|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Єдина система класифікації кодування. Види класифікаторів, що застосовуються в б.оСистема класифікації та кодування є важливою складовою інформаційного забезпечення. Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, що належить до мовних засобів управління. Класифікація – поділ множини об’єктів на угрупування за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами. Система класифікації – сукупність методів і правил розподілу множини об’єктів на підмножину відповідно до ознак схожості або несхожості. Засобами вираження результатів класифікації є кодування. Кодування – процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатурою. Код – знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угрупування чи об’єкта класифікації. Результатом класифікації і кодування є класифікатор. Класифікатор – систематизоване зібрання однорідних найменуваня та їх кодових позначень. Способи творення класифікаторів техніко-економічної інформації: - системний – інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів управління; - локальний – у межах одного підприємства, організації, установи. Система класифікації характеризується використаним методом класифікації. Метод класифікації – це сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань та їхні зв’язки між собою. Розрізняють два методи класифікації – ієрархічний і фасетний. Методи кодування – являє собою сукупність правил, за якими просвоюються коди окремим об’єктам номенклатури. Для кодування інформації в ІС застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів. Результатом робіт із класифікації та кодування є розроблення класифікаторів за типом об’єктів і категоріями. Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів: - загальнодержавні (державні) класифікатори; - міжгалузеві класифікатори; - галузеві класифікатори; - класифікатори підприємств (локальні). Наведемо перелік основних загальнодержавних та галузевих класифікаторів: СПАТО — система позначень автономій, територій, областей; УКФВ — український класифікатор форм власності; КОПФГ — класифікатор організаційно-правових форм господарювання; ЄДРПОУ — єдиний державний реєстр підприємств, організацій України; ЗКГНГ — загальний класифікатор галузей народного господарства; СПОДУ — система позначень органів державного управління; УКВ — український класифікатор валют; УКП — український класифікатор продукції; КОВ — класифікатор одиниць виміру; УСГК — українська стандартна галузева класифікація; УБК — українська бюджетна класифікація; КВПП — класифікатор видів платників податків; КБУ — класифікатор банківських установ; УКОЗ — український класифікатор основних засобів; Наведемо приклад кодових позначень: УКУД — український класифікатор управлінських документів. Код уніфікованої форми документа складається з 7 цифрових десяткових знаків і контрольного числа.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |