|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Показники якості питної водиЯкість питної води при централізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. регламентувалася ГОСТ 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль якості” і Державними санітарними правилами та нормами “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 383 від 23.12.1996 р. Обидва документи визначали якість питної води за показниками епідеміологічної безпеки (мікробіологічними показниками), безпеки хімічного складу (токсикологічними показниками) та органолептичними показниками. Мікробіологічні показники: число мікроорганізмів (загальне мікробне число ЗМЧ ≤100 одиниць, що утворюють колонії, куо/см3 води), число бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс, індекс БГКП ≤3 куо/дм3). У ДержСанПіН-96 мікробіологічні показники були доповнені числом термостабільних кишкових паличок (індексом фекальних коліформ – відсутність, куо/100 см3), числом патогенних мікроорганізмів (відсутність, куо/дм3), числом коліфагів (відсутність одиниць, що утворюють бляшки, буо/дм3) і паразитологічними показниками (числом патогенних кишкових найпростіших – відсутність клітин і цист у 25 дм3, числом кишкових гельмінтів – відсутність клітин, яєць і личинок у 25 дм3 води). При знезаражуванні води хлором вміст залишкового вільного хлору у ній на виході з резервуарів чистої води має становити 0,3-0,5 мг/дм3 за тривалості контакту хлору з водою ≥30 хв, залишкового зв’язаного хлору – 0,8-1,2 мг/дм3 за тривалості цього контакту ≥60 хв, при знезаражуванні озоном концентрація залишкового озону на виході з камери змішування – 0,1-0,3 мг/дм3 при тривалості контакту ≥12 хв (≥4 хв за ДержСанПіН-96). Токсикологічні показники: алюміній (≤0,5 мг/дм3), берилій (≤0,0002 мг/дм3), молібден (≤0,25 мг/дм3), миш’як (≤0,05 мг/дм3), нітрати (≤45 мг/дм3), поліакриламід залишковий (≤2 мг/дм3), свинець (≤0,03 мг/дм3), селен (≤0,001 мг/дм3), стронцій (≤7 мг/дм3), фтор (≤1,5 мг/дм3 для І-го і ІІ-го; ≤1,2 мг/дм3 для ІІІ-го; ≤0,7 мг/дм3 для ІV кліматичних районів). У ДержСанПіН-96 деякі токсикологічні показники було зменшено (алюміній ≤0,2 мг/дм3, у разі коагулювання води ≤0,5 мг/дм3; миш’як ≤0,01 мг/дм3; свинець ≤0,01 мг/дм3), деякі збільшено (селен ≤0,01 мг/дм3; фтор ≤1,5 мг/дм3), усунено нормативи берилію, молібдену, поліакриламіду, стронцію, натомість додано нормативи барію (≤0,1 мг/дм3), нікелю (≤0,1 мг/дм3), тригалометанів (сумарно ≤0,1 мг/дм3), зокрема хлороформу (≤0,06 мг/дм3), дибромхлорметану (≤0,01 мг/дм3), тетрахлорвуглецю (≤0,002 мг/дм3), а також пестицидів (сумарно ≤0,0001 мг/дм3), окиснюваності (≤4 мг/дм3), загального органічного вуглецю (≤3 мг/дм3); окрім того, вода не повинна містити ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром6+, 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, 3,4-бензпірен в концентраціях, що визначалися стандартними методами досліджень. Органолептичні показники: зокрема фізико-органолептичні (запах при 20оС і при нагріванні до 60оС, смак і присмак при 20оС ≤2 балів; колірність ≤20о, за погодженням з органами санепідслужби ≤35о; каламутність ≤1,5 мг/дм3 за стандартною шкалою) та хіміко-органолептичні (водневий показник рН в діапазоні 6,0-9,0; залізо ≤0,3 мг/дм3, жорсткість загальна ≤7 мг·екв/дм3, марганець ≤0,1 мг/дм3, мідь ≤1 мг/дм3, цинк ≤5 мг/дм3, поліфосфати залишкові ≤3,5 мг/дм3, сульфати ≤500 мг/дм3, хлориди ≤350 мг/дм3, загальна мінералізація (сухий залишок) ≤1000 мг/дм3. У ДержСанПіН-96 зазнали змін нормативи запаху, присмаку та каламутності води у зв’язку зі зміною методик їх визначення (запаху та присмаку за показником розведення ПР до їх зникнення ≤2 ПР; каламутності зазвичай ≤0,5 нефелометричних одиниць НОК і ≤1,5 НОК з урахуванням конкретної ситуації за погодженням з СЕС), а також рН води (6,5-8,5), вмісту сульфатів і хлоридів (≤250 мг/дм3 за можливості погодження з СЕС їх допустимого вмісту на рівні, визначеному ГОСТ 2874-82) та граничні рівні жорсткості (≤10 мг·екв/дм3) і мінералізації (≤1500 мг/дм3), які можуть бути погоджені з СЕС, за збереження їх норм за ГОСТ 2874-82 у звичайних ситуаціях. Окрім того, у ДержСанПіН-96 забрано нормативи поліфосфатів і цинку, додано норматив хлорфенолів (≤0,0003 мг/дм3) і зазначено, що вода не повинна містити цинку, поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів і фенолів у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень. Разом з тим ДержСанПіН-96 вперше в практиці нормування якості води визначалися показники радіаційної безпеки (загальна обємна активність α- і β-випромінювачів відповідно ≤0,1 і ≤1 Бк/дм3) і фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (мінералізація загальна в діапазоні 100-1000 мг/дм3, жорсткість загальна – 1,5-7 мг·екв/дм3, лужність загальна – 0,5-6,6 мг·екв/дм3, магній – 10-80 мг/дм3, фтор – 0,7-1,5 мг/дм3) [ 1,197-206; 3,58-90; 5, 104-110]. Якість питної води при децентралізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. визначалася ДержСанПіН “Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 384 від 23.12.1996 р., за мікробіологічними показниками (ЗМЧ ≤100 куо/дм3 води, індекс БГКП ≤10 куо/дм3, число коліфагів – відсутність, буо/дм3, інші патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, віруси, патогенні найпростіші, яйця гельмінтів – відсутність), фізико-хімічним складом і властивостями (каламутність ≤2 мг/дм3, колірність ≤20о; запах при 20оС і при нагріванні до 60оС, смак і присмак при 20оС ≤3 ПР; сухий залишок ≤1500 мг/дм3; вміст аміаку ≤2,2 мг/дм3, нітритів ≤3,3 мг/дм3, нітратів ≤45 мг/дм3, хлоридів ≤350 мг/дм3, сульфатів ≤500 мг/дм3, фтору ≤1,5 мг/дм3; загальна жорсткість ≤10 мг·екв/дм3, окиснюваність ≤5 мг/дм3; відсутність ознак органічного забруднення господарсько-фекальними стічними водами – зростання вмісту аміаку, нітритів, хлоридів як показників свіжого органічного забруднення, окиснюваності, а також ознак забруднення промисловими стічними водами, відходами та викидами, змивом з території, добривами, пестицидами тощо) [ 1,206-207; 3,177-178; 5,110]. У 2010 р. набули чинності Державні санітарні правила та норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджені наказом МОЗ України № 400 від 12.05.2010 р. (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [ 7 ], згідно з якими гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічними, паразитологічними) (табл. 1), санітарно-хімічними (органолептичними, фізико-хімічними, санітарно-токсикологічними) (табл. 2), радіаційними показниками (табл. 3) та показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу води (табл. 4). Чинний документ відрізняється від своїх попередників наступними особливостями: - в одному документі зосереджені диференційовані гігієнічні вимоги до води з водогонів, колодязів і каптажів джерел, бюветів і пунктів розливу, а також фасованої води,
Таблиця 1. Показники епідемічної безпеки питної води
Примітки. Показник визначають у воді водогонів з підземних і поверхневих джерел*, визначають додатково у воді водогонів з поверхневих джерел у місцях її надходження в розподільну мережу, а також у грунтових водах**. У разі виявлення у воді підземних джерел загальних коліформ, E. coli чи ентерококів, у воді поверхневих джерел – загальних коліформ, E. coli, ентерококів чи коліфагів проводять їх визначення в повторно відібраних пробах. За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно відібраних пробах протягом 12 год розпочинають дослідження на наявність у воді підземних джерел коліфагів і збудників інфекційних захворювань бактеріальної етіології, поверхневих джерел – збудників інфекційних захворювань бактеріальної та вірусної етіології. У разі виявлення у воді підземних джерел коліфагів проводять дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань вірусної етіології. Паразитологічні показники визначають у питній воді поверхневих і підземних (грунтові води) джерел питного водопостачання.
Таблиця 2. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
Примітки. 1 В окремих випадках за погодженням з СЕС; 2 у воді, обробленій алюмінійвмісними реагентами; 3 у обробленій воді; 4 у воді фасованій газованій, воді з пунктів розливу та бюветів; 5 у газованій воді; 6 виключно у питній воді фасованій, у воді з пунктів розливу та бюветів за кліматичними зонами; 7 у негазованій воді; 8 перелік пестицидів (інсектициди, гербіциди, фунгіциди, нематоциди, акарициди, альгіциди, родентициди, слімициди, споріднені продукти, зокрема регулятори росту, а також їх метаболіти, продукти реакції та розпаду), що визначають у воді, встановлюється в кожному конкретному випадку і повинен включати тільки ті пестициди, які можуть знаходитись у вододжерелі; 9 норматив для кожного пестициду, за наявності в алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у воді повинен становити ≤0,00003 мг/дм3 для кожного з них; 10 суму пестицидів визначають як суму концентрацій кожного пестициду; 11 суму тригалогенметанів визначають як суму концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану; 12 не визначають на підприємствах питного водопостачання з об’ємом виробництва води менше 10000 м3/добу. * Речовини I класу небезпеки; ** речовини II класу небезпеки. У воді з водогонів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у воді поверхневих джерел; хлор залишковий вільний і зв’язаний, озон, поліакриламід у разі застосування відповідних реагентів; формальдегід у разі озонування; діоксид хлору та хлорити у разі обробки діоксидом хлору. У воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у разі хлорування або використання хлорованої вихідної води; формальдегід у разі озонування або використання озонованої вихідної води; срібло та діоксид вуглецю у разі застосування відповідних реагентів; поліакриламід у разі використання водогінної води з поверхневого джерела. Загальний органічний вуглець можна визначати замість перманганатної окиснюваності. Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у ДержСанПіН, не повинен перевищувати їх ГДК, визначених Санитарными правилами и нормами охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630-88. За наявності у питній воді декількох речовин з однаковою лімітувальною ознакою шкідливості, що належать до I та II класів небезпеки, сума відношень концентрацій кожної з речовин (C1, C2, Cn) до відповідної ГДК не повинна перевищувати одиницю: C1 / ГДК1 + C2 / ГДК2 + Cn / ГДКn ≤ 1. У разі знезараження води діоксидом хлору доза його, що вводиться у воду в період благополучної санітарно-епідемічної ситуації, не повинна перевищувати 0,5 мг/дм3, вміст залишкового діоксиду хлору після 30 хв контакту має бути не менше 0,1 мг/дм3, концентрація хлоритів – не більше 0,2 мг/дм3.
Таблиця 3. Показники радіаційної безпеки питної води
Примітка. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпечності води у місцях водозаборів поверхневих і підземних вододжерел попередньо визначають сумарну α- і β-активність. У разі перевищення α-активності у воді підземних джерел визначають сумарну активність природної суміші ізотопів урану (U), а також питомі активності радію (226Ra, 228Ra) та радону (222Rn), у разі перевищення сумарної β-активності у воді поверхневих і підземних джерел – питомі активності цезію (137Cs) та стронцію (90Sr).
Таблиця 4. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
Примітка. Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання перевагу надають джерелам і технологіям, що забезпечать виробництво води з оптимальним вмістом мінеральних речовин.
причому для води бюветів, пунктів розливу та фасованої води вони встановлені вперше; - до показників епідемічної безпеки води замість індексів БГКП і фекальних коліформ уведено показники вмісту E. coli та загальних коліформ у 100 см3 води, а також вперше регламентовано вміст ентерококів, синьогнійної палички, ентеровірусів, аденовірусів, антигенів ротавірусів, реовірусів і вірусу гепатиту А; - встановлені більш жорсткі вимоги до паразитологічних показників (патогенні кишкові найпростіші та гельмінта мають бути відсутні у 50 дм3 води); - токсикологічні й органолептичні (колишні фізико-органолептичні) показники разом з групою фізико-хімічних показників (колишніх хіміко-органолептичних показників з лімітувальною органолептичною ознакою шкідливості) об’єднані у групу санітарно-хімічних показників безпечності та якості води; - відновлено нормування запаху при 20 і 60оС, а також смаку та присмаку води за пятибальною шкалою (1 бал – виявляє лише досвідчений лаборант; 2 бали – відчуває споживач, якщо привернути його увагу; 3 бали – легко зауважує споживач; 4 бали – змушує споживача утримуватися від пиття; 5 балів – вода не придатна до вживання), вмісту поліфосфатів, як це передбачалося ГОСТ 2874-82; замість терміна “колірність” застосовано термін “забарвленість”; збільшено норму каламутності при централізованому і децентралізованому водопостачанні, загального органічного вуглецю та перманганатної окиснюваності; зменшено вміст заліза, марганцю та встановлено їх граничні рівні, які можуть погоджувати СЕС, а також зменшено норму цинку порівняно з ГОСТ 2874-82; уведено нормативи на нафтопродукти, поверхнево активні речовини, леткі феноли; - уперше у питній воді запроваджено нормативи амонію, бенз(а)пірену, бору, бензолу, 1,2-дихлоретану, діоксиду хлору, кадмію, кобальту, кремнію, нітритів (при централізованому водопостачанні), окремих пестицидів, ртуті, сурми, трихлор- і тетрахлоретилену, формальдегіду, хлоритів, хрому, ціанідів; відновлено нормування берилію, молібдену (норму останнього зменшено), поліакриламіду, стронцію, фтору (для різних кліматичних зон); зменшено вміст нікелю; збільшено вміст нітратів, пестицидів (сума), селену; усунено норматив барію; - групу показників радіаційної безпеки води доповнено нормами сумарної активності природної суміші ізотопів U і питомої активності окремих радіонуклідів; - групу показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води доповнено нормами йоду, натрію, калію, кальцію, сухого залишку; зменшено верхню межу вмісту фтору за цією ознакою. Тема 3. Методика гігієнічної оцінки умов перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах і протирадіаційного захисту при роботі із закритими та відкритими джерелами іонізуючого випромінювання. Методика організації моніторингу за здоров’ям дітей, які проживають на радіаційно забрудненій території. Гігієнічне забезпечення воєнізованих формувань, рятувальних команд і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |