Сутність, завдання і основні принципи СНВВПЗ

Стр. Захист від небезпек на вир-ві має власні характерні особливості і завдання, тому історично його відокремлюють в окрему галузь.

Нині цей вид стр. Охоплює поруч із працівниками, зайнятими на шкідливих і небезпечних видах в-ва, працівників усіх сфер ек-ї діяльності.

Цей вид стр-я поруч із виплатами, призначеними на відновлення втраченого заробітку, забезпечує організацію і оплату мед. допомоги, лікування постраждалих на вир-ві, широкий спектр послуг щодо мед. професійної та соц. реабілітації осіб, що втратили працездатність та систему заходів попередження НВ на вир-ві і проф. захворювань.

Пенсійне забезпечення за цим видом соц. стр-я звичайно створює значно вищий відновлюваний дохід, ніж за звичайним пенсійним забезпеченням.

Стр-я від НВ на вир-ві і проф. захворювань є самостійним видом ОДСС, за доп. якого здійснюється соц. захист, охорона життя і здоров'я громадян в процесі їх труд. діяльності. Таким чином об’єктом стр-я є життя застрахованого, його здоров' я і працездатність, а держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення їх прав у стр-і.

Завдання стр-я від НВ на вир-ві:

1. Проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання НВ на вир-ві, проф. захворюванням та ін. випадкам загрози здоров'ю застрахованих, виснажливих умов праці.

2. Відновлення здоров'я і працездатності потерпілих на вир-ві від НВ або ПЗ.

3. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Основними принципами цього виду стр-я є аналогічні для усіх видів СС окрім:

- Диференціювання стр. тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці виробничого травматизму і проф. захворюваності на кожному під-ві;

- Економічна зацікавленість суб’єктів стр-я у поліпшені умов і безпеки праці.

Обовязковому стр-ю від НВ підлягають:

1) Особи, що працюють на умовах труд. договору;

2) Учні та студенти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до робіт під час, перед чи після занять в період проходження виробничої практики, стажування, виконання робіт на під-вах;

3) Особи, що знаходяться у виправних, лікувально-трудових закладах і залучені до трудової діяльності на вир-ві цих установ чи ін. під-вах за умовами договору.

Добровільно можуть стр-ся (за письмовою заявою):

1) Священнослужителі, церковнослужителі та особи, що працюють в релігійних організаціях на виборних засадах;

2) Особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

3) Фізичні особи СПД.

7. Управління і нагляд у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

До складу правління Фонду включаються представники держави; застрахованих осіб; роботодавців.

Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських.

Від кожної із трьох представницьких сторін призначається і обирається по 15 членів правління Фонду.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на 6-річний строк.

Правління очолює Голова, що обирається з членів правління строком на 2 роки почергово від представників кожної сторони.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює наглядова рада. Метою нагляду є забезпечення виконання Фондом соціального страхування від нещасних випадків його статутних завдань і цільового використання коштів цього Фонду.

Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади. Спрямовує і координує роботу зазначених органів з цих питань Кабінет Міністрів України.

Метою нагляду є контроль за додержанням страхувальниками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків законодавства про страхування від нещасного випадку.

8. Відшкодування шкоди заподіяної застрахованому ушкодженнями його здоров'ю.

На відміну від інших видів СС по цьому виду внески сплачують лише працедавці. Працівники й держава не беруть участі у створені стр. фондів, а стр. тарифи не є одноманітними і фіксованими для усіх галузей і під-в. головний критерій їх розміру – рівень професійного ризику в галузі та на під-ві, що встановлюється відповідно до емпіричних даних щодо кількості НВ та ПЗ, ступенів втрати працездатності і рівнів виробничої небезпеки.

В Україні порядок визначення тарифів за цим видом СС покладено на КМУ.

Усі галузі економіки диференціюються за класами професійного ризику виробництва, який характеризується інтегральними показниками професійного ризику – чим він вищий, тим вищий (починаючи з першого класу) клас професійного ризику. Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки залежно від виду професійного ризику, поділяються на класи, яких згідно чинного законодавства є 67.

Відповідно до ЗУ «Про страхові тарифи на ЗДСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» для окремих галузей економіки без зміни класів прфесійного ризику встановлено окремі тарифи (клас 24 – обслуговування, господар.управління сіл.гос-ва; клас 22 – сіл.гос-во; клас 59 – відкритий видобуток руд чорних металів, видобуток і збагачення нерудно сировини для чорної металургвї)

Страхувальник здійснює страх.внески в порядку і в строки, що визначаються страховиком.

Страхові внески сплачують:

1) юр.особами – у день одержання коштів на оплату праці в утановах банків, а при проведені оплати праці з готівкової виручки – платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установ банку платіжне доручення на перерахування страх.внесків до Фонду;

2) фіз.особи – СПД, які використовують найманих працівників щомісяця не пізніше 10 числа наступного за місяцем, за яким сплачено ЗП;

3) добровільно застраховані особи у строки, передбачені для сплати цими особами.

Нараховані страхові внески,…….?

У разі нестачі коштів на поточних рахунках платника на виплату ЗП і сплати страх.внесків у повному обсязі, отримана платниками коштів на оплату праці й перерахування страх. внесків здійсюється у пропорційних сумах.

У випадку зміни місця знаходження на міжрегіональному рівні страхувальник зобов'язаний у 15-денний термін провести останні розрахунки щодо сплати страх. внесків на день реалізації і зняття з обліку.

Страхувальники, які застрахованим особам сплачують допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності здійснюють витрати на поховання у разі смерті потерпілого, перераховують Фонду суму, що дорівнює: Нараховані страхові внески(з урахуванням пені) – Видатки страхувальників.

Страхувальники, що сплачують страх. виплати і надають соціал.послуги працівникам, які потерпіли на виробництві і у встановленому порядку на передачу Фонду документи, які підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати і соціал. послуги, сплачують суму, котра дорівнює: Нараховані страх. внески - Видатки страхувальників.

Залишки сум можливого переміщення доходів над видатками Фонду за підсумками фінансового року, використовується для коригування (зменшення) сум внесків страхувальників.

9. Фінансування страхування від нещасних випадків

Фінансування Фонду здійснюється в основному за рахунок страх. внесків роботодавців (87% доходів бюджету Фонду), а також капіталізації платежів, що надійшли у випадку ліквідації страхувальників, а в останні роки збільшуються надходження коштів від сплати штрафів та пені.

До джерел доходів бюджету належать:

1) внески роботодавців: для підприємців – з віднесенням на витрати підприємства для бюджетних установ; організацій – з асигнувань, виділених на їх утримання і забезпечення;

2) капіталізовані платежі у вип. ліквідації страхувальників;

3) дохід, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

4) кошти, одержані від стягнених фінансових санкцій з підприємств та керівників, працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці;

5) добровільні внески.

Поиск по сайту: