Тема: Нівелювання профілю траси

Завдання: Виконати нівелювання по заданій трасі й скласти її поздовжній і поперечний профіль.

Мета: отримати профіль траси за результатами нівелювання.

Обладнання: нівелір Н3, нівелірна рейка, рулетка.

Загальні відомості

Ці роботи виконуються для проектування й будівництва протяжних інженерних споруджень (залізниць, автодоріг, каналів, газопроводів, ліній електропередач й ін.).

Вісь того або іншого майбутнього спорудження, закріплена на місцевості, називається трасою. Залежно від призначення може бути траса дорогі, каналу, лінії електропередач, трубопроводу й т.п.

По осі траси роблять поздовжнє нівелювання для складання її профілю. Після того, як траса буде запроектована на плані, її необхідно розбити на місцевості (винести трасу в натуру). Складання поздовжнього профілю траси ведеться по пікетажу.

Пікетами називаються точки, розташовані на певній відстані, що звичайно приймається рівним 100м.

Положення кожного пікету на місцевості відзначається двома кілочками, з яких один забивається урівень із землею там, де закінчився черговий пікет, і називається «точкою»; інший кіл забивається поруч так, щоб написи на ньому були звернені убік початку пікетажу. Цей другий кіл служить для пошуку точки й називається «сторожком». Верхня його частина затісується й на ній пишеться номер пікету, наприклад ПК14; нумеруються пікети послідовно, починаючи з нульового (ПК0).

Іноді багато характерних точок рельєфу - переломи профілю, розташовані між пікетами. Такі точки називають плюсовими, тому що до номера заднього пікету додають відстань від нього до даної точки. У цьому місці забивають додаткову точку й сторожок. На сторожку пишеться номер найближчого молодшого пікету плюс відстань від нього до даної точки, наприклад ПК41+25, при цьому десяті долі метра округляються. Ці точки називають «плюсами».

Система пікетажу дуже зручна, тому що найменування точки відразу визначається відстанню до її від початку траси, наприклад ПК29+82 означає, що точка вилучена від початку траси на 2982м.

Попутно з розбивкою пікетажу по обидві сторони траси на відстані 20-50м у кожну сторону ведеться окомірна зйомка ситуації. Замальовці підлягають контури місцевості (лугу, ріллі, лісу), колодязі, будови, пересічні траси, спорудження (дороги, канали), ріки й т.д. Зйомка виконується способом ординат і засічок - кутових і лінійних.

Всі дані по трасуванню, розбивці пікетажу заносяться в обраному масштабі в пікетажну книжку, що робиться з міліметрового паперу, розмірами 17х11см.

Вісь траси викреслюють по середині сторінки пікетажної книжки по її довжині. Вісь показують випрямленою з умовними позначками кутів повороту у вигляді стрілок. Усе, що перетинається трасою (дороги, канави, границі вгідь) заноситься в пікетажну книжку по вимірах рулеткою. Відстані до постійних предметів місцевості (мости, будови, телеграфні стовпи й ін.) виміряються рулеткою.

Виконання роботи:

1. Виконуємо рекогносцировку розташування вихідних реперів (RpІ, RpII) і пікетів проектованої траси й складаємо абрис. Виконуємо планову прив'язку твердих об'єктів до пікетів способом ординат і засічок - кутових або лінійних.

2. Вимірюємо перевищення між точками. Результати вимірів заносимо в журнал нівелювання (табл.10.1.)

3. Виконуємо камеральну обробку результатів вимірів (табл.10.1).

4. Побудова поздовжнього й поперечного профілю траси.

5. Складання звіту про виконану роботу.

Зміст етапів роботи:

1).У процесі рекогносцировки викладач указує місце проведення роботи й вихідні репери. Студенти складають абрис і виконують прив'язку твердих контурів до пікетів траси одним з методів (метод полігонометрії, метод ординат).

2). Технічне нівелювання осі траси починають виконувати від вихідного репера IV класу (RpІ) і замикаються на вихідному репері IV класу (RpII) наприкінці траси. Проектована навчальна траса розбита через кожні 10м на пікети, нумерація яких ведеться з нульового ПК0. Характерні точки рельєфу місцевості, розташовані між пікетами додаються, тобто їм привласнюється номер найближчого молодшого пікету плюс відстань від нього до даної точки, наприклад ПК5+4, (точка перебуває на відстані 4м від пікету ПК5 і на відстані 54м від пікету ПК0) при цьому десяті долі метра округляються. Ці точки називають «плюсами». (рис.10.1)

3)Камеральна обробка.

3.1.Обчислення перевищень між сполучними точками на кожній станції по чорній і червоній сторонах рейки:

, де

a_i – звіт по задній рейці;

b_i – звіт по передній рейці;

3.2.Обчислення середніх перевищень на кожній станції:

3.3.Проведення посторінкового контролю:

Σa-Σb=Σh_ср

Посторінковий контроль повинен виконуватися відразу ж після заповнення сторінки, він перевіряє правильність арифметичних обчислень по сполучних точках.

3.4.Проведення загального контролю:

Σh_теор=H_RpI-H_RpII

Обчислення припустимого нев'язання при технічному нівелюванні:

f_h=±50v, де

L – довжина ходу, км

3.5.Обчислення нев'язання нівелірного ходу:

f_h=Σh_ср= Σh_теор

Σh_ср – сума середніх перевищень нівелірного ходу;

Σh_теор – теоретична сума перевищень.

Порівнюють обчислену нев'язку з припустимою. Якщо нев'язка припустима, то її розподіляють нарівно на всі станції ходу зі зворотним знаком.

3.6.Обчислюють виправлення в середні перевищення по формулі:

,

де f_h –невязка;

n – кількість перевищень у нівелірному ході

3.7.Обчислення виправлених перевищень між сполучними точками:

h_испр=h_ср+Δh, де

Δh – перевищення між точками нівелірного ходу.

3.8.Обчислення відміток сполучних точок:

Н_n+1=h_n+ h_испр

3.9.Обчислення обрію інструмента на станціях, де є проміжні точки:

H_оі=H_a+a, де

H_a – абсолютна відмітка заднього пікету на станції, м

a – відлік по чорній стороні рейки на цьому пікеті, мм

3.10.Обчислення відміток проміжних точок через обрій інструмента:

H_c=H_ги-с, де

с – звіт по рейці на проміжній крапці.

H_ги – обрій інструмента на станції

Рис.10.1. Розбивка навчальної траси в корідорі академії

Рис. 10.2. Поздовжній профіль траси

4.) Побудова поздовжнього профілю:

Поздовжній профіль траси будується на міліметрівці формату А3 у масштабах М_г=1:2000 М_в=1:200 (рис. 10.2).

4.1.Складання поздовжнього профілю починається з нанесення пікетів й «плюсів» і заповнення відстаней, потім з журналу нівелювання виписуються відмітки.

4.2.Вибираємо умовний обрій, від якого відкладають відмітки точок у вертикальному масштабі (різниця умовного обрію й висотної відмітки), наколюються точки. Від цих точок до лінії умовного обрію проводяться вертикальні лінії, самі точки з'єднуються прямими лініями й утворять профіль. Лінія профілю повинна розташовуватися над лінією умовного обрію на відстані 5-15см.

4.3.Проектування по поздовжньому профілю починається з нанесення проектної лінії. Її проектування враховує необхідність найменшого виробництва земляних та інших видів робіт, а також і найбільшу ефективність експлуатації.

4.4. Ухил являє собою відношення перевищення між двома точками до горизонтального проложення:

, де

H_i+1 –відмітка наступної точки;

H_i – відмітка попередньої точки;

d – горизонтальне проложення.

H_i=H_i-1+id

Відмітка кінцевої точки проектної лінії дорівнює відмітці початкової її точки плюс добуток ухилу на горизонтальне проложення.

Проектні відмітки підписуються на профілі червоними кольорами, тому їх називають червоними відмітками. Відмітки природної поверхні землі підписуються чорними кольорами (чорні відмітки).

4.5. Різниця між червоними й чорними відмітками називають робочими оцінками. По них обчислюють висоти насипів і глибини виїмок, які служать даними для визначення обсягів земляних робіт.

4.6. Точки перетинання проектної лінії з лінією нівелювання називаються перехідними (нульовими точками). У цих точках перетинання немає ні насипу, ні виїмки, тобто земляні роботи дорівнюють нулю.

Положення нульової точки буде визначено, якщо знайдемо її відстань х від найближчої вертикалі (рис.10.3.)

Рис.10.3. Визначення відстані до нульової точки

Позначивши робочі відмітки в точках А і В через а та b, відстані АВ=d, будемо мати з подоби трикутників AOC та BOD:

, звідки

bx=a(d-x)=ad-ax

bx+ax=ad

Відстань нульової точки від попередньої дорівнює робочій відмітці попередньої точки, розділеної на суму робочих відміток точок, між якими лежить нульова точка, і помноженої на відстань між ними.

Від нульової точки вниз до умовного обрію проводиться синьою тушшю ордината й також пишуться відстані від її до сусідніх точок тим же кольором. Ці відстані (x і d-x) носять назви синіх відміток.

5) Побудова поперечного профілю.

Проектування траси в поперечному профілі здійснюється на поперечниках, які будуються в одному масштабі з поздовжнім профілем. Від обраного нами пікету по обидві сторони від нього, перпендикулярно трасі відкладають нові пікети й визначають їхні перевищення. Побудова поперечного профілю здійснюється аналогічно поздовжньому (рис. 10.4).

Рис. 10.4. Профіль поперечника на ПК2 і ПК8

Поиск по сайту: