Вимірювання вертикальних кутів

Вимірювання вертикальних кутів – кутів нахилу проводиться за допомогою вертикального круга теодоліта.

Кутом нахилу називають кут між горизонтальною площиною та напрямом на точку спостереження. Якщо точка спостереження розташована вище вершини кута, то кут вважається додатнім, якщо нижче – від`ємним.

За вихідний напрямок у разі вимірювання вертикальних кутів приймається горизонтальний, а відліки знімаються за шкалами вертикального круга теодоліта, на яких підписані поділки від 0º до 360º Деякі типи теодолітів мають відмінності у підписах шкал вертикального кола, але у переважній більшості випадків горизонтальній напрямок візирної труби буде співпадати з поділками 0º - 180º або 90º - 270 º.

Рис. 2.2 Схема вимірювання кута нахилу

Розглянемо випадок, коли в початковій позиції візирна вісь зорової труби знаходиться у горизонтальному положенні і з нею збігається напрям лінії лімба 0º - 180 º. Обертаємо трубу до напряму точки спостереження і вона утворює з горизонтальною площиною деякий кут. У цьому разі кут обертання зорової труби і є фактично кутом нахилу.

Дійсно вимірювання вертикальних кутів базується на конструктивній особливості теодоліта, лімб вертикального круга якого жорстко скріплений на з зоровою трубою. Але не завжди при горизонтальних позиціях візирної осі та осі циліндричного рівня лінія нульових рисок алідади збігається з лінією 0º - 180 º рисок лімба. Тому попередньо необхідно визначити місце нуля (МО), тобто відлік по вертикальному кругу, коли візирна вісь труби горизонтальна, а бульбашка рівня горизонтального кола знаходиться у нуль-пункті. (Для теодолітів з компенсаторами – відлік відповідний горизонтальному положенню відлікового індексу). Для цього спочатку встановлюють теодоліт, приводять до робочого положення і наводять при коло ліво (КЛ) трубу на точку спостереження. Після зняття відліку трубу обертають через зеніт, а теодоліт на 180º і знімають відлік коло право (КП).

Далі в залежності від конструкції теодоліта обчислюють значення МО. Ці дані вказуються у паспорті, що обов`язково додається до кожного геодезичного інструменту. Наприклад, МО для теодоліта 2Т30М обчислюється за формулою:

МО = (КП + КЛ - 180º) / 2;

для обчислення МО теодоліта 2Т30П використовується наступна формула:

МО = (КП + КЛ) / 2.

МО може приймати будь-яке значення, проте обов`язковою умовою має його постійне значення. Звичайно більш зручним випадком є близкість МО до нуля. Тому за допомогою нескладних операцій це можна виправити. Необхідно ретельно вивести бульбашку рівня у нуль-пункт і на вертикальному колі встановити відлік, що дорівнює куту нахилу на дану точку. При цьому середній горизонтальний штрих зміститься з точки спостереження та її знову повертають на місце вертикальними виправними (юстировочними) гвинтами сітки ниток.

Для вимірювання кута нахилу спочатку вимірюють висоту інструмента «і» (відстань від поверхні землі до осі обертання зорової труби) і на віку прикріпляють сигнал. Потім горизонтальною сіткою ниток при положенні коло ліво наводять на сигнал який прикріплений до вішки, беруть відліки по вертикальному колу і записують в журнал. Повторюють виміри при положенні коло право і по даним формулам розраховують кут нахилу:

Для теодоліта 2Т30М:

ν = КЛ - МО;

ν = МО – КП - 180°;

ν = (КЛ – КП - 180°)/2.

Для теодоліта 2Т30П:

ν = КЛ - МО;

ν = MO - КП;

ν = (КЛ - КП)/2.

Поиск по сайту: