 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Порядок виконання роботи. 1 Знайти період та частоту коливань маятника 4 залежно від положення масивного циліндра 3 (координати
1 Знайти період та частоту коливань маятника 4 залежно від положення масивного циліндра 3 (координати 
, рис. 5.2.3). Для цього необхідно від’єднати від лабораторної установки маятник-резонатор 1. Потім виміряти час t, за який відбувається N = 10 коливань маятника 4 (початкове відхилення не повинне перевищувати 5–100), за допомогою секундоміра. Період дорівнюватиме 
. Частоту коливань визначити за формулою 
. Вимірювання періоду та частоти виконувати для координат циліндра , що подані у табл. 5.2.1. Результати вимірювань періоду та частоти занести у табл. 5.2.1.
2 Оцінити похибку вимірювання періоду коливань. Для цього для одного зі значень координати масивного циліндра (наприклад 20 см) провести вимірювання часу t, за який відбувається N = 10 коливань маятника 5 разів. Результати занести у табл. 5.2.2.
Таблиця 5.2.1
| № досл. | х, см | t, c | T, c | W, c –1 | AІ | AІІ |
Обчислити середнє значення часу 
:
. (5.2.18)
Таблиця 5.2.2
| № досл. | t, c | < T >, c | Δ T, c |
Обчислити випадкову похибку вимірювання часу за формулою
. (5.2.19)
Загальну похибку вимірювання часу визначимо за допомогою співвідношення
, (5.2.20)
де 
– похибка приладу для вимірювання часу (секундоміра).
Середнє значення періоду коливань визначимо як
(N = 10). (5.2.21)
Загальну похибку вимірювання періоду коливань визначимо як
(N = 10). (5.2.22)
Значення 
та 
занести у табл. 5.2.2.
3 Приєднати маятник-резонатор 1 до лабораторної установки. Встановити демпфувальний диск паралельно площині коливань. Визначити амплітуду AІ коливань маятника-резонатора 1 залежно від координати масивного циліндра 3. Координати взяти такими, як і у табл. 5.2.1. Початкове відхилення маятника 4 у всіх експериментах має бути однаковим і не перевищувати 5–100. Результати вимірювань занести до табл. 5.2.1. Під час проведення експериментів мати на увазі, що амплітуда коливань маятника-резонатора повільно змінюється у часі. У табл. 5.2.1 потрібно записувати її максимальне значення.
4 Повернути демпфувальний диск на 900 і повторити експерименти, описані в п. 2. Результати вимірювань амплітуди AІІ занести у табл. 5.2.1.
5 За результатами, що подані у табл. 5.2.1, будуємо на одному рисунку залежності амплітуд коливань маятника-резонатора 1 від частоти зовнішнього періодичного джерела (маятника 4) для двох положень демпфувального диска на одному рисунку. З графіків знаходимо ширину резонансної кривої та резонансну частоту для кожного положення демпфувального маятника (рис. 5.2.3). Отримані значення заносимо до табл. 5.2.3.
6 Використовуючи отримані значення ширини резонансних кривих для кожного положення демпфувального маятника, знаходимо значення коефіцієнта згасання, логарифмічного декремента згасання і добротності за формулами (5.2.12)–(5.2.14). У цих формулах як частоту загасальних коливань 
взяти резонансну частоту 
. Результати розрахунків записуємо у табл. 5.2.3.
Таблиця 5.2.3
| Демпфувальний диск, паралельний площині коливань | Демпфувальний диск, перпендикулярний до площини коливань | |
 рез
| ||
 рез
| ||
|
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
|
7 Обчислити похибки вимірювань резонансної частоти, ширини резонансної кривої коефіцієнта згасання, логарифмічного декремента згасання та добротності за такими формулами:
, (5.2.23)
, (5.2.24)
, (5.2.25)
, (5.2.26)
. (5.2.27)
8 За результатами роботи зробити висновки: навести результати вимірювань ширини резонансної кривої, коефіцієнта згасання, логарифмічного декременту згасання, добротності для двох положень демпфувального диска.
Контрольні питання [21] )
1 Довести співвідношення (5.2.11).
2 Довести співвідношення (5.2.12)-(5.2.14).
3 Довести співвідношення (5.2.23)-(5.2.27).
4 Зобразити схему експериментальної установки та пояснити принцип її роботи.
5 Див. також контрольні питання до лабораторної роботи 5.1 “Вивчення загасальних механічних коливань”.
5.3 Лабораторна робота
«Визначення довжини та частоти електромагнітної хвилі за допомогою двопровідної лінії (системи Лехера)»
Мета роботи: 1) експериментально вивчити стоячу електромагнітну хвилю у двопровідній лінії; 2) визначити довжину стоячої та біжучої хвиль, частоти генератора УКХ.
Обладнання: 1) двопровідна лінія; 2) генератор УКХ; 3) пересувний місток з індикатором; 4) вольтметр.
Поиск по сайту: