Як демократичної держави

План

1. Україна як демократична республіка.
2. Принцип народовладдя та форми реалізації народовладдя.
3. Співвідношення між формами безпосередньої та представницької демократії у реалізації публічної влади в Україні.
4. Принцип багатоманітності.
5. Конституційний лад та громадянське суспільство.
6. Поняття та види референдумів.
7. Предмет референдуму.
8. Порядок ініціювання референдуму народом.
9. Порядок призначення (проголошення) референдуму.
10. Порядок проведення референдуму.
11. Юридична сила рішень, прийнятих на референдумі.

58. У своїй книзі «Демократичні країни» (1984 р.) американський політолог, спеціаліст з функціонування демократії в неоднорідних суспільствах Аренд Лійпхарт виділив 36 розвинених демократичних країн, включивши до переліку держави, населення яких становить принаймні чверть мільйона чоловік і де вільні вибори проводилися регулярно не менш як протягом 20 років (до списку потрапили: Австрія, Австралія, Багами, Барбадос, Бельгія, Ботсвана, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Індія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Ямайка, Японія, Люксембург, Мальта, Маврикій, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Папуа – Нова Гвінея, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Трінідад і Тобаго, Великобританія, США, Венесуела).

Чи є на сьогоднішній день підстави включити Україну до такого переліку?

59. У ст. 5 Конституції України 1996 р. встановлено: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування – таким чином в Основному Законі встановлюється відправне положення щодо безпосередньої й представницької форм народовладдя. У радянський період навпаки перевага віддавалась представницькій демократії, виходячи з постулату тотожності інтересів громадянина і держави. Водночас, і сьогодні, наприклад, у ст. 3 Конституції Французької Республіки 1958 р. зазначено: «національний суверенітет належить народу, який здійснює його через своїх представників та через референдум».

Яку з зазначених форм народовладдя необхідно вважати пріоритетною у сучасному світі?

60. У виборах народних депутатів взяли участь 58 % громадян, включених до списків виборців. У розподілі депутатських мандатів взяли участь 5 політичних партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу, що набрали три та більше відсотків голосів виборців (34 %, 31 %, 14 %, 5%, 4% відповідно, загалом – 90 % голосів громадян, що проголосували).

Яка частина населення України таким чином представлена у Верховній Раді? Чи можна стверджувати, що обрані таким чином народні депутати є представниками й тих громадян, що за них не голосували?

61. До ЦВК надійшла скарга від представника політичної партії – суб’єкта виборчого процесу щодо проведення незаконної агітації, а саме участі в ній Президента України з метою спонукати виборців голосувати за певну політичну партію, безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації. Суб’єкт звернення просить визнати порушення принципу рівності умов використання ЗМІ, безоплатного поширення інформації з ознаками політичної реклами протиправними; зобов’язати Президента України утриматися від дій щодо участі у передвиборній агітації, втручання у виборчий процес, порушення принципу рівного та неупередженого ставлення до суб’єктів виборчого процесу.

Які критерії дають можливість охарактеризувати вибори як вільні і рівні?

62. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Загальної декларації прав людини воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна знаходити вираження в періодичних і нефальсифікованих виборах, що мають проводитися при загальному і рівному виборчому праві, шляхом таємного голосування або ж за допомогою інших рівнозначних форм, що забезпечують свободу голосування. При цьому вибори історично не завжди відносили до форм безпосередньої демократії: зокрема, у радянський період їх відносили до форм представництва, адже за їх допомогою громадяни не приймають конкретних рішень, а лише обирають представників для їх прийняття. Ще у Конституційному Договорі між Верховною Радою й Президентом України 1995 р., було зазначено: народ здійснює владу як безпосередньо – шляхом референдумів, так і через систему державних органів і органів місцевого самоврядування (ст. 2). Референдуми ж у сучасних країнах можуть проводитися часто (Швейцарія, в середньому 4 рази на рік), рідко (Бельгія), а можуть взагалі не проводитися (Нідерланди).

Чи впливає це на визначення держави як демократичної? Яка з форм безпосереднього народовладдя є найбільш значущою, універсальною?

63. Ініціативна група звернулась до Центральної виборчої комісії з вимогою її зареєструвати для збору підписів на підтримку проведення всеукраїнського референдуму, на який запропоновано винести наступні запитання: 1) Чи підтримуєте ви дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і Президента України? 2) Чи підтримуєте ви ухвалення закону «Про всеукраїнський і місцеві референдумі референдуми», в якому, зокрема, передбачена можливість ухвалення нової Конституції України на референдумі? 3) Чи підтримуєте ви вступ України до НАТО? 4) Чи підтримуєте ви вступу України до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном?

Які мають бути дії ЦВК? Чи може вона відмовити у реєстрації ініціативної групи та з яких підстав? Проаналізуйте практику ініціювання всеукраїнських референдарних процесів, що склалася на сьогоднішній день. Які шляхи удосконалення процедури ініціювання всеукраїнського референдуму ви можете запропонувати?

64. Після проведення виборів до Верховної Ради України окремі офіційні спостерігачі зробили висновок про те, що вибори в Україні не були вільними. Вони аргументували це тим, що в день виборів було здійснене масове підвезення виборців до виборчих дільниць поза межами бюджетного фінансування, що фактично можна розцінювати як підкуп і порушення принципу вільного і рівного виборчого права. На підставі цих порушень лідер політичної партії «Правий блок» подав позов до Вищого адміністративного суду України щодо визнання виборів недійсними. В якості правової підстави позову він послався на Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 6 грудня 1966 р., який у ст. 25 визначає, що кожен громадянин повинен мати право і можливість голосувати і бути вибраним на дійсних періодичних виборах, що відбуваються на основі загального, рівного виборчого права при таємному голосуванні і що забезпечують вільне волевиявлення виборців. Згідно з положеннями ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Що являють собою принципи вільного і рівного виборчого права? Які наслідки тягне порушення цих принципів під час виборчого процесу? Яке рішення має ухватити суд?

65. Народний депутат П. подав до Верховної Ради України законопроект, відповідно до якого запропонував закріпити в Законі «Про політичні парії в Україні» норму, згідно з якою політичні партії у своїй діяльності мають керуватися демократичними принципами. Свою пропозицію депутат обґрунтував численними порушеннями демократичних стандартів політичними партіями в Україні, зокрема поширеною практикою закритих з’їздів, а також одноособового ухвалення рішень лідерами партій. Крім того, депутат послався на статтю 1 Конституції України, відповідно до якої Україна є демократичною державою.

Натомість у висновку науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України наголошувалось на тому, що закріплення такої норми порушувало б принцип невтручання держави в діяльність політичних партій. Адже відповідно до статті 8 Закону України "Про об'єднання громадян" та статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні" втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян не допускається. Більше того, на підставі цих норм Конституційний Суду України в своєму рішенні від 23 травня 2001 р. № 6-рп/2001 (справа щодо конституційності статті 248³ ЦПК України) зробив висновок, що «внутрішня організація, взаємовідносини членів об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об'єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню».

Чи має поширюватися норма ст. 1 Конституції України на діяльність політичних партій? Чи згодні Ви з пропозицією народного депутата? Як ви оцінюєте аргументи Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України?

66. У місті К. відбулися збори громадян з ініціювання місцевого референдуму. Голова зборів громадянин Д. звернувся до міського голови із вимогою зареєструвати ініціативну групу з проведення місцевого референдуму з питань: 1. «Чи підтримуєте Ви заборону на відведення земельних ділянок під будівництво капітальних споруд на території міського парку «Перемога?» та 2. «Чи підтримуєте Ви дострокове припинення повноважень міського голови Т.?».

До зазначеної заяви були залучені список учасників зборів, протокол зборів, формулювання питань, що пропонується винести на референдум, список членів ініціативної групи, зобов’язання членів ініціативної групи про додержання ними законодавства про референдум.

За результатами розгляду зазначених документів, голова територіальної громади міста К. видав розпорядження про відмову у реєстрації ініціативної групи з місцевого референдуму. На його думку, питання, що пропонуються, сформульовані не коректно, а також порушена процедура ініціювання референдуму.

Члени зборів громадян України з питання місцевого референдуму, які були обрані до складу ініціативної групи місцевого референдуму, звернулися до суду.

Яким має бути рішення суду? Як реалізується право вимоги референдумів громадянами за чинним законодавством України? Покажіть відмінності у процедурі ініціювання всеукраїнського та місцевих референдумів.

67. Ініціативною групою громадян було зібрано необхідну кількість підписів за проведення всеукраїнського референдуму щодо питання: «Чи згодні Ви з тим, щоб Україна стала членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО)?» Підсумки збору підписів для проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою було встановлено Центральною виборчою комісією шляхом складання (підписання) Протоколу Центральної виборчої комісії «Про загальні підсумки збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою». Центральною виборчою комісією було визнано дійсними 4431673 підписи громадян України. Дані документи разом з матеріалами перевірки вірогідності документів було передано листом до Президента України, проте референдум призначено не було.

Розкрийте порядок призначення (проголошення) референдуму. У яких випадках референдум призначається, а у якому проголошується? Чи є обов’язком Президента України проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою?

68. Під час проведення місцевого референдуму у місті Л. на дільниці для голосування № *** о 13 год. 15 хв. було здійснено закриття приміщення для голосування та припинено процес голосування приблизно на 45 хв. Громадянка Р., яка є членом ініціативної групи референдуму, звернулася до суду з вимогою визнати результати голосування на цій дільниці недійсними. За її словами вказаний проміжок часу був достатнім для здійснення фальсифікацій, а також на період закриття дільниці для голосування вона і близько 40 громадян не змогли здійснити волевиявлення, що є порушенням їх конституційних прав. Крім того, до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, не було включено її сина, який є студентом і навчається в іншому місті.

Чи є вимоги громадянки Р. обґрунтованими? Проаналізуйте порядок проведення референдуму. У яких випадках результати референдуму визнаються недійсними?

69. Невдоволені політичною ситуацією в Україні активісти громадської організації «За перспективну Україну» ініціювали збір підписів громадян на проведення всеукраїнського референдуму з питання: «Чи висловлюєтеся Ви за недовіру Верховній Раді України ** скликання і внесення у зв’язку з цим доповнення до частини другої статті 90 Конституції України такого змісту: а також у разі висловлення недовіри Верховній Раді України на всеукраїнському референдумі, що дає підстави Президентові України для розпуску Верховної Ради України?».

Чи може бути питання, ініційоване членами громадської організації, предметом всеукраїнського референдуму? Яку юридичну силу мають рішення, прийняті на референдумі? Проаналізуйте юридичні наслідки всеукраїнського референдуму 16.04.2000 р.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 03.07.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 33. – Ст. 443.

Роз’яснення щодо утворення та реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму: Постанова Центральної виборчої комісії України № 77 від 26.12.2008 р. [Електронний ресурс] // ІПС “Ліга”.

Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2000 від 27.03.2000 р. (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою) // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 30. – Ст. 1285.

Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2005 від 05.10.2005 р. (справа про здійснення влади народом) // Там же. – 2005. – № 41. – Ст. 2605.

Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2008 від 16.04.2008 р. (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі) // Там же. – 2008. – № 32. – Ст. 1056.

Барабаш Ю. Г. Шляхи оптимізації конституційної моделі інституту референдуму в Україні // Бюл. М-ва юстиції України. – 2009. – № 6.

Барабаш Ю. Г. Питання додержання Конституції при ініціюванні та проведенні всеукраїнських референдумів // Вибори та демократія. - 2009. - № 3. - С. 10-16.

Барабаш Ю.Г. Демократія в системі цінностей конституційного ладу (за матеріалами практики Конституційного Суду України) // Вісник Конституційного Суду України. - 2009. - 5. - С. 89-97.

Барабаш Ю.Г. Питання демократії в правових позиціях Конституційного Суду України [Текст] / Ю. Барабаш // Вісник Конституційного Суду України: загальнодержавне періодичне видання. - 2011. - N 4/5. - С. 82-87.

Барабаш Ю. Г. Двадцять років незалежного поступу: втома від демократії чи утвердження нового конституційного проекту? // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2011. - N 1. - С. 5-13.

Барабаш Ю.Г. Проблемы совершенствования института референдарной демократии в Украине [Текст] / Ю. Г. Барабаш // Юридическая наука и образование. - Х.: Нац. юрид. акад. Украины им. Я. Мудрого / Нац. юрид. акад. Украины им. Ярослава Мудрого, Белорус. гос. ун-т, Моск. гос. ун-т,, 2009. - Вып. 2. - С. 16-24

Барабаш Ю.Г. Демократические основы конституционного строя Украины // Конституционное развитие России и Украины: сб. науч. тр. / Национальный университет "Юридическая академия Украинв им. Ярослава Мудрого", Московская государственная юридическая академия им. О. Е. Кутафина. - Х.: Право / Национальный университет "Юридическая академия Украинв им. Ярослава Мудрого", Московская государственная юридическая академия им. О. Е. Кутафина, 2011. - Вып. 1. - С. 46-66.

Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдне право України. – К.:Ліра К, 2006.

Телешун С. Процес імплементації результатів всеукраїнського референдуму в Україні: деякі аспекти // Право України. – 2000. – № 10.

Федоренко В. Всеукраїнський референдум: проблеми теорії і практики // Право України. – 1998. – № 11.

Тема 15. Конституційно-правові засади

Поиск по сайту: