Етап — з'ясування учнями Франкового розуміння жанру історичної прози, авторського задуму щодо повісті «Захар Беркут»

Розгляд винесеної в заголовок проблеми можна організувати за принципом методу акваріуму. Група у кількості 4-5 учнів сідає в коло у центрі класу, вона обговорює задум І.Франка щодо повісті «Захар Беркут». При цьому інші учні слухають, не втручаючись у перебіг обговорення. Коли у членів цієї мікрогрупи вичерпаються версії, то їхнє місце «в акваріумі» займає інша група, вона пропонує своє вирішення питання і обговорює наступну проблему і т.д.

Дискутувати пропонуємо з приводу таких питань:

· Як у передмові до повісті І.Франко визначає мету її написання? (діти повинні зачитати цитату: «повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе заняти сучасних, живих людей, то значить, коли сама вона жива й сучасна», — і пояснити, що йшлося передусім про «пояснення» сучасникам уроків української історії).

· Наприкінці повісті автор вказує на той «урок», який він хотів запропонувати українцям межі XIX—XX століть. Особливості якого політичного устрою І. Франко вважає необхідним запозичити для швидшого відродження сучасної йому України? (діти мають прочитати цитату: «Чи не нашим дням судилось відновити давнє громадство? Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби?», — і підсумувати, що саме громадівський ідеал був для І. Франка найважливішим).

· Чи існує у тексті повісті ще одна безпосередня авторська вказівка на задум пояснити особливості громадівського суспільного устрою? (діти повинні помітити, що у підзаголовку написано: «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці»).

· Як у передмові до повісті І. Франко вказує на її «належність» до одного з трьох раніше названих нами типів історичної белетристики? (діти мають зачитати цитату: «Повість історична — се не історія. Історикові ходить передовсім о вислідження правди, о сконстатування фактів, натомість повістяр користується тільки історичними фактами для своїх окремих артистичних цілей, для воплочення певної ідеї в певних живих, типових особах», — і пояснити, що аналізована повість уже за задумом автора належить до групи художньо-історичних творів).

· Як можна визначити головну тенденцію письменникового історизму? Який композиційний прийом найкраще втілює його? (вчитель навідними питаннями повинен допомогти учням підсумувати, що композиційне обрамлення повісті через антитезу «минуле — сучасне» утверджує авторську думку про потребу громадської єдності, яка є не тільки чинником поступу, а й передумовою відсічі ворогові, під образом якого вгадується будь-який окупант).

Після обговорення всіх питань учитель робить висновок: повість, яку С. Єфремов назвав «найтиповішою утопією в минулому», захоплює читача не тільки цікавим драматичним сюжетом, але й тими ідеями, які є суголосні часові й національним проблемам.

Поиск по сайту: