систем має бути раціонально застосовано типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації для того, щоб можна було уніфікувати прийоми, методи, інструкції, що керують роботою персоналу.

Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АІС та кінцевим результатом.

У процесі створення АІС виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; принцип надійності системи; принцип продуктивності; принцип пристосування.

Принцип безпеки даних. Інформація має бути захищеною від несанкціонованого доступу, будь-яке порушення в системі має бути виявленим.

Принцип надійності. Програмне та апаратне забезпечення має бути високо надійним. Інформація має бути точною, доступною та надаватися без затримок.

Принцип продуктивності. Жорсткі вимоги до термінів оброблення інформації, оперативне надання інформації.

Принцип пристосування. Наявні інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та розширення, навіть за умови повної модифікації системи інформація має бути збереженою.

81. Розкрийте особливості ведення електронної картотеки основних засобів.

Однією з програм, яка повноцінно виконує всі завдання пов’язані з обліком основних засобів, і в останній час набуває все ширшого розповсюдження серед установ і організацій Держводгоспу України, являється „1С: Бухгалтерія 7.7”.

В комп’ютерній системі для формування і відображення операцій руху основних засобів передбачено відповідні шаблони електронних документів. Для аналітичного обліку основних засобів автоматизованим шляхом ведеться інвентарна картотека, в якій відображаються всі необхідні дані для управління в обліку даних.

В межах одного довідника різні елементи можуть бути об'єднані в групи. всі дані щодо наявності основних засобів зберігаються в довіднику “Необоротні активи”, що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві.

В порівнянні з традиційним паперовим носієм комп'ютерна інвентарна карта включає більшу кількість реквізитів. Організація бази дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості по групах. розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу по кожному об'єкту. При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки. Крім картотеки записи заносяться до журнали бухгалтерських проводок і поповнюють списки об'єктів, які надійшли або були переміщені.

82. Розподілена технологія обробки облікових даних.

Новою системою автоматизації бухгалтерського обліку є розподілена система обробки даних (РСОД).

Технологія автоматизації бухгалтерського обліку в умовах РСОД використовує універсальний режим роботи, який реалізує як децентралізовану обробку інформації, характерну до окремої обчислювальної машини, так і централізовану, коли численні ПК працюють паралельно, розв’язуючи свої задачі, а в разі потреби між ними здійснюється обмін інформацією. Такий режим відповідає безпосередньо специфіці облікової роботи, коли окремий бухгалтер на своїй обчислювальній машині виконує всі облікові операції своєї дільниці, а результати надсилає по комунікаційних каналах до відповідних інстанцій.

РСОД в умовах функціонування АРМ бухгалтера має будуватися на основі виділення таких трьох рівнів управління: вищого (на основі АРМ бухгалтера категорії III), де здійснюється управління бухгалтерським обліком в цілому по підприємству; середнього (на основі АРМ бухгалтера категорії ІІ), де здійснюється управління на рівні дільниць обліку (комплексів задач); нижчого (на основі АРМ бухгалтера категорії І), де здійснюється безпосереднє управління діяльністю цеху, дільниці, бригади, складу, комори, відділу тощо. Три рівні системи управління охоплюють усю сукупність проблем з обліку, контролю та аналізу господарської діяльності.

АРМБ категорії І необхідне для формування й підготовки первинної інформації безпосередньо на місці її виникнення (у цехах, складах та інших підрозділах), а також для розв’язування необхідних облікових контрольних і аналітичних задач. Первинні дані реєструються безпосередньо на робочому місці, де вони виникають, і передаються по певному ланцюжку. У процесі розв’язання задач на кожному робочому місці виявляють відхилення, а також їх причини і тих, хто винний у цих відхиленнях, відомості для оперативного управління процесом виробництва на рівні філії, дочірніх підприємств, дільниць, цехів, відділів та інших виробничих одиниць.

На АРМБ категорії II здійснюється контроль проходження первинної інформації і розв’язується низка аналітичних і контрольних задач. Тут також виявляють відхилення від нормальних умов роботи за дільницями обліку (комплексами задач). На цьому етапі отримувана інформація підлягає логічному контролю на коректність, а також здійснюється автоматичний контроль за відповідністю даних аналітичного і синтетичного обліку. Крім того, на АРМБ категорії ІІ здійснюється моделювання облікового процесу, контролю та аналізу, а також прийняття управлінських рішень з окремого комплексу задач.

АРМБ категорії III призначене для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, а також для узагальнення зведених даних, пов’язаних з розв’язуванням регламентних задач зі складання оперативної та періодичної звітності. На цьому АРМБ здійснюється оперативний контроль щодо використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів, аналізується виконання показників структурними підрозділами, а також додержання чинних норм матеріальних і трудових витрат, виявляються негативні відхилення від діючих систем нормування або планування, розв’язуються задачі управлінського обліку, моделювання облікових даних.

АРМБ в інформаційній системі будуються з розподіленими базами даних. Автоматизація обліку, контролю та аналізу з розподіленими базами даних має характеризуватися такими основними особливостями:

• поєднанням централізованого і децентралізованого управління засобами;

• вибором оптимальної структури розподілених баз даних;

• раціональним розміщенням у цих базах завдань і запитань;

• забезпеченням вірогідності облікової інформації, що передається та обробляється:

• здійснення контролю та аналізу безпосередньо на місці виникнення інформації.

Поиск по сайту: