Програми мікрокредитування (Європейський банк реконструкції та розвитку й Німецько-Український фонд)

Нагальною потребою для подальшого практичного розвитку підприємництва стало мікрокредитування. Мікрокредитування - це здійснення операцій по наданню мікрокредитів суб'єктам малого підприємництва. А мікрокредит - це кредит, розмір якого не перевищує 15000 евро, що надаються на строк, не більше одного року і не потребує обов'язкового забезпечення заставою.

В той же час, можливість отримання кредитів суб'єктами малого підприємництва є обмеженою. Причини:

- не зацікавлення комерційних банків у видачі невеликих за розміром кредитів (мікрокредитів);

- відносно складна процедура прийняття банками відповідних рішень;

- відсутність у суб'єктів малого підприємництва майна, що може слугувати заставою відповідно до вимог банківського регулюванн

Мікрокредитування повинно відкрити малому підприємництву сприятливий доступ до кредитних ресурсів, що врешті-решт забезпечить економічне зростання. Сучасна можливість держави мобілізувати необхідні для цього ресурси є обмежена і реально можливо розраховувати тільки на недержавного інвестора.

Формування кредитного доходу для мікрокредитування передбачається через укладення інвестиційних договорів. Таке інвестування буде здійснюватися засновниками кредитного фонду не з метою отримання прибутку, а для досягнення позитивного соціального ефекту, що передбачається чинним Законом України «Про інвестиційну діяльність». І цим соціальним ефектом є підтримка малого підприємництва та його поширення на ринку товарів і послуг.

Мікрокредитування як своєрідне інвестування суб'єктів малого підприємництва має певні особливост і:

> відносно невеликі розміри кредитів, це кредити на суму до 1 тис.
неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17*1000=17000 грн.);

> максимальна доступність кредитних ресурсів для суб'єктів малого
підприємництва та короткостроковість мікрокредитів;

> спрощення порядку надання мікрокредиту;

> незмінність узгоджених процентів за користування кредитом
протягом строку дії договорів;

> обумовленість узгоджених процентних ставок по мікрокредитах необхідністю використання цих коштів виключно у підприємницькій діяльності, а не на цілі споживчого характеру;

> спрямування доходів від здійснення мікрокредитування винятково
для поновлення кредитних ресурсів установи та її подальшої діяльності,
що виключає можливість одержання цих доходів інвесторами і засновниками;

> необов’язкова забезпеченість мікрокредитування заставою, що передбачає застосування інших засобів забезпечення - поруки та гарантії;

> застосування позитивно стимулюючих засобів повернення мікро-кредитів, якими є можливість наступного отримання мікрокредитів, більших за розмірами, та формування відповідної «кредитної історії» для подальшого банківського кредитування.

Слід зазначити, що система недержавного мікрокредитування успішно діє у зарубіжних країнах. Для України з перехідною економікою система мікрокредитування забезпечить, окрім економічного зростання, і політичну стабільність у суспільстві.

Частково проблема мікрокредитування бізнесу вирішується. Так, німецький Фонд-мікро та українські банки втілили проект інвестиційної підтримки малого та середнього бізнесу. Стосовно даного проекту опрацьовано три програми мікрокредитування.

Програма спільних німецько-українських підприємств, які мають виробничий профіль та штат працівників не більше 50 чоловік. Сума кредиту сягає до 50000 DM строком до 1,5 року для інвестиційного капіталу та до одного року для обігового капіталу під 13% річних.

Програма малого бізнесу. Згідно з нею надається кредитне забезпечення для підприємств як виробничого профілю, так і для підприємств, що працюють у сфері послуг. Штат працівників малих підприємств до 250 чоловік. Розмір кредиту від 15000 до 50000 DM строком до одного року під 18% річних для формування обігового та інвестиційного капіталу.

Програма підтримки невеликих приватних підприємств. Під дані підприємства підпадають підприємства будь-якої сфери діяльності з кількістю працівників до 20 чоловік та забезпечені власним капіталом понад 50%. Розмір можливої суми кредиту до 15000 DM під 23% річних, строком до 6 місяців, для формування обігового капіталу і до одного року - на інвестиційний капітал. На жаль, дана програма мікрокредитування доступна для малих підприємств, що діють на території м. Києва.

Заставою по даним програмам є особисте майно, нерухомість, виробниче обладнання або товар. Крім того, форма погашення кредиту безпроцентна. Кредит можна погасити щотижневою оплатою, кожні два тижні, щомісячно, або ж рівними частинами. Перевагою трьох програм мікрокредитування є відсутність бізнес-планового забезпечення.

Стосовно недоліків програми - інвестиційна підтримка надається тільки на території Київської та Запорізької областей, тобто в інвестиційно привабливих регіонах. Для інвестиційно непривабливих регіонів система мікрокредитування поки що недоступна.

У листопаді 1998 року Європейський банк реконструкції та розвитку розпочав Програму мікрокредитування в Україні. Ця програма є розширенням кредитної лінії для малих та середніх підприємств, що існує в Україні з 1995 року та становить за обсягом 120 млн дол. США, кредити малим підприємствам становлять 75 % від загальної суми. Програма кредитування має на меті підтримку розвитку мікро-та малих підприємств, шляхом створення сприятливих умов для отримання банківських кредитів.

Особлива увага приділяється тим бізнес-групам, які зазвичай не отримували належної уваги і, часом, мають навіть «сумнівну» репутацію — малі підприємці, які займаються дрібною торгівлею на місцевих ринках.

Реалізація програми проходить за підтримки TACIS — Програми Європейського Союзу та USAID — Агентства США з міжнародного розвитку. З українського боку відповідальним за виконання проекту є Національний банк.

Вимоги до малих підприємств—позичальників, позик та проектів.

Мале (середнє) підприємство—позичальник:

1. Має бути зареєстровано в Україні як юридична особа і від
носиться до приватного сектора або контролюватися ним.

2. Має бути платоспроможним та життєздатним з комерційної точки зору.

3. Повинно мати не більше ніж 500 постійних працівників.

4. Не може бути компанією, пов'язаною з банком учасником,
який надає позику.

5. Не може вносити суттєвих змін до своїх статутних документів упродовж усього строку кредиту.

6. Співвідношення борг/капітал (з урахуванням позики) до та
протягом строку впровадження проекту не повинно перевищувати 70: 30

7. Активи підприємства перед упровадженням проекту по
винні становити не більше ніж 4 млн. дол. США (на основі відновлення вартості, без урахування вартості землі та будівель).

Проект:

1. Кожен проект затверджується на основі оцінки, проведеної
банком — учасником та Кредитним радником ЄБРР, включаючи
перегляд детального бізнес-плану.

2. Проект повинен, у найгіршому випадку, мати позитивну
чисту теперішню власність при ставці дисконту, яка щонайменше
урівнювала б майбутні грошові надходження з вартістю кредиту,
включаючи проценти та інші збори.

3. Проект повинен бути розроблений з дотриманням відповідних нормативів щодо охорони здоров'я, навколишнього середовища та безпеки праці, зокрема, згідно з чинним екологічним законодавством України та Природоохоронними вимогами й Екологічними процедурами ЄБРР.

4. Проект не повинен бути пов'язаний із гральним бізнесом,
виробництвом тютюнових виробів, міцних напоїв (з умістом алкоголю більше 15 %), зброї та військового спорядження, а також
товарами та діяльністю, занесеною до Природоохоронного списку ЄБРР.

5. Мінімальний розмір проекту— 180 тис. дол. США. Максимальний розмір проекту — 4 млн дол. США.

6. Бенефіціар або спонсор повинен внести щонайменше 30 %
вартості проекту з власних коштів (включаючи значну суму в
грошовій формі).

7. Закупівля товарів та послуг має здійснюватися відповідно до правил ЄБРР із тим, щоб товари та послуги купувалися за ринковими цінами та за принципами тендеру, і щоб рішення про капітальні інвестиції приймалися з урахуванням ефективності вкладення коштів на конкурентних засадах.

Позики:

1. Фінансування в доларах США надаватиметься для:

• довгострокового фінансування засобів виробництва та
пов'язаного з ним збільшення оборотного капіталу;

• короткострокового фінансування витрат на імпортну сиро
вину і запасні частини для подальшої переробки або використання у виробництві;

• фінансування лізингу;

• короткострокового фінансування експортних контрактів.

2. Позики не надаватимуться для покриття існуючих зобов'язань приватних підприємств перед банками-учасниками або
для інвестицій у цінні папери;

3. Застава має покрити щонайменше 120 % позики;

4. Предмет застави підлягає обов'язковому страхуванню заставодавством;

5. Мінімальний розмір позики — 125 доларів США;

6. Максимальний розмір позики — найменша з нижчезазначених сум:

• 250000 дол. США, при цьому загальна непогашена сума
кредиту одному позичальнику, враховуючи непогашені суми мі-
кро та міні-суб'єктів (або групі позичальників, пов'язаних між
собою), не повинна перевищувати 5000000 дол. США;

• 20 % капіталу банку-учасника;

• 70 % загальної вартості проекту;

• будь-яка інша менша сума, встановлена згідно з обґрунтованими вимогами банку-учасника;

7. Період повернення позики залежить від майбутніх грошових потоків за проектом і підлягає таким обмеженням;

• позики надаються на строк до 5 років, включаючи пільговий
період щонайменше у два роки;

• позики для фінансування оборотного капіталу мають строк,
відповідний до циклу обороту коштів (як правило до 12 місяців);

8. Проценти, що підлягають сплаті за позикою, складаються з:

• процентної ставки НБУ та маржі, що забезпечить банку-учаснику комерційний прибуток (процентна ставка для малих (середніх)
підприемств-позичальників не перевищуватиме LIBOR +8 %);

• зборів та комісій, що включають одноразову комісію,
комісію за зобов'язання та інших комерційне обґрунтованих комісій.

Німецько-Український фонд було створено в 1996 році з метою поліпшення доступу до кредитів малих та середніх підприємств в Україні. Німецько-Український фонд є доповненням уже існуючих проектів у рамках програми уряду Німеччини «Трансформ». Капітал Німецько-Українського фонду становить 12 млн DM (зараз у перерахунку в євро), які було надано Україні Кредитною установою для відбудови від імені уряду Німеччини у вигляді гранту. Фонд має статус неприбуткової організації та діє у вигляді «вічного» револьверного фонду. У липні 1999 року, під час офіційного візиту до України Федерального Канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера, Національний банк України та Міністерство фінансів приєдналися до Фонду та збільшили його статутний капітал на 32 млн DM.

Починаючи з квітня 1997 року Німецько-Українським фондом було видано приблизно 3000 кредитів на суму 50 млн дол. США. (17 тис. дол. – один)

Програма фінансування Фонду переслідує декілька взаємопов'язаних цілей:

• надання кредитів мікро- та малим підприємствам;

• надання технічної підтримки українським комерційним банкам у питанні сприйняття розвитку зазначених пільгових груп;

• створення умов довготривалого фінансування мікро та малих підприємств на базі українських комерційних банків.

Зусилля технічної співпраці також спрямовані на запровадження ефективної процедури надання кредитів, що включає в себе ефективний механізм делегування відповідальності банкам-партнерам. Зокрема, це стосується створення кредитного комітету, який складається з кваліфікованих працівників банку, та спроможні до раціонального обговорення й тверезої оцінки ризиків, пов'язаних з окремими кредитами, та прийняття рішення про надання кредиту. Відповідно банки-партнери з одного боку несуть 100 % кредитний ризик, а з іншого — мають право на отримання відсоткової маржі, що робить їхню діяльність із мікрокредитування прибутковою та є головною передумовою для досягнення довго строковості.

На отримання кредиту мають право юридичні особи та приватні підприємці. Кредити мають бути спрямовані на фінансування діяльності в галузі виробництва, послуг та торгівлі (із певними обмеженнями).

Кредити не надаються для виробництва чи торгівлі зброєю, видами тварин чи рослин, що зникають, тютюновими виробами, міцними спиртними напоями, функціонування казино та здійснення спекулятивних валютних операцій. Забороняються також інвестиції у будь-які види цінних паперів, а також для купівлі, продажу чи оренди нерухомості та погашення існуючих зобов'язань позичальника.

Проект повинен мати позитивний чистий прибуток після виплати загальної вартості кредиту, включаючи проценти, комісії та інші види винагороди.

Забезпечення кредиту становить не менше 130 % від його суми. Предмет застави має бути обов'язково застрахований.

У вересні 2005 року кількість кредитів, виданих у межах Програми кредитування банками-партнерами вперше перевищила 10000. Це в 1,5 рази більше аналогічного показника на кінець вересня 2004 року. Тоді за вересень було видано 6468 кредитів. А у вересні 2003 року підприємці отримали 3304 кредити. Збільшення кількості кредитів пов'язано з розширенням пунктів кредитування та стійким попитом на кредитні ресурси у представників малого і середнього бізнесу. На підставі цього можна стверджувати, що банківське кредитування стає все більш привабливим для мікро- та малих підприємств. Крім того, зростає ступінь довіри банків до суб'єктів малого бізнесу, а у малих підприємств — до банків.

Загалом станом на 30 вересня 2005 року Німецько-Українським фондом та Європейським банком реконструкції і розвитку було видано 192 тис. кредитів на суму 1 млрд дол. США, (5208 дол. один), кредитний портфель склав 340 млн дол. США.

Поиск по сайту: