Європейська політика безпеки та оборони (ЄПБО) – European Security and Defence Policy (ESDP)

Європейська політика безпеки та оборони є складовою СЗБП і повинна гарантувати безпеку та визначати спільну оборонну політику. Її основною метою є з одного боку – проведення операцій із урегулювання міжнародних криз, з іншого – створення необхідних для цього структур, а також забезпечення відповідних цивільних і військових можливостей.

Україна вже долучалася до ЄПБО. Вона брала участь у поліцейських місіях ЄС у Боснії та Герцеговині й у Македонії.

Європейська Рада – European Council

У рамках Європейської Ради (не плутати з Радою Європи та Радою Європейського Союзу), як мінімум, двічі на рік збираються глави держав і урядів країн-членів, а також Президент Європейської Комісії. Вона й до сьогодні не є офіційним органом ЄС. Головує в ній глава держави чи уряду держави, яка на той час головує в Раді ЄС, головування змінюється кожні півроку.

Під час, так званих, зустрічей на найвищому рівні ухвалюються загальні принципові рішення, визначаються стратегічні цілі ЄС і надаються необхідні для подальшого розвитку ЄС імпульси, наприклад, щодо прийняття нових членів до Спільноти. Таким чином, Європейська Рада має великий вплив на процес європейського єднання та пов’язані з ним питання. Так, на зустрічах Європейської Ради обговорюються питання щодо внесення змін до угод або змін органів, а також питання стосовно зовнішньої та безпекової політики. Всі рішення в Європейській Раді ухвалюються шляхом консенсусу. Крім того, Європейська Рада має право на висунення кандидатури на посаду Президента Єврокомісії, яка має бути затверджена Європейським Парламентом. Президент Європейської Ради представляє Євросоюз у зовнішніх відносинах. При цьому, він отримує підтримку з боку Верховного представника СЗБП і Комісара із зовнішніх відносин. Разом вони утворюють, так звану, Трійку ЄС.

Європейська спільнота з вугілля та сталі (ЄСВС) – European Coal and Steel Community (ECSC)

Першою з європейських спільнот у 1952 році була створена Європейська спільнота з вугілля та сталі. Таким чином країни-засновники реалізували пропозицію Роберта Шумана (План Шумана) й передали питання виробництва сталі в Німеччині та Франції під керівництво одного наднаціонального відомства. Об’єднання, наразі відоме як Європейська спільнота з вугілля та сталі, стало першою наднаціональною організацією і може розглядатися як модель для ЄС, який створений пізніше.

Європейський внутрішній ринок – European internal market

Європейський внутрішній ринок створений у 1993 році згідно з Маастрихтською угодою. Він являє собою спільний економічний простір, у якому відбувається вільний рух товарів, послуг, осіб і капіталу.

Україна також могла би, навіть не будучи членом ЄС, бути представленою на Європейському внутрішньому ринку й користуватися вигодами економічної інтеграції, як, наприклад, Норвегія, яка вступила до Європейського економічного простору й відтоді є учасником спільного внутрішнього ринку.

Європейський економічний простір (ЄЕП) – European Economic Area (EEA)

Європейський економічний простір складається з ЄС і всіх країн-членів Європейської зони вільної торгівлі за винятком Швейцарії. 1 січня 1994 року набула чинності Угода про ЄЕП. У ній зазначено, що Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, не будучи членами ЄС, можуть користуватися можливостями Європейського внутрішнього ринку, хоча й не мають усіх привілеїв і відповідальностей країни-члена ЄС.

Європейський інструмент із демократії та прав людини – European

Поиск по сайту: