Фінансування за рахунок коштів фонду зайнятості

Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-111 передбачає можливість одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності тим безробітним, які не можуть бути працевлаштованими через відсутність на ринку праці потрібної роботи.

Розмір допомоги по безробіттю встановлюється у відсотках до середньої заробітної плати і залежить від страхового стажу:

1) до 2-х років — 50 %;

2) від 2 до 6 років — 55 %;

3) від 6 до 10 років — 60 %;

4) більше 10 років — 70 %.

За перші 90 календарних днів виплачується 100% допомоги, за наступні 90 днів — 80 %, у подальшому — 70 % належної суми.

Загальна тривалість виплати не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Одноразова виплата допомоги для організації підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги в розрахунку на рік.

Допомога не може бути більшою за середню заробітну плату, що склалася в галузях економіки за минулий рік, і меншою за прожитковий мінімум.

Тепер безробітні, які не можуть бути працевлаштовані через відсутність підходящої роботи на ринку праці, мають право подати до центру зайнятості, в якому вони зареєстровані, заяву про одноразову виплату допомогу по безробіттю. Рішення приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітним до підприємницької діяльності. Прийняте рішення про одноразову виплату допомоги оформлюється наказом, із яким безробітний має бути ознайомлений під особистий підпис.

Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається протягом 10-ти календарних днів із дня подання всіх небідних документів для її призначення (заяви та бізнес-плану ).

Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10-ти календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, а у разі створення юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності — також копії засновницьких документів. У трудовій книжці безробітного працівник державної служби зайнятості робить запис про одноразову виплатудопомоги по безробіттю та зазначає період, за який вона нараховувалась.

Існує також інша можливість використання коштів Фонду зайнятості для організації власної справи. Постановою Кабінету Міністрів від 27.04.98 № 578 р. було затверджено Положення про порядок надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю. Положення гарантує безробітним, які пройшли певний курс навчання, розробили та захистили бізнес-план, зареєструвалис ь як суб'єкти підприємництва — фізичні особи, безпроцентнупозику в сумі 100 мінімальних заробітних плат. Якщо ж безробітний створив підприємство — юридичну особу, то розмір позики становить 200 мінімальних заробітних плат. Позика видається на строк, визначений договором, але не більше ніж на два роки, під заставу майна або зобов'язання гаранта (установи банку чи іншої юридичної особи) на її повернення.

Однак отримання позик пов'язана з певним застереженням. Не може бути надано безпроцентну позику безробітним, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, перебували у лікувально-трудових профілакторіях, а також тим, кому виплата допомоги по безробіттю відклалася або припинялася відповідно до законодавства про зайнятість у випадках:

1. Систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин, накладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього розпорядку; якщо до працівника застосувалися заходи дисциплінарного чи громадянського стягнення; прогулу; появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп'яніння та інших порушень, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 та ст. 41 Кодексу законів про працю України.

2. Порушення умов п. 4 ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» (у період пошуку роботи та безробіття громадянин зобов'язаний сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій працівників державної служби зайнятості).

3. Приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю.

4. Порушення безробітним умов його реєстрації та перереєстрації як безробітного.

5. Одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом.

6. Відмови від роботи за спеціальністю, набутої після перенавчання за скеруванням служби зайнятості.

7. Припинення навчання за скеруванням служби зайнятості без поважних причин.

8. Відмови від двох пропозицій підходящої роботи.

Поиск по сайту: