Поліс, його види

Періодизація середньовічної літератури.

1) Раннє Середньовіччя (5-10 ст.) – період розпаду рабовласництва і виникнення феодального ладу. Література: Народно героїчний епос – в усній формі, клерикальна (церковно-монашиська література), світська література латинською мовою.

2) Період розквіту феодалізму (11-13 ст.) – поява міст і формування світської літератури (алегоричний роман, тваринний епос, драма, містерії, фарс).Література: народно-героїчний епос записується, клерикальна література, лицарська література в куртуазній (придворній поезії) і в лицарському романі.

3) Доба Відродження (14-16 ст.) – період розпаду феодалізму і зародження в надрах феодального суспільства нових феодальних виробничих відносин.

Привласнюючий та відтворюючий типи господарювання

Господарство привласнююче — перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили.

Господарство відтворююче — спосіб життя, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, вирощенні овочі та фрукти, м'ясо й молоко свійської худоби.

Основні ознаки звичаїв первісного суспільства

а) звичність реалізації, тобто звичка є внутрішньою причиною поводження, що відповідає звичаям, що означає: звичаї у відповідних умовах реалізуються як своєрідний результат соціалізації, виховання людей, добровільно й механічно, без розподілу поводження на можливе й належне (без розходження прав і обов'язків);

б) спонтанність виникнення, тобто звичаї виникали в первісному суспільстві мимовільно як об'єктивно необхідне нормативне вираження закономірностей існування суспільства як єдиного цілого, вираження його загальної волі, спільних нтерес;

в) синкретизм, тобто звичаї споконвічно за своїм характером одночасно були нормами організаційними, моральними, релігійними (мононормами). Надалі в процесі соціального нормообразования відбувається видове відокремлення норм: з'являються норми релігії, норми моралі й т.д.

Поліс, його види

Поліс - місто-держава, міська громада, особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.

Комунальні революції. В X—ХIII ст. визвольний рух жителів міст проти залежності від феодалів — власників міст, у результаті якого міста отримували повну чи часткову незалежність і самоврядування.

Революція цін — процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента (грошей).

Різке підвищення цін на товари, яке спостерігалося в країнах Європи після Великих географічних відкриттів у XVI ст. у зв'язку з відкриттям золотих і срібних родовищ Америки та надходженням великої кількості дорогоцінних металів у Європу. В Україні «революція цін» позначилася різким збільшенням виробництва товарного продукту у феодальних маєтках, в яких створюються т. зв. фільварки. Продукція фільварків постачалася на європейські ринки. Ці процеси обумовили значне посилення феодального тиску, адже у фільварках використовувалася примусова праця кріпаків

Протекціоні́зм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі.
В економічній теорії одним із головних аргументів протекціонізму є критика теорії зовнішньої торгівлі з позицій захисту національного добробуту, що випливає безпосередньо з аналізу виграшів і втрат. Вигода від застосування експортного й імпортного мита може бути протиставлена виробничим і споживчим втратам, які виникають від викривлення мотивів поведінки виробників і споживачів.

Трудова теорія вартості — економічна концепція, розвинута Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом та іншими економістами.

За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший відповідно до кількості суспільної праці, затраченої на його виробництво.

Позитивна та нормативна економічна теорія.

В залежності від того на яких принципах будується економічна теорія роз-різнять в ній два напрямки: позитивну економічну теорію і нормативну.
Позитивна економічна теорія – напрямок в економічній теорії в якому події і факти фіксуються, але при цьому не вважається за потрібне розкривати при- чинно-логічні зв’язки, шукати причини і наслідки цих подій.
Нормативна економічна теорія – напрямок в економічній теорії, який базу-ється на методі встановлення причинно-наслідкових зв’язків подій і явищ в економічному житті. Розглядає господарське життя як безперервний потік, в якому йде еволюція від відносно простих до все більш складних форм.

Основний капітал — це капітал, авансований на засоби праці. Тобто, це поняття вужче, ніж поняття постійний капітал. В процесі виробництва засоби праці зазнають фізичного і морального зношування.

Фізичне зношування основного капіталу викликається самим використанням засобів праці в праці виробництва, а також дією сил природи — повітря, води, спеки і холоду тощо.

Моральне зношування основного капіталу відбувається в двох випадках:

• коли в результаті підвищення продуктивності праці машини з даною технічною характеристикою виробляються з меншими затратами праці, в результаті чого їх вартість зменшується;
• коли створюються машини нової конструкції, продуктивніші і більш дешеві а розрахунку на одиницю потужності.

Моральне зношування основного капіталу, викликане здешевленням виробництва машин даної конструкції, називають моральним зношуванням першого роду.

Моральне зношування основного капіталу, викликане появою машин продуктивніших і більш дешевих з розрахунку на одиницю потужності називається моральним зношуванням другого роду. Моральне зношування відбувається незалежно від фізичного. Машина може бути зовсім новою, але морально застарілою.

Оборотний капітал (current capital — частина виробничого капіталу, яка переносить свою вартість на знову створений продукт повністю і повертається до виробника в грошовій формі після кожного кругообігу капіталу.

Оборот капіталу (capital turnover) - кругооборот капіталу, що безперервно повторюється і забезпечує повне повернення авансованих грошових коштів.

Поиск по сайту: