Каучук та його особливості

Основою для виготовлення жувальних гумок служить природний каучук саподилового дерева, що розповсюджене в Північній Америці на півострові Юкатан.

Дерево можна використовувати через 7 років. На ньому роблять зарубки і сік збирають в спеціальні посудини. Щоб видобути каучук із каучуконосних дерев, робітник робить на корі дерева вузький спіралеподібний надріз. Білий сік (латекс) повільно стікає в склянку, закріплену під надрізом. За кілька годин після надрізання збирається приблизно 150 грам соку (надрізи можна робити через кожні 2 дні). Сік густіє й застигає, перетворюючись на грудочки, а потім висихає. Це і є сирий натуральний каучук, який буває двох видів:1) дикий каучук, добутий з дерев, кущів і лози, які ростуть в натуральних природних умовах; 2) плантаційний каучук.

Він твердіє на холоді й розм'якшується на сонці. При нагріванні вище 180°C у відсутності повітря — розкладається і виділяє ізопрен. Натуральний каучук бразильської гевеї, має структуру, яка складається на 97,8% із1,4-цис-поліізопрену.Загальне виробництво натурального каучуку становить близько 9 млн т. і досягає 40% у загальному виробництві й споживанні разом синтетичного і природного каучуків. Молекули природного каучуку теж мають лінійну структуру і також звивисті. Молекулярна маса природного каучуку досягає 170 000 в. о., а число елементарних ланок в молекулі — до 2500.Полімеризацію ізопрену можна схематично зобразити таким рівнянням:

Сирий каучук має низьку міцність і дуже липкий, особливо при нагріванні, а на морозі стає твердим і ламким. Тому для виготовлення різних виробів у сирому вигляді каучук непридатний. Свої цінні властивості каучук набуває при вулканізації, тобто при нагріванні з сіркою. Вулканізований каучук називають гумою.При процесі вулканізації з каучуку, сірки і наповнювача (переважно сажі) виготовляють суміш, якою наповнюють відповідні форми і під тиском нагрівають. При 130—160°С каучук взаємодіє з сіркою і його молекули зв'язуються між собою атомами сірки. Частково вони зв'язуються між собою і безпосередньо. Зв'язок між ними здійснюється за рахунок вільних валентностей, які виникають при розриві подвійних зв'язків.Каучук відноситься до класу ненасичених органічних сполук, що виявляють значну хімічну активність при взаємодії з іншими реакційноздатними речовинами. Так, він реагує з соляною(HCl) кислотою з утворенням гідрохлориду каучуку, а також із хлором по механізмах приєднання і заміщення з утворенням хлорованого каучуку. Атмосферний кисень діє на каучук повільно, роблячи його твердим і тендітним; озон робить те ж саме швидше. Сильні окислювачі, наприклад азотна кислота, перманганат калію і перекис водню, окисляють каучук. Він стійкий до дії лугів і помірковано сильних кислот. Каучук реагує також з воднем, сіркою, сульфатною кислотами, оксидами азоту і багатьма іншими реакційноздатними сполуками, утворює похідні, частина з яких має промислове застосування.Каучук не розчиняється у воді, спирті чи ацетоні, однак набухає і розчиняється в бензолі, толуолі, бензині, сірковуглеці, скіпідарі, хлороформі й інших галогеновмісних розчинниках, утворюючи в’язку масу, що застосовується в якості клея.

Синтетичний каучук - вихідною речовиною для одержання штучного каучуку за способом С. В. Лебедєва служить ненасичений вуглеводень з двома подвійними зв'язками бутадієн (дивініл) CH2=CH—CH=CH2. Процес полімеризації проводять в присутності металічного натрію як каталізатора під тиском:

Скорочено будову молекули бутадієнового каучуку виражають формулою: (—СН2—СН=СН—СН2—)n. Бутадієновий каучук, як видно з формули, являє собою ненасичену сполуку. Його молекули мають лінійну структуру. Однак молекули каучуку не витягнуті, а звивисті. Цим обумовлюється його здатність розтягуватися.Процес вулканізації бутадієнового каучуку схематично можна представити такими рівняннями:

Вулканізований каучук значно більш еластичний і міцний, ніж сирий. Сирий каучук розчиняється в органічних розчинниках, зокрема в бензині (каучуковий клей), а вулканізований не розчиняється, а лише набухає.

3. Гума — продукт вулканізації композицій на основі каучуку; матеріал, необхідний для виробництва різноманітних виробів - від автомобільних шин до хірургічних рукавичок. Головна перевага гуми - її еластичність.

Головна родзинка жувальної гумки — її гумова основа. Спочатку передбачалося, що складатиметься така основа повинна з соку каучуконосних дерев, який в процесі обробки кислотою або при випаровуванні стає м'якою і пружною масою. Але подумайте, чи може бути на землі стільки дерев, щоб задовольнити масове виробництво? Виробники знайшли вихід з дефіциту соку каучуконосних дерев і стали замінювати його синтетичної основою.Щоб жувальної-механічні властивості жуйки відповідали запитам споживачів, необхідні спеціальні добавки, що зберігають еластичність. В якості таких використовується гліцерин або емульгатори природного походження. Також до сладу жувальних гумок вводять різні харчові добавки для надання готовій продукції смакових, гігієничних та лікувально – профілактичних властивостей.

4. Смакові добавки

Існує маса харчовихдобавок, використовуваних повсюдно в різних галузях харчової промисловості. Це барвники, ароматизатори, емульгатори, стабілізатори та інші потрібні і непотрібні компоненти. Гумова основа складає більше 20% від загальної маси жувальної гумки, а от цукор до 60%. Змікробіологічної точки зору така велика кількість цукру робить жувальну гумку безпечною - бактерії не живуть при таких концентраціях. Але залишаються надлишкові калорії, порушення обміну речовин і захворювання зубів, чому й сприяє жувальна гумка, втім як і будь-яка цукерка.Іншими компонентами жувальноїгумки є смакові добавки, барвники, ароматичні речовини – всеразом вони складають близько 5%. Значна кількість цих речовин міститьсяв таємниці, так само як і компонентний склад кожного смаку та аромату. І, якправило, дорожчі жувальні гумки мають насичений смак, аромат імістять більш складні композиції добавок. Зокрема у виробництві жувальних гумок використовують такі додаткові речовини як: Е 320 - бутилгідроксіанізол ВНА (антиокислювач), Е 420 – сорбіт; Е 421 - маніт, Е 967 - ксиліт - підсолоджувальних речовин, Е 951 - аспартам, Е 422 - гліцерин - стабілізуючий речовина; Е 464 - гідроксипропілметилцелюлоза - згущувати речовина, Е 471 - моно-та дигліцериди жирних кислот - емульгатори, Е 901 - бджолиний віск - речовина, що використовується для поверхонь, Е 903 - карнаубський віск, Е 171 - двоокис титану – барвник; а також органічні барвники, натуральні і синтетичні, барвники, ідентичні натуральним, ароматичні речовини натуральні, синтетичні і ідентичні натуральним.

Замінник цукру Ксиліт (Е967) - зустрічається в невеликих кількостях у фруктах і рослинах. Ксиліт являє собою кристали білого кольору без запаху. За деяким даними може викликати рак сечового міхура. Ксиліт харчової одержують зі стрижнів кукурудзяних качанів і листяної деревини. Застосовується він як замінник цукру для промислової переробки в кондитерській, хлібобулочній і харчовій промисловості, а також для осіб, що страждають діабетом для використання безпосередньо в їжу. Добова доза не повинна перевищувати 50р. Для інших категорій максимальна добова доза не повинна перевищувати 3г на кілограм тіла або не більше 0,125г на кілограм маси тіла в плині 1 години. Ксиліт добре розчинний у воді (25г повністю розчиняються в 50г води), але при зберіганні не допускається навіть короткочасний контакт із водою. Ксиліт може бути використаний у комбінації з іншими цукрозамінниками. Ксиліт володіє антикаріогенними властивостями й здатністю поглинати тепло при розчиненні. Ксиліт запобігає ріст кліток Стрептококкусмутанс і сприяє утворенню тонкого органічного шару, що підвищує Ph слини, що охороняє зуби від розвитку карієсу. Тому ксиліт використовують у виробництві жувальних гумок і зубного порошку. Потрібно відзначити бактерицидну активність, що вище, ніж в інших цукрозамінниках, що дає можливість збільшувати строки зберігання, охороняючи препарати середньої вологості (15-40%), стабілізувати харчові жири, поліпшувати смак і якість морозива, де ксиліт використовується в якості эмульгатора. У лікувальних цілях, а також для профілактики карієсу рекомендується приймати 6-7 грам у добу ксиліт. Його чудові властивості дало передумови до створення різних видів зубних паст, порошків, жувальних гумок. Вони складаються з 50-70% з даного препарату. Останнім часом одними з розповсюджених видів жувальної гумки стали «Орбіт» і «Дірол». Вони мають дійсно унікальні властивості запобігання карієсу. Це пов'язане з тим, що для їхнього виготовлення застосовують ксиліт. Він запобігає й не сприяє розмноженню патогенних мікроорганізмів, які є основними винуватцями руйнування зубів.Ксиліт наділяє жувальні гумки приємним, солодким смаком, а тому що він є тільки замінником цукру, то на зубах не виникає нових утворень і внаслідок цього, для розвитку мікроорганізмів не забезпечуються доброчинні умови.

Сорбітол - кристалічний багатоатомний спирт, у харчовій промисловості використовується як харчова добавка Е420.Входить складу більшості жувальних гумок.Сорбітолвиготовляють шляхом електролітичного відновлення або з D-Глюкози шляхом гідрування під високим тиском. У природі зустрічається в морських водоростях, горобині, зливі, яблуні, черешні й інших плодах. Сорбіт застосовується у виробництві аскорбінової кислоти і як замінник цукру для хворих діабетом. В основному він використовується в якості підсолоджувача в ліках, жувальних гумках і таблетках. Сорбітол може використовуватися в сумішах з інтенсивними підсолоджувачами (аспартам, ацесульфам,ксиліт та ін.)

Бутилокситолуол [ди(тре-бутив)гидрокситолуол] антиоксидант, використовуваний у харчовій галузі промисловості для вповільнення окислювання тваринних топлених жирів, солоного шпику, жувальної гумки. Може здійснювати токсичну дія на організм людини, що виражається в сприянні канцерогенезу.

Діоксид тітана E-171, що додається в жувальні гумки як консервант вважається абсолютно безпечним. Це білий пігмент здатний надати естетичність і товарний вид багатьом харчовим продуктам. Використовується для відбілювання всіх сортів рибного й м'ясного фаршу, філе, напівфабрикатів, сурими, паштетів і інших продуктів (наприклад кальмарів, молочних поросят, крилю різних сумішей та ін.) при дозуванні від 0,1 до 1%, залежно від ступеня відбілювання. При виробництві жувальних гумок часто використовуються барвники, багато з яких є заборонено використовувати в харчовій промисловості європейських країн, але з успіхом реализуються в Україні в якості харчових добавок, в даному випадку, до жувальних гумок. Серед потенційно небезпечних слід виділити азотвміщуючі барвники (Е102, Е110, Е123, Е124, Е133, Е151), причому найбільшу небезпеку становить барвник - татрацин (Е102). Це досить дешева речовина, гарно змішується з іншими барвниками й тому вважається найбільш популярним хімічним барвником. Алі саме він є найбільш сильним хімічним алергеном. Татрацин заборонено в деяких країнах, наприклад в Австрії, алі широко використовується в інших, у тому числі й в Україні. У літературі тетрацин згадується як речовина, що викликає загальні симптоми: втомленість, функціональну слабкість, запаморочення, відчуття ознобу, а також астматичні реакції, кропивницю.

Е 903 Карнаубський віск, що також входить до складу жувальних гумок, покриває листи пальми (Coperniciacerifera). Складається на 80% зі складних ефірів триаконтанола CH3(CH2)29OH і тетракозанової СН3(СН2)₂₂СООН і гексакозанової кислот. Містить також 10% спиртів - октакозанола СН3(СН2)27ОН, гептакозанола СН3(СН2)26ОН, що не зустрічається в інших восках, а також 1-1,5% вуглеводнів, 0,5% фітостерину. Для одержання карнаубського воску листи пальми висушують, з них вибивають порошок, котрий виварюють у воді й виливають у форми. 2000 листів дають близько 16 кг карнаубського воску.

Аспартам - штучний відсолоджувач, замінник цукру (харчова добавка E951), який часто додають при виробництві жувальних гумок. Сполука двох амінокислот (дипептид) - аспарагінової й фенілаланіна.Аспартам приблизно в 200 разів солодший за цукор. Часто випускається у вигляді таблеток, назва яких сластилін. Сластилін не має запаху, солодкий на смак, добре розчиняється у воді. Одна таблетка сластиліну містить 4 ккал, дорівнює 1/2 шматочка паленого цукру-рафінаду або 1 чайній ложці цукрового піску. Сластилін використовується хворими цукровим діабетом, людьми, що страждають ожирінням. Аспартам містить фенілаланін (С9Н11NO2) поріг, що змінює, чутливості до болю, а також виснажує запаси серотоніна, що сприяє розвитку маніакальної депресії, припадків паніки, злості й насильства. При нагріванні до +30°С аспартам розпадається з утворенням формальдегіду канцероген класу А и високотоксичного метанолу (викликає сліпоту й смерть при вживанні в порівняно невеликих дозах).

Харчова добавка Е 422 - гліцерин це густа рідина, прозора, взаємодіюча з водою в будь-яких пропорціях. Використовується гліцерин Е 422 в якості емульгаторів. Гліцерин володіє солодким смаком. Сьогодні гліцерин випускається у величезних кількостях, і отримують його шляхом обробки жирів рослинного і тваринного походження. Гліцерин Е 422 в харчовій промисловості часто застосовується в якості основи для емульсій, так як в ньому легко розчиняються інші інгредієнти. Крім харчової промисловості гліцерин широко використовують для виготовлення різних косметичних засобів. Тому в якості косметичного засобу гліцерин поступово поступається місцем іншим та картону. Ця добавка використовується при виправленні шкір. Крім цього, гліцерин часто входить до складу багатьох засобів з побутової хімії, наприклад, антифризу або деяких видів клею. Зараз все ширше використовується гліцерин в якості біопалива. Гліцерин Е 422 не вважається небезпечною харчовою добавкою і вільно використовується практично у всьому світі.

Добавка Е421 (Маніт) – це нульовий рівень небезпеки (безпечна для здоров'я).У харчовій промисловості використовується як речовина проти злежування.

При позначенні добавки Е421 на упаковках продуктів також можуть використовуватися наступні назви: манить, Е421, маніт, маніт. Маніт (харчова добавка E421) - шестиатомний спирт, що відноситься до групи цукрів і міститься в багатьох рослинах. На вигляд являє собою речовину світло-жовтого кольору, добре розчинна в гарячій воді. Хімічна формула: С6Н14О6.При попаданні в організм підвищує осмотичний тиск плазми і знижує реабсорбцію води, що характеризується виділенням великої кількості води, тобто речовина володіє яскраво вираженим де гідратаційною дією. Маніт не слід вживати при порушенні видільної функції нирок або тяжкій недостатності кровообігу. Використання великої кількості цієї речовини може викликати ознаки зневоднення організму. Маніт широко застосовується в медичній практиці як внутрішньовенних ін'єкцій при проведенні операцій і деякого виду лікування, а також для зниження внутрішньочерепного тиску. У харчовій промисловості використовується як підсолоджував та речовини, що перешкоджають злежуванню. Застосовується при виготовленні жувальної гумки.

Бджолиний віск (Е-901) - це харчова добавка з групи антіфламінгів. Застосовують як глазурують агент для запобігання утворення піни, з метою зробити однорідну консистенцію маси. Бджолиний віск відносять до природного полімеру, який роблять бджоли. Існують білий і жовтий віск. Білий виходить шляхом знебарвлення під дією сонця, або впливом сірчаної кислоти, пероксидом водню. Жовтий має сильний аромат меду. Застосовують добавку Е-901 як покриття в жувальних гумках, також бджолиний віск використовують для додання медового аромату. Ще можуть застосовувати для глазурування поверхні ананасів, динь, цитрусових, іноді цукерок, шоколаду і драже. Крім цього бджолиний віск широко застосовують у фармакології. Добавку Е-901 використовують в косметології. Застосовувати бджолиний віск дозволено у багатьох країнах світу. Добавка Е-901 вважається в міру безпечною. Іноді можуть виникнути різні алергічні реакції на цю речовину.

5.Різноманітність жувальних

Жувальна гумка в основному надходить закордонних виробників, у тому числі Dirol Cadbury і Wrigley, які організували своє виробництво в Росії. Наприклад, Wrigley запустила нові бренди Airwaves і Ice White. Основні споживачі жувальної гумки - діти 10-15 років. Значна кількість товару надходить із Туреччини.

Вперше вона була вироблена у США в кінці 19 ст., а в Європі поширилась значно пізніше, але швидкими темпами. Деякі спеціалісти вважають, що жувальна гумка проявляє заспокійливу дію, поліпшує кровопостачання мозку, позитивно впливає на дихальні функції, очищує зуби від нальоту. Частина виробів буває профілактичного призначення, завдяки поступовому виділенню відповідних препаратів під час тривалого жування. Рецептура жувальної гумки базується на синтетичній основі з додаванням розм'як-шувачів, цукрів, кислот, ароматизаторів, антиокислювачів та ін. Особливо актуальними є вироби профілактичного і лікувального призначення:

- без цукру, на сорбіті, манніті або ксиліті;

- з додаванням речовин, що сприяють укріпленню зубної емалі або які пригнічують утворення і ріст у ротовій порожнині бактерій, відповідальних за карієс зубів;

- з додаванням препаратів (ментол, евкаліпт) для профілактики захворювань порожнини рота і горла.

Жувальна гумка складається із внутрішньої частини і оболонки у вигляді шару-покриття з різними добавками. Внутрішня частина може містити водорозчинну і нерозчинну фракції. Асортимент жувальної гумки формується за рахунок різних добавок до складу основи або покриття. Важливе значення також має співвідношення цих складових, спосіб їх фіксування тощо. Значна увага приділяється поліпшенню структури асортименту цих виробів шляхом включення різних біологічно активних речовин.

Розроблена жувальна гумка, яка містить розчинні і не розчинні у воді компоненти та 0,1-50 % частин полімерної поверхнево-активної речовини (зокрема склоподібного поліфосфату), близько 10 % води і 40-99 % матеріалоносія. Частини полімерної поверхнево-активної речовини помірно розчиняються у воді, забезпечують хрустку структуру, яка зберігається під час пережовування гумки, і проявляють активну дію на поверховість слизової оболонки ротової порожнини і зубів. До складу жувальної гумки також включають катіонний матеріал (зокрема кальцій), який регулює швидкість вивільнення поверхнево-активної речовини, та іони металу, що формують в'яжучі властивості складу.

Запропонована біорозкладна основа жувальної гумки, яка відрізняється поліпшеним розжовуванням. Основа гумки складається із розгалуженого полімеру на основі біорозкладних або гідро-лізованих груп складних ефірів. Добавка, що включається до складу гумки, також представлена розгалуженим полімером, що містить біорозкладні і гідролізовані групи складних ефірів. Деякі види включають біорозкладний зіркоподібний полімер з кількома гілками або променями, що прикріплені до центральної багатофункціональної сполуки на основі однієї чи більше сполук, що містять три і вище гідроксильних груп або аміногруп. Внаслідок полімеризації з розкриттям циклу розгалужень полімер може мати один або більше складних циклічних ефірів (IX- лактид, Б1Б-лактид, гас-лактид, ше80-лактид, гліколід), циклічних карбонатів триметилкарбонат і циклічних амідів (капролактам).

Розроблена основа жувальної гумки, яка містить 5-56 % співполімеру стиролу і бутадієну, 0-75 %, еластомірного пластифікатору із групи, що включає натуральну етерифіковану каніфоль і синтетичні терпенові смоли 1-65 % наповнювача і стабілізатора. Вміст зв'язаного стиролу у співполімері складає 1- 10 %. Основа може містити до 30 % воску із групи натуральних, синтетичних і нафтових восків та їх суміші і 0,5-40 % пом'ягчувача (твердий тваринний жир, гідрогенізовані рослинні олії, какао-масло, моностерат гліцерину, лецитин тощо). Наповнювач може бути на основі карбонату магнію і кальцію, подрібненого вапняку, оксиду титану, целюлозних полімерів тощо. Стабілізаторами можуть бути суміші, що містять 12-15 % а-токоферолу, 63-65 % у-токоферолу і 23-26 % 8-токоферолу.

Основу для жувальної гумки готують з використанням поліві-нілацетату. Вона має поліпшені органолептичні властивості, регулює виділення ароматичних речовин і не прилипає до поверхні зубів і зубних протезів на відміну від жувальної гумки, що готується на основі полівінілацетату. До її складу входять, %: еластомери - 5-25, емульгатори або допоміжні засоби - 5-30, добавки (карбонат кальцію і магнію, середній фосфорнокислий кальцій і їх комбінації) - 6-50, рослинні смоли або їх складні ефіри - 20-45 і антиоксиданти - 0-2. Еластомерами служать поліізобутилен, співполімери ізобутилену і ізопрену, співполімери стилену і бутадієну, чиклон, джелутонг, балатой, гуттаперчат та ін. Емульгаторами та допоміжними засобами можуть бути мо-ностеарат гліцерину, ацетильовані моногліцериди, гідрогенізова-ні жири, лецитин, триацетин і їх комбінація.

Розроблена основа жувальної гумки з використанням каучу-коподібного еластомеру (5-95 %) і еластомірного пластифікатору (0-75 %) із групи, що містить натуральні етерифіковані каніфолі і синтетичні терпенові смоли та наповнювачі (1-65 %). Стабілізування каучукоподібного складу досягають карнозино-вою кислотою, яку емульгують з лецитином або олією, іншими жирами або моногліцеридами. У стабілізовану систему можуть добавляти антиоксиданти (карнозол, розманол, розмаридифенол, токоферол, вітамін С).

Розроблена жувальна гумка з оптимальною консистенцією і швидким звільненням смако-ароматичних речовин. У цьому варіанті враховується оптимальне співвідношення основи, цукру, пластифікаторів, олій, смако-ароматичних речовин та інших компонентів.

Асортимент жувальної гумки поповнився різнокольоровою із хрустким прозорим покриттям. Вона складається із м'якої внутрішньої частини з ділянками, які забарвлені у різні кольори, і хрусткого зовнішнього шару, їстівного прозорого покриття, що містить спирт. Різні забарвлені ділянки містять відповідні ароматизатори. Гумку випускають у формі паличок, грудок, таблеток або кульок. Співвідношення між внутрішньою частиною гумки і матеріалом покриття може коливатись від 1:10 до 10:1. Виріб включає ефірну олію або фруктовий ароматизатор, а на поверхню наносять матеріал покриття у вигляді сиропу, в який додають 0,1-10 % кислот.

Запропоновано кілька видів жувальних гумок поліпшеної структури і здатних виділяти аромат. Гумка із стійким ароматом містить гранульований ароматизатор (0,01-5 %). Завдяки досягненню необхідних значень насипної густини гранульованого ароматизатору, забезпечується повільне виділення летких речовин у ротовій порожнині і протягом тривалого часу зберігається стійкий аромат жувальної гумки. Цей ароматизатор містить суміш духмяних речовин, емульгатор, цукриди і воду.

Виробляють гумку, що містить адсорбонований на порошкоподібному носії ароматизатор. Суцільною фазою продукту є суміш розплавлених багатоатомних спиртів, що складаються із вуглеводневої матриці, а також глюкози (1-15 %), цукрози (40- 80 %) і гліцерину (до 0,15 %). У розігрітий до 65-85 С змішувач протягом 10 хв. подають 63 г розплавленої базової маси "Sagum Т", 15 г гідроксипропілметилцелюлози, 13 г ароматизатору (м'ятна олія) 49,5 г глюкозного сиропу, 3 г гліцерину і 186 г цукрози. Потім все перемішують.

Розроблені вироби, здатні звільняти ароматичні речовини з підвищеною швидкістю і створювати приємний аромат у роті. Вони включають, %: основу - 19,7, цукри - 53,5, цукровий сироп - 15,3, глюкозу - 9,9, гліцерин - 1,4, лецитин - 0,25, ароматизатор - 0,9, високомолекулярну гідроксипропілцелюлозу - 0,6.

Розширюється асортимент жувальної гумки, що не містить цукру. У більшості європейських країн реалізація таких виробів коливається від 75 до 90 %. Цінним замінником цукру вважається ізомальт.

Запатентований склад і основа жувальної гумки із зменшеним ступенем прилипання до зовнішньої поверхні. До складу основи що не містить наповнювача включають поліізобутилен з високою молекулярною масою, аморфний кремнезем і полівінілацетат з невисокою молекулярною масою. Крім ароматизаторів, підсоло-джувачів до складу може входити порошкоподібний лецитин, активні речовини із групи, що включають підкислювачі або сполуки, які відбілюють зубну емаль, антимікробні речовини, лікарські речовини, компоненти, що сприяють схудненню, освіжувачі дихання тощо.

Жувальна гумка з покриттям, що містить гідрогенізовану не засвоювану крохмальну патоку, як зв'язувальний матеріал і наповнювач. її отримують шляхом двоетапного гідролізу піродекс-трину, комбінуванням а-амілази і ферменту розщеплення з наступною гідрогенізацією. Ця патока містить 30-60 % дієтичних волокон. У складі покриття передбачені багатоатомні спирти (мальтіт, сорбіт, ксиліт, ізомальт, лактат і еритрит). Завдяки крохмальній патоці досягається зчеплення багатоатомних спиртів з поверхнею внутрішньої частини жувальної гумки і підвищується твердість покриття.

Жувальна гумка з регульованою швидкістю вивільнення під-солоджувальної речовини із групи 1Ч-заміщених похідних аспар-таму, зокрема неотаму. Модифікатор, що сприяє більш швидкому вивільненню цієї сполуки, використовують як інкапсулюючий матеріал. Часом змішують агломеруючу речовину з розчинником для часткового покриття 1Ч-заміщеної похідної аспартаму.

Виробляють також гумку з інкапсульованими аспарта-мом (0,01-1 %) та пірофосфатом натрію (0,1-10 %). Частка ма-теріалу-покриття складає 20 %. Вміст вологи у виробі не перевищує 2 %.

Розроблена екологічно безпечна жувальна гумка, що включає основу (15-50 %), добавку, яка сприяє набуханню (1-15 %), кристалізований багатоатомний спирт (0,10 %) і пластифікатор (0,10 %). Серед речовин, що зумовлюють набуханню можуть бути крохмаль пшеничний, гранульований або набухаючий. Основа гумки може містити синтетичні і натуральні еластомери, смоли, жири, мікрокристалічні воски, наповнювачі, емульгатори, барвники або підбілювачі, антиоксиданти.

Жувальна гумка із засвоюваних розщеплених матеріалів. Основа включає гідролізований зеїн (20-65 %), поліцукрид, зволожувач, емульгатор, ліпіди і харчову кислоту. Гідроліз зеїну із кукурудзи здійснюють з використанням пептидази або протеїнази. У складі продукту міститься також солод, ароматизатор і підсо-лоджувач.

Жувальна гумка з мінерально-вітамінною добавкою містить №, Са, V, Sr, Ті, Zn, А1, Р, Б, а також вітаміни С, В1, В6.

Частина покриття виробів включає одну або більше активних речовин із групи для догляду за порожниною рота або антисептичний засіб, сполуки з ефектом охолодження, підсилювачі аромату, високоінтенсивний підсолоджувач і ферменти (папаїн, трипсин, амілоглюкозидаза, лактаза, глюкозооксидаза, стрептоки-наза, стрептодомаза, декстраназа і мутаназа).

Жувальна гумка з покриттям, що містить високоінтенсивну підсолоджуючу речовину і складається з трьох шарів. Спочатку на поверхню корпусу наносять перший сироп, до складу якого входить як антацидна речовина карбонат кальцію (5-50 %). Після підсушування наносять другий сироп, який містить об'ємну підсолоджуючу сировину (аспартам, альтан або неотам).

Жувальна гумка, у складі якої є кальцій. Вона включає не менше однієї смужки де знаходиться рідкий або напіврідкий матеріал, що містить в основному активний інгредієнт у вигляді системи з регульованим вивільненням і відповідним ступенем розчинності. Кількість використаного активного інгредієнту складає понад 30 мг і є ефективним для лікування остеопорозу. Активний інгредієнт може бути представлений кальцієм піколітаном, хромом і магнієм. Замість магнію часом використовують цинк, вітамін В, женьшень, зелений чай, імбир, лікарську речовину і лецитин.

Розроблена жувальна гумка, яка забезпечує зменшення ступеня утворення зубного нальоту і відбілювання зубів і попереджує демінералізацію зубної тканини. Цю гумку розжовують протягом часу, який достатній для досягнення відповідного ефекту. До складу рецептури входить бікарбонат кальцію (0,1-15 %) і комплекс аморфного фосфату кальцію та фосфопептидів казеїну (0,01-30 %). Вони проявляють антикарієзну дію та сприяють ремінералізації зубів. До початку розжовування ці дві сполуки ізольовані одна від одної.

Жувальна гумка з антацидним засобом. У складі рецептури сироп, що містить багатоатомний спирт мальтит, лактат, гідроге-нізовану ізомальтулозу або їх суміш), зв'язуючі речовини (гуміарабік, камедь, арабіногалактон, похідні целюлози та ін.) і карбонат кальцію (25-60 %) з розмірами частин понад 3 мкм.

Розробленений спосіб нанесення покриття у вигляді порошкоподібного матеріалу і сиропу на поверхню основи жувальної гумки. Спочатку наносять перший шар сиропу з гідрогенізованою ізомальтулозою, потім порошкоподібний матеріал і другий насичений сиропом, що включає тверді частинки ізомальтулози. Далі вироби підсушують і отримують другий шар покриття.

Розроблений асортимент жувальних гумок, здатних усувати неприємний запах із рота. Прикладом може служити основа, що включає ефективну кількість водорозчинної солі (глюконат цинку), яка виділяє іони цинку і суміш пірофосфату, лужного металу та поліфосфатної солі у кількісному співвідношенні 2:1 - 1 -- 1:3. Завдяки присутності суміші фосфатних солей, збільшується ступінь і тривалість вивільнення іонів цинку під час розжовування гумку можуть бути включені пластифікатор, підсолоджувач, ароматизатор. Основа гумки буває натуральною або синтетичною.

Жувальна гумка в оболонці, шар якої містить важкорозчинні солі кальцію або їх композити та цукор чи поліспирти. Солі кальцію вибирають із фторапатиту, гідроксилапатиту з додаванням фтору. Оболонка може включати композити солей кальцію і протеїнових компонентів, підібраних із желатину, казеїну чи їх гідролізатів.

Жувальна гумка, що здатна видаляти барвники з поверхні зубів. Вона складається із внутрішньої частини і оптимального покриття. До складу внутрішньої частини або шару покриття включають ефективну кількість засобів, здатних очищувати поверхню зубів. Цей засіб вибирають із групи, що включає аніонні і неіонні поверхнево-активні речовини, зокрема складні ефіри та солі жирних кислот із середніми та довгими ланцюгами, що містять 8- 24 атомів вуглецю, наприклад сульфітований бутилолеат, олеат натрію, солі фумарової кислоти, складні ефіри органічних кислот моно- і дигліцеридів та ін.

Розроблена жувальна гумка з невисоким вмістом вологи, яка призначена для догляду за порожниною рота. До її складу входять, %: основа гумки 10-95, бікарбонат натрію - 0,1-15 і комплекс, що включає фосфопептиди казеїну та аморфний фосфат кальцію - 0,01-30. Вона не містить цукру. Виробники стверджують, що жувальна гумка сприяє видаленню зубного нальоту, відбілює поверхню зубів, попереджує їх демінералізацію і забезпечує ремінералізацію.

Жувальна гумка з покриттям, до складу якого входить одна або більше активних речовин із групи, що включає фармацевтичні засоби (кофеїн, саліцилова кислота та її похідні, парацетамол, солі пентазоцину, бупрепорфін, гідрохлорид і фосфат кодеїну, морфін або його солі, гідрохлорид метадону тощо), трав'яні лікарські матеріали, вітаміни і поживні речовини. Активні речовини використовують у порошкоподібному стані. Трав'яні лікарські матеріали підбирають із групи, що включає гінгобілоба, женьшень, пальму сереноа, імбир, прополіс, ехіна-цею, звіробій пронзенолисний, гуарану і часник. Поживні речовини можуть бути представлені амінокислотами, гліцерофосфатами, мінеральними речовинами у вигляді солей, комплексами і сполуками, що містять Са, Р, М?, Бе, Zn, Си, I, Мп, Сг, Бе, Мо, К, №, СО, убіхіном.

Жувальна гумка у вигляді кульки, що містить велику кількість кофеїну або його солей. Розчин цукру чи багатоатомного спирту і кофеїну наносять на поверхню жувальної гумки способом дра-жирування. Кофеїн фізично модифікують для забезпечення регулярного (прискореного або сповільненого) виділення під час споживання жувальної гумки. Воно досягається з використанням технології інкапсулювання, розпилювального сушіння, екструду-вання або сушки у псевдозрідженому стані.

Запатентована жувальна гумка, що містить лікарській засіб і використовується для лікування такого захворювання, як шлун-ково-харчоводний рефлюкс. Вона включає, %: основу жувальної гумки - 20-98, засіб, що нейтралізує кислоту - 1-50, засіб, що попереджує газоутворення (симетикон) - 0,1-15 і засіб, що пригнічує утворення кислоти - 0,001-65. Серед засобів, що нейтралізують кислоту можуть бути карбонат кальцію, оксид магнію, гідрооксид магнію, трисилікат магнію, карбонат магнію, гідрооксид алюмінію та їх суміші. Із ароматизаторів використовують коричну олію, ефірну олію із перцевої м'яти, гвоздичну олію та ін. У деякі види вносять підсолоджувачі.

Розроблена жувальна гумка, яка містить антимікробні засоби покриті манітом, сорбітом, крохмалем, карбонатом кальцію або різними цукристими речовинами. Завдяки підібраному рецептурному складу поступово виділяються антимікробні засоби із жувальної гумки під час пережовування.

Жувальна гумка з інкапсульованими у полівінілацетаті кислотами (фумаринова, яблучна або винна). Додатково включає водорозчинну і водонерозчинну частини. Частка суміші підкислюва-чів у жувальній гумці коливається від 0,1 до 10 %. Готові вироби відрізняються більш тривалим виділенням кислот і поліпшеними смаковими характеристиками.

Жувальна гумка з регульованим звільненням інгібіторів гіркоти в ній. Модифіковану речовину використовують як інкапсульо-ваний засіб. Інгібітор гіркоти вибирають з групи, що включає ферулову кислоту, глюконат натрію, аскорбат натрію, ацетат натрію, гліцинат натрію і гліцерофосфат кальцію.

Жувальна гумка з покриттям, що містить блокатор кислоти. До складу зовнішнього шару покриття входить блокатор кислоти, наприклад антагоніст гістамінових Н2 рецепторів (циметидин, фамотидин, рантидин і його активна сіль, нізатидин та їх комбі-націїї), додатково у його складі міститься нейтралізуючий анто-цид. Покриття може містити 30-75 % мальтиту. Блокатор кислоти використовують у кількості 1-200 мг у розрахунку на один виріб. Спосіб виготовлення гумки передбачає наступні операції: підготовку внутрішніх частин жувальної гумки, підготовку сиропу, що використовується як матеріал покриття і містить підсолоджуючий наповнювач, підготовку блокатора кислоти і нанесення шару покриття на поверхню внутрішньої частини гумки. Під час споживання жувальної гумки блокатор звільняється в шлунку і попереджує виділення кислоти у травний канал.

Жувальна гумка з регульованим виділенням фізично-модифікованих активних речовин із шару покриття готується за такою схемою: змішування активної речовини, що включає сполуки з відповідною терапевтичною або фізіологічною дією, з модифікованою речовиною, нанесення отриманої активної речовини та інших інгредієнтів покриття на поверхню основи жувальної гумки, отримання виробу з покриттям, що містить 50 мкг-500мг активного інгредієнту. Модифікована речовина є інкапсульованим матеріалом із групи, що включає мальтодекстрин, гуміарабік, цеїн і шелак. Активну речовину вибирають із групи, що включає вітаміни, анальгетики, антациди, антигістаміни і стимулюючі речовини.

Запропонована жувальна гумка у порошкоподібному стані. Технологія приготування передбачає: змішування м'якої основи гуми з підсолоджувачем за температури 35-75°С, охолодження отриманої суміші до температури в межах від 0 до -40°С, подрібнення, просіювання для отримання порошкоподібного матеріалу. За необхідності його можуть змішувати з підсолоджувачем, ароматизатором, барвником, харчовими кислотами. Часом випускають пресованими у вигляді таблеток. До складу м'якої основи входять наступні компоненти, %: еластомір - 8-16, полівініла-цетат - 12-19, смола - 14-30, повністю або частково гідро-генізована рослинна олія - 10-22, віск - 0-7, емульгатор - 5-9, інертні мінеральні наповнювачі - 15-40 і антиоксидант - 0,1.

Жувальна гумка складається із внутрішньої частини, що містить водорозчинну і нерозчинну в воді фракції, та шару покриття з лікарськими засобами. Частка матеріалу покриття у вигляді гумки досягає 50 %. Лікарський засіб вибирають із групи, що включає анальгетики, засоби для м'язової релаксації, антибіотики, антивірусні, стимулюючі, антигістамінні, протизапальні, антацидні, психотерапевтичні засоби, інсулін, вітаміни, мінеральні речовини і серцево- судинні засоби. До складу матеріалу покриття включають речовини, які маскують смак, зокрема, глю-конат цинку, етилмальтол, гліцин, ацесульфам-К, аспартам, фруктозу, ксиліт, мальтит, корінь солодки, гліцеризин, глюко-нат натрію та ін.

Жувальна гумка U- або V-подібної форми, заповненої гелем, що просвічується. Безперервний джгут виробу ріжуть на окремі елементи і отримують порційну жувальну гумку. Шар гелю займає об'єм 60 %. Він містить цукор, ароматизатор, глюкозний сироп та ін. і може бути різного забарвлення.

Виріб містить жувальну основу і пробіотичний засіб, представлений мікроорганізмами, що проявляють антагоністичні властивості відносно небажаних штамів мікроорганізмів. Для цього використовують продукуючі молочну кислоту мікроорганізми із групи, що включає види: Lactobacillus, Lactococcus, Pediococcus, Leuconostoc, Sporolactobacillus, Bacillus та їх суміші.

Біорозкладальна гумка містить суміш проламіну і поліефіру. Проламін підбирають із групи, що включає цеїн, пшеничну клейковину, гліадін, глютенін та їх комбінування. Поліефір включає мономери із групи, що містить молочну, гліколеву, лимонну, адипінову кислоти, лактид, гліколіз, капролактон, оксид етилену, етиленгліколь, пропіленгліколь та їх комбінування.

Користь жувальної гумки

Головний компонент, використовуваний для виробництва гумки, - це так звана основа. Хороша жувальна гумка повинна бути м'якою, тягучою, вона не кришиться, не твердне, не тане, довго зберігає свій смак. Дослідження показують, що жування гумки корисно як для гігієни порожнини рота, так і для поліпшення стану ясен. Все більше число виробників гумок заявляють про відсутність цукру в їх продукції і використанні корисних замінників, таких як сорбіт. Ця речовина, як і цукор, є широко поширеним в природі вуглеводнем, його застосування схвалено стоматологами. Сорбіт захищає зуби: він сприяє збереженню кислотно-лужного балансу в роті, не допускаючи зменшення показника відносної кислотності (рН) нижче критичного рівня - надлишок кислоти впливає на зуби руйнівно. Саме тому сьогодні спостерігається тенденція використовувати жувальну гумку в якості захисного засобу.

Крім того, у дітей жування гумки зміцнює щелепи, у людей старшого віку покращує роботу слинних залоз. Гумка освіжає порожнину рота; її часто жують ті, хто хоче кинути палити. Випускається навіть спеціальна жувальна гумка "Нікоретте", яка, за запевненнями фахівців, здатна відучити людину від згубної звички. Нікотин, що міститься в цих жувальних гумках, під час жування поступово вивільняється і всмоктується в кров через слизову оболонку рота, тим самим допомагаючи організму боротися з позивами до паління. Використовують її, коли з'являється непереборне бажання палити. І тут важлива техніка жування: розжовувати її потрібно повільно, до появи сильного смаку нікотину, потім помістити жувальну гумку між щокою і яснами. А коли смак нікотину зменшиться, потрібно жувати знову. І так протягом півгодини.

Жувальну гумку використовують пасажири літаків, щоб уникнути проблем із закладанням вух. Жуйка також дозволяє сконцентрувати увагу.За кордоном стали випускати лікувальні жувальні гумки. Данці, наприклад, захворівши ангіною, жують гумку з антисептиками. Враховуючи, що більша частина їжі м'яка, наш нижньощелепний суглоб залишається мало натренованим, тому, щоб тримати порожнину рота в робочому тонусі, стоматологи радять застосовувати жуйку щоразу після їжі протягом 5-7 хвилин. Тим самим ще вирішується проблема очищення зубів і додаткового виділення шлункового соку для переварювання їжі. Німецьким ученим вдалося знайти рішення лікування хвороби зубів. Вони розробили жувальну гумку з вмістом пробіотиків. Це живі мікроорганізми, які при попаданні в шлунково-кишковий тракт у достатній кількості позитивно впливають на здоров'я людини. Порушений баланс мікрофлори відновлюється завдяки їх чудесної здібності витісняти шкідливі бактерії. Фахівці хімічної компанії додали в жувальну гумку, а також в зубну пасту і рідину для полоскання рота, пробіотичні бактерії, які ефективно протистоять шкідливим стрептококкам (збудники карієсу), перешкоджаючи їх прикріплення до поверхні зубів і знижуючи концентрацію. Тестування і клінічні випробування підтвердили дієвість нових продуктів. Перші засоби гігієни порожнини рота з пробіотиками планується випустити вже в цьому році. Тим не менше навіть жуйка з якими б то не було корисними бактеріями ніколи не виключить регулярне чищення зубів.

Шкода жувальної гумки

До безперечних недоліків жуйки, зокрема, відносять її негативний вплив на емаль зубів (при занадто частому жуванні). Крім того, непомірне жування сприяє розвитку гастриту, оскільки при жуванні у людини виділяється шлунковий сік, який дратує поверхню шлунка. Вважається, що жувальна гумка шкідлива для натуральних блондинів. Справа в тому, що у блондинів в організмі занадто мало ферментів, здатних перетворити фенілаланін, тому він перетворюється в надлишок адреналіну і токсичних речовин. А ось для афроамериканців, навпаки, ця амінокислота необхідна як найважливіша складова пігментації.Занадто часте вживання жуйки розпорядженні до захворювань суглобів, що з'єднують верхню й нижню щелепу. І позитивним, і негативним моментом є істотний витрата енергії. Постійне жування тільки на одній стороні рота може привести до асиметричності особи за рахунок збільшення жувальних м'язів. Не можна жувати гумку одночасно з іншими продуктами харчування, особливо це стосується жирових продуктів. Палити, жуючи, теж не варто, тому що жуйка витягає із сигарет канцерогенні речовини, які разом зі слиною попадають у шлунок.Лікарі також не рекомендують вживати жуйку на голодний шлунок, що може сприяти розвитку гастриту або загострення виразкової хвороби. Не рекомендується часто використовувати жуйку, що містить цукор, краще зупинитися на аналогу з цукрозамінником. І зрозуміло, зубну щітку жуйка ніяк не замінить. Зубний наліт занадто чіпкий для неї. Та, що нібито відбілююча, з твердими гранулами, лише злегка прочистить поверхню зуба. Від карієсу (причина якого залишки їжі, що руйнують зубну емаль) тим більше жуйка не захистить, оскільки не може опинитися у важкодоступних місцях порожнини рота. Якщо ж карієс вже трапився, то запала в зуб гумка тільки посилить руйнування.Деякі вчені вважають, що більшість жувальних гумок небезпечні для здоров'я. До їх складу входить фенілаланін - додаткова амінокислота (підсолоджувач), яку використовують замість цукру багато виробників. Було встановлено, що, потрапляючи в організм, фенілаланін приводить до порушення гормонального балансу. Це особливо небезпечно для дітей і вагітних жінок. Наслідки можуть проявитися найбільш непередбачувані.Педіатри дуже турбуються за надмірну любов дітей до жуйку, для яких це чи не перше ласощі. Вони зробили висновок, що постійне жування навіть нейтральної за хімічним складом гумки викликає посилене виділення травного соку, дратівної слизову шлунка. І випадково ковтнув під час гри жуйка, застрягла в горлі або стравоході, приємних клопотів не принесе. Якщо вже дитина зовсім не уявляє своє життя без жуйки, то купіть йому спеціальну дитячу жуйку, при цьому строго обмеживши час і частоту жування до 5-7 хвилин 2 рази на день.Таблетки і жувальні гумки з фтором, які призначені для зміцнення зубів, незабаром можуть бути заборонені у всьому Євросоюзі. Поки рішення про заборону на їх продаж прийнято в Бельгії, де лікарі стурбовані ризиком підвищеної ламкості кісток при захопленні такими добавками. Це не має відношення до зубних паст з фтором. Деякі країни намагаються вирішувати проблему недостатнього надходження фтору в організм за рахунок фторування води. Інші джерела, як з'ясувалося, є не найкращою альтернативою, особливо з урахуванням того, що в Бельгії їх можна було купувати без рецепта лікаря. Більш того, при вивченні передозування сполук фтору було виявлено, що вони вражають нервову систему. У зв'язку з такими переконливими фактами виключення жуйки зі фтором цілком виправдано. Під впливом зовнішніх факторів (куріння, кава і чай) зуби жовтіють. Але, на жаль, всупереч рекламі, жуйка не здатна повернути їм білизну. Її вплив занадто м'яке, навіть у тій жуйки, яка містить тверді гранули (ефект від них, звичайно є, але він малий). Тому кращим товаришем у справі відбілювання як і раніше залишається зубна щітка і паста.

Побічні ефекти, пов'язані з механічним впливом жувальної гумки:

Ø Руйнування пломб, мостів коронок і інших стоматологічних конструкцій.

Ø Синдром скронево-нижньощелепного суглоба.

Ø Надмірний розвиток жувальних м'язів.

Ø Збільшення рівня ртуті в організмі у осіб з пломбами амальгами.

Ø Збільшення заковтує повітря (аерофагія).

Ø Непрохідність трахеї, викликана чужорідним тіло з жувальної гумки.

Ø Чужорідне тіло в стравоході і товстому кишечнику, здатні викликати стійкі запори або кишкову непрохідність.

Побічні ефекти, пов'язані з компонентами жувальної гумки:

Ø Пронос, біль у животі, метеоризм (Причини: Замінник цукру сорбітол і інші солодкі спирти - ним всім властиво проносну дію).

Ø Виразки порожнини рота (Причини: Ароматизатори з кориці).

Ø Періортальний дерматит - запалення шкіри навколо рота (Причини: Масла з жувальної гумки типа баббл гум).

Ø Алергічна кропив'янка (Причини: Хлорофіл Е140, ментол, Бутил Гідроком-сітолуол Е321)

Ø Карієс (Причини: Цукор і сиропи з них).

Ø Підвищення тиску і зменшення кількості калію в крові (Причини: Лакриця - солодка).

Особливо потрібно підкреслити небезпеку проковтування жуйки маленькими дітьми. З досвіду лікування жертв жуйки американські лікарі роблять далекосяжні висновки. Батькам вони категорично забороняють давати гумку дітям до тих пір, поки вони не зрозуміють, що ковтати її не можна ні в якому разі. В даний час стоматологи і педіатри сходяться на думці, що:

· можна жувати жуйку дітям до трьох років.

· Не можна її жувати і дітям (та й дорослим теж) з хворим шлунком.

· дітям старше трьох років можна купувати тільки білу жуйку (без фарбників) і жувати її не більше 3-4 разів на день, причому тільки після їжі і не довше 15 хвилин. –

· Натщесерце жувати гумку дітям дозволяти не варто, оскільки при жуванні виділяється шлунковий сік, а оскільки їжа при цьому не поступає, шлунок починає переварювати сам себе, що може спровокувати розвиток виразки або гастриту.

Що б там не говорили виробники і торговці жувальними гумками, жодна навіть сама лікувальна жуйка не зможе замінити зубної щітки.

Поиск по сайту: