|
|||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок виконання роботи. 1 Після дозволу викладача ввімкнути блок живлення, що подає напругу до джерела 21 Після дозволу викладача ввімкнути блок живлення, що подає напругу до джерела 2. 2 За допомогою монохроматора УМ-2 провести вимірювання довжин хвиль трьох перших спектральних ліній серії Бальмера. Для цього натисніть на кнопку вимикача живлення джерела високої напруги 1 (знаходиться на верхній частині корпусу випрямляча) й утримуйте її в натиснутому положенні. Завдяки цьому до газорозрядної трубки 6 буде подано високу напругу (кілька тисяч вольтів, будьте обережні), в ній почнеться газовий розряд, вона засвітиться. За допомогою барабана 3 підвести першу (яскраво-червону) спектральну лінію випромінювання до стрілочки 4. Визначити положення барабана 3 за його шкалою, записати отриманий результат у табл. 7.2.1. Такі самі дії виконайте для зелено-блакитної, синьо‑фіолетової ліній.
Таблиця 7.2.1
3 За допомогою графіка визначити відповідні довжини хвиль. Отримані результати занести до табл. 7.2.1. 4 Вимкнути джерела живлення експериментальної установки. 5 За допомогою формули (7.2.1) обчислити сталу Рідберга (7.2.6) для кожної з трьох ліній. Результати записати у табл. 7.2.1. 6 Для кожного вимірювання визначити похибку за допомогою формули (7.2.7) За похибку приладу для вимірювання довжини хвилі візьміть =15 нм. 7 Порівняти знайдені експериментальні значення сталої Рідберга. Чи збігаються вони між собою? 8 За допомогою формул (7.2.4) та (7.2.5) визначити теоретичне значення сталої Рідберга: , (7.2.8) порівняти це значення з отриманими раніше. 9 За результатами роботи зробити висновки, в яких навести результати вимірювань сталої Рідберга; записати теоретичне значення сталої Рідберга; з’ясувати, чи збігається експериментальне значення Рідберга з теоретичним?
Контрольні питання [27] ) 1 Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Залежність кількості α-частинок в одиниці тілесного кута від кута розсіювання. Проблема стабільності атома з точки зору ядерної моделі атома. 2 Постулати Бора. Правило квантування орбіт. Досліди Франка та Герца. 3 Спектральні закономірності у випромінюванні атома водню. Терми. Комбінаційний принцип Рітца. 4 Борівська теорія воднеподібного атома. Доведення узагальненої формули Бальмера. Стала Рідберга. Недоліки теорії Бора. 5 Зобразити схему експериментальної установки та пояснити принцип її роботи. 6 Довести формулу (7.2.7).
7.3 Лабораторна робота
Мета роботи: 1) експериментально вивчити явище дифракції електронів; 2) визначити структуру кристалічної ґратки досліджуваного матеріалу та її параметри; 3) ознайомитися з роботою електронного мікроскопа. Обладнання: 1) електронний мікроскоп; 2) фотопластинка; 3) лінійка.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |