Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг

¨ Методичні рекомендації: вивчення цієї теми ставить за мету оволодіння студентами знаннями у сфері правової охорони основних засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг. Такі засоби допомагають споживачеві розрівняти товари і послуги різних виробників. При вивченні теми необхідно звернути увагу на те, що в останній період намітилася тенденція до розширення меж інституту засобів індивідуалізації за рахунок включення до сфери його правової охорони нових об’єктів, що виконують ідентифікуючі функції, – комерційних позначень та доменних імен. Наразі правові норми щодо охорони цих об’єктів у національному законодавстві лише формуються.

При вивченні питання «Право інтелектуальної власності на комерційне найменування» слід звернути увагу на те, що в статтях 489-491ЦК вживається термін «комерційне найменування», а у ст. 90 ЦК терміни «комерційне» та «фірмове» найменування вживаються як ідентичні. Водночас, фірмове найменування вказує на юридичну особу, а комерційне – на вид діяльності. Суб’єктом права на комерційне найменування може бути будь-яка юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на території України. Особи можуть мати одинакові комерційні найменування,якщо це не вводить в оману споживачів.

При вивченні питання «Право інтелектуальної власності на торговельну марку» слід звернути увагу на те, що крім ЦК, нормативну базу охорони прав інтелектуальної власності на торгівельні марки складають: Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Паризька конвенція про охорону промислової власності, Договір про закони щодо товарних знаків (чинний на території України з 1.08.96 р.) та багато інших. Слід відрізняти суб’єкта права інтелектуальної власності на торговельну марку як носія суб’єктивних цивільних прав і суб’єктивних цивільних обов’язків від осіб, які мають право на використання свідоцтва на торговельну марку. Свідоцтво на знак для товарів і послуг видається на основі експертизи заявки, яка складається з формальної та кваліфікаційної експертиз. Строк дій свідоцтва 10 років від дати подання заявки до Патентного відомства і продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років за умови сплати відповідного збору.

Різновидами комерційних позначень є вказівки на джерело та найменування місця походження товарів та послуг. Вказівки на джерело та найменування місця походження товару деталізують і звужують поле використання комерційних позначень. Зазначення походження товару включає просте і кваліфіковане зазначення. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації. Правова охорона даного зазначення надається на підставі його використання. Обсяг правової охорони, що надається реєстрацією права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, визначається занесеними до реєстру і зафіксованими у свідоцтві характеристики товару та межами географічного місця.

Ä Питання для обговорення:

1. Загальна характеристика інституту правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.

1. Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг):

4) поняття та види торговельних марок. Суб’єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку;

5) умови надання правової охорони;

6) майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку та строк їх чинності.

1. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення:

1) поняття та ознаки географічних зазначень. Суб’єкти права інтелектуальної власності на географічне зазначення;

2) набуття прав на географічне зазначення;

3) зміст прав інтелектуальної власності на географічне зазначення. Припинення правової охорони географічних зазначень.

þ Основні поняття: засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, комерційне (фірмове) найменування, свідоцтво, торговельна марка, географічне зазначення, доменне ім'я.

´ Питання для самоконтролю:

1. Які елементи виділяють у комерційному найменуванні?

2. Чи може мати самостійне комерційне найменування підрозділ юридичної особи?

3. Чи можна відступати право на комерційне найменування іншій особі?

4. Чим відрізняється комерційне найменування від торговельної марки?

5. Які позначення не можуть бути зареєстровані як торговельні марки?

6. Яких видів бувають торговельні марки?

7. Які майнові права випливають зі свідоцтва на торговельну марку?

8. Які наслідки невикористання торговельної марки її володільцем?

9. Як охороняють права на добре відомі марки?

10. Чим відрізняється географічне зазначення від торговельної марки та комерційного найменування?

11. Які бувають географічні зазначення?

12. За яких умов надають правову охорону географічним зазначенням?

13. Коли може бути припинене право на використання географічного зазначення?

? Практичні завдання:

Завдання 1. Здійсніть порівняльну характеристику комерційного (фірмового) найменування і торговельної марки.

Завдання 2. Проаналізуйте поняття «торговельна марка» (ЦК України), «знак для товарів і послуг» (Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»), «товарний знак» і «знак обслуговування» (Паризька конвенція з охорони промислової власності), «логотип» (Закон України «Про телебачення і радіомовлення»).

Задача 1. FM-радіостанція «Світ» звернулася в юридичну фірму за консультацією стосовно можливості одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг. Об’єктом знака виступав набір звуків. На думку представників радіостанції, саме звукові позначення є найбільш ефективними для індивідуалізації радіопередач різних радіостанцій. В юридичній фірмі роз’яснили, що об’єктом знака для товарів і послуг може бути тільки таке позначення, яке сприймається візуально, а тому, скоріш за все, Державна служба інтелектуальної власності України відмовить у реєстрації в якості знака набору звуків.

Поиск по сайту: