|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ієрархічна модель індивідуальності людиниПлан заняття: Експрес-опитування: «Основні поняття за темою» (людина, індивід, особистість, індивідуальність, індивідуалізація). Питання до семінарського заняття: 1. Основні напрямки дослідження індивідуальності у сучасній психології: підходи та традиції (Б.М. Теплов та ін.). 2. Структура та рівні індивідуальності в працях вітчизняних дослідників (Б.Г.Ананьєв, О.В.Лібін, В.С.Мерлін та ін.). Визначення основних підструктур індивідуальності. 3. Співвідношення природного та соціального в структурах індивідуальності та особистості. 4. Форми розвитку та індивідуальність. Основні координати, проблеми, задачі, традиції та методи дослідження індивідуальності – обговорення узагальнювального питання за «круглим столом». Контрольні питання. Перевірочні завдання 1. Виділите два-три самих перспективних підходів в дослідженні індивідуальності в XXI столітті. Обґрунтуйте свою відповідь. 2. Оцініть запропоновані визначення індивідуальності (точність, повнота, диференційованість): - це складна система, що саморозвивається; характеризується балансом основних ефектів внутрішньої й зовнішньої взаємодії - оптимальністю, компенсаторністю, адаптивністю й результативністю; - людина, яка характеризується з боку своїх соціально значимих відмінностей від інших людей; - своєрідність психіки й особистості індивіда, її неповторність. 3. Хто є автором ієрархічної теорії індивідуальності? 4. До якої підструктури індивідуальності відносяться дані характеристики: здатний, успішний, замотивований? Назвіть інші підструктури. 5. Заповните пропуски: .... в онтогенезі формується раніше, ніж.... (особистість, індивідуальність). 6. Розробіть план-проспект комплексного дослідження особистості з метою складання індивідуального психологічного портрета. Рекомендована література [2], [4], [5], [8], [18], [20], [21], [23], [24], [25], [26], [27], [29], [35], [38]. Змістовий модуль II Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу. Координати індивідуальності людини Семінарське заняття № 3 Відмінності в пізнавальній та мотиваційно-потребовій сфері План заняття 1..Індивідуальна специфіка психічних процесів. 2. Відмінності в емоційно-вольових проявах. 3. Індивідуальні особливості мотивації. Контрольні питання. Перевірочні завдання. 1. Із якої причини один і той же подразник примушує одну людину звернути на себе увагу, для іншої — залишається зовсім або майже зовсім непоміченим? 2. Від чого залежать індивідуальні особливості мислення? 4. Як відображаються в мовленні особливості розумової і трудової діяльності людини, специфіка її професії? 5. Чи є однаковими поняття «вид пам’яті» та «тип пам’яті»? 6. Якою мірою творча уява необхідна юристу, філологу, історику і в чому вона конкретно може виражатися? 7. Какова связь экономического статуса и интеллекта? 8. Чи погоджуєтеся ви з думкою вчених, аргументуйте свою відповідь. Американський вчений Е.Рітво стверджує, нібито пристрасть до патологічної брехні передається через дефектний ген. А Нью-Йорський психіатр Р.Гольдштейн вважає, що будь-яка людина обманює в середньому 100 разів у рік; говорити неправду для нас так само природно, як їсти і спати. 9. Чому не можна дати правильну характеристику особистості, ігноруючи систему її провідних потреб і мотивів? Рекомендована література 1. Введение в психологию /Под общ. ред. проф. А.В.Петровского. – М.: Изд. центр ”Академия”, 1997. - С. 117 - 238. 2. Либин А.В. Дифференциальная психология: На пересечении европейских, российских и американских традиций. – М.: Смысл, 2004. – С. 81 - 112. 3. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2001. - С. 163 – 372; 416 – 436. 4. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: „Центр навчальної літератури”, 2004. – С. 99 – 110; 125 – 140; 141 - 210. 5. Немов Р.С. Психология. Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - Кн.1. Общие основы психологии. – М.: ВЛАДОС, 1995. – С. 141 – 282. 6. Познавательные психические процессы /Сост. и общ. ред. А.Г.Маклакова. – СПб.: Питер, 2001. 7. Психологія: Підручник /За ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – С. 181 – 336. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |