Практичне заняття

Підготовчий етап (15%)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Скласти за даними ситуаційних задач гігієнічні висновки про відповідність гігієнічним вимогам розташування та планування земельних ділянок ЛПЗ, визначити тип забудови лікарні.

Задача Для погодження з СЕС проектантом представлено генеральний план лікарні (рис. 1). Відсоток забудови становить 16%, озеленення – 65%.

150 м

Рис. 1. Генеральний план лікарні на 150 ліжок. 1 – головний корпус (терапевтичне і хірургічне відділення) на 70 ліжок; 2 – поліклініка; 3 – акушерсько-гінекологічний корпус на 50 ліжок; 4 – інфекційний корпус на 30 ліжок; 5 – харчоблок; 6 – господарський корпус; 7 – патолого-анатомічний корпус.

2. Запропонувати схему збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження стічних вод і відходів [ 3, С. 305-307]:

а) хірургічного, інфекційного відділень ЛПЗ каналізованого населеного пункту;

б) інфекційного відділення лікарні у неканалізованому населеному пункті.

3. Оцінити за проектними матеріалами внутрішнє планування та санітарно-технічний благоустрій палатної секції й інфекційного відділення.

Задача 1. Для погодження з СЕС проектантом представлено поверховий план палатного відділення на 60 ліжок (рис. 2).

Рис. 2. Поверховий план палат-ної секції на 30 ліжок. 1 – палатна секція на 30 ліжок; 2 – загальні приміщення; 3 – палати на 4 ліжка; 4 – палати на 2 ліжка; 5 – палати на 1 ліжко; 6 – процедурна; 7 – клізмова; 8 – ванна; 9 – кабі-нет лікаря; 10 – приміщення денного перебування хворих; 11 – їдальня; 12 – буфетна; 13 – палата інтенсивної тера-пії; 14 – приміщення для кон-диціонерів.

Задача 2. Для погодження з СЕС проектантом представлено поверховий план інфекційного відділення (рис. 3). Стічні води інфекційного відділення збираються в окремий нагромаджувач, звідки після механічного та біологічного очищення скидаються у водойму.

Рис. 3. Фасад і поверховий план інфекційного відділення на 8 ліжок. 1 – вестибюль; 2 – санпро-пускник персоналу; 3 – буфет-на; 4 – кабінет лікаря; 5 – приймально-оглядовий бокс площею 17 м2; 6 – бокс на 2 ліжка площею 27 м2; 7 – бокс на 1 ліжко площею 20 м2.

4. Визначити за даними ситуаційних задач вміст мікроорганізмів у повітрі, ефективність його санації, оцінити санітарно-гігієнічний режим палат і можливості виникнення ВЛІ, обґрунтувати профілактичні заходи.

Задача 1. При поточному нагляді за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму в палаті для новонароджених пологового відділення проведено інструментально-лабораторне дослідження повітряного середовища за бактеріологічними показниками (загальне мікробне обсіменіння, золотистий стафілокок). Посів повітря проводили на тверде поживне середовище седиментаційно-аспіраційним методом, тривалість відбору проб – 5 хв, швидкість протягування повітря – 20 л/хв. Після інкубації в термостаті на чашці Петрі виросло 500 колоній, у тому числі 2 колонії – золотистий стафілокок.

Задача 2. Розрахувати ступінь і коефіцієнт ефективності санації повітря операційної лампою ЛБ-30, якщо апаратом Кротова до пробної санації з повітря висіяно 8000 мікроорганізмів/м³, після санації – 3800 мікроорганізмів/м³.

Задача 3. Вологе прибирання палати гнійного післяопераційного відділення здійснюється раз на добу із застосуванням 1% розчину хлораміну, провітрювання палати – чотири рази на добу, заміна білизни – раз на тиждень, а в разі забруднення її виділеннями з рани – негайно, гігієнічний душ хворі приймають раз на тиждень.

5. Скласти схему радіаційно-гігієнічних регламентів безпеки персоналу та пацієнтів ЛПЗ (регламентів першої та другої групи) [4, С. 114-121] та заходів протирадіаційного захисту працюючих з ДІВ [4, С. 147,154].

6. Скласти принципову схему зонування районів України, забруднених радіоактивними речовинами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та його критеріїв [ 2, С. 271-272], визначити за оціночними шкалами [ 2, С. 273-277] допустимі рівні радіоактивного забруднення води, харчових продуктів і раціонів харчування, атмосферного повітря та повітря виробничих приміщень у цих зонах. Запропонувати схему заходів оздоровлення дітей, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [ 8, С. 285-295].

7. Розрахувати за даними ситуаційних задач кількість сухого хлорного вапна для знезараження води різними методами й оцінити ефективність знезараження, обґрунтувати заходи, спрямовані на підвищення ефективності знезараження води.

Задача Після повені у мешканців села, які користувалися водою з шахтних криниць, зареєстровано спалах кишкової інфекції. Фахівцями СЕС при розслідування причин виникнення вогнища інфекції було виявлено спорові форми збудників у воді криниць. Проведено гіперхлорування колодязної води об’ємним методом дозою 100,0 мг активного хлору на 1 дм³ води шляхом внесення 200 г 27% сухого хлорного вапна. Зруб колодязя циліндричний, діаметр перерізу – 0,5 м, висота стовпа води – 5 м.

8. Розрахувати необхідний об’єм вентиляції сховища та максимальний час перебування у ньому рятувальників [ 1, С. 604] за даними ситуаційних задач 4.1-4.2 [ 1, С. 592].

Заключний етап (15 %)

1. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

Тема 4. Методи організації моніторингу стану здоров’я дітей і підлітків. Комплексна оцінка індивідуального, популяційного здоров’я та фізичного розвитку дітей. Методика гігієнічного контролю за організацією навчально-виховного процесу у дошкільних навчальних закладах і загальноосвітніх школах. Шкільна зрілість, методи її вивчення.

Поиск по сайту: