Стадія І — збільшення середньої продуктивності

• APLзбільшується і досягає свого максимуму при MP_L = AP_L, що відповідає точці перетину кривих MP_L та AP_L

• граничний продукт (MP_L) більший від середнього продук­ту (AP_L), останній збільшується;

• граничний продукт (MP_L) є додатним.

Послідовне збільшення змінного ресурсу від 0 до L₂ сприя­тиме збільшенню середнього продукту (AP_L), загального про­дукту (TP_L), граничний продукт є додатним.

Стадія ІІ — максимальної загальної продуктивності, сукупного продукту (TP_L)

Починається з точки, де середній продукт є максимальним (перетин кривих MP_L та AP_L), і продовжується до точки, де су­купний продукт (TP_L) набуває максимального значення:

• середній продукт (AP_L) спадає, але є високим;

• граничний продукт (MP_L) зменшується, але ще додатний;

• послідовне збільшення змінного ресурсу від L₂ до І₃ сприятиме досягненню максимального значення сукупного про­дукту (TP_L).

Стадія III — від'ємного граничного продукту

Починається з точки, де сукупний продукт (TP_L) набуває максимального значення, і доходить до точки, де середній продукт (AP_L) і сукупний продукт (TP_L) дорівнюють нулю (точка перетину кривих AP_L, TP_L та осі абсцис):

• середній продукт (AP_L) та сукупний продукт (TP_L) є спад­ними і досягають нуля;

• граничний продукт (MP_L) є від'ємним; збільшення змінного ресурсу від L₃ веде до спадання про • збільшення змінного ресурсу від L₃ веде до спадання про­дуктів сукупного (TP_L), середнього (АР_L) та граничного (MP_L). Це є проявом закону спадної віддачі факторів ви­робництва.

Кількість змінного ресурсу не повинна перевищувати L₃, що пов'язано з особливостями III стадії. Фірмі недоцільно зупиня­тися і па І стадії виробництва, бо залучення кожної одиниці змінного ресурсу збільшує сукупний продукт (TP_L). Фірмі най­доцільніше перебувати у II стадії і залучати кількість змінного ресурсу в інтервалі від L₂ до L3 що дає можливість отримати сукупний продукт в обсязі від ТР₂ до ТР_тах. Зазначимо, що кількість змінного ресурсу L₂ (MP_L = AP_L; AP_L = max) часто на­зивають екстенсивною границею фіксованої кількості постій­ного ресурсу, a L₃ (TP_L = max) — інтенсивною границею. Закон спадної віддачі – послідовне додавання кількості змінного ресурсу (працюючих) до постійного граничний продукт зменшується.

Постійний ресурс використовується екстенсивно, якщо кількість змінного ресурсу менша, ніж L₂, і інтенсивно — в разі залучення у виробництво змінного ресурсу в обсязі від L₂ до L₃

Таким чином, для фірми, що орієнтується на максимізацію прибутку, вибір обсягу виробництва обмежений, екстенсивною (AP_L — max) та інтенсивною (MP_L — 0) границями використан­ня змінного ресурсу.

Поиск по сайту: