 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Показники якості питної води
Якість питної води при централізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. регламентувалася ГОСТ 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль якості” і Державними санітарними правилами та нормами “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 383 від 23.12.1996 р. Обидва документи визначали якість питної води за показниками епідеміологічної безпеки (мікробіологічними показниками), безпеки хімічного складу (токсикологічними показниками) та органолептичними показниками.
Мікробіологічні показники: число мікроорганізмів (загальне мікробне число ЗМЧ ≤100 одиниць, що утворюють колонії, куо/см3 води), число бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс, індекс БГКП ≤3 куо/дм3). У ДержСанПіН-96 мікробіологічні показники були доповнені числом термостабільних кишкових паличок (індексом фекальних коліформ – відсутність, куо/100 см3), числом патогенних мікроорганізмів (відсутність, куо/дм3), числом коліфагів (відсутність одиниць, що утворюють бляшки, буо/дм3) і паразитологічними показниками (числом патогенних кишкових найпростіших – відсутність клітин і цист у 25 дм3, числом кишкових гельмінтів – відсутність клітин, яєць і личинок у 25 дм3 води).
При знезаражуванні води хлором вміст залишкового вільного хлору у ній на виході з резервуарів чистої води має становити 0,3-0,5 мг/дм3 за тривалості контакту хлору з водою ≥30 хв, залишкового зв’язаного хлору – 0,8-1,2 мг/дм3 за тривалості цього контакту ≥60 хв, при знезаражуванні озоном концентрація залишкового озону на виході з камери змішування – 0,1-0,3 мг/дм3 при тривалості контакту ≥12 хв (≥4 хв за ДержСанПіН-96).
Токсикологічні показники: алюміній (≤0,5 мг/дм3), берилій (≤0,0002 мг/дм3), молібден (≤0,25 мг/дм3), миш’як (≤0,05 мг/дм3), нітрати (≤45 мг/дм3), поліакриламід залишковий (≤2 мг/дм3), свинець (≤0,03 мг/дм3), селен (≤0,001 мг/дм3), стронцій (≤7 мг/дм3), фтор (≤1,5 мг/дм3 для І-го і ІІ-го; ≤1,2 мг/дм3 для ІІІ-го; ≤0,7 мг/дм3 для ІV кліматичних районів). У ДержСанПіН-96 деякі токсикологічні показники було зменшено (алюміній ≤0,2 мг/дм3, у разі коагулювання води ≤0,5 мг/дм3; миш’як ≤0,01 мг/дм3; свинець ≤0,01 мг/дм3), деякі збільшено (селен ≤0,01 мг/дм3; фтор ≤1,5 мг/дм3), усунено нормативи берилію, молібдену, поліакриламіду, стронцію, натомість додано нормативи барію (≤0,1 мг/дм3), нікелю (≤0,1 мг/дм3), тригалометанів (сумарно ≤0,1 мг/дм3), зокрема хлороформу (≤0,06 мг/дм3), дибромхлорметану (≤0,01 мг/дм3), тетрахлорвуглецю (≤0,002 мг/дм3), а також пестицидів (сумарно ≤0,0001 мг/дм3), окиснюваності (≤4 мг/дм3), загального органічного вуглецю (≤3 мг/дм3); окрім того, вода не повинна містити ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром6+, 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, 3,4-бензпірен в концентраціях, що визначалися стандартними методами досліджень.
Органолептичні показники: зокрема фізико-органолептичні (запах при 20оС і при нагріванні до 60оС, смак і присмак при 20оС ≤2 балів; колірність ≤20о, за погодженням з органами санепідслужби ≤35о; каламутність ≤1,5 мг/дм3 за стандартною шкалою) та хіміко-органолептичні (водневий показник рН в діапазоні 6,0-9,0; залізо ≤0,3 мг/дм3, жорсткість загальна ≤7 мг·екв/дм3, марганець ≤0,1 мг/дм3, мідь ≤1 мг/дм3, цинк ≤5 мг/дм3, поліфосфати залишкові ≤3,5 мг/дм3, сульфати ≤500 мг/дм3, хлориди ≤350 мг/дм3, загальна мінералізація (сухий залишок) ≤1000 мг/дм3. У ДержСанПіН-96 зазнали змін нормативи запаху, присмаку та каламутності води у зв’язку зі зміною методик їх визначення (запаху та присмаку за показником розведення ПР до їх зникнення ≤2 ПР; каламутності зазвичай ≤0,5 нефелометричних одиниць НОК і ≤1,5 НОК з урахуванням конкретної ситуації за погодженням з СЕС), а також рН води (6,5-8,5), вмісту сульфатів і хлоридів (≤250 мг/дм3 за можливості погодження з СЕС їх допустимого вмісту на рівні, визначеному ГОСТ 2874-82) та граничні рівні жорсткості (≤10 мг·екв/дм3) і мінералізації (≤1500 мг/дм3), які можуть бути погоджені з СЕС, за збереження їх норм за ГОСТ 2874-82 у звичайних ситуаціях. Окрім того, у ДержСанПіН-96 забрано нормативи поліфосфатів і цинку, додано норматив хлорфенолів (≤0,0003 мг/дм3) і зазначено, що вода не повинна містити цинку, поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів і фенолів у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.
Разом з тим ДержСанПіН-96 вперше в практиці нормування якості води визначалися показники радіаційної безпеки (загальна обємна активність α- і β-випромінювачів відповідно ≤0,1 і ≤1 Бк/дм3) і фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (мінералізація загальна в діапазоні 100-1000 мг/дм3, жорсткість загальна – 1,5-7 мг·екв/дм3, лужність загальна – 0,5-6,6 мг·екв/дм3, магній – 10-80 мг/дм3, фтор – 0,7-1,5 мг/дм3) [ 1,197-206; 3,58-90; 5, 104-110].
Якість питної води при децентралізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. визначалася ДержСанПіН “Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 384 від 23.12.1996 р., за мікробіологічними показниками (ЗМЧ ≤100 куо/дм3 води, індекс БГКП ≤10 куо/дм3, число коліфагів – відсутність, буо/дм3, інші патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, віруси, патогенні найпростіші, яйця гельмінтів – відсутність), фізико-хімічним складом і властивостями (каламутність ≤2 мг/дм3, колірність ≤20о; запах при 20оС і при нагріванні до 60оС, смак і присмак при 20оС ≤3 ПР; сухий залишок ≤1500 мг/дм3; вміст аміаку ≤2,2 мг/дм3, нітритів ≤3,3 мг/дм3, нітратів ≤45 мг/дм3, хлоридів ≤350 мг/дм3, сульфатів ≤500 мг/дм3, фтору ≤1,5 мг/дм3; загальна жорсткість ≤10 мг·екв/дм3, окиснюваність ≤5 мг/дм3; відсутність ознак органічного забруднення господарсько-фекальними стічними водами – зростання вмісту аміаку, нітритів, хлоридів як показників свіжого органічного забруднення, окиснюваності, а також ознак забруднення промисловими стічними водами, відходами та викидами, змивом з території, добривами, пестицидами тощо) [ 1,206-207; 3,177-178; 5,110].
У 2010 р. набули чинності Державні санітарні правила та норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджені наказом МОЗ України № 400 від 12.05.2010 р. (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [ 7 ], згідно з якими гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічними, паразитологічними) (табл. 1), санітарно-хімічними (органолептичними, фізико-хімічними, санітарно-токсикологічними) (табл. 2), радіаційними показниками (табл. 3) та показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу води (табл. 4).
Чинний документ відрізняється від своїх попередників наступними особливостями:
- в одному документі зосереджені диференційовані гігієнічні вимоги до води з водогонів, колодязів і каптажів джерел, бюветів і пунктів розливу, а також фасованої води,
Таблиця 1. Показники епідемічної безпеки питної води
| N з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи для питної води | ||
| водопровідної, з пунктів розливу та бюветів | з колодязів та каптажів джерел | фасованої | |||
| 1. Мікробіологічні показники | |||||
| Загальне мікробне число при t 37°C* | КУО/см3 | ≤100 | не визначається | ≤20 | |
| Загальне мікробне число при t 22°C* | КУО/см3 | не визначається | не визначається | ≤100 | |
| Загальні коліформи* | КУО/100 см3 | відсутність | ≤1 | відсутність | |
| E. coli* | КУО/100 см3 | відсутність | відсутність | відсутність | |
| Ентерококи* | КУО/100 см3 | відсутність | не визначається | відсутність | |
| Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) | КУО/100 см3 | не визначається | не визначається | відсутність | |
| Патогенні ентеробактерії | наявність в дм3 | відсутність | відсутність | відсутність | |
| Коліфаги** | БУО/дм3 | відсутність | відсутність | відсутність | |
| Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А та інші | наявність в 10 дм3 | відсутність | відсутність | відсутність | |
| 2. Паразитологічні показники | |||||
| Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші | клітини, цисти в 50 дм3 | відсутність | відсутність | відсутність | |
| Кишкові гельмінти | клітини, яйця, личинки в 50 дм3 | відсутність | відсутність | відсутність |
Примітки. Показник визначають у воді водогонів з підземних і поверхневих джерел*, визначають додатково у воді водогонів з поверхневих джерел у місцях її надходження в розподільну мережу, а також у грунтових водах**. У разі виявлення у воді підземних джерел загальних коліформ, E. coli чи ентерококів, у воді поверхневих джерел – загальних коліформ, E. coli, ентерококів чи коліфагів проводять їх визначення в повторно відібраних пробах. За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно відібраних пробах протягом 12 год розпочинають дослідження на наявність у воді підземних джерел коліфагів і збудників інфекційних захворювань бактеріальної етіології, поверхневих джерел – збудників інфекційних захворювань бактеріальної та вірусної етіології. У разі виявлення у воді підземних джерел коліфагів проводять дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань вірусної етіології. Паразитологічні показники визначають у питній воді поверхневих і підземних (грунтові води) джерел питного водопостачання.
Таблиця 2. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
| N з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи для питної води | |||
| водопровідної | з колодязів та каптажів джерел | фасованої, з пунктів розливу та бюветів | ||||
| 1. Органолептичні показники | ||||||
| Запах: при t 20°C при t 60°C | бали | ≤2 ≤2 | ≤3 ≤3 | ≤0 (≤24) ≤1 (≤24) | ||
| Забарвленість | градуси | ≤20 (≤351) | ≤35 | ≤10 (≤204) | ||
| Каламутність | НОК (1 НОК = 0,58 мг/дм3) | ≤1 (≤3,51); ≤2,6 (≤3,51) – для підземних вододжерел | ≤3,5 | ≤0,5 (≤14) | ||
| Смак та присмак | бали | ≤2 | ≤3 | ≤0 (≤24) | ||
| 2. Фізико-хімічні показники | ||||||
| Водневий показник | одиниці pH | 6,5-8,5 | 6,5-8,5 | 6,5-8,5 (≥ 4,55) | ||
| Діоксид вуглецю | % | не визначається | не визначається | 0,2-0,3 – слабо-, 0,31-0,4 – середньо-, 0,41-0,6 – сильно-газована | ||
| Залізо загальне | мг/дм3 | ≤0,2 (11) | ≤1 | ≤0,2 | ||
| Загальна жорсткість | ммоль/дм3 | ≤7 (≤101) | ≤10 | ≤7 | ||
| Загальна лужність | ммоль/дм3 | не визначається | не визначається | ≤6,5 | ||
| Загальний органічний вуглець | мг/дм3 | ≤812 | не визначається | ≤3 | ||
| Йод | мкг/дм3 | не визначається | не визначається | ≤50 | ||
| Кальцій | мг/дм3 | не визначається | не визначається | ≤130 | ||
| Магній | мг/дм3 | не визначається | не визначається | ≤80 | ||
| Марганець | мг/дм3 | ≤0,05 (≤0,51) | ≤0,5 | ≤0,05 | ||
| Мідь | мг/дм3 | ≤1 | не визначається | ≤1 | ||
| Нафтопродукти | мг/дм3 | ≤0,1 | не визначається | <0,01 | ||
| Перманганатна окиснюваність | мг/дм3 | ≤5 | ≤5 | ≤2 (≤54) | ||
| Поверхневоактивні речовини аніонні | мг/дм3 | ≤0,5 | не визначається | <0,05 | ||
| Поліфосфати (за PO43-) | мг/дм3 | ≤3,5 | не визначається | ≤0,6 (≤3,54) | ||
| Сульфати | мг/дм3 | ≤250 (≤5001) | ≤500 | ≤250 | ||
| Сухий залишок | мг/дм3 | ≤1000 (≤15001) | ≤1500 | ≤1000 | ||
| Феноли леткі | мг/дм3 | ≤0,001 | не визначається | <0,0005 | ||
| Хлор залишковий вільний | мг/дм3 | ≤0,5 | ≤0,5 | <0,05 | ||
| Хлор залишковий зв’язаний | мг/дм3 | ≤1,2 | ≤1,2 | <0,05 | ||
| Хлориди | мг/дм3 | ≤250 (≤3501) | ≤350 | ≤250 | ||
| Хлорфеноли | мг/дм3 | ≤0,0003 | не визначається | ≤0,0003 | ||
| Цинк | мг/дм3 | ≤1 | не визначається | ≤1 | ||
| 3. Санітарно-токсикологічні показники | ||||||
| Алюміній** | мг/дм3 | ≤0,2 (≤0,52) | не визначається | ≤0,1 | ||
| Амоній | мг/дм3 | ≤0,5 (≤2,61) | ≤2,6 | ≤0,1 (≤0,54) | ||
| Бенз(а)пірен* | мкг/дм3 | ≤0,005 | не визначається | <0,002 | ||
| Берилій* | мг/дм3 | ≤0,0002 | не визначається | ≤0,0002 | ||
| Бор** | мг/дм3 | ≤0,5 | не визначається | ≤0,5 | ||
| Бензол** | мг/дм3 | ≤0,001 | не визначається | ≤0,001 | ||
| Дибромхлорметан** | мкг/дм3 | ≤10 | не визначається | ≤1 | ||
| 1,2-дихлоретан** | мкг/дм3 | ≤3 | не визначається | ≤0,3 | ||
| Діоксид хлору | мг/дм3 | ≤0,1 | не визначається | не визначається | ||
| Кадмій** | мг/дм3 | ≤0,001 | не визначається | ≤0,001 | ||
| Кобальт** | мг/дм3 | ≤0,1 | не визначається | ≤0,1 | ||
| Кремній** | мг/дм3 | ≤10 | не визначається | ≤10 | ||
| Миш’як** | мг/дм3 | ≤0,01 | не визначається | ≤0,01 | ||
| Молібден** | мг/дм3 | ≤0,07 | не визначається | ≤0,07 | ||
| Натрій** | мг/дм3 | ≤200 | не визначається | ≤200 | ||
| Нікель | мг/дм3 | ≤0,02 | не визначається | ≤0,02 | ||
| Нітрати (за NO3) | мг/дм3 | ≤50 | ≤50 | ≤10 (≤504) | ||
| Нітрити** | мг/дм3 | ≤0,5 (≤0,13) | ≤3,3 | ≤0,5 (≤0,17) | ||
| Озон залишковий | мг/дм3 | 0,1-0,3 | не визначається | не визначається | ||
| Пестициди8, 9 | мг/дм3 | ≤0,0001 | не визначається | ≤0,0001 | ||
| Пестициди8, 10 (сума) | мг/дм3 | ≤0,0005 | не визначається | ≤0,0005 | ||
| Поліакриламід** залишковий | мг/дм3 | ≤2 | не визначається | <0,2 | ||
| Ртуть* | мг/дм3 | ≤0,0005 | не визначається | ≤0,0005 | ||
| Свинець** | мг/дм3 | ≤0,01 | не визначається | ≤0,01 | ||
| Селен** | мг/дм3 | ≤0,01 | не визначається | ≤0,01 | ||
| Срібло** | мг/дм3 | не визначається | не визначається | ≤0,025 | ||
| Стронцій** | мг/дм3 | ≤7,0 | не визначається | ≤7,0 | ||
| Сурма** | мг/дм3 | ≤0,005 | не визначається | ≤0,005 | ||
| Тетрахлорвуглець** | мкг/дм3 | ≤2 | не визначається | ≤0,2 | ||
| Тригалогенметани11 (сума) | мг/дм3 | ≤0,1 | не визначається | ≤0,1 | ||
| Трихлоретилен** і тетрахлоретилен**(сума) | мкг/дм3 | ≤10 | не визначається | ≤1 | ||
| Формальдегід** | мг/дм3 | ≤0,05 | не визначається | ≤0,05 | ||
| Фториди** | мг/дм3 | для кліматичних зон: IV ≤0,7; III ≤1,2; II ≤1,5 | ≤1,5 | ≤1,56 для кліматичних зон: IV ≤0,7; III ≤1,2; II ≤1,5 | ||
| Хлорити | мг/дм3 | ≤0,2 | не визначається | не визначається | ||
| Хлороформ** | мкг/дм3 | ≤60 | не визначається | ≤6 | ||
| Хром загальний | мг/дм3 | ≤0,05 | не визначається | ≤0,05 | ||
| Ціаніди** | мг/дм3 | ≤0,05 | не визначається | ≤0,05 |
Примітки. 1 В окремих випадках за погодженням з СЕС; 2 у воді, обробленій алюмінійвмісними реагентами; 3 у обробленій воді; 4 у воді фасованій газованій, воді з пунктів розливу та бюветів; 5 у газованій воді; 6 виключно у питній воді фасованій, у воді з пунктів розливу та бюветів за кліматичними зонами; 7 у негазованій воді; 8 перелік пестицидів (інсектициди, гербіциди, фунгіциди, нематоциди, акарициди, альгіциди, родентициди, слімициди, споріднені продукти, зокрема регулятори росту, а також їх метаболіти, продукти реакції та розпаду), що визначають у воді, встановлюється в кожному конкретному випадку і повинен включати тільки ті пестициди, які можуть знаходитись у вододжерелі; 9 норматив для кожного пестициду, за наявності в алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у воді повинен становити ≤0,00003 мг/дм3 для кожного з них; 10 суму пестицидів визначають як суму концентрацій кожного пестициду; 11 суму тригалогенметанів визначають як суму концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану; 12 не визначають на підприємствах питного водопостачання з об’ємом виробництва води менше 10000 м3/добу.
* Речовини I класу небезпеки; ** речовини II класу небезпеки.
У воді з водогонів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у воді поверхневих джерел; хлор залишковий вільний і зв’язаний, озон, поліакриламід у разі застосування відповідних реагентів; формальдегід у разі озонування; діоксид хлору та хлорити у разі обробки діоксидом хлору. У воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у разі хлорування або використання хлорованої вихідної води; формальдегід у разі озонування або використання озонованої вихідної води; срібло та діоксид вуглецю у разі застосування відповідних реагентів; поліакриламід у разі використання водогінної води з поверхневого джерела. Загальний органічний вуглець можна визначати замість перманганатної окиснюваності.
Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у ДержСанПіН, не повинен перевищувати їх ГДК, визначених Санитарными правилами и нормами охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630-88. За наявності у питній воді декількох речовин з однаковою лімітувальною ознакою шкідливості, що належать до I та II класів небезпеки, сума відношень концентрацій кожної з речовин (C1, C2, Cn) до відповідної ГДК не повинна перевищувати одиницю: C1 / ГДК1 + C2 / ГДК2 + Cn / ГДКn ≤ 1.
У разі знезараження води діоксидом хлору доза його, що вводиться у воду в період благополучної санітарно-епідемічної ситуації, не повинна перевищувати 0,5 мг/дм3, вміст залишкового діоксиду хлору після 30 хв контакту має бути не менше 0,1 мг/дм3, концентрація хлоритів – не більше 0,2 мг/дм3.
Таблиця 3. Показники радіаційної безпеки питної води
| N з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи |
| Сумарна α-активність | Бк/дм3 | ≤0,1 | |
| Сумарна β-активність | Бк/дм3 | ≤1 | |
| Сумарна активність природної суміші ізотопів U | Бк/дм3 | ≤1 | |
| Питома активність 226Ra | Бк/дм3 | ≤1 | |
| Питома активність 228Ra | Бк/дм3 | ≤1 | |
| Питома активність 222Rn | Бк/дм3 | ≤100 | |
| Питома активність 137Cs | Бк/дм3 | ≤2 | |
| Питома активність 90Sr | Бк/дм3 | ≤2 |
Примітка. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпечності води у місцях водозаборів поверхневих і підземних вододжерел попередньо визначають сумарну α- і β-активність. У разі перевищення α-активності у воді підземних джерел визначають сумарну активність природної суміші ізотопів урану (U), а також питомі активності радію (226Ra, 228Ra) та радону (222Rn), у разі перевищення сумарної β-активності у воді поверхневих і підземних джерел – питомі активності цезію (137Cs) та стронцію (90Sr).
Таблиця 4. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
| N з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи |
| Загальна жорсткість | ммоль/дм3 | 1,5-7,0 | |
| Загальна лужність | ммоль/дм3 | 0,5-6,5 | |
| Йод | мкг/дм3 | 20-30 | |
| Калій | мг/дм3 | 2-20 | |
| Кальцій | мг/дм3 | 25-75 | |
| Магній | мг/дм3 | 10-50 | |
| Натрій | мг/дм3 | 2-20 | |
| Сухий залишок | мг/дм3 | 200-500 | |
| Фториди | мг/дм3 | 0,7-1,2 |
Примітка. Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання перевагу надають джерелам і технологіям, що забезпечать виробництво води з оптимальним вмістом мінеральних речовин.
причому для води бюветів, пунктів розливу та фасованої води вони встановлені вперше;
- до показників епідемічної безпеки води замість індексів БГКП і фекальних коліформ уведено показники вмісту E. coli та загальних коліформ у 100 см3 води, а також вперше регламентовано вміст ентерококів, синьогнійної палички, ентеровірусів, аденовірусів, антигенів ротавірусів, реовірусів і вірусу гепатиту А;
- встановлені більш жорсткі вимоги до паразитологічних показників (патогенні кишкові найпростіші та гельмінта мають бути відсутні у 50 дм3 води);
- токсикологічні й органолептичні (колишні фізико-органолептичні) показники разом з групою фізико-хімічних показників (колишніх хіміко-органолептичних показників з лімітувальною органолептичною ознакою шкідливості) об’єднані у групу санітарно-хімічних показників безпечності та якості води;
- відновлено нормування запаху при 20 і 60оС, а також смаку та присмаку води за пятибальною шкалою (1 бал – виявляє лише досвідчений лаборант; 2 бали – відчуває споживач, якщо привернути його увагу; 3 бали – легко зауважує споживач; 4 бали – змушує споживача утримуватися від пиття; 5 балів – вода не придатна до вживання), вмісту поліфосфатів, як це передбачалося ГОСТ 2874-82; замість терміна “колірність” застосовано термін “забарвленість”; збільшено норму каламутності при централізованому і децентралізованому водопостачанні, загального органічного вуглецю та перманганатної окиснюваності; зменшено вміст заліза, марганцю та встановлено їх граничні рівні, які можуть погоджувати СЕС, а також зменшено норму цинку порівняно з ГОСТ 2874-82; уведено нормативи на нафтопродукти, поверхнево активні речовини, леткі феноли;
- уперше у питній воді запроваджено нормативи амонію, бенз(а)пірену, бору, бензолу, 1,2-дихлоретану, діоксиду хлору, кадмію, кобальту, кремнію, нітритів (при централізованому водопостачанні), окремих пестицидів, ртуті, сурми, трихлор- і тетрахлоретилену, формальдегіду, хлоритів, хрому, ціанідів; відновлено нормування берилію, молібдену (норму останнього зменшено), поліакриламіду, стронцію, фтору (для різних кліматичних зон); зменшено вміст нікелю; збільшено вміст нітратів, пестицидів (сума), селену; усунено норматив барію;
- групу показників радіаційної безпеки води доповнено нормами сумарної активності природної суміші ізотопів U і питомої активності окремих радіонуклідів;
- групу показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води доповнено нормами йоду, натрію, калію, кальцію, сухого залишку; зменшено верхню межу вмісту фтору за цією ознакою.
Тема 3. Методика гігієнічної оцінки умов перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах і протирадіаційного захисту при роботі із закритими та відкритими джерелами іонізуючого випромінювання. Методика організації моніторингу за здоров’ям дітей, які проживають на радіаційно забрудненій території. Гігієнічне забезпечення воєнізованих формувань, рятувальних команд і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.
Поиск по сайту: