 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Метод електронного балансу
Для запису рівняння окисно-відновної реакції треба знати властивості
взаємодіючих речовин. Питання про продукти реакції може бути вирішено
експериментально. Наприклад, при взаємодії сірководню з калій дихроматом у кислому середовищі колір розчину змінюється з оранжевого на зелений, характерний для сполук тривалентного хрому, крім того, розчин мутніє внаслідок випадання в осад сірки.
Запис вихідних речовин і продуктів реакції виглядає так:
. (4)
У тому разі, коли відомі вихідні і кінцеві продукти реакції, визначення коефіцієнтів у рівнянні цієї реакції відбувається задопомогою методу електронного балансу. Для його успішного засвоєння необхідно знати таку послідовність дій:
1. Визначають ступінь окиснення елементів у речовинах лівої і правої частин рівняння:
(5)
Позначають елементи, ступінь окиснення яких у ході реакції змінився. У нашому випадку такими елементами є Хром і Сульфур.
2. Складають рівняння електронного балансу з урахуванням загального числа атомів, які окиснилися і відновилися. У К2Сr2О7 (окисник) два атоми Хрому приєднують 6 електронів (відновлення), а у Н2S (відновник) атом Сульфуру втрачає 2 електрони (окиснення):
2 
+ 6 
= 2 
6 1 – відновлення, окисник K2 Cr2 O7;
6 (6)
– 2 = 
2 3 – окиснення, відновник H2S.
2 + 6 + 3 - 6 = 2 + 3 . (7)
Виходячи з того, що число електронів, яке віддає відновник, повинно дорівнювати числу електронів, отриманих окисником, за правилом найменшого загального кратного визначають у рівнянні реакції основні коефіцієнти для відновника (3) і окисника (1), які у подальшому в багатьох випадках залишаються незмінними.
Помноживши перше рівняння на коефіцієнт (1), а друге – на (3), знаходять загальне рівняння (7) як суму перших двох. Вірність цього рівняння перевіряють за рівністю обох його частин:
– кількості відданих та приєднаних електронів (6 );
– кількості однойменних атомів (2Cr, 3S);
– сум ступенів окиснення: + 12 – 6 = + 6 + 0 → + 6 = + 6.
3. Переносять знайдені коефіцієнти перед Cr та S у вихідне рівняння з урахуванням числа атомів, що входять до складу відповідних молекул речовин:
(8)
4. Далі перевіряють число атомів металів, що не змінюють ступінь окиснення (Калію), кислотних залишків (груп 
) і встановлюють коефіцієнти для K2SO4 (1) і H2SO4 (4).
5. За числом атомів гідрогену у вихідних речовинах (14) знаходять число молекул води, що утворилися (7), і записують рівняння реакції в остаточному вигляді:
(9)
6. Правильність визначення коефіцієнтів у рівнянні реакції перевіряють по числу атомів Оксигену в обох його частинах (23).
Наведена вище методика складання рівнянь може бути застосована до
більшості окисно-відновних реакцій. Проте існують спеціальні випадки, що
потребують додаткових пояснень.
Поиск по сайту: