Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності

Київської Русі та державності

(2 години)

План

1. Європейська ранньофеодальна держава - Київська Русь та її політичний розвиток. Роль київських князів у державотворчих процесах.

2. Соціально-економічне становище Київської Русі. Формування аграрного суспільства: еволюція господарства та відносин власності. Економічна політика київських князів.

3. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі.

Методичні рекомендації

Вивчаючи історію Київської Русі, слід, перш за все, мати на увазі те, що вона була великою державою всього східнослов’янського світу. Це була перша українська держава, яка відіграла значну роль і у вітчизняній, і у світовій історії. Тому її політичний та соціально-економічний розвиток необхідно розглядати в контексті світової історії, а також впливу західної цивілізації на Україну, що опинилася на межі європейського та азіатського світів з ІХ ст. Протягом чотирьохсот років свого існування Київська держава була однією з наймогутніших держав Європи. Вона мала розвинені для свого часу продуктивні сили й високий рівень розвитку господарства, міцні зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні зв’язки.

Вивчення першого питання слід розпочати з аналізу передумов утворення Київської Русі, яка виникла в результаті тривалого процесу політичної, економічної, етнокультурної консолідації східнослов’янських племен, ознайомитись з писемними джерелами, які показують політичний розвиток Київської Русі та роль київських князів у державотворчих процесах («Повість минулих літ», «Руська правда», «Повчання дітям» Володимира Мономаха тощо). Вони містяться у збірниках: «Історія України. Документи та матеріали» (уклад. В.Король), «Історія України. Документи та матеріали» у 2-х томах.

Об’єктивному аналізу процесів державотворення у Київській Русі сприяє визначення сутності самого терміну «державність». Сучасні історики (А. Гуржий, С. Кульчицький, В. Литвин та ін.) головними ознаками існування державності в ранньосередньовічному суспільстві вважають: наявність влади, відчуженої від народу; розміщення за територіальним, а не племінним принципом; збирання данини для утримання влади; успадкування влади князем. В умовах Київської Русі основними формами державності були: окняження земель і поширення на ті землі систем збирання данини, управління та судочинство.

Важливо визначити основні етапи державного розвитку Київської Русі, роль київських князів у формуванні та зміцненні Давньоруської держави, характеристика яких розглядається в конспекті лекцій з курсу «Історія України», розміщеному на офіційному сайті кафедри історії України університету:

Поиск по сайту: