|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок виконання роботи. 1 Увімкнути освітлювач. Переконайтеся, що він створює паралельний пучок світла, який падає на дифракційну ґратку перпендикулярно1 Увімкнути освітлювач. Переконайтеся, що він створює паралельний пучок світла, який падає на дифракційну ґратку перпендикулярно. Зорієнтуйте освітлювач так, щоб незабарвлена біла смуга нульового порядку знаходилася в центрі екрана 3. 2 Записати значення періоду дифракційної ґратки у табл. 6.1.1. 3 Виміряти за допомогою лінійки відстань від ґратки до екрана L (рис. 6.1.3). Результат вимірювань занести до табл. 6.1.1. 4 Виміряти відстані 2 h (рис. 6.1.3) між серединами дифракційних максимумів відповідного кольору (червоний, зелений, фіолетовий) та відповідного порядку спектра (першого та другого). Результати занести до табл. 6.1.1.
Таблиця 6.1.1
5 Визначити похибку вимірювання відстані Δ h як півширину спектральної лінії відповідного кольору та порядку. Результат занести до табл. 6.1.1. 6 Вимкнути освітлювач. 7 Визначити шукані довжини хвиль за допомогою формули (6.1.5). Визначити похибки Δλ, використовуючи співвідношення . (6.1.6) Результати занести до табл. 6.1.1. 8 За результатами роботи зробити висновки, в яких навести результати вимірювань довжини світлових хвиль червоного, зеленого, фіолетового кольорів для кожного порядку спектра у вигляді λ = < λ > ± Δλ.
Контрольні питання [24] ) 1 Принцип Гюйгенса-Френеля. 2 Метод зон Френеля. Радіус зони Френеля. Амплітуда коливань світлової хвилі від точкового ізотропного джерела. 3 Дифракція Френеля на круглому отворі. Амплітуда світлового вектора у центрі дифракційної картини. 4 Дифракція Френеля на круглому диску. Амплітуда світлового вектора в центрі дифракційної картини. 5 Дифракція Фраунгофера на щілині. Амплітуда й інтенсивність світла, максимуми й мінімуми. 6 Дифракція Фраунгофера на дифракційних ґратках. Амплітуда та інтенсивність світла, максимуми й мінімуми. 7 Дисперсія і роздільна здатність дифракційних ґраток. Роздільна здатність об'єктива. 8 Дифракція на просторових структурах. Закон Вульфа-Брегга. Рентгенівська спектроскопія. Рентгеноструктурний аналіз. 9 Експериментальна установка та принцип її роботи. 10 Зробити схематично розподіл інтенсивності в дифрагованому світлі залежно від sin(φ), якщо загальне число щілин ґраток N = 3 і d / b = 3. 11 Отримати розрахункову формулу для визначення довжини хвилі світла в цій лабораторній роботі. Довести формулу для абсолютної похибки (6.1.6).
6.2 Лабораторна робота
Мета роботи: 1) вивчити будову та принцип роботи поляриметра; 2) вивчити явище обертання площини поляризації світла; 3) експериментально визначити концентрацію цукрового розчину. Обладнання: 1) поляриметр; 2) трубка із цукровим розчином відомої концентрації; 3) дві трубки із цукровим розчином невідомої концентрації.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |