|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
О.Н. Ярмиш, ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІЕфективність управлінської діяльності будь-якого органу держв- лади залежить від рівня його кумунікативності та інформаційного забезпечення. У зв' язку з цим для оптимізації вирішення проблемних ситуацій, які виникають під час управлінської діяльності, керівникові потрібно володіти значним обсягом інформації про стан справ у країні та світі. Тому ще у 1998 р. з метою координації діяльності різних органів та гілок влади в Україні була прийнята «Національна програма інформатизації», котра включала чітку постановку завдань щодо реалізації концепції створення сучасної інформаційної інфраструктури України. Виконання складних завдань державного будівництва в сучасних умовах вимагає від уряду широкого застосування методу інформаційного забезпечення діяльності. Інформація надходить до Кабінету Міністрів України з наступних джерел: 1) з Верховної Ради України (депутатські запити, “Дні уряду” та ін.); 2) від Президента України та його Адміністрації (укази, розпорядження, доручення); 3) від підлеглих органів виконавчої влади (на засіданнях уряду, під час робочих зустрічей з посадовими особами); 4) від засобів масової інформації, у тому числі державних (тексти правових актів, статті, інтерв’ю, листи читачів та ін.); 5) через безпосереднє спілкування з громадянами (звернення громадян, інформаційні запити, бесіди з громадянами під час робочих поїздок по країні Прем’єр-міністра України та інших членів уряду тощо). Використання всіх шляхів дає змогу налагодити постійний інформаційний зв’язок між урядом і громадськістю. Увага уряду до інформаційного забезпечення своєї діяльності виявилася й у структурних змінах у Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Зокрема, у структурі апарату створено Центр інформаційних ресурсів, Управління зв’язків з громадськістю, Відділ технічного супроводження обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж. Важливим засобом отримання інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих рішень уряду, є моніторинг, який здійснюють відповідні структурні ланки Секретаріату Кабінету Міністрів України. Одним із завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 рр. є створення інфраструктури телекомунікацій для Кабінету Міністрів України, інформаційно-аналітичної системи Кабінету Міністрів України як складової частини інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також обладнання робочих станцій для підвищення рівня інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої, нормотворчої та правозастосовчої діяльності. Керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівники державних організацій регулярно інформують уряд про свою діяльність щодо виконання Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України. Ці питання включаються до третього розділу порядку денного засідань уряду. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України здійснює його Секретаріат. Зокрема, він надає урядові інформацію про стан виконання рішень, прийнятих на засіданнях Кабінету Міністрів України, та про стан розгляду у парламенті внесених урядом законопроектів. В Україні з метою підвищення ефективності роботи владних структур розпочато створення універсальної інформаційної системи безперервного отримання, аналізу й поширення інформації стосовно політичного, економічного та соціального життя держави. Остання отримала назву системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ). В цілому концепція створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи передбачає кілька етапів: · створення загального інформаційного середовища для взаємного спілкування державних органів; · введення електронного документообігу; · створення міжвідомчих електронних інформаційних ресурсів; · постанова і вирішення аналітичних завдань. Так чи інакше, робота інформаційно- аналітичної системи має спрямовуватися на задоволення всіх запитів державних органів у контексті надання останнім необхідної інформації для прийняття і ухвалення рішень Впровадження СІАЗ потребує вивчення та використання зарубіжного досвіду, оскільки така система створюється в Україні фактично з нуля. Труднощів у створені цієї системи додає відсутність у державі належної інформаційної інфраструктури та несприятлива економічна ситуація в умовах світової фінансової кризи. Серед відомчих установ, котрі б змогли взяти на себе відповідальність за створення підрозділів СІАЗ є крупні бібліотеки та науково-технічні й інформаційні центри у яких акумулюються документи стосовно всіх сфер діяльності держави. Такі установи перетворилися на центри інформаційно-аналітичного забезпечення органів держвлади всіх рівнів. Саме тому у якості пілотного проекту базовою установою для забезпечення потрібною інформацією владних структур було обрано Національну бібліотеку України ім. В.І. Вернадського (НБУВ) як головний науково-інформаційний центр держави [5]. З ініціативи її директора академіка НАН О. Онищенка у 1992 р. було створено спеціальний підрозділ, орієнтований на співробітництво з органами держвлади України. Цей підрозділ після відповідної постанови Президії НАН України від 14 грудня 1995 р. отримав назву служби інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ) та остаточно оформив свою роботу. Для налагодження співробітництва СІАЗ з інформаційними підрозділами Верховної Ради і Кабінету Міністрів України 12 грудня 2005 р. між НАН України та Президією ВР було укладено спеціальний договір. Головним завданням служби було введення в суспільний обіг через управлінську сферу найбільш необхідних науково-інформаційних матеріалів НБУВ. Серед основних складових діяльності СІАЗ варто визначити: - аналіз політичних, соціально-економічних процесів під час ринкових перетворень в Україні; - аналіз ставлення до громадського життя в Україні державних структур, громадської думки країн СНД та далекого зарубіжжя; - вивчення державотворчого, законотворчого процесів у зарубіжних країнах і зіставлення їх із законотворчою практикою в Україні; - узагальнення досвіду роботи інформаційно-аналітичних структур щодо введення в обіг інформації з метою покращення ефективності діяльності органів держвлади [5]. Робота СІАЗ здійснюється шляхом добору та аналізу необхідної інформації з подальшою її презентацією як для владних структур так і широкому загалові. На основі періодичних видань СІАЗ готує щоденні анотовані матеріали, орієнтовані на представників влади, огляди ЗМІ, аналітику, що відображає актуальні події в житті України. Такі зведення публікуються у спеціальному бюлетні реферативних матеріалів «Україна: події, факти, коментарі», вихід якого було започатковано у 2001 р. Водночас з метою надання допомоги, підрозділ займається підготовкою аналітичних матеріалів на замовлення щодо важливих питань економічного й політичного розвитку за кордоном, проводить порівняльний аналіз законодавчих актів різних країн із відповідними проектами законодавчих актів України. одним із провідних напрямів діяльності СІАЗ є вивчення ситуації в регіонах шляхом аналізу регіональної преси. У зв'язку з цим службою започатковано видання «Вісті з регіонів». Значним попитом у представників законодавчої і виконавчої влади користуються аналітичні матеріали стосовно демократичних перетворень в українському суспільстві, його політичної структуризації, формування виборчих механізмів тощо. Також СІАЗ активно займається аналізом та висвітленням економічної проблематики узагальнюючи погляди експертів з питань функціонування енергетичної галузі, банківської системи, розв'язання важливих економічних проблем, розвитку міжнародного економічного співробітництва. Тривалий час працівники СІАЗ займалися відстеженням в країні процесу впровадження податкового кодексу. Значним досягнення служби є активна розробка і використання електронних інформаційних технологій. Втілення в життя цього задуму здійснено шляхом підготовки електронних періодичних видань з подальшим розміщуванням їх на сайтах органів держвлади. Все це зрештою дозволило прискорити опрацювання значних обсягів інформації, розширити географію використання джерел інформації, прискорити доставку замовникам інформаційно-аналітичної продукції. Таким чином, повноцінне функціонування органів державної влади сьогодні є неможливим без належного їх інформаційного забезпечення. У зв'язку з цим законодавчо вирішено було створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ). Основним завданням цієї системи є надання владним структурам найбільш необхідної інформації для оптимізації прийняття управлінських рішень. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |