ІІ Модуль. Основи теорії про документ

1. Документ в перекладі з лат. мови означає:

а) жест рук;

б) зафіксована інформація;

в) спосіб доказу;

г) підтвердження;

д) юридична сила.

2. Глибоке дослідження походження терміна «документ» проводили:

а) Поль Отле, А. Лафонтен;

б) Г. Швецова-Водка і В Сокова;

в) Анджей Сускі, Г. Арнтц;

г) Леві і Н. Лунд;

д) М. Ларьков і Ю. Столяров.

3. Найширша дефініція «документа»: «матеріалізована пам'ять людства, яка день за днем реєструє факти, ідеї, дії, почуття, мрії, що відбулися в свідомості людини» належить:

а) А. Лафонтену;

б) А. Сускі;

в) П. Отле;

г) Н. Лунду;

д) Г. Арнтцу;

4. Вперше детальний переклад документологічної термінології, яка була розроблена в 1935 році Міжнародним інститутом інтелектуального співробітництва було здійснено:

а) У 1937 році М. В. Русиновим;

б) В 1951 р. Сюзанною Бріе;

в) У 1964 р., К. Г. Мітяєвим;

г) Р. С. Гіляревським у 1970 – их рр.

5. В офіційній термінології слово «документ» трактується у вузькому, широкому й найширшому значенні:

а) починаючи з 1950-х років;

б) у 1970-ті роки;

в) на початку 1980 их років;

г) на початку 1990-их років;

д) в останні десятиріччя 1990-их років.

6. Узагальнююче визначення поняття «документ», зроблене українським документознавцем проф. С. Г. Кулешовим:

а) документи – це матеріальні об'єкти, які спеціально створюються з метою зберігання й розповсюдження (передачі) в просторі й часі соціальної інформації, створеної людиною для використання в суспільній діяльності;

б) документ – це матеріальний об'єкт, що містить закріплену інформацію, спеціально призначений для її передачі в просторі й часі;

в) будь-який матеріальний об'єкт, що містить інформацію;

г) це письмові свідоцтва, які відповідають установленим вимогам засвідчення, підтверджують факти;

д) матеріальні об'єкти із зафіксованою інформацією, зібрані людиною з метою створення колекцій.

7. Тісний зв'язок елементів і підсистем, що забезпечує єдність і цілісність документа – ця властивість документа називається:

а) атрибутивність;

б) структурованість;

в) функціональність;

г) об’єктивність;

д) інформаційність.

8. Атрибутивність документа – це:

а) тісний зв'язок елементів і підсистем, що забезпечує єдність і цілісність документа;

б) призначення для передачі інформації в просторі й часі;

в) наявність невід'ємних складових, без яких він не може існувати;

г) юридична сила;

д) послідовність викладу.

9. Основні ознаки документа:

а) атрибутивність, структурованість, інформаційність;

б) семантичність, стабільність, призначеність, завершеність, комунікативність;

в) знаки, цифри, коди;

г) регулярність видання, періодичність;

д) тимчасовість, специфічність, семантичність.

10. Інформативно-комунікативна, регулятивно-комунікативна, кумулятивна (накопичувальна), культурна (естетична) це:

а) властивості документа;

б) загальні функції документа;

в) ознаки документа;

г) спеціальні функції документа;

д) реквізити документа.

11. Здатність документа накопичувати, зосереджувати, зберігати й упорядковувати інформацію – функція:

а) регулятивно-комунікативна;

б) кумулятивна (накопичувальна);

в) культурна (естетична);

г) головна функція документа;

д) статистична.

12. Здатність документа бути засобом доведення, підтвердження якихось фактів реалізує:

а) облікова функція;

б) гедонічна функція;

в) естетична функція;

г) правова функція;

д) політична функція.

13. Пізнавальна (когнітивна) функція виражається у здатності документа:

а) облікова функція;

б) здатність документа бути засобом доведення, підтвердження якихось фактів;

в) здатність документа давати кількісну характеристику інформації, пов'язану з господарськими, демографічними й іншими соціальними процесами з метою їх аналізу й контролю;

г) бути засобом отримання та передання знань із метою вивчення процесів і явищ довкілля та суспільства;

д) здатність документа бути засобом відпочинку, розваги, раціонального використання вільного часу.

14. Матеріальна складова документа – це:

а) бланк книги, газети, буклета;

б) картки пам'яті; мікросхеми;

в) дискета, диск;

г) це речовина або електронне поле (середовище), котре забезпечує здатність зберігати й передавати на ньому інформацію в просторі й часі;

д) кількість нової для певного споживача інформації.

15. Залежно від матеріальної основи документи поділяються на дві великі групи:

а) природні та штучні;

б) паперові та полімерні;

в) природні та полімерно-плівкові.

г) магнітнітні та оптичні диски;

д) ідеографічні та ізографічні;

16. Монодокумент – це:

а) документ, який містить один твір;

б) документ, автором якого є одна особа;

в) один художній твір;

г) багато документів;

д) два документи;

17. Основними способами запису інформації є:

а) ручний, механічний, магнітний, оптичний, фотографічний, електростатичний;

б) ручний і механічний;

в) ручний, механічний, статичний;

г) магнітний і ручний;

д) фотографічний, електростатичний.

18. За рівнем обробки часом документи бувають:

а) первинні та вторинні;

б) аналітичні та аналітико-синтетичні;

в) текстові та нетекстові;

г) національні і міжнародні;

д) одновимірні та двовимірні.

19. Кінодокументи, фотодокументи, фонодокументи, електронні документи належать до:

а) полімерних документів;

б) аналітичних документів;

в) нетекстових документів;

г) національні і міжнародні;

д) природних документів.

20. Матеріальний об'єкт, призначений для зберігання й передачі інформації:

а) архівний заклад;

б) бібліотечний заклад;

в) носій інформації;

г) реквізит документа;

д) документна інформація.

21. Документ для використання якого необхідні спеціальні технічні засоби, але не обов'язково електронні називаються:

а) штучним;

б) первинним;

в) закодованим;

г) механічним;

д) машиночитаним.

22. Технотронний документ – це документ:

а) матриця якого існує в тій же знаковій системі (системі кодування), що і його відтворення;

б) який має модифікований вигляд;

в) кінофільми, микрофіші, фотографії;

г) перфострічки та перфокартки;

д) матриця якого існує в системах кодувань, недоступних для безпосереднього людського сприйняття і вимагає перекодування.

23. Принципи побудови семантичного поля документа:

а) атрибутивності, інформаційності, семантичності;

б) цілісності, історизму;

в) усебічності, науковості;

г) об’єктивності, системності;

д) адекватності документа його меті, раціоналістичності, атрактивності.

24. Документальна інформація на відміну від документної і документованої це:

а) вся інформація документа;

б) зафіксована на матеріальному носії інформація з певними ознаками (реквізитами), що дозволяють її ідентифікувати;

в) дані про носія та способи закріплення повідомлення. Джерело речової (матеріальної) інформації для книгознавців, поліграфістів, спеціалістів ЕОМ;

г) інформація, що базується на документі, підтверджена документом;

д) автографи, різні помітки авторів або видатних особистостей на документі, резолюції, підписи, відбитки печаток, штемпелів бібліотек, архівів, музеїв, інформаційних центрів тощо. Додаткові дані, що засвідчують особливі обставини існування документа в просторі та часі.

25. Один обліково-видавничий аркуш інформаційного об'ємудокумента складає:

а) 10 тис. друкованих знаків;

б) 20 тис. друкованих знаків;

в) 35 тис. друкованих знаків;

г) 40 тис. друкованих знаків;

д) 50 тис. друкованих знаків.

26. Біт, байт, Кбайт, Мбайт – це:

а) основні реквізити документів;

б) друковані знаки документів;

в) коди документів;

г) стандартні одиниці вимірювання кількості інформації;

д) абревіатура певних документів.

27. Зміст всієї інформації в конкретній інформаційній системі називається:

а) словник;

б) тезаурус;

в) каталог;

г) реферат;

д) блок.

28. Інформатизація – це:

а) процес створення документів;

б) удосконалення спілкування, комунікацій між людьми за допомогою новітніх досягнень науки й техніки;

в) забезпечення необхідними документами;

г) обмін документами;

д) ділова комунікація.

29. Файл, база даних, банк даних, база знань, бібліотека – це:

а) новітні носії інформації;

б) сучасні форми організації інформаційного ресурсу;

в) досягнення науки й техніки;

г) центри збереження інформації;

д) реєстрація інформації.

30. Комунікація – це процес:

а) обробки документів;

б) класифікування документів;

в) зберігання інформації;

г) забезпечення інформаційною базою;

д) двостороннього обміну інформацією, який веде до взаємного розуміння.

Поиск по сайту: