|
|||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
А квадрат середньоквадратичної похибки окремого вимірювання – дисперсії. (1.11) На практиці необхідно знати ймовірність того, що абсолютна величина похибки вимірювань не перевищує деякого заздалегідь заданого значення, наприклад . Цю ймовірність можна визначити за кривою Гауса (рис. 1.3). Проведемо ординати, які відповідають значенням та (рис. 1.3). Заштрихована частина площини, яка міститься між вказаними ординатами, віссю абсцис і кривою Гауса, чисельно дорівнюватиме ймовірності того, що абсолютна величина похибки вимірювань не перевищує значення . Зі зменшенням зменшується і заштрихована площина, тобто зменшується ймовірність появи похибки за модулем від 0 до . У табл. 1.1 наведено цю ймовірність для деяких значень похибки . Значення похибки взято в масштабі , що зручно для порівняння ймовірностей різних похибок.
Таблиця 1.1
З табл. 1.1 випливає, що коли ми виконаємо 1000 дослідів, то приблизно у 683 дослідах абсолютна похибка буде меншою або дорівнювати . Можна стверджувати, із імовірністю0,683 результат вимірювання належатиме інтервалу або , (1.12) де , . Знайдену таким чином похибку () називають стандартним відхиленням, або стандартною похибкою.
Рисунок 1.3
Якщо вибрати іншу ширину інтервалу, тоді звичайно ймовірність буде теж іншою. Наприклад, виберемо . Тоді результат вимірювання належатиме інтервалу (1.12) вже з імовірністю 0,997. Такий алгоритм розрахунку випадкової похибки називають правилом “трьох сигм”. Як бачимо, випадкову похибку необхідно характеризувати як модулем самої похибки, так і відповідною ймовірністю. Інтервал називають довірчим інтервалом, а ймовірність потрапляння значення виміряної величини в цей інтервал – довірчою ймовірністю. Таким чином, для характеристики випадкової похибки необхідно задавати довірчий інтервал і довірчу ймовірність. Абсолютна похибка, що визначає подвійну ширину довірчого інтервалу, може бути поданою у вигляді , (1.13) де – деякий коефіцієнт, що залежить від довірчої ймовірності .
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |