Термінологічний словник. PEN-провідник –провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, який поєднує у собі функції нейтрального (N-) і захисного (PE-) провідників

PEN-провідник – провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, який поєднує у собі функції нейтрального (N-) і захисного (PE-) провідників.

PE-провідник – захисний провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, призначений для захисту від ураження електричним струмом.

Аварійне освітлення – штучне освітлення приміщення для продовження роботи в разі аварійного відключення робочого освітлення.

Аварія на об'єкті підвищеної небезпеки – небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами.

Бар'єр – частина, яка запобігає ненавмисному прямому дотику, але не перешкоджає навмисному прямому дотику.

Безпека – стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Безпека праці – стан умов праці, за яких виключена дія на працівника небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Біологічна дія струму – подразнення і збудження живих тканин організму, у т.ч. на клітинному рівні.

Блискавковідвід – пристрій, який сприймає удар блискавки та відводить її струм у землю

Блоківка безпеки – пристрій, який запобігає ураженню людини електричним струмом у випадку помилкових дій.

Бокове природне освітлення – натуральне освітлення приміщення через світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Важкість праці – характеристика (чинник) трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), які забезпечують його діяльність.

Важкогорючі (важко спалимі) речовини (матеріали) – речовини (матеріали), що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти чи обвуглюватися після його виділення.

Вентиляція – організований і регульований повітрообмін, що забезпечує виділення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого.

Верхнє природне освітлення – натуральне освітлення приміщення через ліхтарі, світлові прорізи у перекритті, а також через прорізи в стінах у місцях перепаду висот будівлі.

Верхня концентраційна межа поширення полум'я (ВКМПП) -максимальна об'ємна (масова) доля горючої речовини у суміші з даним окисником, за якої можливе займання (самозаймання) суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Верхня температурна межа поширення полум'я (t _вкмпп ) – верхня температура матеріалу (речовини), за якої його (її) насичена пара чи горючі леткі утворюють в окислювальному середовищі концентрації, що дорівнюють верхній концентраційній межі поширення полум'я.

Вибухонебезпечна зона – простір у приміщенні або за його межами, у якому є наявні чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на шість класів.

Виконання робіт в ЕУ – включає ремонтні роботи і технічне обслуговуванняобладнання.

Вимоги безпеки праці – вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями до виробничого обладнання, виробничого середовища й організації трудового процесу, виконання яких забезпечує працівників.

Виносне заземлення – захисне заземлення, заземлювач якого розміщено на деякій відстані від заземлювального обладнання, часто за межами локальної землі.

Виробнича безпека – безпека від нещасних випадків та аварій на виробничих об‘єктах і від їх наслідків, що забезпечується комплексом організаційних та технічних заходів та засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Виробнича санітарія – комплекс організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працюючих шкідливих виробничих факторів.

Виробнича травма – пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Виробниче приміщення – замкнутий простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, уяких постійно (по змінах) чи періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників, що діють на людину в процесі праці.

Виробничий ризик – ймовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків, зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Виробничо зумовлене захворювання – захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Вихідні дані для розрахунку ЗП – відповідний набір даних, які необхідні для виконання розрахунку ЗП.

Вібрація – механічні коливання твердих тіл, що проявляються під час їх переміщення у просторі чи в зміні їх форми.

Відкрита провідна частина – провідна частина ЕУ, доступна для дотику, яка у процесі роботи не перебуває під робочою напругою, але може опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції струмовідних частин (наприклад, корпуси ЕУ).

Відносна земля (зона нульового потенціалу) – провідна частина землі, яка перебуває за межею зони впливу будь-якого ЗП, електричний потенціал якої умовно може бути прийнятий за нульовий.

Внутрішні (закриті) ЕУ – ЕУ, захищені будівлею від атмосферного впливу.

Вогнегасник – переносний або перевізний апарат для гасіння пожеж.

Вогнестійкість конструкції – здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.

Втома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, які зумовлені напруженою чи тривалою трудовою діяльністю і призводять до погіршення кількісних і якісних показників її роботи.

Газонебепечна робота – робота, пов'язана з оглядом, чищенням, ремонтом і розгерметизацією технологічного обладнання та комунікацій, а також роботи всередині ємностей, за виконання яких має місце або не виключена можливість виділення у робочу зону речовин, що може призвести до вибуху, пожежі, шкідливої дії на організм людини або до небезпечного зниження вмісту кисню у робочій зоні.

Гігієна праці – комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров'я працівників, а також профілактики несприятливого впливу на них виробничого середовища і трудового процесу.

Гігієнічна характеристика умов праці – сукупність показників, які характеризують об'єктивні дані гігієнічного стану робочого місця, виробничого середовища і трудового процесу.

Гігієнічний норматив – кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних чи біологічних факторів навколишнього і виробничого середовища.

Глухозаземлена нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора, приєднана до ЗП безпосередньо або через малий опір (наприклад, трансформатора струму).

Горіння – екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум'я або світінням.

Горючі (спалимі) речовини (матеріали) – речовини (матеріали), що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення.

Двополюсний прямий дотик – дотик людини до двох полюсів однофазної мережі змінного струму чи мережі постійного струму.

Двофазний прямий дотик – дотик людини до двох фазних провідників трифазної мережі.

Декларація безпеки – документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Діюча електроустановка – ЕУабо її дільниця, яка перебуває під напругою або на яку напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів (вимикачів чи рубильників), а також ПЛ, на яку напруга може наводитись від інших ПЛ.

Додатковий ЕЗЗ – електроізолювальний засіб, який сам по собі не може за даної напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом; він доповнює основний ЕЗЗ, а також може захищати від напруги дотику і кроку.

Допустима напруга дотику – найбільше значення напруги дотику, яке за певного часу дії на людину не являє небезпеки.

Допустимий опір заземлювального пристрою – найбільший опір ЗП, який визначено з умов ЕБ.

Допустимі мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які за тривалого чи систематичного впливу на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів теплорегуляції в межах фізичної адаптації; при цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Евакуаційне освітлення (аварійне освітлення для евакуації) – штучне освітлення для евакуації людей з приміщення у разі аварійного відключення робочого освітлення.

Експертиза електроустановки – офіційне підтвердження фактичних значень параметрів безпеки, їх відповідності вимогам нормативної документації та визначення можливостей безпечної експлуатації ЕУ

Електрична ізоляція – шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, за допомогою яких струмовідні частини відокремлюються одна від одної або від інших конструктивних металевих елементів обладнання (струмопровідних частин).

Електрична мережа з ефективно заземленою нейтраллю – трифазна ЕМ напругою понад 1 кВ, в якій коефіцієнт замикання на землю не перевищує 1,4.

Електричний знак (мітка струму) – різко окреслена припухлість на поверхні шкіри у місці контакту з струмовідною частиною ЕУ.

Електричний шок – тяжка нервово-рефлектора реакція організму людини на дію електричного струму як подразника.

Електробезпека – система технічних і організаційних засобів і заходів, що забезпечують захист людей від небезпечної і шкідливої дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76).

Електрозахисний засіб – засіб, призначений для забезпечення електробезпеки.

Електролітична дія струму – розклад органічної речовини (її електроліз), у т.ч.і крові, що зумовлює зміну її фізико-хімічних і біологічних властивостей.

Електромагнітне поле – особлива форма матерії, яка зумовлює взаємодію між електрично зарядженими тілами або тілами, що мають магнітний момент.

Електрометалізація шкіри – просочування поверхні шкіри людини частками металу під час його випаровування або розбризкування під дією електричного струму чи електричної дуги.

Електроофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене дією потоку ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.

Електроприміщення – приміщення або відгороджені, наприклад, сітками,
частини приміщень, доступні виключно для кваліфікованих обслуговуючих працівників, у яких розміщено ЕУ.

Електротравма – травма, зумовлена дією на людину електричного струму,
електричної дуги або електричного поля.

Електротравматизм – явище, яке характеризується сукупністю електротравм.

Електроустановка – установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється та споживається (перетворюється в інші види) електрична енергія.

Електроустановка діюча – ЕУ або її дільниця, які перебувають під напругоюабо на які напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів, а також ПЛ, що розміщена у зоні наведеної напруги або має перетин з діючою ПЛ.

Загальна вібрація – вібрація, яка передається людині через опорні поверхні тіла.

Загальна електротравма (електричний удар) – збудження тканин тіла електричним струмом, у результаті чого може порушуватись діяльність життєво важливих органів.

Загальне освітлення – штучне освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або стосовно до розміщення виробничого обладнання (загальне локалізоване освітлення) і яке призначене для виконання роботи.

Заглиблений вертикальний електрод заземлювача – вертикальний електрод заземлювача, який заглиблено від поверхні землі на глибину зони промерзання ґрунту.

Заземлена через резистор нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора в ЕМ з ізольованою або компенсованою нейтраллю, приєднана до ЗП через резистор, наприклад, для захисту мережі від перенапруг або (і) виконання селективного захисту у разі замикання на землю, що призводить до збільшення струму замикання на землю.

Заземлення – виконання електричного з'єднання між визначеною точкою системи, установки або обладнання і локальною землею.

Заземлювальний провідник – провідник, який з'єднує заземлювач із визначеною точкою системи або ЕУ чи обладнання.

Заземлювальний пристрій – сукупність електрично з'єднаних між собою заземлювача і заземлювальних провідників, включаючи елементи їх з'єднання.

Заземлювач – провідник (провідна частина) або сукупність з'єднаних між собою провідників, які перебувають в електричному контакті із землею безпосередньо або через провідне середовище (наприклад, бетон).

Займання – горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання.

Запобіжний пристрій – пристрій, який слугує для автоматичного вимикання обладнання у разі виникнення аварійних режимів його роботи.

Засіб електрозахисний – засіб, призначений для забезпечення електробезпеки.

Засіб захисту – засіб, призначений для запобігання або зменшення впливу на працівника небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів.

Засіб індивідуального захисту – засіб, призначений для за­хисту від шкідливих чи небезпечних факторів одного працівника.

Засіб колективного захисту – засіб, призначений для одночасного захисту від шкідливих та небезпечних факторів двох і більше працівників.

Захворювання – порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.

Захисне зрівнювання потенціалів – досягнення рівності потенціалів провідних частин шляхом електричного з'єднання їх між собою.

Захисне (електричне) відділення (електричний поділ кіл) – відділення одного електричного кола від інших в ЕУ напругою до 1 кВ за допомогою подвійної ізоляції або основної ізоляції та захисного екрану або посиленої ізоляції.

Захисне автоматичне вимикання живлення – автоматичне розмикання одного або кількох лінійних провідників і, у разі потреби, нейтрального провідника, яке виконується з метою електробезпеки.

Захисне заземлення – заземлення точки або точок системи, установки або обладнання з метою забезпечення електробезпеки.

Захисне замикання – штучне замикання на землю фази мережі з ізольованою нейтраллю, в якій виник додатковий виток струму замикання на землю.

Захисний провідник – провідник, призначений для забезпечення електробезпеки.

Захисний провідник (PE-провідник) – провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, призначений для захисту від ураження електричним струмом.

Захист у разі непрямого дотику – захист, який запобігає ураженню електричним струмом у випадку одиничного пошкодження.

Звук – хвильове коливання пружного середовища, за якого виникає надлишковий тиск.

Зовнішні (відкриті) електроустановки – ЕУ, не захищені будівлею від атмосферного впливу.

Зона досяжності – зона, доступна дотику з будь-якої точки поверхні, де зазвичай перебувають люди, до межі, яку людина не може досягти, простягаючи голу руку без інструмента чи якихось пристроїв у будь-якому напрямку.

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки – порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів.

Ізолювальні (непровідні) приміщення, зони, площадки – приміщення, зони чи площадки, в яких (на яких) захист від непрямого дотику забезпечується високим опором підлоги і стін і в яких відсутні заземлені провідні частини.

Ізольована нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора, не приєднана до ЗП або приєднана до нього через великий опір приладів сигналізації, вимірювання та інших подібних до них пристроїв, наявність яких практично не впливає на струм замикання на землю.

Інструктаж з охорони праці – усне пояснення положень відповідних нормативних документів щодо охорони праці. За характером і часом проведення розподіляють вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Інструктаж з охорони праці – усне пояснення положень відповідних нормативних документів щодо охорони праці. За характером і часом проведення і. з о. п. поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Інфразвук – хвильове коливання пружного середовища з частотою менше 20Гц.

Інфрачервоне випромінювання (теплове випромінювання) –електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 760 нм – 540 мкм.

Іонізуюче випромінювання – будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю, вибухонебезпечними і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв. Відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія робіт – розмежування робіт за важкістю праці на основі загальних енерговитрат організму в ккал/год (Вт).

Клінічна (уявна) смерть – перехідний період від життя до біологічної смерті, у якому відсутні кровообіг і дихання.

Коефіцієнт екранування (використання) електродів заземлювача – коефіцієнт, який враховує взаємний вплив електродів щодо підвищення опору кожного з них.

Коефіцієнт замикання на землю у трифазній ЕМ – відношення різниці потенціалів між неушкодженою фазою і землею у точні замикання на землю другої або двох інших фаз після замикання до різниці потенціалів між фазою і землею у цій точці до замикання.

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) – відношення природної освітленості, що створюється у деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після відбиття), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу.

Коефіцієнт світлового клімату – коефіцієнт для визначення нормованого значення КПО, який враховує особливості світлового клімату.

Комбіноване природне освітлення – поєднання верхнього і бокового природного освітлення.

Комбіноване штучне освітлення – штучне освітлення, за якого до загального освітлення додається місцеве.

Компенсована нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора, приєднана до ЗП через дугогасні реактори для компенсації ємнісного струму у мережі під час однофазних замикань на землю.

Кондиціонування повітря – створення автоматичного підтримування у приміщенні незалежно від зовнішніх умов (постійних чи змінних) за визначеною програмою температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря.

Контурне заземлення – захисне заземлення, заземлювач якого розміщено поряд із заземлювальним обладнанням або під територією площадки, на якій встановлене це обладнання.

Кратність струму КЗ в ЕУ напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю – відношення струму однофазного КЗ до номінального струму пристрою МСЗ, який захищає ЕУ.

Кріогенна техніка – техніка, пов'язана з досягненням та практичним використанням кріогенних температур 0-120 К.

Кріогенний продукт – речовина або суміш речовин, що знаходяться за кріогенної температури 0-120 К.

Лазерне випромінювання – монохроматичне вузькоспрямоване когерентне потужне електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні від 20 до тисячних долей мкм.

Лінійний (фазний) провідник – провідник, який у нормальному режимі роботи ЕУ знаходиться під напругою і використовується для передавання і розподілу електричної енергії, або не є провідником середньої точки або нейтральним провідником.

Локальна вібрація – вібрація, яка передається через руки працівників під час контакту з ручним механізованим інструментом, органами керування машинами й обладнанням, деталями, які обробляються, та іншим.

Локальна земля (зона розтікання) – частина землі, яка перебуває в електричному контакті із заземлювачем і електричний потенціал якої не обов'язково дорівнює нулю.

Межа вогнестійкості конструкції – показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією несучої здатності, цілісності або теплоізолювальної здатності.

Межа поширення вогню по будівельних конструкціях – розмір зони пошкодження зразка в площині конструкцій від межі зони нагрівай іія до найвіддаленішої точки пошкодження.

Механічна вентиляція – вентиляція, за допомогою якої повітря подається у приміщення чи видаляється з них, з вико­ристанням механічних збудників руху повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень – умови внутрішнього середовища виробничих приміщень, що впливають на тепловий обмін працівників з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи.

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень – поєднання температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивності теплового (інфрачервоного) випромінювання.

Місцева (локальна) електротравма – місцеве ураження тканин чи органів електричним струмом, наслідок якого не загрожує життю людини.

Місцеве освітлення – штучне освітлення, додаткове до загального, яке створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Наднизька (мала) напруга – напруга між будь-якими провідниками або будь-яким провідником і землею, яка не перевищує 50 В змінного струму і 120 В постійного струму.

Напруга дотику – напруга, яка виникає на тілі людини або тварини у разі одночасного дотику до двох провідних частин.

Напруга кроку – напруга між двома точками на поверхні локальної землі, розташованими на відстані 1 м одна від одної, що відповідає довжині великого кроку людини.

Напруженість праці – характеристика (чинник) трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

Наряд-допуск (наряд) – складене на спеціальному бланку розпорядження на безпечне проведення роботи в ЕУ, що визначає її зміст, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи.

Небезпечна зона обладнання – простір із певними розмірами біля обладнання, в якому постійно діють чи періодично утворюються небезпечні та/чи шкідливі виробничі фактори.

Небезпечна речовина – хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Небезпечний вантаж – речовини і предмети, які під час транспортування, навантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання можуть стати причиною вибуху, пожежі чи пошкодження транспортних засобів, будівель і споруд, а також загибелі, каліцтва, отруєння, опіків, опромінення чи захворювання людей або тварин.

Небезпечний виробничий об’єкт – об’єкт, на якому здійснюється технологічний процес, функціонально пов’язаний з використанням машин, механізмів, обладнання, що характеризуються підвищеним ступенем ризику заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей.

Небезпечний виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Негорючі (неспалимі) речовини (матеріали) – речовини (матеріали), що нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури.

Нейтральна точка – спільна точка з'єднаної у зірку багатофазної системи або заземлена точка однофазної системи.

Нейтральний провідник (N-провідник) – провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, електрично з'єднаний з нейтральною точкою ДЖ, що використовується для розподілення електричної енергії.

Непостійне робоче місце – місце, на якому працівник знаходиться меншу частину (менше 50% чи менше 2 год безперервно) свого робочого часу.

Непрямий дотик – електричний контакт людей або тварин з відкритою провідною частиною (найчастіше корпусом ЕУ), яка опинилася під напругою внаслідок пошкодження ізоляції.

Нещасний випадок на виробництві – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Нижня концентраційна межа поширення полум'я (НКМПП) – мінімальна об'ємна (масова) частка горючої речовини у суміші з даним окисником, за якої можливе займання (самозаймання) суміші від джерела запалювання з наступним поіпиренням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Нижня температурна межа поширення полум'я (t _нкмпп ) – нижня температура матеріалу (речовини), за якої його (її) насичена пара чи горючі леткі утворюють в окислювальному середовищі концентрації, що дорівнюють нижній концентраціїїній межі поширення полум'я.

Нормативно-правовий акт з охорони праці (НПАОП) – офіційний документ органу державного управління охороною праці, яким встановлюються обов’язкові для виконання норми (правила).

Об'єднаний провідник (PEN-провідник) – провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, який поєднує у собі функції захисного (PE-) і нейтрального (N-) провідників.

Об'єкт підвищеної небезпеки – об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до Закону «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Об'єкт розрізнення – предмет, який розглядається, або окрема його частина чи дефект, який треба розрізнювати у процесі роботи.

Оболонка – огорожа внутрішніх частин обладнання, яка запобігає доступу до струмовідних частин з будь-якого напрямку.

Огороджувальний засіб захисту – засіб, який перешкоджає проникненню людини в небезпечну зону або розповсюдженню небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

Огорожа – частина, яка забезпечує захист від прямого дотику з боку можливого доступу.

Однополюсний прямий дотик – дотик людини, яка стоїть на провідній основі, до одного полюса однофазної мережі змінного струму чи мережі постійного струму.

Однофазний прямий дотик – дотик до одного фазного провідника трифазної мережі людини, яка стоїть на провідній основі.

Оперативне обслуговування ЕУ – включає наступні операції: ведення необхідного режиму роботи ЕУ, проведення перемикань та оглядів обладнання, підготовку до проведення ремонту і технічне обслуговування окремого обладнання.

Опір заземлювального пристрою (заземлювача) – відношення напруги на заземлювальному пристрої (заземлювачі) до струму, який стікає із заземлювача.

Опоcвідчення стану безпеки ЕУ –офіційне визнання стану безпеки і умов подальшої експлуатації ЕУ.

Оптимальний режим праці та відпочинку – чергування періодів праці та відпочинку, за якого досягається найбільша ефективність трудової діяльності людини і зберігається хороший стан її здоров'я.

Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які за умови тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції; вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Організація праці на робочому місці – комплекс заходів, які забезпечують трудовий процес та ефективне використання знарядь виробництва і предметів праці.

Основна ізоляція – ізоляція струмовідних частин в ЕУ напругою до 1 кВ, яка забезпечує захист від прямого дотику.

Основний ЕЗЗ – електроізолювальний засіб, ізоляція якого тривалий час витримує робочу напругу ЕУ і який дозволяє працювати на струмовідних частинах, що перебувають під напругою.

Особливо небезпечне приміщення щодо ураження людини електричним струмом – приміщення, що характеризується одночасною наявність двох або більше умов підвищеної небезпеки або однієї з умов особливої небезпеки.

Охорона здоров'я працівників – комплекс заходів для убезпечення здоров'я працівників з урахуванням впливу виконуваних робіт і виробничого середовища.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Первинні засоби пожежогасіння – вогнегасники, пожежний інвентар, пожежний інструмент, призначений для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів.

Перевтома – сукупність стійких не сприятливих для здоров'я функціональних зрушень в організмі працівників, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Періодичний медичний огляд – медичний огляд працівни­ків, який проводиться з установленою періодичністю і має на меті виявлення ознак виробничо зумовлених захворювань, а також патологічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності і перешкоджають продовженню роботи за певним фахом.

Перша допомога – сукупність доцільних дій, які спрямовані на збереження життя і здоров'я потерпілого.

Питомий опір ґрунту – опір кубика ґрунту з розміром ребра 1 м (1 см), виміряний між паралельними гранями у самому ґрунті.

Плакат безпеки в ЕУ – виконане у переносному вигляді на листовому матеріалі, що не проводить електричний струм (пластмаса, фанера, картон), відповідного розміру текстове повідомлення (інколи з відповідним малюнком), призначене для заборони, настанови або дозволу певних дій, привертання уваги або застереження працівників з метою убезпечення виконання робіт, а також для надання необхідної інформації.

Повторне заземлення захисного провідника – заземлення захисного провідника у мережі напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю, яке виконується на деякій відстані від функціонального заземлення ДЖ з метою підвищення електробезпеки.

Подвійна ізоляція – ізоляція в ЕУ напругою до 1 кВ, яка складається з основної і додаткової.

Пожежа – будь-яке неконтрольоване горіння, що поширю­ється у часі і просторі поза спеціальним осередком.

Пожежна безпека на виробництві – комплекс заходів та засобів, спрямованих на запобігання запалювань, пожеж і вибухів у виробничому середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних та шкідливих факторів, які утворюються у разі їх виникнення.

Пожежна безпека об'єкта – стан об'єкта, за яким із регламентованою імовірністю унеможливлюється виникнення і розвиток пожежі та вплив на людей її небезпечних факторів а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежний сповіщувач – сигнальний пристрій для інформування про пожежу.

Пожежовибухонебезпека речовин (матеріалів) – сукупність властивостей, які характеризують схильність цих речовин (матеріалів) до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватися гасінню.

Пожежогасіння – комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі.

Пожежонебезпечна зона – простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються, виділяються) горючі речовини, як за нормального технологічного процесу, так і за його порушення. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чотири класи.

Порогова маса небезпечних речовин – нормативно встановлена мінімальна маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи мінімальна сумарна маса небезпечних речовин різних категорій, в разі досягнення або перевищення якої потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної небезпеки.

Пороговий фібриляційний струм – мінімальна сила струму, яка викликає фібриляцію серця.

Пороговий відчутний струм – мінімальна сила струму, яку людина сприймає у вигляді ледь відчутних подразнень.

Пороговий невідпускаючий струм – мінімальна сила струму, що викликає судомне скорочення м'язів, і людина не може самостійно звільнитися від струмовідних частин.

Постійне робоче місце – місце на якому працівник знаходиться більшу частину робочого дня (понад 50 % чи понад 2 год безперервно); якщо при цьому робота виконується у різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона.

Посудина, що працює під тиском, – герметично закрита ємність, що призначена для ведення хімічних і теплових процесів, а також для зберігання і перевезення стиснених, зріджених і розчинених газів та рідин.

Потенційно небезпечний об'єкт – об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Поточна експлуатація – довготривале завдання на виконання оперативними чи опертивно-виробничими працівниками самостійно на закріплені за ними дільниці протягом зміни робіт в ЕУ за попередньо оформленим та затвердженим переліком.

Правові та організаційні основи охорони праці – комплекс взаємозв’язаних законів та інших нормативно-правових актів, соціально-економічних та організаційних заходів, спрямованих на правильну і безпечну організацію праці, забезпечення працюючих засобами захисту, компенсацію за важку роботу та роботу в шкідливих умовах, навченість працівників безпечному веденню робіт, регламентацію відповідальності та відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров‘я працівника або його смерті.

Працездатність – здатність людини до праці певного виду, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я і рівнем професійної підготовки.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Працівники адміністративно-технічні – це керівники підприємств, начальники цехів, служб, відділів, дільниць, лабораторій, їхні заступники і інші ІТП, на яких покладені адміністративні функції.

Працівники електротехнічні – працівники, посада або професія яких пов'язана з обслуговуванням ЕУ, що склали іспит з правил безпеки під час експлуатації ЕУ і мають групу з ЕБ.

Працівники оперативно-виробничі – виробничі працівники в ЕУ, що підготовлені до оперативного обслуговування закріпленого за ними обладнання.

Працівники виробничі – працівники в ЕУ, що забезпечують виробничий процес, експлуатацію, ремонт, монтаж, а також працівники, робота яких пов'язана з виробничим процесом.

Працівники електротехнологічні – працівники, посада або професія яких пов'язана з експлуатацією електротехнічної частини виробничого обладнання, але в обов'язки яких не входить обслуговування його електроприводу.

Працівники оперативні – працівники в ЕУ, що перебувають на чергуванні у зміні і допущені до оперативного керування і оперативних перемикань.

Приймально-контрольний прилад пожежної сигналізації – це складова частина автоматичної пожежної сигналізації, що призначена для прийому інформації від пожежних сповіщувачів, перетворення та оцінки цих сигналів, видачі повідомлень про пожежу для безпосереднього сприйняття людиною.

Прийнятний ризик – ризик, який не перевищує на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами гранично допустимого рівня.

Приміщення без підвищеної небезпеки щодо ураження людини електричним струмом – приміщення, у якому відсутні умови, які створюють підвищену або особливу небезпеку.

Приміщення з підвищеною небезпекою щодо ураження людини електричним струмом – приміщення, яке характеризується наявністю однієї з умов, зумовлюючих підвищену небезпеку.

Природна вентиляція – вентиляція, за якої здійснюється переміщення повітря завдяки утворюваній різниці тисків усередині і ззовні приміщення.

Природне освітлення – освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проникає через світлові прорізи у зовнішніх огороджувальних конструкціях.

Природний заземлювач – провідна частина, яка крім своїх безпосередніх функцій одночасно може виконувати функції заземлювача.

Провідна частина – будь-яка частина, яка має властивість проводити електричний струм.

Провідник – провідна частина, призначена для проведення електричного струму певного значення.

Провідник середньої точки (М-провідник) – провідник в ЕУ напругою до 1кВ, який електрично з'єднаний з середньою точкою ДЖ і використовується для розподілення електричної енергії.

Промислова безпека – безпека від нещасних випадків та аварій на виробничих об’єктах і від їх наслідків (чинний ДСТУ 2293 – 99); стан захищеності інтересів людей і/або майна від негативного впливу аварій і їх наслідків (проект нового ДСТУ 2293); створення умов захищеності життя та здоров’я людей від небезпечних виробничих факторів при використанні небезпечних виробничих об’єктів, що забезпечується системою правових, соціально-економічних та організаційно-технічних заходів (проект Закону України «Про промислову безпеку»).

Протипожежна відстань – розрив між сусідніми будівлями (спорудами) з метою запобігання можливості поширення ними пожежі.

Протипожежна перешкода – будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічниіі засіб, що має нормовану межу вогнестійкості і перешкоджає поширенню вогню.

Протипожежне водопостачання – комплекс інженерно-технічних рішень, призначених для забирання і транспортування води, зберігання її запасів та використання в разі потреби для пожежогасіння.

Професійне захворювання (профзахворювання) – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності та спричинене винятково або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Професійний відбір – сукупність заходів з метою добору осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров'я і віком.

Прямий дотик – електричний контакт людей або тварин зі струмовідними частинами, що перебувають під напругою, або наближення до них на небезпечну відстань.

Реанімація – комплекс заходів щодо відновлення життєвих функцій організму шляхом проведення штучного дихання і зовнішнього масажу серця.

Реєстр НПАОП – банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду нормативно-правових актів з охорони праці.

Ремонтні роботи в ЕУ – комплекс робіт з відновлення справності та працездатності обладнання.

Ризик – добуток імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин та шкоди, яку може завдати ця подія.

Роботи в ЕУ баз зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою – роботи, під час яких є неможливим наближення працівників та інструменту до струмовідних частин на відстань, меншу допустимої.

Роботи в ЕУ без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них – роботи, що проводяться безпосередньо на струмовідних частинах або на відстанях від цих частин, менших допустимих.

Роботи в ЕУ зі зняттям напруги – роботи,, що проводяться в ЕУ чи її частині, в якій зі струмовідних частин знято напругу та доступ в ЕУ чи її частини, що знаходяться під напругою, унеможливлено.

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Робоча зона – простір, обмежений висотою 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на яких знаходяться місця постійного чи непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоча ізоляція – ізоляція, яка забезпечує протікання струму по потрібному шляху і безпечну експлуатацію ЕУ.

Робоча поверхня – поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість.

Робоче місце – місце постійного чи тимчасового перебування працівників у процесі трудової діяльності.

Робоче освітлення – штучне освітлення приміщення для виконання робочого процесу.

Розділовий трансформатор – трансформатор, вторинні обмотки якого відділені від первинної обмотки за допомогою захисного електричного поділу кіл.

Розпорядження – завдання на безпечне виконання роботи в ЕУ, що реєструється у журналі і визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки (якщо вони вимагаються) та осіб, яким доручено її виконання.

Самозаймання – горіння, яке починається без впливу джерела запалювання.

Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Санітарно-захисна зона – територія між місцями виділення в атмосферу виробничих шкідливостей та житловими чи громадськими будівлями.

Світловий клімат – сукупність умов натурального освітлення у тій чи іншій місцевості за період понад 10 років.

Система БННН – система безпечної наднизької напруги, в якій струмові дні частини системи БННН електрично відділені від інших кіл вищої напруги за допомогою захисного електричного поділу кіл.

Система заземлення ІТ – система заземлення в ЕУ напругою до 1 кВ, в якій мережу живлення ізольовано від землі чи заземлено через прилади і (або) пристрої, що мають великий опір, а відкриті провідні частини ЕУ приєднано до захисного PE-провідника.

Система заземлення ТN – це система заземлення в ЕУ напругою до 1 кВ, в якій мережа живлення має глухе заземлення однієї точки струмовідних частин ДЖ, а електроприймачі і відкриті провідні частини ЕУ приєднуються до цієї точки за допомогою відповідно N- або М- і PE-провідників.

Система заземлення ТN-S – система заземлення ТN, в якій N або М- і PE- провідники розділено по всій мережі.

Система заземлення ТN-С – система заземлення ТN, в якій N- або М- і PE- провідники поєднано в одному PEN-провіднику по всій мережі.

Система заземлення ТN-С-S – система заземлення ТN, в якій N- або М- і PE- провідники поєднані в одному провіднику, у частині мережі, починаючи від ДЖ.

Система заземлення ТТ – система заземлення в ЕУ напругою до 1 кВ, одну точку струмовідних частин ДЖ якої заземлено, а відкриті провідні частини ЕУ з'єднано із заземлювачем, електрично незалежним від заземлювача, до якого приєднано точку струмовідних частин ДЖ.

Система ЗННН – система захисної наднизької напруги, яка являє собою систему БННН у разі заземлення її кола.

Система управління охороною праці (СУОП) – сукупність суб‘єкта та об’єкта управління, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці.

Система ФННН – система функціональної наднизької напруги, в якій за умовами експлуатації для живлення електроприймачів використовується наднизька напруга; але у цьому випадку не можуть бути виконані умови щодо БННН і ЗННН або в їх застосуванні немає потреби, а для захисту від ураження електричним струмом у колі наднизької напруги використовуються додаткові захисні заходи (огорожа або ізоляція, яка відповідає ізоляції первинного кола, та автоматичне вимикання живлення).

Системи оповіщення про пожежу – автономні, або у складі автоматичних систем пожежної сигналізації, повинні забезпечувати у відповідності зрозробленими планами евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а при необхідності – послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи, секції тощо) згідно з заданим алгоритмом.

Соціальне страхування – система прав і гарантій, що спрямовані на матеріальну підтримку громадян, насамперед тих, які працюють, і членів їх сімей у разі втрати ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок, безробіття, досягнення пенсійного віку тощо) заробітку, а також здійснення заходів, пов‘язаних з охороною здоров‘я застрахованих осіб.

Спалах – швидке загорання горючої суміші без утворення стиснутих газів, яке не переходить у стійке горіння.

Спалахування – займання, що супроводжується появою полум'я.

Стомлення – загальний фізіологічний процес, яким супроводжуються усі види активної діяльності людини.

Стороння провідна частина – провідна частина, яка не є частиною ЕУ, здатна виносити електричний потенціал, як правило, електричний потенціал локальної землі (наприклад, рейки під’їздних колій, будівельні металоконструкції, металеві труби і оболонки комунікацій тощо).

Страховий випадок – нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Стробоскопічний ефект – явище спотворення зорового сприйняття об'єктів, які обертаються, рухаються або змінюються, у мерехтливому світлі, що виникає через збіг кратності частотних характеристик руху об'єктів і зміни світлового потоку у часі у освітлювальних установках, виконаних газорозрядними джерелами світла, що живляться змінним струмом.

Струмовідна частина – провідник або провідна частина, що перебуває у процесі нормальної роботи ЕУ під напругою, включаючи нейтральний (N) провідник, але не РEN-провідник.

Суб'єкти страхування від нещасного випадку – застраховані громадяни (в окремих випадках – члени їх сімей), страхувальники та страховик.

Суміщене освітлення – освітлення, за якого не достатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Температура займання (t _займ) – найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючу пару або гази з такою швидкістю, що після їх запалювання від зовнішнього джерела спостерігається спалахування – початок стійкого полуменевого горіння.

Температура самозаіймання(t _сзайм) – найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних об'ємних реакцій, що призводить до виникнення полуменевого горіння або вибуху за відсутності зовнішнього джерела полум'я.

Температура спалаху (t _сп) – найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюється пара або гази, що здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще не достатня для стійкого горіння, тобто наявний тільки спалах.

Теплий період року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище + 10 °С.

Термічна дія електричного струму – нагрівання тканин, випаровування вологи тощо, що викликає опіки, обвуглення тканин та їх розриви парою.

Технічне обслуговування ЕУ– комплекс робіт з підтримки працездатності обладнання у період його використання.

Тип системи заземлення – показник, який характеризує влаштування нейтрального провідника (N) або провідника середньої точки (М) і з'єднання з землею струмовідних частин ДЖ на відкритих провідних частинах в ЕУ напругою до 1 кВ.

Тління – горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається за появою диму

Трипартизм – рівне представництво трьох сторін – державних органів, роботодавців і робітників у вирішенні питань охорони праці.

Ультразвук – хвильове коливання пружного середовища з частотою понад 20кГц.

Ультрафіолетове випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 400-6 нм.

Умови праці – сукупність чинників трудового процесу і виробничого середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків.

Фізіологія праці – галузь фізіології, яка вивчає зміну стану організму людини в процесі різних форм трудової діяльності та розробляє найбільш сприятливі режими роботи і відпочинку.

Фон – поверхня, що безпосередньо прилягає до об'єкта розпізнавання і на якій його розглядають.

Форма Н-1 (акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1) – документ, який складається комісією за результатами розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом.

Форма Н-2 – повідомлення про наслідки нещасного випадку складається роботодавцем за результатами нещасного випадку.

Форма Н-5 (акт розслідування за формою Н-5) – документ, який складається за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з працівником, або аварії комісією, призначеною для цього розслідування.

Форма НПВ (акт розслідування нещасного випадку за формою НПВ) – документ, який складається комісією за результатами розслідування нещасного випадку на підприємстві, який визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом.

Форма П-3 – повідомлення, яке складається на кожного хворого клініками науково-дослідних інститутів (відділеннями професійних захворювань лікувально-профілактичних закладів) і надсилається роботодавцю за місцем роботи хворого.

Форма П-4 (акт розслідування причин професійного захворювання) – документ, що складається комісією, призначеною для розслідування причин професійного захворювання

Форма П-5 (карта обліку професійного захворювання (отруєння)) – документ, який складається установою державної СЕС на підставі акту розслідування професійного захворювання.

Функціональне (робоче) заземлення – заземлення точки або точок системи, установки або обладнання з метою, що не обов'язково пов'язана з ЕБ.

Холодний період року – період року, який характеризуєть­ся середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 °С і нижче.

Чергове освітлення – штучне освітлення у неробочий час.

Шкідлива речовина – речовина, яка в разі контакту з організмом може викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров'я, що виявляється сучасними методами як у процесі контакту з ними, так у віддалений термін, в тому числі й у наступних поколіннях.

Шкідливий виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Штучне освітлення – освітлення приміщень за допомогою штучних (електричних) джерел світла.

Штучний заземлювач – заземлювач, який спеціально виконується з метою заземлення.

Шум – хаотичне поєднання звуків різної частоти та інтенсивності, що несприятливо діють на людину.

Поиск по сайту: