Облік витрат на виробництво

Призначення комплексу задач: визначення фактичної собівартості обсягу витрат на виробництво.

Вхідна інформація: поопераційні трудові й матеріальні витрати.

Вихідна інформація: витрати на виготовлення продукції.

Склад і зміст інформаційної бази з обліку витрат на виробництво представлено так.

Основна нормативно-довідкова інформація:

· довідник планових відсотків непрямих витрат використовується для оцінювання незавершеного виробництва, допоміжного виробництва, для визначення частки накладних витрат на виріб, замовлення, види послуг;

· довідник нормативних витрат на деталі, вироби, замовлення, види послуг призначений для визначення нормативних витрат продукції (послуг);

· довідник допустимої кореспонденції рахунків використовується для контролю введеної інформації з погляду правильності поставлення кореспонденції проводок і для аудиторських перевірок проведених господарських операцій;

· довідник планової собівартості продукції використовується для аналізу стану фактичних даних, а також для моделювання й прогнозування витрат на виробництво;

· довідник причин і винуватців відхилень від норм витрат потрібний для ідентифікації причин і для групування даних для прийняття управлінських рішень;

· довідник типових господарських операцій використовується для автоматичного формування кореспонденції бухгалтерських рахунків;

· довідник підприємств;

· довідник структурних підрозділів тощо.

Облік витрат на виробництво — зведена ділянка обліку відносно інших ділянок. Він базується майже на всіх документах первинного та зведеного обліку діяльності підприємства, і його документація повинна забезпечувати розподіл витрат за економічними елементами, місцями виникнення, статтями та об’єктами калькуляції.

Вхідна інформація обліку витрат на виробництво — це сфор­мована на машинних носіях інформація, що є результатом розв’язання задач з обліку основних засобів, запасів, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, обліку готової продук­ції, її відвантаження й реалізації.

Вихідна інформація така:

· відомість відхилень від норм фактичних витрат на виробництво використовується для контролю витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів за кожним структурним підрозділом у розрізі статей і прийняття управлінських рішень;

· відомість аналітичного обліку загальновиробничих витрат (для аналізу загальновиробничих витрат за статтями за конкретний звітний період);

· моделі аналізу загальновиробничих та адміністративних витрат використовуються для відображення загальновиробничих і адміністративних витрат у розрізі статей витрат, окремих замовлень, видів робіт (послуг), і забезпечують керівництво підрозділів автоматичним формуванням управлінських рішень;

· відомість відхилень від норм фактичних витрат використовується для контролю й аналізу відхилень фактичних витрат матеріалів, заробітної плати у виробництві (за причинами та винуватцями) від норм;

· відомість аналітичного обліку по рахунках застосовується для здійснення детального обліку, контролю й аналізу непрямих витрат;

· відомість аналізу втрат від браку відображає інформацію про витрати на забраковану за звітний період продукцію та надає керівництву підприємства інформацію про втрати з початку року по конкретних об’єктах обліку;

· оборотна відомість використовується для розрахунку й формування витрат, що списуються на собівартість продукції за статтями витрат, а також для визначення незавершеного виробництва;

· відомість визначення фактичної собівартості готової продукції містить інформацію, що дає можливість проаналізувати та проконтролювати рух засобів і правильність віднесення витрат на відповідні об’єкти зведеного обліку, а також для аналізу господарської діяльності підприємства;

· відомість загально-виробничих і адміністративних витрат дає можливість контролювати слушність і повноту розподілу загальновиробничих і адміністративних витрат;

· моделювання витрат на виробництво забезпечує на підставі наявних фактичних даних, нормативно-довідкової інформації та бази знань здійснення розрахунку й відображення оптимального використання ресурсів, а також можливість отримання інформації про відхилення та пропоновані шляхи недопущення пере­витрат за окремими статтями витрат.

Автоматизоване оброблення даних з обліку витрат на виробництво, як правило, виконується після автоматизації інших ділянок обліку, і передбачає групування витрат за аналітичними й синтетичними рахунками, що забезпечується формуванням відпо­відних ре­гістрів або виконанням розрахунків по окремих елементах витрат: ві­домостей розподілу нарахованої заробітної плати та витрат матеріалів за шифрами аналітичного обліку й синтетичними рахунками; розрахунків сум на соціальне страхування, резервів відпускних тощо.

За послідовністю виконання всі задачі обліку витрат на вироб­ництво розподіляють на окремі комплекси:

· виявлення та розподіл прямих витрат;

· облік та розподіл комплексних витрат;

· облік втрат у виробництві;

· облік незавершеного виробництва;

· облік витрат основного виробництва;

· складання зведених регістрів;

· розрахунки калькуляції собівартості продукції.

Ці комплекси задач входять до складу АРМ бухгалтера з обліку виробничих витрат відповідних рівнів:

На першому рівні формуються й готуються первинні дані з обліку витрат на виробництво, які утворюються в місцях виникнення інформації.

II-й рівень забезпечує контроль інформації І-го рівня, виконує регламентні та запитові задачі в цілому по підприємству.

На III-му рівні забезпечується аналіз роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнюються зведені дані витрат на виробництво, здійснюється оперативний контроль за використанням трудових, матеріальних і грошових ресурсів, організація внутрішнього аудиту.

Поиск по сайту: