Спадкування за заповітом

¨ Методичні рекомендації: при вивченні даної теми слід звернути увагу на те, що заповіт є одностороннім правочином, на нього поширюються загальні положення про правоти тією мірою, якою вони не уточнені спеціальними нормами Книги 6. Залежно від змісту заповіту та характеру волевиявлення заповідача виокремлюють такі види заповітів: 1) частковий заповіт, яким охоплена не вся спадщина, а лише її частина; 2) натуральний заповіт, коли кожному спадкоємцю визначено, яке майно перейде у його власність після смерті заповідача; 3) пропорційний заповіт, коли часки спадкоємців визначаються рівними або нерівними; 4) змішаний заповіт, коли частину майна заповідач залишає конкретним особам, а іншу – ділить між спадкоємцями пропорційній основі. 5) заповіт з умовами (із заповідальним відказом (ст. 1237-1239 ЦК), з покладенням на спадкоємців обов’язків (ст.1240 ЦК), заповіт з умовою (ст. 1240 ЦК), заповіт з встановленням сервітуту (ст. 1246 ЦК); 6) заповіт з під призначенням спадкоємців (ст. 1244 ЦК), 7) заповіт з позбавленням права на спадкування (ст. 1249 ЦК). За суб’єктним складом можна виділити наступні види заповітів: особистий заповіт (ст. 1233 ЦК); заповіт подружжя (ст. 1243 ЦК). За особливостями процедури посвідчення заповіту можна виокремити: секретний заповіт (ст. 1249 ЦК) та заповіт за участю свідків ст. 1253 ЦК).

При вивченні питання «Право на заповіт» слід звернути увагу на те, що заповідачем може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю, а також на положення статей 1235 ЦК та 1236 ЦК.

Загальні вимоги до форми заповіту передбачені ст. 1247 ЦК. Особливості посвідчення заповіту нотаріусом регламентуються не тільки ст. 1248 ЦК, а й Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Важливою умовою процедури оголошення змісту секретного заповіту є те, що під час його оголошення складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. За бажанням протокол можуть підписувати і заінтересовані особи, які вправі заносити до його змісту виявлені під час оголошення заповіту порушення.

При вивченні питання «Поняття та правова природа інституту виконання заповіту…» слід звернути увагу на те, що виконавець заповіту може бути призначений як заповідачем (ст. 1286 ЦК), так і за ініціативою спадкоємців (ст. 1287 ЦК) або нотаріусом (ст. 1288 ЦК). Особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою. Виконавцем заповіту може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю або юридична особа. При здійсненні заходів щодо охорони спадкового майна до прийняття спадщини спадкоємцями виконавець заповіту керується вимогами ст. 1284 ЦК та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Повноваження виконавця заповіту посвідчуються Свідоцтвом виконавця заповіту, що видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, в якому зазначається строк його чинності. Дії виконавця заповіт мають право контролювати спадкоємці.

Ä Питання для обговорення:

1. Поняття та ознаки заповіту. Види заповітів.

2. Право на заповіт, його скасування та зміну. Право на обов’язкову частку у спадщині.

3. Зміст заповіту. Особливі заповідальні розпорядження заповідача.

4. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповітів. Оголошення заповіту.

5. Поняття та правова природа інституту виконання заповіту. Правовий статус суб’єктів виконання заповіту.

þ Основні поняття: заповіт, заповідальний відказ, обов’язкова частка у спадщині, заповіт подружжя, секретний заповіт, нікчемний заповіт, підпризначення спадкоємця.

´ Питання для самоконтролю: