І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями.

Що вам відомо про життя І.Франка, зокрема його дитячі роки?
Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?
Чому, на ваш погляд, І.Франка називають Каменярем?
Як ушановують пам’ять І.Франка в Україні і світі?

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Слово вчителя:
Іванові Франку належить понад 5000 творів у різних галузях літератури й науки. Випущені у світ 50 томів – лише третина від написаного. На початку ХХст. ім’я Франка набуває широкої популярності. «Академія в одній особі» - називали його сучасники. До того ж він вільно володів чотирнадцятьма мовами.
У 1916 році професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець, звернувся з листом-проханням у Нобелівський комітет щодо присудження Іванові Франку Нобелівської премії. На жаль, не судилося, бо нагороду вручають живим, а 28 травня 1916 року письменника не стало.
Дослідники-франкознавці порівнюють творчість І.Франка з велетенським морем, глибини якого ще далеко не пізнані. І сьогодні ми з вами зробимо ще один крок у вивченні творчості Івана Яковича Франка.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Короткі відомості про І.Франка та його багатогранну творчість.
(Мультимедійна презентація «Багатогранна творчість І.Франка»)

2. Історична основа та джерела повісті «Захар Беркут».
Слово вчителя:
- Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичі І.Франко писав повість «Захар Беркут». Основні події твору відбуваються в селі Тухлі, яке існує й нині. Про описані в повісті події збереглося мало документальних відомостей, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів.
У переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття, розповідається про похід монголо-татар у Карпати 1241 року, зокрема про один з епізодів боротьби русичів проти «песиголовців»: «Русини підрубали дерева, наклали в купи каміння і воду перегодили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тогди люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти і вибило много татар. Котрі ще обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Уночі урвавлася велика хмара, і от великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало».

3. Стислий переказ І розділу повісті.

4. Виразне читання уривків з ІІ розділу:
від слів: «Стародавнє село Тухля…»
до «… війнами збагачені бояри» [с.25 – 26]1;
від слів: «А про той камінь…»
до «… і роздавить її собою» [с.34].

5. Розповідь про життя тухольської громади за опорними словами і словосполученнями (інтерактивна технологія «Передбачення»).
Скотарство – хліборобство – власність тухольської громади – головний тухольський скарб.
Друге головне джерело достатку тухольців – ненастанна війна з природою – «тухольський прохід».
Три старці – сріблом кований ланцюг – копа, рада громадська.

6. Творча робота.
Посилаючись на текст повісті, доведіть тезу: «Тухольщина жила «своїм свобідним староруським громадським життям» [с.45].
«Ненастанна війна з природою... виробляла силу, сміливість і промисловість народу, була підставою й пружиною його сильного свобідного громадського ладу» [с.26];
«Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощі і горі» [с.41];
«... громада має власть сама, а більше ніхто...» [с.27];
«…від громадської ради жоден дорослий громадянин, чи муж, чи жінка, не був виключений. І хоч рішаючий голос мали тільки старці-батьки, але при нараді вільно було й молодежі, й жіноцтву подати свій голос під розвагу старцям» [с.38];
«Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому» [с.41];
«Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа – громада сама, вся і завсігди бачно берегла своє добро» [с.41 – 42];
«Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих» [с.42];
«…Тухольщина раз у раз підносилася не лише добрим побутом, але й свобідним громадським ладом. Своїм приміром вона освіжувала і піддержувала всю дооколичину верховину…» [с.45];
«...тухольська громада вміє бути справедливою» [с.31];
«Наша Тухольщина, наш рай» [с.28].

Поиск по сайту: