Що розуміють під управлінням? Структура системи управління

Під управлінням в роботі з ІС розуміють керування процесами проектування інформаційної системи. У спеціалізованих організаціях управління проектними роботами здійснюється на таких рівнях: 1) керівник організації і його заступники; 2) планово-виробничий відділ; 3) керівники функціональних підрозділів; 4) керівники проектів (головні конструктори); 5) відповідальні виконавці (керівники груп). На кожному рівні управління існує певне уявлення про систему, яка створюється, й сам процес проектування. Воно визначається колом посадових обов’язків і характером функцій, які виконують представники кожного рівня в процесі створення системи. Сам процес управління складається з таких функцій (етапів): прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

150.Які рівні управління ви знаєте і як вони насичені задачами планового, облікового і аналітичного характеру?

Існує 3 рівня управління:

1) Вищий рівень;

2) Середній

3) Оперативний

Оперативний рівень характерний для простих працівників. На цьому рівні ведеться облік.

Облік – функція, спрямована на одержання інформації про перебіг роботи підприємства.

Обєктами обліку на цьому рівні є склади та цехи.

Середній рівень характерний для менеджерів, начельників цехів і т.д. Менеджери, начальники цехів та складів звітуються перед вищими органи мами управління.

Вищий рівень характерний для управлінського персоналу (директор, головний бухгалтер). На цьому рівні приймаються управлінські рішення (притаманні такі функції управління як планування, прогнозування та аналіз)

Планування – функція, за допомогою якої в ідеальній формі реалізуються цілі управління.

Аналіз та регулювання – зіставлення фактичних показників із директивними і визначення відхилення, встановлення причин відхилення, пошук способів виправлення ситуації, що склалася, і прийняття управлінських рішень.

Прогнозування – відображення ймовірного твердження про майбутній стан господарських процесів (наприклад, прогнозований розмір прибутку)

Даним рівням управління характерне підтримання системного підходу.

Системний (комплексний) підхід щодо створення ІС — це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.

За системного підходу екон об’єкт розглядають як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, що перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, пов’язаних процесами перетворення вхідної інформації в іншу вихідну інформацію.

Системний підхід охоплює такі принципи: кінцевої мети; єдності; зв'язностi; модульної побудови; ієрархії, функціональності, розвитку, децентралізації, невизначеності.

Характерні ознаки системного підходу: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; типізація та стандартизація рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збіль­шення функціональних задач.

Поиск по сайту: