Встановлення профілю торгового підприємства

Пропозиція товару Покупці певної зони

Торговий профіль магазину

Профіль магазину впливає на його політику, тобто визначає такі параметри, як:

Планування торговельних залів магазинів. Зонування і розподіл площі торговельного залу (“гаряча”, “холодна” зона).

Дослідники роздрібної торгівлі виділяють від трьох до семи основних моделей (видів) планувань, але основна їхня ідея полягає в тому, що планування повинне полегшувати розуміння різних способів використання торговельного простору магазину.

Особливості внутрішнього планування торговельного підприємства визначають такі фактори:

· формат об’єкта;

· асортимент товарів (впливає на підбір торговельного устаткування, планування товарного сусідства тощо);

· архітектурні особливості (розташування зони входу (виходу), планування торгових і технологічних приміщень, зв’язки між залами тощо);

· заплановані інженерні та комунікаційні системи, розраховані на підтримку життєдіяльності магазину, а також здійснення технологічних процесів і роботи всього торговельного обладнання;

· психологічні особливості покупців, виходячи із їх традиційної поведінки;

· пріоритети в загальній концепції магазину.

Внутрішнє планування торговельного підприємства повинно відповідати таким вимогам:

1. ефективне використання площі для досягнення планового рівня товарообігу і прибутку з 1 кв. м.;

2. раціональне використання всіх первинних характеристик підприємства – місця – розташування, архітектурних особливостей тощо;

3. раціональний розподіл і напрям руху потоків покупців;

4. запобігання появі у торговельному залі «мертвих зон»;

5. раціональне співвідношення торгової і технологічної зон за такими показниками, як площа і зв’язки;

6. оптимальні шляхи руху товару;

7. оптимальне планування, яке сприяло б зручності здійснення покупок, проведенню всіх технологічних процесів і якісній роботі персоналу.

Лінійне планування торгового залу (модель «Ґрати»,або структура «рашпера»)

а – повздовжне;

б – поперечне;

в – комбіноване.

Лінійне планування торговельного залу (грати) передбачає схеми розміщення товарів і проходів для покупців у вигляді паралельних ліній. Використовується при продажу товарів повсякденного попиту.

Дає можливість раціонально використовувати площу, торговельно – технологічний процес та дозволяє організувати єдиний вузол розрахунку; покупцям вільно пересуватися по всьому торговельному залу; створювати єдину бригаду матеріально відповідальних осіб.

У супермаркеті «Вопак» використовується така модель планування як «Грати», що припускає наявність у торговельному залі головних, вторинних і третинних проходів. План супермаркету «Вопак» за адресою вул. Зелена, 115а

Боксове планування торговельного залу (петля, трек)

Боксове планування торговельного залу (петля, трек) передбачає поділ торговельного залу на ізольовані одна від одної секції. Примущує покупця звертати увагу на всі відділи, розташовані на шляху його проходження до основних відділів, і здійснювати незаплановані (імпульсивні) покупки. Застосовується в універмагах, а також нерідко в спеціалізованих магазинах товарів попереднього вибору.

Модель «Петля».ВАмериці дане планування відоме також як «гоночний трек».

Переваги:

1) направляє споживача по великому колу, створює відчуття порядку в межах магазину;

2) дозволяє експонувати більше кількості товарів.

Недоліки:

1)у відвідувачів великого магазину «очі розбігаються», що не дозволяє їм сфокусуватися на заздалегідь запланованих купів­лях;

2)для того, щоб допомогти споживачам зосередитися на окре­мих зонах магазину, потрібно використовувати внутрішні стіни або ізольовані екрани.

Довільне планування торговельного залу (Модель «Вільний потік», “Дерево”, “Бутік”)

Довільне планування передбачає асиметричне розташування нестандартного обладнання й інших конструкцій, проходів тощо планування торговельного залу та повністю залежить від майстерності та фантазій проектувальника. Напрямок руху покупців нічим не обмежено – покупці пересуваються і оглядають товар у будь – якій послідовності.

Основна перевага такого планування – збільшення часу перебування покупців у торговельному залі та збільшення кількості імпульсивних покупок. Застосовують у магазинах, що торгують товарами для молоді, ексклюзивними товарами, в окремих відділах великих торгових центрів.

Модель «Вільний потік» найбільшого поширення набула у спеціалізованих магазинах і відділах. Має ряд переваг.

1. Забезпечує більший ступінь гнучкості планування й скоро­чення фіксованих зон (менша ймовірність вторгнення в ди­зайн таких структурних елементів, як колони й фіксований поділ).

2.Розміщення прилавків дозволяє досягти максимального ві­зуального впливу, фокусуючи увагу споживачів на товарних зонах. Прилавки можуть бути розміщені так, щоб вони «за­хоплювали» клієнтів у зони високоприбуткових для ритейлора товарів. Використання «пересічних проходів» дозволяє збільшити їхню ширину, полегшуючи доступ до товарів. Крім того, ритейлор має можливість більш інтенсивно використовувати «на­конечники» (POS-М наприкінці рядів).

4.Заохочує споживачів до уважного вивчення товарів. Спожи­вачі відвідують універмаги або спеціалізовані магазини заради якоїсь вагомої купівлі. Оскільки роблять вони це не часто, відвідувачам необхідний додатковий час для вивчення ринку, визначення підходящих магазинів і подальшого пошуку в ряді «обраних». Заохочуючи споживачів до більш уважного вивчен­ня товару, ритейлор одержує можливість зниження ступеня невизначеності щодо придбання товару, що позитивно відоб­ражається на перспективах повторення купівель.

5.Заохочує імпульсивні купівлі. Оскільки у споживачів є час розглянути товари ближче, роздрібний торговець може вико­ристовувати взаємозалежні РOS-М, пропонуючи відвідувачам комплементарні продукти або аксесуари, придбання яких спо­чатку не планувалося.

До недоліків «вільного потоку» належать:

1) відносна дорожнеча з огляду вимог до простору;

2) проблеми контролю запасів: ідентифікація товарів, запаси яких варто поповнити, утруднена. Вирішити проблему дозво­ляє використання комп'ютерних програм контролю над за­пасами;

3) відносно висока вартість торговельного встаткування.

Модель «Бутік». Планування «бутік» широко використову­ється невеликими спеціалізованими магазинами й у спеціалізо­ваних зонах універмагів. Воно ефективно адаптує систему «віль­ного потоку» за допомогою створення відділів для продажу взає­мозалежних товарів (асоційовані продажі). Ритейлор спортивних товарів може, наприклад, виставити тренажери поруч зі светра­ми, спортивними сорочками й тренувальними костюмами.

Магазини, що використовують дане планування, вигляда­ють як камерні спеціалізовані торговельні точки. Головна їх перевага полягає в тому, що вони дозволяють споживачам зруч­но й з найменшими зусиллями побувати в різних частинах ма­газину. Роздрібний торговець відповідно розташовує товар найбільш привабливим для споживачів способом, часто біля стін або меж магазину.

Переваги «бутіка»:

1)планування створює відчуття простору в обмеженій зоні, а отже, і більш високого класу;

2)споживач має можливість познайомитися з повним діапазо­ном товарів;

3) виникає ефект «перетікання» переваг між секціями, оскіль­ки у споживача виникають асоціативні зв'язки між товара­ми різних категорій.

До недоліків планування відносять:

1)збільшення вартості використаного місця («простоює» прос­тір у центрі);

2)імовірність відволікання відвідувачів від запланованих купі­вель у результаті стирання меж між різними товарними ка­тегоріями.

Модель «Дерево». Ідея даного планування полягає у вико­ристанні для організації доступу до різних секцій магазину центрального проходу з лініями, що відгалужуються від нього. Ця модель нагадує «петлю» за винятком того, що вертатися споживачеві доводиться по тій же «доріжці». Як правило, «дерево», або «хребет», застосовується в середніх за розмірами спеціалізованих магазинах або магазинах з вузькою передньою частиною, але глибоким залом. Для вказівки різних секцій ритейлор може використовувати різне підлогове покриття, освіт­лення й дисплеї.

«Дерево» - основа для інших ситуативних форм плануван­ня. Наприклад, деякі магазини можуть використовувати дане планування для розміщення різних за розмірами відділів, досяг­нення розмаїтості й ініціювання інтересу. Можлива організація додаткових центральних проходів. Це дозволяє створювати різ­ні геометричні форми на зразок літери У і т. ін.

Перевага «дерева»: дозволяє в разі потреби використовувати вигоди систем «вільний потік», «ґрати» і «петля».

Основний недолік: щоб позбутися монотонності, ритейлору доведеться змінити форму центрального проходу й виділити додаткові кошти на торговельне устаткування.

Змішане планування торговельного залу

Змішане планування – передбачає поєднання поєднання елементів лінійного і боксового планування. Оптимізація розстановки обладнання в магазині здійснюється, виходячи з геометрії торгового простору і структури торгових секцій.

Виставкове планування -застосовується при продажу товарів за взірцями.

Великогабаритні товари розміщуються як правило, на нестандартному обладнанні й утворюють різні демонстраційні композиції.

Отже, вибір конкретного виду планування залежить від величини торговельного залу магазину, його конфігурації, методів продажу й асортименту поданих у магазині товарів. Особливу увагу звертають на ефективність використання торгової площі – кожен метр корисної площі повинен приносити магазину максимальний прибуток.

Названі зони можуть ділитися на дрібніші за іншими ознаками:класифікації асортиментних позицій, особливостей організації експозиції, асортиментної політики підприємства, основних типів сприйняття товарів покупцями тощо.

Зона купівель Зона повернення Зона адаптації Напрям руху покупців

Рис.1.1. Зонування торговельного залу залежно від купівельної поведінки споживача

Рис.1.2. Вплив факторів природної системи людини на розподіл відвідувачів у торговельному залі

«Гарячою» зоною є не лише початок купівельного потоку і місце біля кас, але також периметр торговельного залу. Помічено, що 80-90% відвідувачів обходять магазин саме по периметру і лише 40-50% покупців заглядають у внутрішні ряди (рис.1.1).

«гарячі» зони «холодні» зони

Рис.1.1. Розподіл «гарячих» і «холодних» зон торговельного залу

Варто враховувати, що «холодні» зони можуть виникати через складну конфігурацію торговельного залу та нераціональне розміщення обладнання (рис.1.3).

холодні зони

Рис.1.3. Вплив конфігурації торговельного залу та розміщення обладнання на утворення «холодних» зон

Поиск по сайту: