Методичні вказівки

ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ

до практичних занять і самостійної роботи

для студентів VІ курсу медичного факультету

за спеціальністю 7.110104 “Педіатрія ”

Львів – 2011

Гігієна та екологія: Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи для студентів VІ курсів медичного факультету за спеціальністю 7.110101 “Педіатрія” / За загальною редакцією зав. кафедри гігієни та профілактичної токсикології ЛНМУ імені Данила Галицького, кандидата медичних наук, доцента Б.А.Пластунова. – Львів, 2011. – 76 с.

Методичні вказівки укладено відповідно до навчальної програми нормативної дисципліни “Гігієна та екологія”, затвердженої МОЗ України 01.06.2009 р., згідно з вимогами Європейської кредитно-трансферної системи освіти колективом кафедри гігієни та профілактичної токсикології ЛНМУ імені Данила Галицького у складі: доц.Б.А.Пластунов, доц.В.М.Томків, доц.У.Б.Лотоцька-Дудик, доц.Н.О.Крупка, асистенти Л.В.Пластунова, М.О.Ковалів, С.Т.Зуб, М.І.Завада, О.М.Колінковський, С.І.Матисік, О.П.Касіян, А.Л.Зелений.

Рецензенти:

Федоренко В.І., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної гігієни з екологією ЛНМУ імені Данила Галицького;

Виноград Н.О., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри епідеміології ЛНМУ імені Данила Галицького.

Методичні вказівки схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол № 1 від 9 лютого 2011 р.).

Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор М.Р.Гжегоцький.

Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи для студентів VІ курсів медичних факультетів за спеціальністю 7.110104 “Педіатрія” укладено згідно з вимогами Європейської кредитно-трансферної системи освіти відповідно до навчальної програми з гігієни та екології, затвердженої МОЗ України 01.06.2009 р.

У методичних вказівках наведені актуальність кожної теми практичних занять і самостійної роботи, їх навчальні цілі на рівні теоретичних знань (ІІ рівень засвоєння), практичних навиків і вмінь (III–IV-й рівень засвоєння); перелік базових знань, умінь і навиків з теми, отриманих студентами в процесі попереднього навчання; зміст теми з тезовим висвітленням найважливіших програмних питань; переліки основної та додаткової літератури; обов’язкові для самостійного опрацювання контрольні питання, тести з банку ліцензійного іспиту “Крок-2” і ситуаційні задачі з “Переліку типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни”, а також організаційна структура та план кожного практичного заняття.

Опрацювання студентом кожної теми практичного заняття або самостійної роботи передбачає ознайомлення з актуальністю та навчальними цілями теми; самостійне відновлення за рекомендованою літературою набутих в процесі попереднього навчання базових знань, умінь і навиків; самостійне вивчення нового матеріалу, окресленого змістом теми. З метою закріплення відновлених і новоздобутих знань і умінь студент письмово відповідає на контрольні питання, розв’язує контрольні тести та завдання.

На підготовчому етапі практичного заняття, який становить 10-15% від загальної його тривалості, викладач у вступному слові підкреслює актуальність теми, формулює навчальні цілі і здійснює контроль домашньої самопідготовки студентів шляхом фронтального усного чи письмового експрес-опитування за переліком обов’язкових для самостійного опрацювання контрольних питань, тестів і завдань.

На основному етапі практичного заняття тривалістю 70-80% навчального часу студенти з метою поглиблення теоретичних знань, формування практичних умінь і навиків, передбачених навчальними цілями заняття, за допомогою рекомендованої літератури під контролем викладача виконують навчальні практичні завдання й оформляють протокол дослідження, який наприкінці заняття підписує викладач.

Заключний етап заняття, що триває 10-15% навчального часу, передбачає контроль рівня засвоєння студентом знань, умінь і навиків з теми шляхом письмової відповіді на декілька з числа обов’язкових контрольних питань, тестів і ситуаційних завдань. Правильна вичерпна відповідь на кожне питання або завдання, розв’язання понад 60% запропонованих тестів оцінюється одним балом; правильна, але неповна чи з окремими неістотними помилками відповідь на питання або завдання – у 0,5 балів; неправильна або відсутня відповідь, розв’язання менше 60% тестів – у 0 балів. За кожне практичне заняття в академічний журнал виставляється оцінка за чотирибальною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), яка визначається додаванням до одиниці суми балів, набраних на заключному етапі заняття. Ця оцінка надалі конвертується у бали: відмінно – 20 балів, добре – 16 балів, задовільно – 12 балів, незадовільно – 0 балів. На заключному етапі практичного заняття підводяться підсумки заняття, задається домашнє завдання.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “відмінно”, на кількість тем практичних занять у модулі (20 балів х 6 тем = 120 балів). Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “задовільно”, на кількість тем у модулі і дорівнює 72 бали (12 балів х 6 тем = 72 бали).

Студент, який пропустив практичне заняття або одержав незадовільну оцінку, зобов’язаний відпрацювати його упродовж двох тижнів від моменту пропуску в дні, передбачені кафедральним графіком відробок. Студент, який пропустив три чи більше заняття, скеровується викладачем у деканат для отримання дозволу на відробки.

Підсумковий модульний контроль відбувається після завершення вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті. До підсумкового контролю допускаються студенти, які при вивченні модуля набрали не меншу за мінімальну кількість балів і виконали у письмовій формі самостійні роботи, які не входять до тематики практичних занять. Підсумковий модульний контроль передбачає контроль рівня засвоєння студентом знань, умінь і навиків з дисципліни шляхом письмової відповіді на два контрольні питання, одне з яких належить до самостійних робіт, що не входять до тематики практичних занять; письмового розв’язання типової ситуаційної задачі, 40 контрольних тестів і письмового виконання практичної навички з числа обов’язкових. Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80 і нараховується студентам, які правильно відповіли на контрольні питання (10 + 5 балів), у повному обсязі розв’язали ситуаційну задачу (20 балів) і виконали запропоновані тести (40 балів), продемонстрували володіння практичними навичками (5 балів). Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Загальна оцінка за модуль визначається сумою балів за поточну навчальну діяльність і виконання підсумкового модульного контролю. Максимальна кількість балів, що нараховується студентам при засвоєнні модуля, становить 120 балів (поточна навчальна діяльність) + 80 балів (підсумковий модульний контроль) = 200 балів. Мінімальний критерій зарахування модуля: 72 бали (поточна навчальна діяльність) + 50 балів (підсумковий модульний контроль) = 122 бали. Студенти, які відвідали всі практичні заняття, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, до підсумкового модульного контролю не допускаються і мають право на повторне вивчення модуля. Студенти, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль, і студенти, які бажають поліпшити успішність з дисципліни, мають право у відповідності з нормативними документами на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим навчальною частиною графіком.

ЗМІСТ

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1. Методологічні, методичні основи вивчення й оцінка потенційного ризику впливу чинників довкілля на здоров’я населення. Профілактична токсикологія. Принципи та методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин у різних об’єктах довкілля.

Поиск по сайту: