АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 11. Рослинність Херсощини, її охорона і відтворення

Читайте также:
  1. Глава ХІ. Охорона праці
  2. З дисципліни «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»
  3. Из речи Перикла на похоронах первых павших в Пелопоннесской войне воинов
  4. Організація ТА ОХОРОНА праці
  5. Охорона водних ресурсів.
  6. Охорона земних надр
  7. Охорона і використання лісів зелених зон міст.
  8. Охорона тваринного світу.
  9. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг
  10. СТРУКТУРА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

Територія Херсонської області за ботанічним районуванням розташована в трьох ботаніко-географічних районах степової зони, а саме: в Правобережному Злаковому степу Лівобережному злаковому степу. За геоботанічним районуванням територія області відноситься до 9 геоботанічних районів смуги Типчаково-ковилових степів та смуги Полиново-Злакових
(Пустельних половино-типчаково-ковилових) степів Приазовсько-Чорноморської степової під провінції причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько Азіатської степової зони (області).

Рослинний світ можна охарактеризувати як єдність флори і рослинності. Флора — це система географічних популяцій всіх видів рослин,які спонтанно оселились на території даного природно-географічного району.

У зв'язку з різноманітністю природних умов території області тут зростає велика кількість видів рослин і грибів. Вищих судинних рослин (папоротеподібні,хвощеподібні плауноподібні голонасінні, покритонасінні) за попередніми даними відмічено близько 1500 видів, вищих несудинних (мохоподібних) – 120 видів, водоростей діатомових, жовто-зелених, харових, золотистих, динофітових, евгленових,червоних,зелених, а також синьо - зелених(прокаріотів) більше 500 видів, грибів близько 850 видів, в т.ч. 150 видів лишайників.

Рослинність -- це сукупність рослинних угруповань, система фітоценозів даної ділянки земної поверхні або всієї Землі. На відміну від флори рослинність характеризується не тільки видовим складом, але й рясністю кожного виду, певним їх поєднанням, екологічними зв'язками. Вона залежить від еколого - географічних чинників, що діють на загальнопланетарному, регіональному та місцевому рівних. Фітоценоз — це угруповання рослин, що пристосувалися до певних умов місцезростань в процесі пристосувальної еволюції і чітко відмежовані від угруповань на відносно однорідній ділянці земної поверхні Він є,відкритою системою, в якій відбувається продукування органічних речовин, динамічною системою, що змінюється протягом сезону, року та більш тривалих періодів.

Рослинність Херсонської області складають ценози зонального, екстра зонального та інтразонального типів. В зв'язку з цим рослинність області дуже різноманітна, складена різними типами ценозів, що сформувались в умовах строкатості материнської породи, ґрунтів,клімату та вологозабезпеченості.

Зональна рослинність — це рослинність, яка розвивається в умовах плакору (від гр. плакос - рівнина, площина), тобто на підвищеннях, вододільних, рівних чи хвилястих територіях, кліматичні умови яких найбільше відповідають умовам даної географічної зони. Зональна рослинність включає в себе корінні або клімаксові рослинні асоціації і формації, тобто такі, які в процесі сукцесійного розвитку досягли повної відповідності з даними кліматичними умовами через середовищнотвірні абіотичні чинники.

До зональної рослинності відносяться типчаково-ковилові степи, пустельні полиново-злакові степи, степові чагарники, псамофітні різнотравно-типчаково-ковилові степи.

Нижньодніпровські плавні знаходяться у долині річки Дніпро, а також Інгульця, де сформувався своєрідний комплекс різних типів рослинності: лісової та чагарникової, лучної, водно – болотної.

Лісова рослинності приставлена вербовими лісами з верби білої, які приурочені до найбільш підвищених ділянок заплави. Деревостан розріджений, верби суховершиннять у зв’язку з нагінними явищами, проникненням солоної морської води під дією вітру до річища Дніпра та проток. В домішці трапляється верба ламка і осокір, в трав’янистому ярусі зростають: розхідник звичайний, гірчак перцевий, півники болотні тощо.

Осокорові ліси з осокора – тополі чорної займають дещо підвищені місцезростання порівняно з вербовими лісами. В підліску зростають аморфа кущова, ожина сиза, крушина ламка, бузина чорна, у трав’яному ярусі переважають куничник наземний, пирій повзучий, стоколос безостий та інші. На найбільш піднятих місцях в осокорових лісах різко зростає ценотична роль в’яза гладенького та ясеня високого.

Вільхові ліси зустрічаються в дельтовій та перед дельтовій області Дніпра. Це лісові болота, в більшості випадків обводнені, мають торф та мул. Домінує вільха звичайна, зрідка зустрічається верба біла, тополя чорна та біла, дуб звичайний, береза дніпровська.

Чагарникова рослинність значно поширена у плавнях, її складають чагарникові види верб. Чагарники вкрапляються в інші типи рослинності, особливо їх багато серед заростей очерету південного. Лучна рослинність виникла на місці заплавних лісів, з чагарникових угрупувань та замулених боліт. Розрізняють три типи лук: остепнені, справжні та болотисті. Болотисті луки зустрічаються частіше ніж інші.

Болотна рослинність домінує у рослинному покриві плавнів. Болота Херсонщини відносяться до боліт, що живляться ґрунтовими водами, які містять багато мінеральних речовин. Ценози цих боліт дуже прості за структурою, одноманітні. Домінують в них очерет південний, куга озерна, рогіз вузьколистий.

Водна рослинність займає величезні площі мілководь та водотоків. З не вкорінених, вільно плаваючих рослин переважають ряска мала, сальвінія плаваюча, спорідела багатокоринева. Не вкорінена рослинність є дуже давньою, в її складі багато широко ареальних видів, реліктів. Це плавун щитолистий, сальвінія плаваюча, альдрованда пухирчаста. Багато водних угрупувань рідкісні і включені до Зеленої книги України. Це формації сальвінії плаваючої, латаття білого, глечиків жовтих, горіха плаваючого.

 

 

Тема 12. Тваринний світ Херсонщини.

Тваринний світ Херсонської області своєрідний, представлений фоновими видами ссавців: козуля європейська, лисиця звичайна, миші, з птахів зустрічаються воронові та чайкові, представники герпетофауни – гадюка степова, вужі, батрахофауни – зелена ропуха, квакша.

Дніпро у своїй нижній течії є своєрідним фауністичним кордоном для ряду видів. Так, наприклад, на його правобережжі зустрічається кріт, крапчастий ховрах, комаха кравчик головач, а на лівобережжі малий ховрах, сліпак пісчаний, емуранчік. Дніпро перешкоджає розповсюдженню на захід близько 40 видів комах.

У прісноводній фауні звичайними представниками є риби, молюски, ракоподібні, комахи, черви, кишковопорожнинні, найпростіші. Крім них деякі тварини лише деяку частину свого життя проводять у воді у пошуках їжі, в період розмноження і розвитку. На поверхні води зустрічаються численні клопи – водомірки, павук доломедес. На відкритій воді живляться крижні, лиски, великі норці, крачки, болотні черепахи. Під листям плаваючих рослин (водо красу, латаття) можна побачити прісноводних гідр. На підводній частині рослин часто прикріпляють яйця черевоногі молюски – ставковики та котушки. З нижнього боку листків знаходяться яйця метеликів – вогнівок. Серед рослин живуть хижі клопи, молюски – річкова чашечка, п’явки, до рослин прикріплюють свої житла павуки срібляники, в товщі води плавають дафнії, циклопи, личинки бабок, вертячки.

З хребетних тварин основними мешканцями прісноводних водойм є риби це: амур білий, товстолобик, гірчак, краснопірка, плітка, в’яз, короп сріблястий, до бентосоїдних відносяться промислові риби, такі як лящ, карась, гунтера, бички, серед хижих відомі щука, судак, сом.

У Дніпровських плавнях тваринний світ насичений і різноманітний. Із ссавців тут зустрічаються бобер річковий, видра річкова, норка європейська, горностай, кутори велика та мала, водяна полівка, миша маленька а також акліматизована ондатра. Багато видів що мешкають у плавнях занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)