Ступінь окиснення елементів

ВСТУП

Мета методичних вказівок – допомогти студентам у самостійній роботі над вивченням теми про окисно-відновні процеси та реакції. Окисно-відновні реакції – одне з найважливіших теоретичних питань основних розділів загальної, неорганічної, органічної, аналітичної та фізичної хімії.

Окисно-відновні реакції надзвичайно поширені у природі: процеси фотосинтезу, дихання, травлення, підтримування життєдіяльності біологічних систем. Ці реакції відіграють важливу роль у практичній діяльності людини (вилучення металів і неметалів з руд, використання хімічних джерел струму, синтез хімічних продуктів, боротьба з корозією металів і т.п.).

Методичні вказівки дають можливість студентам засвоїти такі поняття, як ступінь окиснення елементів, окисник, відновник, процеси окиснення, відновлення та набудуть практичних навичок методами електронного та іонно-електронного балансів, визначати коефіцієнти в рівняннях окисно-відновних реакцій.

ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ

Ступінь окиснення елементів

У багатьох хімічних реакціях утворення речовин відбувається в результаті переміщення електронів від одних частинок до інших. Залежно від ступеня зміщення електронів виникають сполуки різного характеру: від іонного до ковалентно-неполярного. Для характеристики стану електронів у хімічних сполуках впроваджено поняття ступеня окиснення.

Ступенем окиснення елемента називається формальний заряд, який визначається числом електронів, зміщених від атома або до атома даного елемента у сполуці.

Позитивний ступінь окиснення означає число електронів, що зміщується від даного атома, а негативний – до даного атома.

З цього витікає, що у сполуках з неполярним зв'язком ступінь окиснення елементів дорівнює нулю.

У простих іонних сполуках ступінь окиснення елементів відповідає електричному заряду (заряду іона), оскільки при утворенні цих сполук відбувається практично повний перехід електронів від одного атома до іншого. У сполуках з полярними ковалентними зв'язками ступінь окиснення визначається величиною електронегативності. Елементи з більшою електронегативністю мають негативний ступінь окиснення, а з меншою – позитивний.

Необхідно запам'ятати випадки, коли елементи мають постійний ступінь окиснення.

Ступінь окиснення елемента у простій сполуці і в елементарному стані дорівнює нулю:

У молекулах складних речовин ступінь окиснення Гідрогену (окрім гідридів металів) дорівнює +1, а Оксигену −2: Ступінь окиснення елементів головних підгруп І, II і III груп періодичної системи у сполуках завжди позитивний і дорівнює номеру групи:

У сполуках з металами і Гідрогеном ступінь окиснення галогенів F, Сl, Вr, І дорівнює −1, Сульфуру –2:

У сполуках з Оксигеном максимальний позитивний ступінь окиснення Сульфуру, Фосфору, Нітроґену, Хлору дорівнює номеру групи:

Ступінь окиснення металів у сполуках з Сульфуром, галогенамитаіншими неметалами відповідає заряду іона металу:

^¯.

Слід мати на увазі, що, позначаючи ступінь окиснення, спочатку ставлять знак, а після нього – число. Заряд іона записують зворотним порядком: спочатку ставлять число, а потім – знак. При цьому ступінь окиснення пишуть над символом елемента, а заряд іона – праворуч від нього.

Більшість елементів може виявляти різний ступінь окиснення у сполуках. При його визначенні користуються правилом, згідно з яким сума ступенів
окиснення в електронейтральних молекулах дорівнює нулю, а у складних іонах – заряду цих іонів.

Поиск по сайту: