|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розмір та порядок сплати страхових внесків1. Порядок обчислення розміру страхових внесків. Розміри страхових внесків визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати: - Виплату застрахованим особам забезпечення та надання соціальних послуг; - Створення резерву коштів Фонду; - Покриття витрат фонду у зв’язку із: - відшкодуванням Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з достроковим виходом на пенсію; - фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази. Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабміну встановлюється ВРУ відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно з затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Визначається згідно з порядком нарахування і сплати єдиного соціального внеску. Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік: - для роботодавця – у % до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають: витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплат, у тому числі у натуральній формі, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян; - для найманих працівників - у % до сум оплати праці, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплат, у тому числі у натуральній формі, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян; - для інших осіб – у % до сум оподатковуваного доходу громадян.
Згідно з порядком нарахування і сплати єдиного соціального внеску. Страхові внески нараховуються на зазначені фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходи фізичних осіб, з якої справляються внески, визначеною Кабміном. Роботодавці – суб’єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати, суми страхових внесків виключаються з доходів працівників, що підлягають обкладанню податком на доходи громадян. Роботодавці, діяльність яких фінансується за рахунок державного чи місцевих бюджетів, сплачують страхові внески з коштів, передбачених на ці цілі.
Згідно з порядком нарахування і сплати єдиного соціального внеску. Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують внески, до них застосовуються відповідні штрафні санкції. У випадку ліквідації чи реорганізації роботодавець зобов”язаний провести повний розрахунок щодо сплати внесків до Фонду на день ліквідації або реорганізації та звернутися за місцем реєстрації як платника для зняття з обліку.
15. Матеріальне забезпечення на випадок безробіття Видами матеріального забезпе чення при соціальному страхуванні на випадок безробіття є: -допомога по безробіттю, у тому числі одноразова виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; - допомога по частковому безробіттю; - матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; - матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, що перебувають на його утриманні; - допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, що перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг, що надаються застрахованій на випадок безробіття особі є: - професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація; - пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних; - інформаційні та консультативні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.
При визначенні матеріального забезпечення на випадок безробіття важливого значення має обчислення страхового стажу, який складається із суми періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески. До стажу також включається період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати чи отримувала виплати за окремими видами СС, крім пенсій усіх видів, а також трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору до набрання чинності ЗУ “Про страхування на випадок безробіття”.
Застраховані особи, визнані безробітними, які протягом 12 міс, що передували безробіттю, працювали на умовах повного чи неповного робочого дня не менше 26 робочих тижнів та сплачували страхова внески, мають право на допомогу по безробіттю незалежно від стажу. Право на допомогу зберігається у разі настання перерви стажу з поважних причин, якщо особа протягом 1 міс після закінчення цієї перерви зареєструвалася у державній службі зайнятості. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації у службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги не може перевищувати 360 днів протягом 2-х років. Для осіб перед пенсійного віку (за 2 роки до пенсії) виплата не може перевищувати 720 днів.
Застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у % до їх середньої з\пл визначеної відповідно до Порядку обчислення, затвердженого Кабміном, залежно від трудового стажу: - До 2 років –50%; - від2 до 6 років – 55 %; - від 6 до 10 років – 60%; - понад 10 років –70%. - Допомога виплачується залежно від тривалості безробіття у % до визначеного розміру: перші 90 календарних днів – 100%; протягом наступних 90 днів – 80%; у подальшому –70%. - Для осіб, що визнані безробітними, але протягом 12 кал міс, що передували безробіттю, працювали менше 26 тижнів, а також осіб, що бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 міс) перерви, та осіб, звільнених з останнього місця роботи з підстав, визначених Законом про працю, допомога визначається у розмірі прожиткового мінімуму. У середньомісячну з\пл для обчислення допомоги по безробіттю враховуються усі види виплат, на які нараховувалися стархові внески. Допомога по безробіттю не може бети вищою за средню з\пл, що склалася в галузях економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до вказаних умов, у розрахунку на рік. Безробітним, у яких закінчився строк виплати, допомога надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім”ї не перевищує прожитковий мінімум. Матеріальна допомога надається протягом 180 днів у розмірі 75% прожиткового мінімуму безробітним, у яких закінчився строк виплати, та непрацездатним особам, що перебувають на їх утримані, може надаватися одноразова допомога у розмірі 50% прожиткового мін.
Фондом може надаватися дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних осіб у розмірі витрат на з\пл прийнятих за направленням служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень по області, в розрахунку на рік. Можливості та обсяг дотацій визначаються Фондом в залежності від фінансового стану Фонду. В рамках цього виду забезпечення, у 2010 році Урядом України був запроваджений механізм забезпечення молоді, яка звернулася до державної служби зайнятості після закінчення навчального закладу, першим робочим місцем шляхом надання дотації роботодавцю (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 223 "Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем"). Постановою Кабінету Міністрів України №577 від 14 липня 2010 року було визначено перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем. Це 24 професії та 33 спеціальності, за якими випускники найчастіше звертаються до державної служби зайнятості по допомогу в працевлаштуванні. Молоді, якій надається перше робоче місце за направленням державної служби зайнятості, гарантується зайнятість строком не менше, ніж два роки.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |