Актуальність розділу

Розділ включає в себе вивчення антисептичних, хіміотерапевтичних та протипаразитарних засобів.

Боротьба з патогенними мікроорганізмами на поверхні шкіри, слизових оболонок, в навколишньому середовищі фактично почалася з другої половини XІX сторіччя з появою антисептики, швидким розвитком мікробіології та хімії. Для успішної боротьби з мікроорганізмами на шляхах проникнення інфекції в організм та навколишнє середовище медичному працівнику необхідно засвоїти основні групи дезинфікуючих та антисептичних засобів.

Антибіотики відносяться до найбільш життєвонеобхідних хіміотерапевтичних засобів. Завдяки їм стало можливим одужання пацієнтів з легеневою формою чуми; різко знизилася смертність при таких хворобах, як черевний тиф, менінгит, туберкульоз та ін. Надмірне захоплення цією сильнодіючою групою хіміотерапевтичних засобів та недооцінка її потенційної небезпеки, нераціональне та малоефективне застосування привели до появи ряду небажаних наслідків антибіотикотарапії – ріст антибіотикорезистентності та полірезистентності мікроорганізмів і їх селекцію, ушкодження деяких органів та систем, розвиток неспецифічної сенсибілізації, збільшення частоти ендогенних, змішаних інфекцій, а також суперінфекцій. Приведені факти обгрунтовують необхідність більш обережного застосування антибіотиків та суворого дотримання основних принципів раціональної антибіотикотерапії. Коли виникає ситуація резистентності мікрофлори до антибіотиків, на допомогу приходять синтетичні протимікробні препарати (сульфаніламіди, похідні 8-оксихіноліну, нітрофурану та нафтиридину). Враховуючи можливі ускладнення синтетичних препаратів, є необхідність звернути основну увагу на рекомендації по запобіганню небажаних ефектів, чим і мають зайнятися спеціалісти – медики.

Перш ніж призначити хіміотерапевтичні засоби, необхідно виважити ризик, пов’язаний з їх застосуванням, порівняти зі ступінню захворювання та оцінити можливість використання іншого, потенційно менш токсичного, препарату.

Тема. Дезинфікуючі та антисептичні лікарські препарати.

Мета: засвоїти МД основних груп дезинфікуючих та антисептичних засобів. Вміти призначити та виписати рецепти на найбільш раціональні препарати, враховуючи конкретну ситуацію.

Контрольні питання.

1. Загальна характеристика антисептиків.

2. Хімічна класифікація:

А) галогени (хлорамін Б, р-н йоду спиртовий, р-н Люголя, йодинол, йодицерин);

Б) окисники (перекис водню, калію перманганат);

В) кислоти та луги (кислота борна, р-н аміаку);

Г) препарати ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь березовий, мазь Вишневського, мазь Вількінсона);

Д) препарати аліфатичного ряду (спирт етиловий 70º, 90º, 95º, р-н формальдегіду);

Е) препарати важких металів (ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат, дерматол, ксероформ);

Ж) барвники (діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат);

З) детергенти (мило зелене, Цирегель, хлоргексидину біглюконат);

І) похідні нітрофурану (фурацилін).

3. МД окремих препаратів.

4. Характеристика основних препаратів кожної групи (спектр дії, застосування).

5. Отруєння солями важких металів. Допомога.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. 0,5% р-н калію перманганату 200 мл;

2. 0,1% р-н етакридину лактату 200 мл;

3. 0,2% мазь фурациліну 30,0;

4. 5% спиртовий розчин йоду 5 мл для зовнішнього застосування;

5. 2% спиртовий р-н діамантового зеленого 10 мл;

6. 3% р-н перикису водню 100мл;

7. 3% спиртовий р-н кислоти борної 10 мл, краплі у вуха;

8. 0,25% р-н цинку сульфату 10 мл, очні краплі;

9. 0,5% р-н хлоргексидину біглюконату 200 мл.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Черномордік, «Застосування антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів», К.: Здоров’я – 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Антибіотики.

Мета: знати класифікацію антибіотиків. Засвоїти фармакологію основних представників кожної групи. Вміти з’ясувати вибір та виписати оптимальний антибіотик при конкретній патології.

Контрольні питання.

1. Загальні принципи антибіотикотерапії.

2. Класифікація антибіотиків:

А) пеніциліни (калієва, натрієва та новокаїнова солі бензилпеніциліну, біцилін – 1, - 2, - 5, натрієва сіль оксациліну та ампіциліну, карбеніцилін);

Б) макроліди (еритроміцин, еритроміцину фосфат);

В) тетрацикліни (метациклін,олеандоміцин);

Г) цефалоспорини (цефазолін, цефалорідин);

Д) левоміцетини (левоміцетин, левоміцетину сукцинат розчинний);

Е) аміноглікозиди (канаміцин, мономіцин, неоміцин, гентаміцин);

Ж) рифаміцини (рифампіцин);

З) поліміксини (поліміксину-М сульфат).

3. Загальна характеристика антибіотиків (спектр та тип дії, можливості застосування, шляхи введення, розведення).

4. Побічні ефекти окремих груп антибіотиків, запобігання їм.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Натрієву сіль бензилпеніциліну для в/м введення;

2. Натрієву сіль оксациліну для прийому внутрішньо;

3. Біцилін – 5;

4. Еритроміцин в капсулах по 0,1;

5. Метацикліну гідрохлорид;

6. Левоміцетину сукцинат розчинний для в/м введення;

7. 4% р-н гентаміцину сульфату по 2 мл;

8. цефалоридин;

9. поліміксину-М сульфат в таблетках.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Черномордік, «Застосування антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів», К.: Здоров’я – 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Синтетичні протимікробні лікарські препарати.

Мета: засвоїти фармакологію основних сульфаніламідних препаратів, похідних нітрофурану, 8-оксихіноліну та нафтиридину, фторхінолонів. Знати класифікацію та принципи раціональної хіміотерапії. Вміти вибрати та виписати оптимальний синтетичний протимікробний препарат при різних формах інфекційної патології.

Контрольні питання.

1. Загальна характеристика сульфаніламідних препаратів (МД та спектр дії).

2. Фармакологічна характеристика етазолу, сульфацилу натрію, фталазолу, уросульфану, сульфадиметоксину, сульфапіридазину, сульфалену, сульгіну.

3. Особливості дії комбінованих препаратів (бісептол, сульфатон).

4. Фармакологічна характеристика похідних нітрофурану (фурадоніну, фуразолідону).

5. Фармакологічна характеристика похідних 8-оксихіноліну (інтестопан, нітроксолін).

6. Фармакологічна характеристика похідних нафтиридину (кислота налідиксова).

7. Фармакологічна характеристика фторхінолонів (ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин).

8. ПЕ синтетичних протимікробних засобів та міри по їх запобіганню.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Офлоксацин;

2. Уросульфан;

3. Сульфапіридазин;

4. Сульфален;

5. Фталазол;

6. Бісептол;

7. Фурадонін;

8. Інтестопан;

9. Кислоту налідиксову.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Черномордік, «Застосування антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів», К.: Здоров’я – 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Протипаразитарні лікарські препарати.

Мета: засвоїти фармакологію протипаразитарних засобів. Вміти з’ясувати свій вибір та виписати препарати в рецептах.

Контрольні питаня.

1. Загальна характеристика, застосування, можливі ускладнення та їх запобігання для слідуючих груп:

А) протитуберкульозні засоби (рифампіцин, ізоніазид, етамбутол, натрію парааміносаліцилат);

Б) протиспірохетозні засоби (пеніциліни, бійохінол, бісмоверол);

В) противірусні засоби (оксолін, ремантадин, інтерферон, індоксуридин);

Г) засоби, що застосовують при тріхомонозі (метранідазол, трихомонацид, фазіжин, фуразолідон);

Д) протимікозні засоби (ністатин, леворин, гризеофульвін, амфотерицин, нітрофунгін, ундецин, клотрімазол);

Е) протигельмінтні засоби (піперазину адіпінат, левамізоль, нафтамон, вермокс, екстракт чоловічої папороті густий);

Ж) фітотерапія при гельмінтозах (гарбузове насіння, кора гранатника, часник, полин).

2. Загальна характеристика протибластомних препаратів. Механізм цитостатичної дії.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. бійохінол;

2. примахін;

3. метронідазол таб. 0,25 та вагінальні суппозиторії;

4. натрію парааміносаліцилат таб. 0,5;

5. рифампіцин капсули по 0,15;

6. левамізоль таб. по 0,05 № 2;

7. екстракт чоловічої папороті густий капс. 0,5;

8. ремантадін таб. 0,05;

9. флуконазол.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Черномордік, «Застосування антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів», К.: Здоров’я – 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

10. ПРОТИБЛАСТОМНІ ТА ДІАГНОСТИЧНІ ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ.

Актуальність розділу.

В останні роки досягнуто певних успіхів в розкритті патогенезу онкологічних захворювань. Наслідком цього стало значне збільшення тривалості життя онкологічних пацієнтів.

Основним завданням терапії онкологічних захворювань являється створення препаратів, селективне впливаючих на пухлини і не вражаючих при цьому здорові тканини. Виконання цього завдання ускладнюється природною схожістю біохімічних і біологічних властивостей здорових та онкологічних клітин, а також надмірною різноманітністю пухлин.

Діагностичні засоби дали змогу більш точно ставити діагноз. Не затрачаючи при цьому зайвого часу.

Тема. Протибластомні та діагностичні лікарські препарати.

Мета. засвоїти фармакологію протибластомних та діагностичних лікарських препаратів. Вміти з’ясувати свій вибір та виписати препарати в рецептах.

Контрольні питання.

1. Загальна характеристика протибластомних засобів.

2. Класифікація протибластомних засобів за МД.

3. Токсичність протибластомних засобів та міри щодо запобігання.

4. Алкілуючі препарати (циклофосфамід, тіофосфамід, мієлосан).

5. Антиметаболіти (меркаптопурин, метотрексат, фторурацил).

6. Алкалоїди (колхамін, вінбластин, вінкристин).

7. Антибіотики (брунеоміцин, блеоміцин).

8. Гормональні препарати (фосфестрол, нандролон).

9. Антигормональні препарати (тамоксифен, флутамід).

10. Ферментні препарати (L-аспарагіназа).

11. Загальна характеристика діагностичних засобів (барію сульфат для рентгенографії, йодоліпол, індигокармін, білігност). Застосування для конкретного виду діагностики.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. циклофосфамід;

2. меркаптопурин;

3. колхамін, мазь;

4. блеоміцин;

5. фосфестрол;

6. тамоксифен;

7. L-аспарагіназа;

8. йодоліпол;

9. білігност.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

11. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРИХ

МЕДИКАМЕНТОЗНИХ ОТРУЄННЯХ.

Актуальність розділу.

Важливим розділом фармакології являється токсикологія – наука про токсичний вплив речовин на організм. Гострі отруєння – своєрідно тяжко протікаючий патологічний процес, який потребує невідкладного надання кваліфікованої медичної допомоги. Від того, наскільки швидко та ефективно надана медична допомога потерпілому, залежить наслідок отруєння.

Тема. Основні принципи терапії в разі гострих отруєнь лікарськими препаратами.

Мета: засвоїти загальні принципи невідкладної допомоги при гострих медикаментозних отруєннях. Знати фармакотерапію деяких екстремальних станів, фармакодинаміку препаратів, які застосовуються для надання невідкладної допомоги.

Контрольні питання.

1. Заходи щодо запобігання всмоктування отрути та максимального видалення її з організму.

2. Специфічне знешкодження отрути: застосування антидотів, специфічних антагоністів, стимуляторів фізіологічних функцій.

3. Заходи щодо прискорення видалення отрути з організму: гемодіаліз, гамосорбція, форсований діурез, перитоніальний діаліз, заміщення крові.

4. Ентеросорбенти, їх значення.

5. Характеристика засобів невідкладної допомоги в разі пригнічення дихання, колапсу, гострої серцевої недостатності, спазму бронхів.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Строфантін К;

2. 0,1% р-н адреналіну гідрохлориду по 1 мл;

3. 1% р-н мезатону по 1 мл;

4. 1% р-н фуросеміду по 2 мл;

5. 0,5% р-н бемегриду по 10 мл;

6. магнію сульфат – амп. 25% р-н - 10 мл; фл. 33% р-н 200мл для прийому внутрішньо;

7. 5% р-н унітіолу по 5 мл;

8. карболен порошок по 30,0;

9. 1% р-н дімедролу по 1 мл.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А.

О С Н О В Н А:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Чекман, Полякова, “Загальна рецептура”, К.: Здоров’я – 2005.

5. Наказ МОЗ України № 360.

6. Черномордик, “Застосування антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів”, К.: Здоров’я – 2008.

7. Михайлюк А. О. “Курс фондових лекції з фармакології” Миколаїв – 2011.

Д О Д А Т К О В А:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Максимович, Гайченко, “Прописування, несумісність та побічна дія лікарських засобів”, К.: Здоров’я – 2007.

6. Златкіна, “Лікування хронічних захворювань органів травлення”, М.: Медицина – 2004.

7. Метелиця, “Довідник кардіолога з клінічної фармакології”, М.: Медицина – 2007.

8. Карепов, “Нейротропні лікарські засоби в неврології”, К.: Здоров’я – 2005.

9. Гурлень, Талапін, “Фармакотерапія захворювань нервової системи”, М.: Медицина – 2006.

10. Ураков, “Як діють ліки всередені нас”, Іжевськ: – 2003.

11. Старкова, “Фармакотерапія в ендокринології”, М.: Медицина – 2009.

12. Сидоренко, “Клінічна алергологія”, К.: Здоров’я – 2001.

13. Грехам-Сміт, Аронсон, “Оксфордський довідник з клінічної фармакології та фармакотерапії”, М.: Медицина – 2000.

З М І С Т:

Передмова ______________________________________________ 3

Загальна фармакологія з рецептурою. Тверді ЛФ ______________ 6

Рідкі ЛФ ________________________________________________ 7

М’які ЛФ _______________________________________________ 8

ЛФ для ін’єкцій __________________________________________9

Лікарські препарати, що впливають на нервову систему.

ЛП, що впливають на аферентну інервацію __________________ 10

Холіноміметики та антихолінестеразні ЛП___________________ 12

Холінолітики ____________________________________________13

ЛП, що впливають на адренергічну інервацію ________________ 14

ЛП, що впливають на ЦНС (засоби для наркозу, спирт етиловий,

снодійні, протисудомні) ___________________________________ 15

ЛП, що впливають на ЦНС (анальгетики) _____________________16

Психотропні ЛП, аналептики _______________________________ 17

ЛП, що впливають на функції органів дихання. ________________ 19

ЛП, що впливають на серцево-судинну систему.

Кардіотонічні та гіпохолестеринемічні ЛП_____________________20

Протиаритмічні ЛП ________________________________________21

Антиангінальні ЛП ________________________________________ 22

Антигіпертензивні ЛП ______________________________________23

ЛП, що впливають на функції нирок. __________________________24

ЛП, що впливають на тонус та скорочувальну активність

міометрію. ________________________________________________ 26

ЛП, що впливають на систему крові.

ЛП, що впливають на систему кровотворення. Плазмозамінники __ 28

ЛП, що впливають на систему згортання крові __________________29

ЛП, що впливають на функції травної системи.

ЛП, що впливають на тонус та секрецію шлунку________________ 30

ЛП, що впливають на тонус та секрецію кишок _________________ 31

ЛП, що впливають на обмінні процеси організму.

Препарати гормонів, їх синтетичні аналоги та антагоністи _______ 32

Препарати статевих гормонів, їх синтетичні аналоги та

антагоністи _______________________________________________34

Препарати вітамінів та неспецифічної стимулюючої терапії_______ 35

Протимікробні та протипаразитарні ЛП.

Дезинфікуючі та антисептичні ЛП ____________________________ 37

Антибіотики ______________________________________________ 38

Синтетичні протимікробні ЛП _______________________________ 39

Протипаразитарні ЛП ______________________________________ 40

Протибластомні та діагностичні ЛП. __________________________41

Основні принципи фармакотерапії в разі гострих отруєнь ЛП. 43

Рекомендована література __________________________________ 45

Поиск по сайту: