|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розрахунок показників мерчандайзингу: коефіцієнт настановної площі, якісної та нумеричної дистрибуціїВ умовах ринкової економіки важливим показником є не тільки обсяг продажу товарів, його частка в загальному обсязі товарообороту, але й те, який дохід отримує підприємство від реалізації конкретного виду товару та яка ступінь задоволення покупців товарним асортиментом, що пропонується. У більшості випадків продукцію купують імпульсивне (побачив – купив). Часто найбільш популярні товари закінчуються на полицях першими, а їхнє місце займають інші, які продаються менше. Так формується неефективний запас у магазині, що призведе до втрати прибутку. Втрачений продаж за рахунок відсутності товару в момент бажання споживача його придбати веде не лише до зменшення прибутку роздрібної торговельної точки, а й до ослаблення іміджу торговельної марки в цілому, що призводить до втрати прибутку виробника.
Розмір розглянутих втрат можна розрахувати за відповідними формулами: P OUT = ND*NP/D*PI, (1.1) де P OUT – недоотриманий прибуток; ND – кількість днів, коли відсутній товар; NP/D – середня кількість одиниць продукції однієї торговельної марки, що продається за день; PI – прибуток від одиниці продукції. Прибуток від одиниці продукції становить 25% від роздрібної ціни.
Приклад. Торговельна точка «Універсам-Центральний» продає продукт А за ціною 3,2 грн/шт. Кількість днів, коли відсутній товар, - 4. Середня кількість одиниць продукції, що продається за день, - 8 шт. Прибуток від одиниці продукції становить 25% від роздрібної ціни, тобто 80 коп. Недоотриманий прибуток: 4х8х0,8 = 25 грн. 60 коп., а за рік (52 тижні) дорівнює 1331 грн. 20 коп.
Для визначення зайвих торговельних марок у підприємствах розраховують коефіцієнт установочної площі. Він визначається як відношення площі, зайнятої під торговельну марку до загальної площі торговельного залу. Оптимальна величина цього коефіцієнта становить 0,25-0,35. Якщо результат, що вийшов, перевищує цю норму, то обладнання в торговельному підприємстві занадто багато, і частину його краще забрати, відмовившись від деяких нерентабельних товарів. Нумерична дистрибуція показує відсоток торговельних точок, у яких присутній хоч одна одиниця товару досліджуваного бренда, тобто відношення кількості активних замовників до загального числа замовників: Nd = Na/No, (1.2) де Nd – нумерична дистрибуція, %; Na – кількість активних замовників, шт.; No – загальна кількість замовників у клієнтській базі. Якісна дистрибуція відповідає за кількість одиниць товару досліджуваного бренда в кожному роздрібному підприємстві й вимірюється як середня величина нумеричних дистрибуцій кожної одиниці товару досліджуваного бренда. Qd =(Nd / n)*100% (1.3) де Qd – якісна дистрибуція, %; Ndi – нумерична дистрибуція асортиментної позиції в лінії торговельної марки, %; п – кількість нумеричних дистрибуцій. Застосування методів оцінки ефективності мерчандайзингу застерігає оптове підприємство від появи втрачених можливостей, дозволяє провести комплексну оцінку реальної наявності товару, розробити інструменти взаємодії з роздрібними торговельними мережами, навчити персонал і як результат – максимізувати прибуток на всіх рівнях збутового ланцюга. Дотримуючись правила ефективного мерчандайзингу – він повинен бути результатом спільних зусиль виробника, дистриб'ютора і продавця, і в основі їх мають бути потреби покупця. Правило «130%» - замовлення по кожному виду продукції й упакування визначається за формулою: Замовлення = Продаж за попередній період • 1,3 - Наявна кількість Використання правила «130%» створює враження, що продукція відмінно продається, кошти клієнта практично не використовуються. Приклад: В універсамі «Центральний» продається 8 пляшок товару в день. Товар закуповується 1 раз у 7 днів. Обсяг продажу за цей період: 7 днів • 8 пляшок = 56 пляшок Під час візиту торговельного представника залишок становить 14 пляшок Значить, замовлення становить: 56 пляшок х1,3-14 пляшок = 59 пляшок. У рамках контролю процесу керування запасами торговельний представник повинен: 1) знати потреби клієнта: - скільки він здатний продати кожного виду впакування; - чи проводяться які-небудь спеціальні заходи в його торговельній точці; - чи проводяться які-небудь рекламні акції; 2)не запитувати, а говорити сам. Контролювати товарний запас клієнта й попереджати його потреби, дотримуючись правила «130%»; 3)завоювати довіру клієнта: - не робити запас надмірно великим; - не робити запас занадто малим (правило «130%» допоможе уникати таких прорахунків); - завжди виконувати обіцянки; - стежити за своїм зовнішнім виглядом і манерами; - регулярно відвідувати клієнта; - пропонувати допомогу, давати корисні поради; - говорити з клієнтом на одній мові - мові його переваг (прибутку); 4) пояснити клієнту, що торгівля повним асортиментом продукції компанії має перевагу, а саме: - високий прибуток; - швидка оборотність товару; - невеликі інвестиції; - задоволення споживчого попиту; - залучення нових клієнтів; - супутні продажі; 5) відслідковувати товарний запас з метою: - заощадження часу клієнта: він - ділова людина, і для нього час ~ гроші; - заощадження свого часу: якщо змушені чекати під час відвідування клієнта, то втрачаємо час; - перевірки, чи відбувається ротація товару і чи не минає термін придатності продукції; - визначення, чи всі види упакувань і продукції є в наявності (це найбільш важлива додаткова послуга з контролю над товарним запасом - відмітна ознака професіоналізму). Товарний запас, погоджений із клієнтом і проданий, дає торговельному представнику впевненість у майбутніх діях при оформленні замовлення і забезпечує такі переваги в роботі: 1) допомагає найбільш грамотно вести спостереження за коливанням продажу з тижня в тиждень або через кожні два тижні; 2)при використанні цієї системи ступінь довіри клієнта до торговельного представника високий, тому що «керування запасом» дуже зручне й вигідне для клієнта; 3)максимальне збільшення річного товарообігу підвищує прибутковість бізнесу клієнта, дозволяє вигідніше використовувати його фінансові кошти; 4)система забезпечує постійну наявність продукції в магазині, і у клієнта не може виникнути ситуація, коли не вистачає якого-небудь виду продукції або упакування. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |