Прав людини

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь.

100. На прес-конференції міжнародної неурядової організації було оприлюднено щорічний звіт щодо катувань в Україні. Запрошений до участі в цій прес-конференції громадський активіст К., дав інтерв’ю декільком національним телеканалам. Начальник міськвідділу УМВС А. образився на висловлювання громадянина К. на свою адресу і подав відповідний позов. Суд відмовив гр-ну А. в задоволенні позову, навівши пояснення К. щодо того, що він давав інтерв’ю в рамках міжнародної дискусії, присвяченої застосуванню катувань працівниками міліції і висловив своє категоричне неприйняття цієї практики. В мотивувальній частині рішенні суддя зазначив положення Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хендісайт проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976 року, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгес проти Австрії» від 18.07.1968 року та Закону України «Про інформацію».

Проаналізуйте та прокоментуйте рішення суду. Які положення Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, рішень Європейського суду з прав людини та Закону України «По інформацію» були використані суддею у мотивувальній частині судового рішення? Як ви розумієте свободу слова та свободу вираження поглядів? Що таке оціночні судження?

100-1. Заступник голови Ради суддів України у своєму виступі перед журналістами заявив, що необхідно обмежити доступ журналістів до судової інформації в ході судового розгляду до винесення рішення. Тому що представники ЗМІ нерідко висвітлюють позицію тільки однієї зі сторін процесу, порушуючи тим самим рівноправність сторін та опосередковано чинять тиск на суд, що в свою чергу, призводить до перешкоджання забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утвердження незалежності суду, забезпечення захисту суддів від втручання в судову діяльність. Журналістів обурила така пропозиція, так як з одного боку, існує презумпція невинуватості та незалежність суду, а з іншого боку - заборона цензури та свобода преси, в тому числі і право журналіста на свободу вираження поглядів.

Дайте оцінку можливих позицій з цього питання і приведіть необхідні аргументи. Які обмеження свободи масової інформації та свободи слова передбачає законодавство України?

101. На засідання Харківської міської ради, на якому планувалось розглядати питання про виділення земельних ділянок у приватну власність, був недопущений журналіст К. – представник регіональної газети. Згодом журналіст К. звернувся з позовом про порушення журналістських прав до суду. На судовому засіданні юристи Харківської міської ради аргументували заборону журналісту К. бути присутнім на засіданні Харківської міської ради відсутністю у нього акредитації.

Яким має бути рішення суду? Що таке акредитація журналістів та працівників засобів масової інформації? Розкрийте порядок здійснення акредитації.

102. Громадянин Костенко В.О. в 1989 р. звернувся до суду загальної юрисдикції, посилаючись на Закон СРСР „О порядке обжалования в суд неправомерных действий органов госуправления и должностных лиц.“, порушуючи який головлікар психоневродиспансеру відмовлявся надати інформацію щодо підстав заочних взяття й зняття з психіатричного обліку Костенко В.О. Перше рішення суду – відмовити в задоволенні скарги Костенка В.О – ґрунтувалось на лікарській таємниці. Потім, після втручання Прокуратури України, після депутатських звернень до Генерального Прокурора, суд поступово став змінювати свою позицію по справі. Одночасно, у зв'язку з набранням в листопаді 1992 р. чинності Закону України „Про інформацію“ претензії були оформлені у вигляді інформаційного запиту, а після отримання відмови головлікаря було змінено підстави судової скарги, тобто оскаржувалось порушення Закону „Про інформацію“.

Після скасування за протестами прокуратури двох рішень суду, третім рішенням дії головлікаря в частині надання Костенко В.О інформації, що не відповідає дійсності та приховуванні інформації, визнані неправомірними й зобов'язано посадову особу надати Костенка В.О письмову відповідь на такі питання: 1. Ким, коли і на якій підставі Костенко В.О було поставлено на облік у психоневродиспансері? 2. За якими адресами розсилались довідки про стан здоров'я Костенко В.О? 3. Ким Костенко В.О було знято з обліку, на якій підставі та чи був він при цьому присутнім? 4. На підставі якого нормативного акту психіатри в 1988-90 рр. обмежували працевлаштування Костенко В.О?

В 1997 р. Дніпропетровський обласний суд задовольнив скаргу головлікаря, скасував вказані рішення райсуду й провадження по цій справі закрив, оскільки її розгляд не є компетенцією суду.

Намагаючись якимось чином отримати персональну інформацію про себе і знаючи, що прокуратура має матеріали перевірки скарги на дії головлікаря, Костенко В.О направляв з цього питання інформаційний запит і до прокуратури, але прокуратура також відмовила в наданні інформації.

Чи має право Костенко В.О. знати інформацію про себе?

Чи привільне рішення прийняв Дніпропетровський обласний суд?

Чи повинна була прокуратура задовольнити інформаційний запит Костенко В.О.?

103. До Державної податкової адміністрації України громадська організація направила інформаційний запит, в якому вона вимагала, на підставі ст. 34 Конституції України, ст. 5, 9, 28, 32, 33 Закону України «Про інформацію» запитувач (журналіст) надати їй інформацію про:

1. Кількість звернень громадян із запитами щодо отримання інформації про себе

2. Кількість задоволених звернень про отримання громадянами інформації про себе

3. Кількість і підстави відмов у наданні громадянам інформації про себе. Копії рішень про відмову.

4. Інформацію про кількість проведених перевірок суб’єктів підприємницької діяльності.

Державна податкова адміністрація (ДПА) запит частково задовольнила. А саме ДПА надала відповідь на перше, друге, та трете запитання.

А щодо відомостей про кількість проведених перевірок суб’єктів підприємницької діяльності ДПА відмовила в наданні такої інформацію, обґрунтовуючи свою відмову тим, що відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону „Про інформацію”, згідно з якою не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами, та на підставі цього положення Закону зробила посилання на Положення про податкову інформацію в Державній податковій службі затвердженого наказом ДПА України від 02.04.1999 р. № 175 „Про затвердження Положення про податкову інформацію в державній податковій службі України” (далі - Положення № 175), згідно з яким дана інформація не може бути надана. (Положення № 175 не було опубліковане в офіційному виданні).

Чи є відмова ДПА в наданні даної інформації обґрунтованою (правомірною)?

Чи є Положення № 175 чинним?

Протягом якого терміну органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи повинні повідомляти про можливість задоволення запиту та повинні надавати відповідь на інформаційний запит?

Чи може право на інформацію бути обмежено не тільки законами але й іншими нормативно-правовими актами?

104. До прокуратури Одеської обл. надійшов інформаційний запит з вимогою надати інформацію, яка є відкритою за режимом доступу. Однак прокуратура відмовила запитувачу в задоволенні запиту, мотивуючи свою відмову тим, що органи прокуратури України не відносяться до органів законодавчої, виконавчої або судової гілки влади і тому не зобов’язані надавати інформацію за такими інформаційними запитами, як того вимагає Закон України «Про інформацію».

Чи відповідає дане рішення прокуратури Конституції України та Закону України «Про інформацію»?

Чи зобов'язана прокуратура відповідати на інформаційні запити?

Назвіть підстави та умови за яких право на інформацію може бути обмежене?

105. Громадянин Петренко, маючи багато зареєстрованих винаходів, звернувся в Обласне управління внутрішніх справ з інформаційним запитом, у якому він просив відповідні інформаційні служби УВС надати йому інформацію про кількість світлофорів, які виходять із ладу на вулицях обласного центру на протязі року. У запиті він зазначив, що ця інформація йому необхідна для того щоб вирішити, наскільки актуальною є проблема удосконалення стандартної конструкції світлофора.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на нормативні акти.

106. Уявіть собі ситуацію: Одеська правозахисна група (ОПГ) в 1999 р. направила інформаційний запит до одного з міністерств (держкомітетів) України з проханням надати групі список всіх зареєстрованих в Україні релігійних конфесій.

Такий список був наданий ОПГ Державним комітетом у справах релігій України. Після цього ОПГ опублікувала таблицю із списком у своєму бюлетені "Права людини в Україні". На цій підставі голова ОПГ 3. був викликаний в прокуратуру міста для пояснень із приводу несанкціонованої публікації службової інформації.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

Чи будь-який офіційний документ, наданий за інформаційним запитом органом виконавчої влади, може бути опублікований без додаткового дозволу.

Свою відповідь обґрунтуйте.

107. На залізничному вокзалі міста до студента М. підійшли працівники міліції і попросили пред’явити документи. Жодного документу, який би посвідчував особу, у М. при собі не було. Працівники міліції пояснили, що зовні М. схожий на небезпечного злочинця, який наразі розшукується, тому необхідно негайно прибути до відділу міліції для з’ясування особистості. Незважаючи на заперечення М., працівники міліції силоміць направили його до відділку. Жодної можливості зв’язатися з рідними чи скористатися правовою допомогою захисника надано не було.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Розкрийте зміст права людини на свободу та особисту недоторканність. Які сучасні міжнародні стандарти у захисті цього права?Чи відповідає чинне законодавство України цим стандартам?

108. Верховна Рада України ухвалила Закон, відповідно до якого громадяни України, які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано їх місце проживання, і мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі, зобов’язані зареєструвати місце свого перебування.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки вказаного Закону на відповідність статті 33 Конституції України.

Підготуйте проект рішення Конституційного Суду за результатами розгляду цієї справи.

109. Релігійне утворення звернулося до юридичної контори з проханням допомогти в реєстрації релігійної громади з метою задоволення релігійних потреб та поширювання віри. Юристи відповіли, що дане питання має перспективу позитивного вирішення за умови виконання вимог українського законодавства.

Які умови реєстрації релігійної громади? Які державні установи реєструють релігійні об єднання? Може чи ні релігійне об єднання зареєструватись як об’єднання громадян?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 р.// Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.

Про імміграцію: Закон України від 07.06.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 197.

Про загальний військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 31.01.1992 р. // Там же. – 1992. –№ 18. – Ст. 237.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. // Зб. Постанов Пленуму Верхов. Суду України (1972-2009). – Х.: Вапнярчук Н.М., 2009. – С. 304-310.

Бородін М. Конституційне право громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав // Право України. – 2000. – № 8.

Букач В. Зміст конституційних політичних прав і свобод громадян // Там же. – 2001. – № 9.

Кононенко О. Проблеми реалізації конституційного права громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації // Там же. – 1998. – № 2.

Кушніренко О., Мацокін В. Роль місцевих органів влади у забезпеченні права громадян на достатній життєвий рівень // Там же. – 1999. – № 1.

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини та громадянина. – Х.: Факт, 2001.

Летнянчин Л.І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики. – Х.: Вапнярчук Н.М., 2006.

Речицький В. Громадянські права як юридичний засіб противаги державній владі // Укр. право. – 1995. – № 1-2.

Чуб О.О. Конституційне право громадян України на участь в управлінні державними справами. – Х.: Одіссей, 2005.

Тема 20. Зміст політичних прав громадян

План

1. Загальна характеристика політичних прав громадян.
2. Виборчі права громадян.
3. Принципи виборчого права.
4. Право на свободу об’єднань. Види об’єднань громадян.
5. Політичні партії: поняття, порядок легалізації, права.
6. Громадські організації: поняття, порядок легалізації, їх права, особливості конституційної відповідальності.
7. Право на мирні зібрання. Види мирних зібрань.
8. Умови реалізації права на мирні зібрання.

110. 05.07.2011 року до Харківського окружного адміністративного суду звернулась Харківська міська рада з адміністративним позовом до Харківської міської організації Всеукраїнського об’єднання "Свобода", ініціативної групи харків’ян в особі О., ініціативної групи харків’ян в особі Д. в якому просить суд обмежити права на збори шляхом заборони Харківській міській організації Всеукраїнського об’єднання "Свобода" в особі О. та іншим учасникам цієї акції проведення 06.07.2011р. з 09.30 до 11.00 пікетування напроти входу до будівлі Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради по вул. Сумській, 64 у м. Харкові; обмежити права на збори шляхом заборони ініціативній групі харків’ян в особі Д., а також іншим учасникам цієї акції проведення 06.07.2011р. з 10.30 мітингу біля Дзеркального струменю (сквер Перемоги) та з 11.00 ходи від пам’ятника Т. Г. Шевченку до перехрестя вулиць Сумської та Іванова (будівля Харківської обласної державної адміністрації) у м. Харкові, під час якої буде використана труна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проведення масового заходу не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси мешканців міста Харкова.

Яке рішення по справі повинен увалити суд?

Підготуйте обґрунтований проект рішення суду.

111. Засновники обласної організації Партії нових комуністів звернулися до адміністративного суду зі скаргою на дії обласного управління юстиції, зазначаючи, що постановою колегії цього управління в Реєстрі об’єднань громадян анульовано запис про реєстрацію цієї організації, а наказом начальника управління юстиції скасовано рішення управління про реєстрацію згаданої організації і зобов’язано відділ реєстрації об’єднань громадян офіційно повідомити в засобах масової інформації про це рішення. На підставі оскаржуваних рішень представники обласної партійної організації були виключені зі складу окружної та дільничних виборчих комісій.

Обидва наведені документи мотивовані тим, що мають відношення до юридичної особи і не можуть бути предметом оскарження як документи внутрішньо-організаційної діяльності управління юстиції. Рішення про заборону чи припинення діяльності обласної організації політичної партії обласне управління юстиції не приймало. Крім того, до уваги бралося рішення сесії Львівської обласної ради про підтримку вимог громадян, політичних партій та громадських організацій Львівщини щодо заборони діяльності в Україні комуністичних організацій.

Яке рішення має прийняти суд?

112. Політична партія розпочала кампанію з проведення референдуму щодо змін до Конституції України. У 18 областях України було проведено збори ініціативних груп щодо проведення референдуму. Учасниками зборів схвалено пропозиції про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою щодо змін до Конституції та затверджено формулювання таких питань, які запропоновано винести на всеукраїнський референдум: 1. Чи підтримуєте Ви президентську форму правління, за якої Президент України обирається всенародно, є главою держави і очолює уряд України? 2. Чи підтримуєте Ви парламентську форму правління, за якої посада Президента України скасовується, уряд України призначається і звільняється Верховною Радою України, а Прем’єр-міністр України є главою держави? 3. Чи підтримуєте Ви обрання та відкликання суддів народом? 4. Чи підтримуєте Ви розширення прав місцевого самоврядування з наданням усім органам місцевого самоврядування права формувати власні виконавчі органи? 5. Чи підтримуєте Ви встановлення дієвого контролю за владою через надання конституційного статусу парламентській опозиції? 6. Чи підтримуєте Ви скасування недоторканності вищих керівників держави, народних депутатів України та суддів? 7. Чи підтримуєте Ви позбавлення мандатів депутатів усіх рівнів, які порушили обіцянки перед народом? 8. Чи підтримуєте Ви спрощення процедур проведення всеукраїнських і місцевих референдумів для залучення народу до безпосереднього здійснення влади?

Чи всі з цих питань можуть буту предметом всеукраїнського референдуму?

Чи може бути прийнята нова редакція або внесені зміни до Конституції України на всеукраїнському референдумі?

Які мають бути дії Центральної виборчої комісії?

113. На зборах громадян України, які постійно проживають в місті Н., була утворена ініціативна група з організації місцевого референдуму. На зборах були затверджені питання, що запропоновано винести на місцевий референдум, а саме про довіру міському голові та про скасування рішення міської ради “Про затвердження об’єктів права комунальної власності територіальної громади м. Н., які можуть надаватися в концесію”. Міський голова відмовився реєструвати ініціативну групу, оскільки, на його думку, питання, що були затверджені на зборах, згідно із законодавством України не можуть виноситися на місцевий референдум.

Дайте правову оцінку рішенню міського голови

114. До Міністерства юстиції України надійшла заява про реєстрацію політичної партії “За чистий Крим”. Розглянувши надані документи, Мін’юст відмовив у реєстрації такої партії, оскільки принципи її організації, закріплені у статуті, суперечать закону. Зауваження стосувалися тих статутних положень, якими передбачалося, що лідер партії, обраний на установчому з’їзді, обіймає цю посаду довічно, а також те, що керівники обласних організацій партії призначаються та звільняються лідером партії одноособово.

Дайте правову оцінку діям Міністерства юстиції.

115. Міністерство юстиції України анулювало реєстраційне свідоцтво політичної партії “Добра” на тій підставі, що протягом 6 місяців з дня реєстрації нею були створені й зареєстровані у встановленому законом порядку обласні організації лише у 13 областях України та міська у м. Київ, не було створено республіканську партійну організацію в Автономній Республіці Крим, а також не в усіх згаданих областях у більшості районів створені відповідні партійні організації районного рівня. Крім того, виявилося, що фактично членами цієї політичної партії є лише тисяча громадян України.

Які підстави анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії в Україні?

Яким органом здійснюється анулювання, і які наслідки тягне?

116. Федерація вільних профспілок Львівської залізниці звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі за позовом прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України в особі Львівського обласного управління юстиції про визнання недійсним її свідоцтва про реєстрацію з моменту його видання, скасування державної реєстрації та виключення ФВПЛЗ з Реєстру об'єднань громадян. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову зазначеного суду, припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Які підстави припинення діяльності об’єднань громадян?

Чи порушені процесуальні норми Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"?

117. Три особи (17-ти, 16-ти та 13-ти років) заснували в м. Харкові “Проєвропейську спілку молоді” та звернулися до Харківського обласного управління юстиції із заявою про легалізацію цього об’єднання шляхом повідомлення. Однак заява була повернена для приведення у відповідність із чинним законодавством, зокрема, у документах слід було вказати загальну назву об’єднання громадян. Один із засновників спілки звернувся із позовом до районного суду м. Харкова про визнання незаконними дії управління юстиції щодо відмови в легалізації спілки.

Який порядок легалізації об’єднань громадян?

Постанову якого змісту має ухвалити суд?

118. Група громадян України вирішила організувати місцеву громадську організацію “Українська інтелектуальна еліта”, що виступає за обмеження вступу до вищих навчальних закладів регіону, в якому організація намагалася здійснювати свою діяльність, осіб інших національностей, окрім українців. Але органами юстиції було відмовлено в реєстрації такої організації.

Які підстави для відмови у реєстрації об’єднань громадян?

Чи правомірна відмова в цьому випадку? Аргументуйте відповідь.

119. У статуті Конституційно-ліберальної політичної партії України, поданому разом з іншими необхідними документами для реєстрації до Міністерства юстиції України, однією з функцій її керівних органів зазначається забезпечення міжнародного співробітництва, а також організація представництв партії за межами України. Мін’юст відмовив у реєстрації, оскільки вказані положення статуту не відповідають вимогам чинного законодавства України. Відмову було оскаржено до суду із мотивацією, що закон дозволяє міжнародну діяльність політичних партій.

Яке рішення має прийняти суд?

120. На партійній конференції було ухвалено рішення не підтримувати представлений Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет на наступний рік. Незважаючи на це декілька членів партії – народних депутатів України – проголосували за прийняття бюджету. Обговоривши вчинок своїх товаришів по партії, її керівний орган прийняв рішення про виключення «неслухняних» депутатів із партії, оскільки вони своїми діями завдали політичної шкоди її іміджу, порушили партійну дисципліну, попередивши, що прийняття такого рішення є внутрішньою справою партії, яке не може бути предметом правового регулювання і судового розгляду. Депутати оскаржили таке рішення до суду.

Що означає термін «імперативний депутатський мандат»?

Як він пов’язаний із конституційним статусом політичних партій в Україні?

Чи потягнули б такі дії виключення народних депутатів із фракції цієї політичної партії, дострокове припинення їх повноважень?

121. На партійній конференції було ухвалено рішення не підтримувати представлений Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет на наступний рік. Незважаючи на це декілька членів партії – народних депутатів України – проголосували за прийняття бюджету. Обговоривши вчинок своїх товаришів по партії, її керівний орган прийняв рішення про виключення «неслухняних» депутатів із партії, оскільки вони своїми діями завдали політичної шкоди її іміджу, порушили партійну дисципліну, попередивши, що прийняття такого рішення є внутрішньою справою партії, яке не може бути предметом правового регулювання і судового розгляду. Депутати оскаржили таке рішення до суду.

Охарактерезуйте, будь ласка, рівень демократії та демократичний потенціал даної партії. Це важливо у зв’язку з тим, що політична партія в ідеалі є політико-правовим, соціально-економічним, культурно-психологічним, тощо зрізом суспільства. На відміну від нього, крім іншого, відносини в політичній партії врегульовуються не нормами Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, а статутними, тобто корпоративними, нормами

Чи має заява колишніх членів партії – народних депутатів судову перспективу?

122. Районний осередок Української громадської організації «Зелений світ» виступив з ініціативою заборонити проїзд центральною вулицею райцентру автомобілям і мотоциклам ввечорі на дві години, коли мешканці з дітьми гуляють нею. З цією метою представник осередку зазделегідь зареєстрував в органі місцевого самоврядування повідомлення про проведення мітингу ввечері на центральній вулиці відповідно до ст. 39 Конституції України. В свою чергу, представник органу місцевого самоврядування, в день проведення мітингу, звернувся до окружного адміністративного суду з заявою про заборону заходу. При цьому він посилався на те, що організатори мітингу є непослідовними в своїх задумах та діях. Але суд відмовився розглядати заяву органу влади.

Поясніть, будь ласка, причину відмови окружного адмінсуду розглядати заяву про заборону мітингу.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2011 № 2365-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2001. - № 17. – Ст. 728.

Про громадські об'єднання: Закон від 22.03.2012 р. // Офіційний вісник України. – 2012. - № 30. – Ст. 1097.

Про молодіжні та дитячі громадські організації: Закон України від 01.12.1998 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 2.

Про благодійництво та благодійницькі організації: Закон України від 16.09.1997 р. // Там же. – 1997. – № 46. –Ст. 292.

Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р. // Там же. – 1997. – № 52. – Ст. 312.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу четвертого статті 2, частини другої статті 6, частин першої, другої статті 10 Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (справа про молодіжні організації) від 13 грудня 2001 року № 18-рп/2001 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 51. – Ст. 2310. – С. 466.

Барабаш Ю.Г. Політичні партії та ЗМІ як суб'єкти виборчого процесу: окремі питання конституційно-правового статусу [// Публічне право. - 2011. - N 1. - С. 6-12.

Берченко, Г.В. Внутрішня організація політичних партій як предмет конституційного регулювання // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – 12. – С. 111-117

Слінько Т.М., Кушніренко О.Г. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян в Україні. – Х.: Арсис, 1998.

Лукаш С.Ю. Політичні партії в системі взаємовідносин держави і народу в Україні: конституційно-правовий аспект / С. Ю. Лукаш // Проблеми законності. Вип. 50. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2001. – С. 34-40.

Лукаш С.Ю. Проблеми реалізації політичними партіями функцій, передбачених в ст. 36 Конституції України // Влада та суспільство під впливом закону «циркуляції еліт»: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції (ХХШ Харківські політологічні читання).- Х.: ХАП, НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2010.- С.114-116.

Кагляк Я.О. Федоренко В.Л. Інститути громадянського суспільства та інститут громадських організацій в України: теоретико-методологічні та нормопроектні аспекти // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 4-5. – С. 75-88.

Лук’янов Д.В. Політичні партії в системі взаємодії громадянського суспільства та держави (роль та правове регулювання): Моногр./Д.В.Лук’янов – Харків: Право, 2007.- 320 с.

Слінько Т.М. Виборчі права - нормативне вираження електорально-правового статусу особи // "Влада та суспільство під впливом закону "циркуляції еліт": Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. (ХХІІІ Харківські політологічні читання). - Х.: ХАП, Нац. юрид. акад. України / голов. ред. А. П. Гетьман [та ін.], 2010. - С. 132-134

Васьковська, О. Право на мирні зібрання: нові виклики і старі проблеми [Текст] / О. Васьковська // Право України. - 2007. - 5. - С. 119-121

Сінькевич О.В. Конституційне право громадян на мирні зібрання // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.38. - К.: Ін-т держави і права НАН України / голова редкол. Ю. С. Шемшученко, 2007. - С. 268-271

Пивоваров В. Забезпечення права на мирні зібрання / В. Пивоваров // Дотримання прав людини в діяльностиі МВС. - Х.: Права людини, 2009. - С. 119-122

Пасенюк О. Судові процедури обмеження права на мирні зібрання // Публічне право. - 2012. - N 1. - С. 48-55: портр. - Бібліогр.: с. 53-54.

Політичні права громадян в аспекті здійснення місцевого самоврядування в Україні // Проблеми законності. Вип. 83. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого / відп. ред. В. Я. Тацій [та ін.], 2006. - С. 45-51

Тема 24. Конституційні засади виборчої системи та виборчого права в Україні

План

1. Способи формування вищих органів влади в теорії та практиці конституційного права.
2. Загальна характеристика виборчого права.
3. Поняття та види виборчих систем.
4. Виборча система в Україні.
5. Правове регулювання виборів народних депутатів України.
6. Суб’єкти виборчого процесу.
7. Загальна характеристика стадій виборчого процесу.
8. Правове регулювання виборів Президента України.
9. Суб’єкти виборчого процесу.
10. Загальна характеристика стадій виборчого процесу.

124. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду з конституційним поданням, у якому просив визнати неконституційними Закони України “Про вибори народних депутатів України” та “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, якими встановлено пропорційну систему виборів. На думку суб’єкта права на конституційне подання, пропорційний тип виборчої системи суперечить конституційним принципам рівного і прямого виборчого права, закріпленим ст. 71 Конституції України, оскільки за такої виборчої системи, по-перше, виборці голосують не безпосередньо за кандидатів, а за виборчі списки політичних партій, а по-друге, позапартійний громадянин чи член політичної партії, яка не бере участі у виборах, не можуть реалізувати своє пасивне виборче право.

Складіть проект рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду такого подання.

Яке значення мають конституційні принципи участі громадян у виборах?

125. О 8 годині ранку Ви прокинулися від звуків духового оркестру, який грав на подвір’ї школи напроти вікна Вашої кімнати. Вийшовши на балкон, Ви побачили мітинг на шкільному подвір’ї, до Вас долетіла фраза: “Проголосуємо, товариші, у цей день за наших кандидатів! Адже сьогодні день виборів, день свята, день демократії.”

Дайте конституційно-правовий аналіз дій організаторів мітингу.

126. Громадянин України К., якого зареєстровано офіційним спостерігачем кандидата на пост Президента України М., звернувся до районного суду зі скаргою, в якій просив суд визнати незаконним і необґрунтованим рішення однієї з дільничних виборчих комісій про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним унаслідок встановлення дільничною виборчою комісією порушень вимог Закону України “Про вибори Президента України”.

У своїй скарзі К. зазначав, що на виборчій дільниці дійсно мали місце окремі порушення Закону України “Про вибори Президента України”, зокрема, голосування за іншу особу, заповнення бюлетеня для голосування поза межами кабінки для таємного голосування, знаходження в кабінці для таємного голосування одночасно 2 виборців. Однак, на думку заявника, вказані порушення були поодинокими і не могли суттєво вплинути на встановлення результатів голосування на виборчій дільниці.

Представник дільничної виборчої комісії, заперечуючи доводи заявника, звернув увагу на наступне: по-перше, визнання результатів голосування на виборчій дільниці недійсним жодним чином не порушує виборчих прав заявника, а отже, суд
взагалі не повинен приймати від нього дану скаргу; по-друге, відповідно до Закону України “Про вибори Президента України” рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним приймає дільнична виборча комісія у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, унаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців. А така неможливість визначається самою комісією шляхом голосування.

У даному випадку рішення було прийнято комісією одноголосно, а отже, визнавати його незаконним і необґрунтованим у суду немає жодних підстав.

Яким чином суд повинен вирішити цю справу?

127. Під час виборчого процесу по виборах народних депутатів України політична партія “Новий Союз з Росією” проводила передвиборчу агітацію, що супроводжувалася організацією в усіх обласних центрах України концертів за участю зірок української та російської естради.

Перед кожним з таких концертів проходив мітинг, на якому виступали лідер партії “Новий Союз з Росією” та лідер всеросійської громадської організації “За Союз”, які знайомили виборців із головними ідеями передвиборчої програми й обґрунтовували усі переваги для громадян України і Росії від утворення нової союзної держави.

У ході концертів кожен артист завершував свій виступ закликом віддати свої голоси за партію “Новий Союз з Росією”.

Один з виборців звернувся до ЦВК зі скаргою на порушення партією “Новий Союз з Росією” виборчого законодавства України, оскільки, на його думку, проведення таких концертів для виборців є прямим порушенням Закону України “Про вибори народних депутатів України”, який забороняє проводити передвиборчу агітацію, що, зокрема, супроводжується безкоштовним наданням виборцям послуг. На його переконання, проведення концертів, у яких беруть участь зірки української та російської естради, є безкоштовним наданням виборцям розважальних послуг.

Які обмеження на проведення передвиборчої агітації встановлено чинним законодавством про вибори?

Яким має бути рішення ЦВК за результатами розгляду цієї скарги?

128. До Центральної виборчої комісії звернувся громадянин І. із заявою, що в ході проведення з’їзду однієї з політичних партій, на якому формувався виборчий список кандидатів у народні депутати Верховної Ради України, його кандидатуру не було включено до нього у зв’язку з тим, що І. не член цієї партії, не українець, проживає в державі менше одного року, погано знає державну мову і не надав до секретаріату партії довідки від лікаря-психіатра. Вважаючи зазначені мотиви відмови у включенні його кандидатури до виборчого списку політичної партії незаконними, у своїй заяві І. вимагав ЦВК зобов’язати політичну партію включити його кандидатуру до її виборчого списку.

Чи є в даному випадку порушення законодавства про вибори?

Як має поступити ЦВК?

129. Під час проведення виборів народних депутатів до ЦВК надійшла скарга громадянки П. на дії кандидата в народні депутати України – першого номера у списку політичної партії – суб’єкта виборчого процесу, який (на її думку) шляхом обману громадян України перешкоджає формуванню власної волі та її вільному виявленню при голосуванні:

а) суб’єкт оскарження, виступаючи на загальнонаціональному телеканалі, у порушення ст. 65 Конституції України, згідно з якою захист Вітчизни є обов’язком громадян України, агітував за припинення строкового призову;

б) даруючи учням зошити і щоденники з власною символікою, порушив навчальний процес;

в) політична партія, яку він представляє, застосовувала виборчу технологію “двійників”, видаючи назву іншої політичної партії із додатком “оновлена” за власну і використовуючи у матеріалах передвиборчої агітації відеозапис її заходів із застосуванням її символіки;

г) розповсюджувався відеоролик, в якому міститься інформація щодо передбачення Нострадамуса на його користь;

д) поза межами строків передвиборчої агітації, а також не в місцях для розміщення матеріалів передвиборчої агітації, а на будинках, парканах, стовпах, деревах розповсюджувалися матеріали передвиборчої агітації у вигляді стрічок відповідного кольору;

е) розміщувалася політична реклама у виді агітаційних плакатів на транспортних засобах громадського користування.

Чи є громадянин належним суб’єктом звернення з такою скаргою? Чи є серед наведених порушення виборчого законодавства, зокрема щодо ведення передвиборчої агітації?

130. На виборах народних депутатів України до виборчих списків було внесено 37 590 200 виборців. У виборах взяли участь 70% виборців.

За результатами виборів політичні партії (блоки) – суб’єкти виборчого процесу набрали таку кількість голосів у процентному відношенні до загальної кількості виборців, що проголосували: “П.Р.” – 34,4 %, “Б.Т.” – 30,7 %, “Н.Н.” – 14,2 %, “К.П.” – 5,4 %, “Б.Л.” – 4 %, “С.П.” – 2,9 %, “П.С.” – 1,3 %. Решта голосів розподілилася між 13-ма політичними партіями (блоками) – суб’єктами виборчого процесу, кожен із яких набрав менше 1% голосів виборців.

Які із указаних суб’єктів виборчого процесу візьмуть участь у розподілі депутатських мандатів?

Скільки депутатських мандатів отримає кожна з політичних партій, які візьмуть участь у їх розподілі?

131. Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Прогресивної партії України, на позачергових виборах народних депутатів України 30.09.2007 р. через те, що:

а) деякі документи, визначені ч. 1 ст. 58 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, неналежно оформлені;

б) до виборчого списку включено О., 01.10.1986 р. народження, якому на день виборів не виповниться 21 рік;

в) у день подання заяви ППУ про реєстрацію кандидатів у народні депутати до ЦВК не подали заяви про згоду балотуватися кандидатами у народні депутати України 17 осіб, включених до її виборчого списку.

Чи є підстави для відмови в реєстрації?

Який порядок реєстрації виборчих списків політичних партій і виборчих блоків встановлено Законом?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17.11.2011 р. № 4061-IV // Офіційний вісник України. – 2011. № 97. – Ст. 3526.

Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 17.12.1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 5. – Ст. 17.

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10.07.2010 р. № 2487-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 35-36. – Ст. 491.

Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/1998 від 26.02.1998 р. (справа про вибори народних депутатів України) // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 23. – Ст. 93.

Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2012 від 05.042012 р. (справа про висування кандидатів у народні депутати України за змішаної виборчої системи) // Офіц. вісн. України. – 2012. - № 30. – Ст. 1122.

Закон України "Про вибори народних депутатів України": Науково-практичний коментар / Ф. В. Веніславський [та ін.]; за заг. ред. В. Л. Мусіяка. - К.: Дрім Арт, 2012. - 672 с.

Барабаш Ю.Г. Проблеми вдосконалення виборчого законодавства України // Публічна влада в Україні та конституційно-правовий механізм її реалізації: матеріали наук.-прак. конф., м. Харків, 28 верес. 2011 р. / Нац. акад. правов. наук України, Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого", НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування НАПрН України. - Х.: Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого" / Нац. акад. правов. наук України, Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого", НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування НАПрН України, 2011. - С. 18-20.

Барабаш Ю. Электоральная культура украинских граждан: политико-правовой анализ // Проблемы права: Международный правовой журнал. - 2010. - N 2. - С. 8-12.

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Виборчі цензи // Правові проблеми реформування регіональної влади: Матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 12 квітня 2002 р.). - Х.: НДІ держ. буд-ва та місцевого самоврядування АПрН України / за ред.: Ю. П. Битяк, держ. будівництва та місц. самоврядування Акад. прав. наук України НДІ, 2002. - С. 116-117.

Лукаш С.Ю. Законодавче закріплення пропорційної виборчої системи у світлі особливостей формування політичних партій України // Проблеми формування електоральної культури населення: Зб. наук. тез. (За матеріалами ХVІІ Харківських політологічних читань). - Х.: Право, 2005. - С. 58-59

Речицький В. Десять тез про українську виборчу систему // Права людини. - 2007. - 14 (16-31 травня). - С. 24.

Чуб О.О. Фактори політичної активності громадін України у виборчому процесі // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2006. - № 1. - С. 72-76

Тодика О.Ю. Вибори до парламентів країн СНД (Порівняльно-правовий аспект): Монографія. - Х.: Факт, 2003.

Кресіна І.О., Перегуда Є.В. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми: Монографія.-К., 2003.

Стешенко Т.В. Принципи виборчого права як фундаментальні засади забезпечення виборчого процесу і проблеми законності // Проблеми законності: Республік. міжвід. наук. зб.– Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – Вип. 94 – С. 36–40.

Журавський В. Яка виборча система найоптимальніша для сучасної України [Текст] / Віталій Журавський // Голос України: газ. Верхов. Ради України. - 2011. - N 94(26 травня). - С. 4

Вагіна О. Змішана виборча система: світовий досвід застосування [Текст] / Олена Вагіна // Вибори та демократія. - 2011. - N 1. - С. 29-37. - Бібліогр.: с. 36-37

Донченко Ю. Характеристика виборчої системи та демократичних інститутів в Україні [Текст] / Юрій Донченко // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2011. - N 1. - С. 24-30

Журавський В.С. Вдосконалення виборчої системи - запорука політичної стабільності суспільства [Текст] / В. С. Журавський // Голос України: газ. Верхов. Ради України. - 2011. - N 83(11 травня). - С. 5

Скрипнюк В.М. Проблема "вибору" виборчої системи: Україна і європейський досвід [Текст] / В. М. Скрипнюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - 1. - С. 60-70

Царьова М. Проблема оптимальної виборчої системи [Текст] / М. Царьова // Вибори та демократія. - 2010. - N 4. - С. 109-113.

Бодрова І.І. Теоретико-правові аспекти поняття "виборча система" [Текст] / І. І. Бодрова // Проблеми законності. Вип. 108. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого / редкол. В. Я. Тацій [та ін.], 2010. - С. 36-45.

Панкевич О. Проблеми вдосконалення виборчої системи України в контексті досвіду країн - членів Європейського Союзу [Текст] / О. Панкевич, М. Кілик // Вибори та демократія. - 2009. - 1. - С. 5-12

Ключковський Ю. Вибір виборчої системи: деякі уроки українського досвіду [Текст] / Ю. Ключковський // Вибори та демократія. - 2009. - 4. - С. 80-84

Крючков Г. Якою має бути виборча система? Майбутній вибір України [Текст] / Г. Крючков // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2009. - 1 (№1(15)). - С. 8-10

Райковський Б. Сучасні моделі виборчих систем: проблеми теорії і практики [Текст] / Б. Райковський, М. Рибачук // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2009. - 1 (№1(15)). - С. 44-52

Пилипишин В.П. Система принципів виборчого права: теоретичний та практичний аспекти аналізу [Текст] / В. П. Пилипишин // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - 3. - С. 122-131

Дем`яненко Б. Виборча система сучасної україни: європейський досвід та українські реалії [Текст] / Б. Дем`яненко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Спецвипуск. Політичний менеджмент. - К.: Укр. центр політ. менеджменту, 2008. - С. 322-333

Ключковський Ю. Загальні проблеми реформування виборчої системи в Україні [Текст] / Ю. Ключковський // Вибори та демократія. - 2008. - 4 (№4(18)). - С. 87-92

Бабенко К. Конституційно-правове регулювання і розвиток виборчого права України [Текст] / К. Бабенко // Юридична Україна. - 2009. - 8. - С. 41-46

Селіванов А. Виборче право в контексті конституційної реформи [Текст] / А. Селіванов // Вибори та демократія. - 2009. - 2. - С. 5-9

Козодой Л. Принцип загального виборчого права: теоретико-конституційний аналіз [Текст] / Л. Козодой // Вибори та демократія. - 2009. - 3. - С. 4-9

Стаднік О. Поняття та класифікація принципів виборчого права [Текст] / О. Стаднік // Вибори та демократія. - 2009. - 3. - С. 25-30

Харчук В. Необхідність вдосконалення окремих положень Закону України "Про вибори Президента України": поствиборчий аналіз [Текст] / В. Харчук // Юридичний журнал. - 2010. - 5. - С. 63-74

Польщиков І. В.Проблемні питання удосконалення законодавства про вибори Президента України в аспекті додержання міжнародних виборчих стандартів [Текст] / І. В. Польщиков // Право і безпека. - 2009. - 5 (№5(32)). - С. 10-14

Волощук О. Теоретичні та практичні проблеми організації інституту виборів Президента України [Текст] / О. Волощук // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2009. - 1 (№1(15)). - С. 53-59

Тема 25. Конституційно-правовий статус

Поиск по сайту: