Актуальність теми. Успішне вирішення основних завдань гігієни лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), спрямованих на створення належних умов перебування хворих і праці

Успішне вирішення основних завдань гігієни лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), спрямованих на створення належних умов перебування хворих і праці медичного персоналу, підвищення ефективності лікувального процесу та попередження випадків внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ), неможливе без дотримання гігієнічних вимог на етапах відведення земельної ділянки, проектування та будівництва нових і реконструкції діючих ЛПЗ, а також забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ. Умови перебування хворих у ЛПЗ повинні виключати негативний вплив чинників лікарняного середовища та забезпечувати хворому повний гігієнічний, соматичний і психічний комфорт.

Охорона здоров’я є однією з галузей поширеного використання джерел іонізуючих випомінювань (ДІВ). За даними МОЗ України більше 80% ЛПЗ мають у своєму складі підрозділи, які застосовують ДІВ для променевої діагностики (рентгеноскопія, рентгенографія, флюорографія, комп’ютерна томографія), радіонуклідної діагностики in vivo та in vitro, дистанційної, контактної та внутрішньопорожнинної променевої терапії. За їх допомогою встановлюється 70-90% клінічних діагнозів. З метою мінімізації негативного впливу ДІВ на здоров’я персоналу та пацієнтів ЛПЗ постає необхідність, окрім детального обліку всіх доз опромінення, ретельного дотримання вимог радіаційної безпеки до розміщення, планування, санітарно-технічного та протирадіаційного обладнання, режимів експлуатації рентгенологічних і радіологічних відділень, умов праці й особистої гігієни медичного персоналу.

Формування променевого навантаження населення України останнім часом відбувається як за рахунок опромінення індустріальними, медичними та техногенно підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), так і внаслідок потужного викиду радіонуклідів в атмосферу під час аварії на Чорнобильскій атомній електростанції (ЧАЕС), який призвів до забруднення грунтів, поверхневих водойм, грунтових вод, сільскогосподарських угідь на значній території країни і суттєво підвищив ризик розвитку віддалених стохастичних ефектів у населення. Організація та проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на зменшення променевого навантаження населення України від різних ДІВ, залишатиметься актуальним у найближчій перспективі.

Останні десятиріччя характеризуються істотними збільшенням кількості надзвичайних ситуацій (НС) різного характеру. Під час ліквідації наслідків НС здійснюється комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на безпеку тимчасового розміщення, водопостачання та харчування аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення, збереження їх здоров’я та працездатності. Забезпечення ліквідаторів і населення у НС тимчасовим житлом досягається шляхом застосування різноманітних польових способів розміщення та сховищ, повноцінним харчуванням, доброякісними харчовими продуктами та готовою їжею – шляхом суворого контролю за умовами постачання, зберігання продуктів і приготування їжі, забезпечення їх необхідною кількістю доброякісної питної води – шляхом правильного вибору вододжерела, дотримання гігієнічних вимог до організації водопостачання, застосування адекватних методів очищення та знезаражування води.

Поиск по сайту: