ІX. Висновки

Методика вивчення байки

Байка — це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. Отже, персонажами байок можуть бути тварини, птахи, риби, а також і люди, предмети. Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про них і 2) повчання {мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру.

У роботі над байкою дотримуємось певних вимог. Говорити про алегоричність байки в початкових класах не варто. Не треба взагалі вживати цей термін. Повести розмову про цю істотну рису байки доцільно по завершенні аналізу описаних у ній подій. Щоб полегшити розкриття алегорії, треба вдатись до аналогій із життя.

Перед роботою над байкою вчитель розповідає про птахів або тварин, згадують, які повадки в них. Мета таких бесід — відповідно настроїти дітей на сприймання тексту. Умовність байки стає зрозумілою, коли учні перечитують мораль.

Робота над байкою включає такі компоненти:

— сприйняття конкретного змісту;
— усвідомлення композиції;
— з'ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки;
— визначення головної думки байки;
— розкриття алегорії;
— аналіз моралі.

Якщо брати до уваги таку послідовність роботи, то урок, на якому вивчають байку, може мати таку структуру:

І. Підготовча робота.

1) Розповідь учителя про автора.
2) Вікторина за матеріалами байок.
3) Бесіда про тварин — дійові особи.
4) Словникова робота (пояснюємо 1- 2 слова).

ІІ. Читання банки вчителем (за опрацьованою партитурою) або просдуховування запису з фонохрестоматії, перегляд діафільму.

ІІІ. Бесіда емоційно-ціночного плану.

— Що особливо вас вразило?
— Як ви ставитесь до описаних водій?

IV. Аналіз конкретного (фактичного) змісту байки.

1) Усвідомлення композиції байки, опрацювання плану (вчитель дає або складають разом).
2) Розбір частин тексту (різні форми читання, смисловий, «тлумачний» аналізи). Словникова робота.
3) З'ясування мотивів поведінки дійових осіб, їх характерних рис (вибіркове читання, словесне і графічне малювання, відповіді на запитання).
4) Робота за ілюстрацією.
5) Визначення головної думки байки.

V. Розкриття алегорії (підшуковування аналогій із життя).

VI. Аналіз моралі.

VII. Складання партитури виразного читання разом з учнями (або вчитель дає свою). Виразне читання байки.

VIII. Читання за ролями.

ІX. Висновки.

Конспект уроку

Л. ГЛІБОВ «ЩУКА», «МУХА І БДЖОЛА»

Мета: продовжити знайомство учнів з байками Л. Глібова; вчи­ти аналізувати його програмові твори, визначити ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, її особливості; розвивати об­разне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументу­вати свої міркування; виховувати усвідомлення важливос­ті самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Л. Глібова; учнівські реферати про життя і твор­чість видатного байкаря, малюнки школярів до його тво­рів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Дайте визначення байці як літературному жанру.

Чому для байки характерна алегорична спрямованість?

Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних творів?

Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?

Які людські вади викриває і таврує Л. Глібов у своїх творах?

Поясніть, у чому різниця між іронією і гумором.

Перевірка домашнього завдання

Учні читають напам'ять байку Л. Глібова «Щука». Визначення кращих

виконавців твору.

Інформація учнів про істот, які згадуються в байках Л. Глібова «Щука»,

«Муха й Бджола».

Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти й чарівної милозвучності.

І. Франко

Байка — це легка комедія, а всяка комедія — ніщо інше, як довга байка, а в нашій комедії люди бувають часто тваринами І, що найгірше, тваринами злими.

Бомарше

1. Аналізування байки Л. Глібова «Щука» (1858 р.)

Виразне читання байки напам'ять у ролях.

Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панів­них класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок —повернутися знову до річки.

Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва.

Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать.».

Судді зобов'язані діяти відповідно до законодавства, а не підтриму­вати зацікавлену особу (Лисицю).

Стисло сюжет твору.

На хижу Щуку до суду подано звинувачення. Вона настільки завини­ла («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин уже не можна буде прикрити — «кінців не можна поховать» і «як не мудруй, а правди ніде діти». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові, запро­понувала суддям «вражу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визна­чена не тільки становою солідарністю:

А чутка у гаю була така, Що ніби щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле — то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких.

Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.

Композиція.

Вступ. За злочинну діяльність Щуку було силоміць представлено до суду. Опис суддів. Таємний зв'язок Щуки і Лисиці.

Основна частина. Судовий процес над Щукою. Винесено вирок, дію якого призупинено.

Закінчення. Новий вирок суддів за пропозицією Лисички: «У річці вражу Щуку утопити!» Що і було виконано.

Герої твору: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.

Обговорення змісту байки за питаннями:

Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?

Яка шкода була заподіяна Щукою мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»).

Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі?

(Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали...)

Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.

За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв'язку зі Щукою?

(Лисиці й шле — то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких)

Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого їй допомогла?

Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці, послу­халися Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.

А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.

Що мав на увазі Л. Глібов, висловлюючи наступне: «Як не мудруй, а правди ніде діти.

Кінців не можна поховать.?»

Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бумагу» до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.

Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні час?

1.9. Додатковий матеріал:

Загадки про героїв твору

Смугаста, зубаста, По воді шугає, Рибок шукає

(Щука)

Прийшла вона із довгим віником На бесіду із нашим півником. Схопила півня на обід, Тай замела мітлою слід

(Лисиця)

Руда, руда рудиця Рудим хвостом гордиться В неї шуба найпишніша, В неї вдача — найхитріша

(Лисиця)

В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має, Їй на місці не сидиться. Як зовуть її?...

(Лисиця)

Сірий, та не вовк, Довговухий, та не заєць, З копитами, та не кінь.

(Осел)

Народні прислів'я до змісту байки:

У злому зле й сидить;

Яка совість — така й честь;

Хто дужчий, той і лучший;

Слова як мед, а діла як полин;

Хто не чинить нічого, тому не страшно нікого;

Спіймався на гарячому;

Хитрий, як лисиця;

Чує кішка, де сало лежить.

2. Опрацювання твору Л. Глібова «Муха й Бджола» (1864—1872)

Виразне читання байки у ролях.

Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціо­нально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечнос­ті; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює за­ради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — не­прохані гості.

Композиція.

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов пан­ночка.

Зав'язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святку­ваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою. Розв'язка: мораль байки.

Обговорення змісту байки за питаннями:

Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?

Що свідчить про безпечне життя Мухи?

Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?

Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?

Як саме співчуває Муха Бджолі?

(Яка погана. На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже.)

У чому Муха вбачає вільність свого життя?

В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіл­лячко, родини).

Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого не­проханою?

(Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в квартирку Або полізу в іншу дірку.)

Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?

Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?

А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?

Яким чином слід організувати власне дозвілля?

Чим є корисною для нас ця байка? 2.7. Додатковий матеріал.

2.7.1. Загадки про героїв байки.

Хто над нами Догори ногами?

(Муха)

Я працюю поважно, Все літо літаю У поле, до гаю, Збираю медок Із різних квіток. Кого не злюблю, Того жалом колю.

(Бджола)

Не муляр, А комори мурує.

(Бджола)

Цілий день літає, Всім набридає, А вечір настане — Тоді перестане.

(Муха)

У саду малий Микита Захотів зірвати квітку, А вона його вкусила. Що за квітка це була? Це не квітка, а.

(Бджола)

Є в мене велика сімейка, Як весна прийде, Вся в поле піде.

(Бджоли)

Із одним вінком хатина, Роботяща в нім родина. По квітках усе літають, Мед пахучий добувають.

(Бджоли і вулик)

Сидить дівка в темниці, В'яже мереживо без петель.

(Бджола)

До квіточки лечу, Лечу — дзижчу.

Дзум — дзум — жу — жу! Як звуть не скажу.

(Бджола)

Зимою спить. Літом бринить. Понад сади літає, Солодку росу збирає.

(Бджола)

Наче птиця, крила має, Все літає та співає:

Я медок вам ношу, Не чіпайте, бо вкушу.

(Бджола)

Не мотор, а гуде, Не пілот, а летить, Не гадюка, а жалить.

(Бджола)

Сімсот солов'ят На одній подушці сидять.

(Бджола)

Цей дім на ніжках, Внизу віконце, Дім багатоквартирний, Лише зверху мирний.

(Вулик)

Коло вуха завірюха, А у вусі ярмачок. Обминуть його зумій, В нім живе.

(Бджолиний рій)

2.7.2. Народні прислів'я до змісту байки. 1) Праця.

Людська праця — не дурниця, розкидати не годиться.

Праця людину годує, а лінь марнує.

Хто працює, той працю шанує.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Чесне діло роби сміло.

Як добре працюватимеш, честь і славу матимеш. 2) Лінь.

Лінь — гірше хвороби.

Вродилось ледащо нінащо.

Йому щодня неділя.

Лінивому все ніколи.

Аби день до вечора!

Як без діла сидіти, то можна й одубіти. 2.8. Творчі завдання.

1) Підготуйте малюнок на тему «Розмова Мухи й Бджоли про сенс влас-

ного життя».

2) Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика героїв байки Л. Глі­бова «Муха й Бджола».

VI. Закріплення вивченого матеріалу на тему «Л. Глібов "Щука", "Муха й Бджола"»

1. Розв'язання тестових завдань

«Щука»

Хто на Щуку подав до суду «бумагу»? а) Невідомо; б) Осли; в) Лисичка.

Скільки суддів розглядало справу Щуки? а) Семеро; б) п'ятеро; в) троє.

У чому звинувачувалася Щука?

а) Ображала мешканців ставка і не давала їм жити;

б) вкусила людину за палець; в) розруйнувала греблю.

Л. Глібов говорить про суддів, що це народ:

а) хитрий і розумний; б) справедливий та чемний;

в) добрячий та плохий.

Лисиця в суді була представлена як: а) свідок; б) секретар; в) стряпчий.

У чому була суть першого вироку, який винесли судді по справі Щуки?

а) Ув'язнити на один рік; б) зварити з неї юшку; в) повісити на вербі.

Яку пропозицію подала Лисичка суддям стосовно покарання Щуки? а) Спалити живою на вогнищі; б) миттєво розстріляти;

в) кинути у річку.

Хто зайвий у запропонованому ланцюжку героїв твору: Осли, Сорока, Шкапа, Цапи, Щука?

а) Осли; б) Сорока; в) Шкапа.

Кого з героїв твору Л. Глібова «Щука» стосується прислів'я: «Не те в Кузьми на умі»?

а) Щуки; б) Лисиці; в) Цапа.

В якому році Л. Глібов написав байку «Щука»? а) 1856; б) 1847; в) 1858.

Лисиця називає у байці Щуку:

а) негідницею; б) розбійницею; в) пройдохою.

Яка думка про правду висловлюється у творі?

а) «Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»;

б) «Як не мудруй, а правди ніде діти»;

в) «Добрі вісті не лежать на місці». «Муха й Бджола»

Як Л. Глібов називає Муху?

а) Дармоїдкою; б) ледащицею; в) легковажною.

Для чого Муха «майнула у садок»? Щоб:

а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;

б) зібрати мед з духмяних квітів;

в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі.

Про що думала Муха, примостившись на красолі?

а) Про гарне життя на волі; б) про красу і чарівність літнього саду; в) про власну мудрість і працьовитість.

Який художній засіб використав Л. Глібов у рядку: «Вітерець тихе­сенько гойдає»?

а) Епітет; б) порівняння; в) метафору.

Як Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї? а) Ненею; б) душенькою; в) трудягою.

Що запропонувала Муха Бджолі, зустрівшись із нею? а) Перепочити; б) свою допомогу; в) послухати пташок.

Яка, за словами Мухи, доленька у Бджоли? а) Нещасна; б) щаслива; в) погана.

Що було для Мухи складним?

а) З ранку до вечора працювати; б) доглядати власних немовлят; в) шукати їжу для себе.

Бджола образила Муху, сказавши їй, що вона:

а) ледача і безтурботна; б) сідає на страви, через що її ганяють; в) не має привабливого вигляду.

З ким порівнюється Муха?

а) З королівною; б) з господинею; в) з панночкою.

В яких заходах Муха «не брала участі»? а) У хрестинах; б) у весіллі; в) у бенкеті.

Події твору «Муха і Бджола» відбуваються: а) улітку; б) навесні; в) восени.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється у 0,5 бала.

VII. Підсумок уроку

Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчуваєть­ся народна точка зору на зображувані події. Розкриваючи паразитизм, жорстокість, невігластво панівних класів, байкар протиставляв їм пра­цьовитість і чесність простого люду, показував його моральну вищість, стверджував його місце й роль у житті суспільства. Сила впливу, пере­конливість і дієвість кращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень ґрунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, хоч вони й були покладені в основу байок, а на повсякденних реальних людських взаєминах. За­вдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища. Не дивно, що ті його байки, в яких висміяно лінощі, марнослів'я, чванство, хвалькуватість та інші вади, актуальні й сьогодні.

Кращі байки Л. Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання в народі й забезпечили їхньому авторові вдячну пам'ять нащадків.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

ІХ. Домашнє завдання

Скласти та оформити в зошитах з літератури цитатний план до ба­йок «Щука», «Муха і Бджола».

Поиск по сайту: