Практичне заняття. І. Постановка навчальних цілей

Підготовчий етап (15%)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні доаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Скласти програму епідеміологічного дослідження з виявлення й оцінки взаємозв’язків між чинниками довкілля та здоров’ям населення [ 1, С. 238], приділивши особливу увагу:

а) вибору зон спостереження [ 1, С. 242];

б) інтегральній оцінці санітарно-гігієнічної ситуації в зонах спостереження [ 1, С. 233-234, С. 245-247];

в) вибору форми проведення епідеміологічного дослідження [ 1, С. 235];

г) визначенню джерел інформації про стан здоров’я обстежуваних контингентів і способу інтегральної оцінки рівня здоров’я [ 1, С. 232-233, С. 250-252];

д) методам оцінки причинно-наслідкових зв’язків в системі довкілля-здоров’я [ 1, С. 233, С. 235-236].

2. Опанувати метод епідеміологічного дослідження з вивчення причинно-наслідкових зв’язків у системі довкілля-здоров’я за схемою “випадок-контроль”, розрахувати за даними ситуаційної задачі відношення шансів виникнення патології й оцінити одержаний результат.

Задача. Місто постачається питною водою з двох водогонів. У воді водогону І вміст йоду становить 0,1-0,3 мкг/л, водогону ІІ – 2-3 мкг/л. Дослідну групу в кількості 750 осіб сформовано з мешканців, які хворіють на дифузний нетоксичний зоб І-ІІ ступеня, з них 550 осіб вживають воду з водогону І, 200 – з водогону ІІ. До контрольної групи, ідентичної з дослідною за віко-статевим складом, увійшли 750 здорових мешканців цього міста, з яких 250 вживали воду з водогону І, а 500 – з водогону ІІ.

3. Опанувати методи когортних проспективних і ретроспективних епідеміологічних досліджень з вивчення причинно-наслідкових зв’язків у системі довкілля-здоров’я, розрахувати за даними ситуаційних задачах абсолютний, відносний, атрибутивний і популяційний ризики виникнення патології й оцінити одержані результати.

Задача 1. У проспективному епідеміологічному дослідженні вивчали вплив сірковуглецю на смертність робітників від ішемічної хвороби серця. Дослідження проводилися упродовж 10 років на двох когортах. Дослідна когорта складалася з 343 чоловіків, які працювали на виробництві віскозного волокна і зазнавали дії сірковуглецю не менше 5-ти років на момент початку дослідження. До контрольної групи входило 343 чоловіки, які працювали у тому ж місті на целюлозно-паперовій фабриці і не зазнавали дії будь-яких хімічних речовин. Особи контрольної когорти індивідуально підбиралися до осіб основної когорти за віком і характером виконуваної праці. Для порівняння вихідного стану здоров’я робітників і можливого впливу на нього способу життя на початку дослідження вивчалися звичка до паління, фізична активність під час відпочинку, фізична витривалість, схильність до ожиріння, вміст ліпідів у крові, толерантність до глюкози, проводилася електрокардіографія при фізичному навантаженні. Цими дослідженнями не виявлено суттєвих розбіжностей між групами. Число померлих від ІХС за період дослідження дорівнювало 29 у дослідній і 11 у контрольній групах.

Задача 2. У ретроспективному дослідженні вивчався можливий професійний вплив органічних розчинників на розвиток хвороби Ходжкіна. У дослідну групу було включено 25 осіб, у яких діагностовано хворобу Ходжкіна. Для кожного хворого із загальної кількості населення цього міста підібрано 2 особи контрольної групи такого ж віку і статі. Наявність у минулому впливу органічних розчинників з’ясовувалася особистим інтерв’юванням всіх досліджуваних за спеціально розробленою анкетою, що дозволило визначити професійний маршрут для кожної особи від моменту закінчення школи до моменту інтерв’ю. Якщо досліджуваний свідчив про контакт з будь-якою хімічною речовиною, його просили назвати вид речовини і характер контакту з нею (спорадичний, повторюваний). Крім того, дослідники з’ясовували гігієнічну ситуацію на відповідному підприємстві. Експонованими до дії речовин вважалися особи, які щоденно контактували з органічним розчинником упродовж мінімум одного року за 10-річний період. Експонованими виявилися 12 з 25 хворих і 6 з 50 здорових.

4. Оцінити за даними ситуаційних задач параметри токсикометрії, дати гігієнічну оцінку промислових токсикантів і пестицидів за ступенем токсичності та кумуляції.

Задача 1. Середня смертельна доза нітрату свинцю складає 3600 мг/кг, I_к = 0,29, ET₅₀₍₁₎ = 28,2 год, ET_50(n) = 3,5 доби, К_к = 2,6 (за Ю.С.Каганом). Додатково визначити ЛД₅₀ у розрахунку на метал.

Задача 2. Для білих щурів при ентеральному введенні пестициду амідофосу ЛД₅₀ = 1080 мг/кг, К_к = 15,7 (за Ю.С.Каганом), Lim_ch = 0,5 мг/кг. Додатково визначити зону біологічної дії та ступінь кумуляції амідофосу за її величиною.

Задача 3. При щоденному ентеральному введенні білим щурам разової дози Д_р = 1/10 ЛД₅₀ (40мг/кг) пестициду тетраметилтиурамдисульфіду (ТМТД) ЕТ_50(п) = 28 діб. Додатково обчислити коефіцієнт кумуляції.

5. Cкласти принципові схеми незалежного гігієнічного нормування ксенобіотиків у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм, грунті, харчових раціонах і окремих продуктах, а також комплексного нормування пестицидів.

6. Обґрунтувати за даними ситуаційних задач ГДК токсикантів у воді водойм і грунті, визначивши попередньо лімітувальні ознаки їх шкідливості.

Задача 1. За результатами, отриманими при експериментальному обгрунтуванні ГДК N,N,N¹,N¹ -тетраметилетилендіаміну у воді водойм, дати його гігієнічну оцінку за ступенем токсичності та кумуляції, визначити можливі негативні наслідки впливу речовини на організм при надходженні з водою, лімітувальну ознаку шкідливості, обґрунтувати ГДК речовини у воді водойм, обрахувати коефіцієнт міжвидових розбіжностей.

Задача 2. За результатами проведеного гігієнічного нормування 5-ти нових пестицидів (рідкі форми препаратів) у грунті обчислити коефіцієнти міжвидових розбіжностей, скласти гігієнічний висновок про ступінь токсичності речовин і обґрунтувати їх ГДК.

Речовина Показник
LD50 (білі щури-самки), мг/кг
LD50 (білі миші), мг/кг
Kк (за Ю.С.Каганом)					0,5
ПК за органолептичною ознакою, мг/кг грунту	0,15	0,2	0,25	0,5	0,3
ПК за загально-санітарною ознакою, мг/кг грунту	0,2	0,6	0,03	0,1	0,03
ПК за фітоакумуляційною ознакою, мг/кг грунту	0,01	0,35	0,4	0,02	0,018
ПК за міграційно-водною ознакою, мг/кг грунту	0,015	0,4	0,5	0,12	0,012
ПК за міграційно-повітряною ознакою, мг/кг грунту	0,2	0,45	0,35	0,42	0,025
ПК за токсикологічною ознакою, мг/кг маси тіла	0,05	0,3	0,4	0,025	0,02

7. Визначити за даними ситуаційної задачі ДДН і ДДД токсиканта при надходженні в організм з добовим раціоном харчування.

Задача. Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ (1993) допустиме добове надходження (ДДН) свинцю з харчовими продуктами, водою й атмосферним повітрям в організм “стандартної людини” (маса тіла 60 кг) становить 0,21 мг/добу. ГДК свинцю в атмосферному повітрі (середньодобова) – 0,0003 мг/м³, у воді водойм – 0,01 мг/л. Об’єм легеневої вентиляції “стандартної людини” – 20 м³/добу, розрахункове добове споживання води – 3 л.

8. Оцінити за даними ситуаційної задачі тип комбінованої дії речовин за їх надходження з атмосферним повітрям.

Задача. Серед дитячого населення одного з районів міста, в межах якого розташоване промислове підприємство, зареєстровано підйом частоти хронічного бронхіту з астматичним компонентом і бронхіальної астми. За даними лабораторії СЕС максимально разові концентрації (мг/м³) домішок в атмосферному повітрі становлять: сірчистий ангідрид 1,5 (ГДК_мр – 0,5), оксид вуглецю – 0,05 (ГДК_мр – 5,0), діоксид азоту – 0,17 (ГДК_мр – 0,085), фенол – 0,01 (ГДК_мр – 0,01).

Заключний етап (15%)

1. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

Поиск по сайту: