Приготування розчину вручну та механізованим способом

Підготовка і обробка складових матеріалів розчину (гашення вапна, пересіювання піску тощо) та його приготування вручну дуже трудомісткий та малопродуктивний процес, на виконання якого потрібна велика кількість малокваліфікованих робітників. Тому ці роботи виконують механізовано за допомогою відповідних машин. Штукатурні розчини вручну приготовляють лише для ремонтних або малих обсягів штукатурних робіт.Гашення вапна у невеликих обсягах здійснюють вручну, в дерев'яному ящику, у торці якого зроблено отвір, затягнутий металевою сіткою. В інших випадках це роблять у вапногасни-ках. У будівельній практиці частіше застосовують вапногасники марок СБ-29 або СМ-1247А.

Вапногасник CM-1247А складається із завантажувального бункера, гасильного барабана, зливного жолоба, кли-нопасової передачі та електродвигуна. Всі деталі змонтовано на похилому металевому каркасі 10. Кут ухилу верхньої площини каркаса складає 6—8°. Це зроблено для того, щоб вапняне молоко самопливом стікало в яму. В комплекті з вапногасником надходить пульт управління з кабельною переноскою. Барабан з двома бандажами спирається на котки двох валів приводу 11. Обертання котків, а значить і барабана, здійснюється за допомогою клинопасової передачі 12 від електродвигуна 13.3 одного боку барабана знаходиться отвір, через який подається негаше-не вапно в грудках завбільшки до 8 см і вода, що розприскується розприскувачем 3. Реагуючи з водою, вапно гаситься. З протилежного боку барабана зроблено сітчасте дно 7, через яке проходить вапняне молоко і по жолобу 9 стікає у викопану в землі яму. Тут же обладнано спеціальний люк 6 для періодичного вивантаження відходів. Під час роботи вапногас-ника люк повинен бути закритий. Під час обертання барабана розміщені в ньому поздовжні гребінці 4 з зубцями сприяють подрібненню грудок вапна.

Рис. 1. Вапногасник CM-1247А:

1 - кран; 2 — завантажувальний бункер; 3 — розприскувач води; 4 — гребінці; 5 - гасильний барабан; 6 - люк для вивантаження відходів; 7 - сітчасте дно барабана; 8 - регулятор жолоба; 9 — зливний жолоб; 10 - каркас; 11 — вал приводу з котками; 12 — клинопасова передача; 13 -електродвигун

Для просіювання сипких зернистих заповнювачів застосовують грохоти, а для проціджування штукатурних і інших розчинів — вібросита.

Інерційний грохот С-441 застосовують для пересіювання піску та декоративних заповнювачів у невеликих обсягах. Він складається з щілинного рухомого сита, завантажувального бункера, ексцентрикового вала, клинопасової передачі та електродвигуна. Всі деталі грохота змонтовані на металевому каркасі.

Під час роботи грохота електродвигун за допомогою клинопасової передачі і ексцентрикового вала передає ситу вібрувальні рухи. При цьому заповнювач, що потрапляє на сито через завантажувальний бункер, пересіюється. Зерна заповнювача, які більші за 7 мм, залишаються на ситі і видаляються окремо.

Рис. 2. Вібросито СО-34:

1 гумові пробки; 2 рухома рама сита; 3 ексцентриковий механізм; 4 опорна плита; 5 електродвигун; 6 сито

Для переціджування розчинів частіше застосовують вібросита марок СО-18 або СО-34.

Вібросито СО-34 складається з опорної плити, рухомої рами, з закріпленим над нею ситом, електродвигуна і ексцентрикового механізма. Рухома рама стоїть на опорній плиті на чотирьох гумових пробках. Вібросито застосовують для проціджування штукатурного розчину для накривки та фарбувальних сумішей.

Під час роботи електродвигун 5 через ексцентриковий механізм 3 змушує сито 6 вібрувати. При цьому розчин, що подається на сито, переціджується і по жолобу надходить у підставлену тару.

Розчинозмішувач СО-23Б застосовують для приготування розчинів на будівельних об'єктах з невеликим обсягом робіт. Конструкція розчинозмішувача дозволяє не тільки приготувати розчин, а й відвести його на потрібне місце будівельного майданчика.

Рис. 3 Розчинозмішувач СО-23Б

1 тачка; 2 змішувальний бункер; З рухомі лопаті; 4 нерухома лопать; 5 траверза; б редуктор; 7 пускач; 8 електродвигун; 9 колісний візок

Механізоване приготування розчинів у розчинозмішувачах підвищує продуктивність праці, знижує собівартість приготування розчину, підвищує його якість і полегшує працю робітників. Крім розчинозмішувачів, для приготування штукатурних розчинів можна застосовувати бетонозмішувачі невеликої продуктивності. Найбільш поширеними є розчинозмішувачі марок СО-23Б, СО-26Б, СО-46А та СО-220А.

Розчинозмішувач складається з двох частин: змішувача, змонтованого на колісному візку, та бункера-тачки. До комплекту розчинозмішувача входять два бункери-тачки, що дає змогу рівномірно постачати розчин бригаді. У верхній частині візка 9, на траверзі 5 змонтовано змішувальний вузол, який складається з електродвигуна 8, редуктора 6 і рухомих лопатей. До траверзи-змішувача приєднано нерухому лопать 4, положення якої дозволяє регулювати швидкість обертання змішувального бункера 2. Траверза з лопатями обертається навколо горизонтальної осі і може бути зафіксована у трьох положеннях: робочому, холостому і транспортному.

Рис. 4. Розчинозмішувач СО-46А:

1 візок; 2 електродвигун; З редуктор; 4 змішувальний барабан; 5 рукоятка; 6 захисні грати; 7.вал з лопатями

Приготовляючи розчин, у змішувальний бункер засипають відповідні його компоненти. При піднятій траверзі, закочують бункер-тачку під змішувальний механізм і опускають його так, щоб траверза стала у горизонтальне положення. Після включення пускового пристрою, що розміщується на двигуні, останній за допомогою редуктора приводить в дію рухомі лопаті, які перемішують розчин. Коли розчин готовий, траверзу відкидають, а бункер-тачку з розчином відкочують на задане місце. В цей час другу порцію розчину приготовляють у другому бункері-тачці.

Розчинозмішувач СО-46А за продуктивністю і розміром готового замісу майже такий самий, як розчинозмішувач СО-23Б. Він складається з візка, електродвигуна з пусковим пристроєм, редуктора та змішувального барабана, в середині якого розміщено вал з чотирма лопатями. Завантажувальний отвір барабана перекривається захисними гратами.

Рис.5.Розчинозмішувач СО-220А:

1 ківш: 2 скіповий підйомник. З дозувальний бачок; 4 пасова передача; 5 електродвигун; 6.редуктор; 7 змішувальний барабан; 8 підпорна рама

Після включення електродвигун 2 потужністю 1,5 кВт за допомогою редуктора З приводить у рух вал з лопатями 7. Для приготування розчину у змішувальний барабан заливають потрібну кількість води або вапняного молока, додають сухі компоненти розчину і перемішують 1—2 хв. Щоб вивантажити готовий розчин, переключають рух змішувального вала. При цьому барабан повертається і готовий розчин за допомогою лопатей вивантажується у підставлену тару. Потім рукояткою 5 повертають барабан у робоче положення і засипають нову порцію вихідних матеріалів розчину.

Таку саму конструкцію і принцип роботи має розчинозмішувач СО-26Б, але приводом у ньому є двигун внутрішнього згоряння, що працює на бензині, і це дає змогу застосовувати його на будівельних об'єктах, на які не подається електроенергія.

Розчинозмішувач СО-220А (рис. 5) більшої продуктивності застосовується для приготування звичайних і декоративних розчинів та мастик. Він складається із змішувального барабана місткістю 150 л, в середині якого розміщується вал з лопатями, скіпового підіймача з завантажувальним ковшем, дозувального бачка, електродвигуна та передавального механізму. Всі деталі розчинозмішувача закріплені на рамі 8,

Під час приготування розчину в змішувальний барабан з дозувального бачка 3 місткістю 40 л подають воду або вапняне молоко у кількості, потрібній для цієї порції розчину. Сипкі матеріали в певних пропорціях завантажують у ківш / і, ввімкнувши скіповий підіймач 2, пересипають їх у барабан 7 розчинозмішувача. Після цього ківш опускають долі.

Під час роботи розчинозмішувача електродвигун 5 потужністю 2,8 кВт за допомогою пасової передачі і редуктора обертає вал з лопатями, які перемішують розчин. Готовий розчин випускають через спеціальний отвір у барабані змішувача у підставлену тару. На перемішування розчину потрібно 1,5—2 хв.

При механізованому приготуванні розчину забороняється: очищати барабан і вивантажувати розчин лопатою з розчинозмішувача під час його роботи; стояти під навантажувальним ковшем, змащувати або ремонтувати окремі вузли розчинозмішувача під час його роботи.

При великих масштабах будівництва розчини готують на централізованих вузлах або заводах, що дає змогу механізувати всі виробничі процеси, поліпшити якість розчинів і значно зменшити витрати праці на їх приготування. Із заводів розчин перевозять на будівельні майданчики спеціальним автотранспортом.

Приготування розчину вручну:

Для замісу одного мішка підготувати ємність 40-50 літрів. У робочу ємність залити 4 літри води. Потім повністю висипати вміст одного мішка (8 кг) сухої теплоізоляційної суміші, перемішати міксером 5 хвилин, додати необхідну кількість води до здобуття в'язкого без грудок розчину. Перемішану суміш залишити на 1-2 хвилини для повного розчинення всіх компонентів і стабілізації розчину, а потім ще раз перемішати на протязі 2-3 хвилин до здобуття гомогенної, щільної і в'язкої маси, що важко сповзає з вертикально переверненого шпателя.

Поиск по сайту: