ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ

1. Знати форми ЛП, особливості їх застосування і шляхи введення для досягнення максимального лікувального ефекту.

2. Виписувати рецепти на найбільш вживані медикаментозні препарати.

3. Оформляти вимоги на медикаментозні засоби для ЛПУ.

4. Вміти розраховувати дози і концентрації ЛЗ.

5. Вміти працювати з проспектами та анотаціями на ЛП, довідковою літературою.

6. Вміти розв’язувати фармакологічні та ситуаційні задачі з професійним напрямком.

7. Вміти проводити аналіз терапевтичних та побічних ефектів.

8. Вміти аналізувати токсичну, терапевтичну, ембріотоксичну та мутагенну дію медикаментозних препаратів.

9. Знати класифікацію медикаментозних препаратів за основними фармакологічними групами.

10. Знати основні питання фармакокінетики та фармакодинаміки медикаментозних препаратів.

11. Знати показання та протипоказання до застосування окремих препаратів.

12. Знати правила обліку та безпечного зберігання сильнодіючих, отруйних і наркотичних речовин, а також рецептурних бланків.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ З РЕЦЕПТУРОЮ.

Актуальність розділу.

Рецептура - мистецтво складання рецепту, являє собою один з важливих етапів багатогранної та складної практичної діяльності медичного працівника.

Тема. Правила виписування рецептів на тверді лікарські форми.

Мета: знати правила оформлення рецептів та вимог для ЛПУ. Вміти виписувати порошки, таблетки, драже.

Контрольні питання.

1. Визначення поняття лікарська сировина, ЛР, ЛП, ЛФ.

2. Класифікація твердих ЛФ.

3. Рецепт як медичний та юридичний документ. Порядок виписування рецептурних бланків, їх призначення та збереження (Наказ МОЗ України № 360).

4. Поняття “доза” ЛР, дозовані ЛФ.

5. Правила виписування дозованих та недозованих порошків (простих та складних).

6. Особливості виписування капсул, їх призначення.

7. Правила виписування таблеток та драже.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепти:

1. 10 порошків папаверіну гідрохлориду по 0,02 (Papaverini hydrochloridum). Призначити внутрішньо по 1 порошку 3 рази на день;

2. 10 порошків до складу яких входять: папаверіну гідрохлориду по 0,03 (Papaverini hydrochloridum); фенобарбіталу по 0,015 (Phenobarbitalum); діуретину по 0,3 (Duretinum). Призначити внутрішньо по 1 порошку 3 рази на день;

3. 30 порошків доксицикліну гідрохлориду по 0,1 (Doxycyclini hydrochloridum). Відпустити в желатинових капсулах. Призначити внутрішньо по 1 капсулі 1 раз на добу після їжі;

4. 50 грам порошку норсульфазолу (Norsulfazolum). Призначити у вигляді присипки;

5. 40 таблеток нітрогліцерину по 0,0005 (Nitroglycerinum). Призначити сублінгвально по 1 таблетці під час приступу стенокардії;

6. 10 таблеток левоміцетину по 0,5 (Laevomycetinum). Призначити внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на добу;

7. 6 таблеток “Бесалол” (“Besalolum”). Призначити внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на день;

8. 6 таблеток “Цефалгін” (“Cephalginum”). Призначити внутрішньо по 1 таблетці при головному болю;

9. 100 драже аміназину по 0,05 (Aminazinum). Призначити внутрішньо по 1 драже 1 раз на день після їжі.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Чекман, Полякова “Загальна рецептура” К – 2005.

4. Наказ МОЗ України № 360.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

Тема. Рідкі лікарські форми.

Мета: знати правила розрахунків та виписування розчинів, настоїв, відварів, галенових (настойок, екстрактів) та новогаленових препаратів, суспензій, емульсій, мікстур, лініментів.

Контрольні питання.

1. Правила виписування розчинів. Види зазначення концентрацій.

2. Загальна характеристика настоїв та відварів. Правила виписування рецептів.

3. Загальна характеристика галенових та новогаленових препаратів. Правила виписування рецептів.

4. Мікстури, їх характеристика та склад. Правила виписування рецептів їх дозування.

5. Загальна характеристика суспензій та емульсій. Правила виписування рецептів.

6. Правила виписування лініментів.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати в рецептах:

1. 50 мл настойки Жень-Шеня (Ginseng). РД 30 крапель, ДД 60 крапель;

2. 30 мл рідкого екстракту крушини (Frangula). РД 30 крапель;

3. Мікстуру слідуючого складу: настою кореня валеріани 10,0 – 200 мл (Valeriana); натрію броміду 4,0 (Natrii bromidum); настойки конвалії 10 мл (Convallaria). Призначити внутрішньо по 1 столовій ложці 3 рази на день;

4. 300 мл відвару із 20,0 листків ведмежих вушок (Uva ursi). Призначити внутрішньо по 1 столовій ложці 3 рази на день;

5. 200 мл 5% р-ну натрію саліцилату (Natrii salicylas). Призначити внутрішньо по 1 столовій ложці через кожні 2 години;

6. 10 мл 1% спиртового р-ну діамантового зеленого (Viride nitens). Обробляти ушкоджену ділянку шкіри 2 рази на день;

7. 10 мл 0,0625% олійного р-ну ергокальциферолу (Ergocalciferolum). Призначити внутрішньо по 3 краплі 1 раз на день;

8. 300 мл 4% суспензії алюмінію гідроокису (Aluminii hydroxydum). Призначити внутрішньо по 2 чайних ложки 4 рази на день через 2 години після їжі та на ніч;

9. Лінімент до складу якого входять: хлороформу 10,0 (Chloroformium); скіпідару та олії льону порівну по 20,0 (Oleum Terebinthinae; Oleum Lini). Втирати в ділянку колінного суглоба на ніч.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

5. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

6. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

7. Чекман, Полякова “Загальна рецептура” К – 2005.

8. Наказ МОЗ України № 360.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

Тема. М’які лікарські форми.

Мета: знати загальну характеристику та правила виписування рецептів на м’які ЛФ.

Контрольні питання.

1. Загальна характеристика м’яких ЛФ.

2. Основні компоненти мазі, правила рецептури.

3. Складові частини пасти, правила рецептури.

4. Види суппозиторій, варіанти виписування в рецептах.

5. Повторити правила виписування дозованих та рідких ЛФ.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. 20 ректальних суппозиторій з еуфіліном по 0,3 аптечного виготовлення (Euphyllinum). Призначити ректально по 1 суппозиторію 2 рази на день;

2. 20 вагінальних суппозиторій з метронідазолом по 0,5 заводського виробництва (Metronidazolum). Призначити вагінально по 1 суппозиторію на ніч;

3. 20 ректальних суппозиторій “Бетіол” (“Bethiolum”). Призначити ректально по 1 суппозиторію 2 рази на день;

4. 25 г 2% пасти аміказолу (Amycazolum);

5. 100 г 10% мазі резорцину (Resorcinum);

6. 50 г офіцінальної мазі ксероформної (Xeroformium);

7. 50 г 5% пасти анестезину (Anaesthesinum);

8. Мазь до складу якої входять: цинку окису 3,0 (Zinci oxydum); вісмуту нітрату основного 1,5 (Bismuthi subnitras); вазеліну до 30,0 (Vaselinum). Змащувати ушкоджену ділянку шкіри 2 рази на день;

9. 50 г 0,2% мазі фурациліну на ланолін-вазеліновій основі у відношенні 2: 3 (Furacilinum; Lanolinum). Прикладати до мокнучої поверхні на шкірі 2 рази на день.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Чекман, Полякова “Загальна рецептура” К – 2005.

4. Наказ МОЗ України № 360.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

Тема. Лікарські форми для ін’єкцій.

Мета: знати правила розрахунків доз та виписування рецептів на ЛФ для ін’єкцій.

Контрольні питання.

1. Загальна характеристика ЛФ для ін’єкцій.

2. Вимоги до ЛФ для ін’єкцій.

3. Види стерилізації.

4. Правила виписування рецептів на ЛФ для ін’єкцій.

5. Оформлення вимог для ЛПУ на ЛФ для ін’єкцій.

6. Повторити правила виписування рецептів на м’які ЛФ.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. 10 ампул, які містять по 1 мл 0,1% р-ну атропіну сульфату (Atropini sulfas). Призначити п/шк по 0,5 мл 0,1% р-ну. Визначити РД препарату;

2. 3 флакони біциліну-5 по 1500000 ОД (Bicillinum-5). Призначити в/м по 1500000 ОД 1 раз на місяць, попередньо розчинивши в 5 мл води для ін’єкцій;

3. 500 мл стерильного 0,9% р-ну натрію хлориду (Natrii chloridum). Призначити в/в крапельно 500 мл 0,9% р-ну;

4. 10 ампул, що містять по 1 мл 1% олійного р-ну прогестерону (Progesteronum). Призначити в/м по 1 мл 1% р-ну 1 раз на день, попередньо підігрівши до 37ºС;

5. 6 флаконів, що містять по 5 мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату (Hydrocortisoni acetas). Призначити внутрішньосуглобово по 3 мл 1 раз на тиждень.

6. Виписати вимогу для ЛПУ на наркотичні ЛЗ: 50 ампул по 1 мл 1% р-ну морфіну гідрохлориду (Morphini hydrochloridum); 10 упаковок таблеток промедолу по 0,025 № 6 (Promedolum); 10 флаконів 0,005% р-ну фентанілу по 10 мл (Phentanylum).

7. Виписати вимогу для ЛПУ на медикаменти загального списку: 100 упаковок таблеток “Аллохол” № 50; 20 флаконів альмагелю по 170 мл; 50 ампул 2% р-ну но-шпи по 2 мл.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Чекман, Полякова “Загальна рецептура” К – 2005.

4. Наказ МОЗ України № 360.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

РОЗДІЛ ІІ. СПЕЦІАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ.

1. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ.

ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА АФЕРЕНТНУ ІНЕРВАЦІЮ.

Актуальність розділу.

Речовини, які впливають на аферентну інервацію, розрізняють за їх здатністю або подразнювати або захищати периферичний рецепторний апарат. Препарати цього розділу мають широке і повсякденне застосування в практичній медицині. Подразнюючі засоби застосовують в терапії, пульмонології, гастроентерології та ін. Місцеві анестетики, в’яжучі, обволікаючі, адсорбуючі речовини застосовують в гастроентерології, хірургії, стоматології. Знання фармакології даних ЛР необхідні будь-якому медичному фахівцю.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на аферентну інервацію.

Мета: засвоїти класифікацію, МД, ПЕ, показання та протипоказання до застосування речовин, які впливають на аферентну інервацію. Вміти обґрунтовувати свій вибір та виписувати рецепти.

Контрольні питання.

1. Види місцевої анестезії.

2. Загальні принципи дії речовин, які впливають на аферентну інервацію. Використання цієї дії з лікувальною метою для препаратів, перелічених нижче:

А) місцеві анестетики (новокаїн, дикаїн, лідокаїн, тримекаїн, анестезин);

Б) в’яжучі засоби (танін, кора дуба, квітки ромашки, вісмуту нітрат основний);

В) адсорбуючі засоби (активоване вугілля);

Г) обволікаючі засоби (крохмаль);

Д) подразнюючі засоби (р-н аміаку, препарати ментолу, гірчичники).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Анестезин таб. 0,3;

2. 2% р-н новокаїну по 5 мл в ампулах;

3. 1% р-н дикаїну 10 мл (очні краплі для поверхневої анестезії);

4. 2% р-н таніну 200 мл для полоскання;

5. 2% р-н лідокаїну по 2 мл в амп.;

6. активоване вугілля;

7. гірчичники;

8. валідол таб.;

9. відвар кори дуба.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2001.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

РЕЧОВИНИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕРЕНТНУ ІНЕРВАЦІЮ.

Актуальність розділу.

Вегетотропні препарати виявляють синаптичну дію. Це визначає їх застосування для корекції функцій різних органів та систем. Холінопозитивні засоби призначають для лікування глаукоми, атонії шлунку, міастенії, при рефлекторній зупинці дихання; холінонегативні виявляють спазмолітичну, гіпотензивну, міорелактантну дії. Адренотропні засоби призначають при різних видах патології: бронхіальній астмі, аритміях, гіпертонічній хворобі, ішемічній хворобі серця та ін. Багато вегетотропних препаратів являються засобами надання невідкладної допомоги, що визначає велику практичну значимість даного розділу.

Тема. Холіноміметики та антихолінестеразні лікарські препарати.

Мета: знати принципи медіаторної холінергичної передачі збудження в синапсах. Засвоїти МД, ПЕ, показання та протипоказання до застосування речовин, що впливають на холінергичні синапси. Вміти виписати рецепти на препарати цієї групи.

Контрольні питання.

1. Будова та функції синапсу.

2. Роль ацетилхоліну та холінестерази в холінергичній інервації.

3. Місця локалізації М- та Н- холінореактивних систем.

4. Ефекти, що виникають при стимуляції М- та Н- холінорецепторів.

5. Класифікація, МД, застосування та ПЕ холіноміметиків (пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин, цитітон, лобеліну гідрохлорид).

6. Характеристика холінестеразних засобів (прозерин, галантаміну гідробромід).

7. Отруєння мускарином, нікотином, ФОС. Допомога. Медикаментозна допомога при палінні.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. нікорете, таб.;

2. армін, очні краплі;

3. діпіроксим, амп.;

4. 0,2% р-н ацеклідину по 1 мл в амп.;

5. 1% р-н пілокарпіну гідрохлориду 10 мл (очні краплі);

6. прозерін таб. 0,015;

7. цитітон по 1 мл в амп.;

8. 0,1% р-н галантаміну гідроброміду по 1 мл в амп.;

9. табес, таб.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Холінолітики.

Мета: знати принципи медіаторної холінергичної передачі збудження в синапсах. Засвоїти МД, ПЕ, показання та протипоказання до застосування речовин, що блокують холінергичні синапси. Вміти виписати рецепти на препарати цієї групи.

Контрольні питання.

1. Будова та функції синапсу.

2. Роль ацетилхоліну та холінестерази в холінергичній інервації.

3. Місця локалізації М- та Н- холінореактивних систем.

4. Ефекти, що виникають при блокаді М- та Н- холінорецепторів.

5. Класифікація, МД, застосування та ПЕ холінолітиків (атропіну сульфат, препарати беладони, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, гастроцепін, бензогексоній, пентамін, гігроній, арфонад, тубокурарину хлорид, дитилін).

6. Токсична дія атропіну. Допомога.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. 1% р-н атропіну сульфату 10 мл (очні краплі);

2. 0,2% р-н платифіліну гідротартрату по 1 мл в амп.;

3. аерон, таб.;

4. гастроцепін, таб;

5. бензогексоній, амп;

6. гігроній;

7. екстракт беладони сухий ректальні суппозиторії по 0,015;

8. виписати вимогу-замовлення на тубокурарину хлорид та дитилін.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на адренергічну інервацію.

Мета: засвоїти МД, ПЕ, показання та протипоказання до застосування адренотропних речовин. Вміти з’ясувати вибір та виписати в рецепті адренотропні препарати.

Контрольні питання.

1. Місця локалізації α- та β- адренергічних систем.

2. Класифікація, МД та застосування адренопозитивних та адренонегативних препаратів (мезатон, нафтизин, ізадрин, сальбутамол, фенотерол, орципреналіну сульфат, норадреналін, адреналін, ефедрину гідрохлорид, фентоламін, тропафен, празозин, анаприлін, метапролол, тразікор, резерпін, октадин).

3. Можливі ускладнення та запобігання їм.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепти на:

1. 0,1% р-н адреналіну гідрохлориду по 1 мл в амп.;

2. 0,2% р-н норадреналіну гідротартрату по 1 мл в амп.;

3. 1% р-н мезатону по 1 мл в амп.;

4. ізадрин таб. по 0,005;

5. ефедрину гідрохлорид таб. по 0,025;

6. фентоламіну гідрохлорид таб. по 0,025;

7. анаприлін таб. по 0,01;

8. октадин таб. по 0,025;

9. 0,1% р-н нафтизину 10 мл (краплі в ніс).

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЦНС.

Актуальність розділу.

Відкриття засобів, що впливають на ЦНС, їх синтез значно поширили можливість медикаментозної допомоги в різних сферах медицини: хірургії, терапії, урології, неврології, психіатрії та ін. Тому вивчення їх впливу на ЦНС та інші органи та системи організму займає першочергове значення, тим паче, що не можна забувати й проблеми наркоманії. Питання про вибір засобу для наркозу, анальгезії чи то снодійного препарату вирішується на підставі індивідуального підбору конкретного препарату з урахуванням реакції пацієнта та фармакологічного профілю ЛЗ.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на ЦНС

(засоби для наркозу, спирт етиловий, снодійні та протисудомні).

Мета: засвоїти фармакологію засобів для наркозу, снодійних та анальгетичних препаратів, проти судомних ЛП, знати класифікацію. Вміти виписати дані засоби в рецептах та вимогах ЛПУ.

Контрольні питання.

1. Стадії наркозу.

2. Загальна характеристика засобів для інгаляційного та ін’єкційного наркозів (ефір, фторотан, азоту закис, тіопентал-натрій, натрію оксибутират, пропанідид, кетамін).

3. Ускладнення під час наркозу та їх запобігання.

4. Спирт етиловий, його вплив на органи та системи організму. Практичне значення в медицині.

5. Принципи терапії при гострому та хронічному отруєнні спиртом етиловим (тетурам, еспераль).

6. Снодійні засоби, особливості дії та застосування (фенобарбітал, етамінал-натрій, нітразепам).

7. Гостре отруєння снодійними засобами, допомога.

8. Препарати, що застосовують при великих судомних припадках (дифеніл, хлоракон, діакарб, карбамазепін).

9. Препарати, що застосовують при малих судомних припадках (триметин, фенобарбітал, етосуксимід).

10. Протипаркінсонічні засоби (леводопа, циклодол, тропацин, динезин, мідантан).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Нітразепам таб. по 0,005 як снодійний засіб;

2. Фенобарбітал таб. по 0,05 як заспокійливий засіб;

3. бромізовал, таб.;

4. хлоракон, таб.;

5. етосуксимід, таб.;

6. леводопа, таб.;

7. циклодол, таб.

Виписати вимогу на наркотичні засоби для ЛПУ - МХЦ, відділення судинної хірургії:

· ефір для наркозу;

· фторотан;

· тіопентал-натрій;

· пропанідид;

· 1% р-н морфіну гідрохлориду по 1 мл в амп.;

· таламонал у фл. по 10 мл.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на ЦНС

(наркотичні та ненаркотичні анальгетики).

Мета: засвоїти фармакологію наркотичних та ненаркотичних анальгетиків, знати класифікацію. Вміти виписати дані засоби в рецептах та вимогах ЛПУ.

Контрольні питання.

1. Наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, омнопон, промедол, фентаніл, таламонал). Особливості застосування.

2. Гостре отруєння морфіном та допомога (налорфіну гідрохлорид).

3. Техніка проведення нейролептанальгезії.

4. Ненаркотичні анальгетики (кислота ацетилсаліцилова, анальгін, амідопірин, бутадіон, парацетамол, індометацин). МД, особливості застосування окремих препаратів, ПЕ та їх запобігання.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. реопірин, таб.;

2. діклофенак-натрій, амп.;

3. Кислоту ацетилсаліцилову таб. по 0,5 як жарознижуючий засіб;

4. 50% р-н анальгіну по 2 мл в амп. для в/м введення;

5. бутадіон таб. по 0,15 при ревматизмі;

6. індометацин ректальні суппозиторії по 0,1;

7. парацетамол таб. по 0,2.

Виписати вимогу на наркотичні засоби для ЛПУ – МХЦ, відділення судинної хірургії:

· омнопон 1% р-н 1 мл, амп.;

· фентаніл;

· 1% р-н морфіну гідрохлориду по 1 мл в амп.;

· таламонал у фл. по 10 мл.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Психотропні засоби, аналептики.

Мета: засвоїти фармакокінетику, МД, ПЕ, показання та протипоказання до застосування психотропних засобів та аналептиків. Вміти виписати рецепти та провести фармакотерапевтичний аналіз препаратів даної групи.

Контрольні питання.

1. Нейролептики (аміназин, етаперазин, галоперидол, дроперидол). Порівняльна характеристика, застосування, можливі ускладнення та їх запобігання).

2. Транквілізатори (сибазон, феназепам, хлозепід, діазепам). Порівняльна характеристика, застосування, можливість медикаментозної залежності.

3. Седативні засоби (натрію бромід, препарати собачої кропиви, валеріани, корвалол). Загальна характеристика, застосування, можливості “бромізму”, заходи щодо його запобігання.

4. Антидепресанти (імізін, амітриптилін, ніаламід,). Загальна характеристика, застосування, ПЕ.

5. Ноотропні засоби (пірацетам, цинаризин, аміналон, церебролізин). Особливості застосування в залежності від віку та патології.

6. Адаптагени (настойки жень-шеню, лимонника, ехінацеї, сапарал, пантокрін, екстракти родіоли, елеутерококка). Особливості застосування.

7. Аналептики (кофеїн-бензоат натрію, олійний р-н камфори, кордіамін, бемегрид, сульфокамфокаїн). Особливості дії окремих препаратів, можливість їх застосування та ведення.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Аміназин др. по 0,025;

2. 0,5% р-н галоперидолу по 1 мл в амп.;

3. сибазон таб. по 0,005;

4. феназепам таб. по 0,001;

5. 3% р-н натрію броміду внутрішньо;

6. 50 мл настойки валеріани;

7. 50 мл корвалолу;

8. настій трави собачої кропиви;

9. пантокрин амп. по 1 мл.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Карепов, “Нейротропні лікарські засоби в неврології”, К.: Здоров’я – 2010.

6. Гурлень, Талапін, “Фармакотерапія захворювань нервової системи”, М.: Медицина – 2006.

2. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.

Актуальність розділу.

Система дихання забезпечує адекватний газообмін між атмосферним повітрям та венозною кров’ю, без якого людині загрожує смерть. Ми сьогодні розглядаємо препарати симптоматичної терапії при порушенні функцій дихання: стимулятори дихання, протикашльові, відхаркуючи та бронхолітичні засоби. Кожен з цих препаратів забезпечує певний вплив на систему дихання або через взаємодію на ЦНС, або діючи на частину системи дихання.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на функції органів дихання.

Мета: засвоїти фармакодинаміку, застосування, ПЕ речовин, що впливають на функції органів дихання. Вміти виписати препарат та з’ясувати свій вибір, виходячи з конкретної ситуації.

Контрольні питання.

1. Стимулятори дихання центрального (кофеїн-бензоат натрій, етимізол, бемегрид, кордіамін, камфора) та рефлекторного (цититон, лобеліну гідрохлорид) типів дії. Особливості застосування.

2. Протикашльові засоби: кодеїн, глауцин, тусупрекс, лібексин. МД, застосування, ПЕ.

3. Відхаркуючи засоби: настій трави термопсису, трипсин, калію йодид, натрію гідрокарбонат, нашатирно-ганусові краплі, бромгексин, мукалтін. МД, застосування.

4. Бронхолітики: ізадрин, сальбутамол, фенотерол, орципреналіну сульфат, ефедрину гідрохлорид, атропіну сульфат, еуфілін, преднізолон, дексаметазон. МД, застосування.

5. Допомога при набряку легень (спирт етиловий, антифомсілан, маніт, сечовина, фуросемід, бензогексоній, строфантін, корглікон, глюкокортикоїди).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Бемегрид;

2. 20% олійний р-н камфори по 1 мл в амп.;

3. лобеліну гідрохлорид;

4. трипсин для інгаляцій;

5. нашатирно-ганусові краплі;

6. сальбутамол для інгаляцій;

7. еуфілін для в/в введення;

8. преднізолон таб. по 0,001;

9. антифомсілан, фл. 1000,0.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Ураков, “Как действуют лекарства внутри нас”, Ижевск – 2003.

4. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ

НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ.

Актуальність розділу.

Захворювання серцево-судинної системи, як і колись, являються однією із основних причин передчасної інвалідності та смертності населення. Такі хвороби як серцева недостатність, гіпертонія, стенокардія, інфаркт міокарду уявляють собою найпоширенішу форму патології внутрішніх органів. Препарати даного розділу займають важливе місце в сучасній кардіології. Для раціональної фармакотерапії патології серцево-судинної системи необхідно більш точно знати конкретні сторони роботи серця, конкретні механізми виникнення порушень зі сторони роботи серця та більш цілеспрямовано застосовувати ті чи інші препарати, виходячи із МД.

Тема. Кардіотонічні та гіпохолестеринемічні засоби.

Мета: засвоїти основні особливості фармакокінетики та фармакодинаміки серцевих глікозидів та гіпохолестеринемічних засобів. Вміти правильно вибрати препарат, виписати його в рецепті та обґрунтувати свій вибір.

Контрольні питання.

1. Вплив серцевих глікозидів на діяльність серця.

2. Характеристика серцевих глікозидів: дігоксин, целанід, адонізид, строфантін, корглікон. Вибір препаратів при гострих станах та з лікувальною метою.

3. Не глікозидні Кардіотонічні ЛП (амринон, мілринон, добутамін).

4. Токсична дія серцевих глікозидів, запобігання їй.

5. Гіпохолестеринемічні ЛП:

· ЛП, що впливають на обмін ліпідів (ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин, фенофібрат, ліпанор, лінетол);

· Антиоксиданти (токоферолу ацетат, рутін, метіонін, ліпоєва к-та);

· Ангіопротектори (пармідин).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Дігоксин таб. по 0,00025;

2. Адонізид;

3. Строфантін;

4. ловастатин, таб.;

5. фенофібрат, таб.;

6. лінетол;

7. токоферолу ацетат, амп.;

8. ліпоєва к-та, таб.;

9. пармідин.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Метелиця, “Довідник кардіолога по клінічній фармакології”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Протиаритмічні лікарські препарати.

Мета: засвоїти основні особливості фармакокінетики та фармакодинаміки протиаритмічних засобів. Вміти правильно вибрати препарат, виписати його в рецепті та обгрунтувати свій вибір.

Контрольні питання.

1. Поняття про аритмії. Класифікація.

2. МД протиаритмічних засобів, вплив на роботу серця, застосування: хінідін, новокаїнамід, етмозин, аймалін, верапаміл, аміодарон, анаприлін, препарати калію, серцеві глікозиди наперстянки, ізадрин, атропін, ефедрин.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Аміодарон, таб.;

2. ніфедипін, таб.;

3. віскен, таб;

4. 10% р-н новокаїнаміду по 5 мл в амп.;

5. панангін др.;

6. 10% р-н лідокаїну по 2 мл в амп.;

7. верапаміл таб. по 0,04;

8. ізадрин таб. по 0,005;

9. 5% р-н ефедрину гідрохлориду по 1 мл в амп.;

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Метелиця, “Довідник кардіолога по клінічній фармакології”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Антиангінальні лікарські препарати.

Мета: мати сучасне уявлення про механізм розвитку різноманітних патологій серцево-судинної системи, з обґрунтуванням підходити до вибору медикаментозних засобів під час фармакологічної корекції серцево-судинних порушень, способів дозування ЛЗ та найбільш раціонального призначення.

Контрольні питання.

1. Принципи терапії при стенокардії. Особливості дії окремих препаратів: валідол, нітрогліцерин, анаприлін, верапаміл, аміодарон, діпірідамол, папаверін, карбокромен, но-шпа.

2. Роль гіпохолестеринемічних засобів в терапії стенокардії (клофібрат, поліспонін, пармідин).

3. Принципи терапії інфаркту міокарду (синтетичні наркотичні анальгетики, протиаритмічні засоби, серцеві глікозиди, пресорні аміни, фібринолітики та антикоагулянти прямого типу дії).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Нітрогліцерин таб. по 0,0005;

2. Валідол таб.;

3. “Сустак-mite”;

4. діпірідамол таб. по 0,025;

5. амлодипін;

6. атенолол, таб.;

7. карбокромен, таб.;

8. но-шпа, амп.;

9. предуктал, таб.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Метелиця, “Довідник кардіолога по клінічній фармакології”, М.: Медицина - 2007.

Тема. Антигіпертензивні лікарські препарати.

Мета: мати сучасне уявлення про механізм розвитку різноманітних патологій серцево-судинної системи, з обґрунтуванням підходити до вибору медикаментозних засобів під час фармакологічної корекції серцево-судинних порушень, способів дозування ЛЗ та найбільш раціонального призначення.

Контрольні питання.

1. Загальна характеристика гіпотензивних засобів: клофелін, метилдофа, бензогексоній, пентамін, резерпін, раунатін, октадін, анаприлін, празозин, тропафен, дібазол, папаверін, апресин, магнію сульфат, фенігідін. Особливості шляхів введення при лікуванні та купіруванні приступів.

2. Фітотерапія при гіпертонічній хворобі.

3. Сечогінні засоби в терапії ГХ.

4. Принципи комбінованої терапії гіпертонічної хвороби.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Кристепін, таб;

2. ніфедипін, таб.;

3. капотен, таб.;

4. престаріум;

5. 0,5% р-н дібазолу по 2 мл в амп.;

6. раунатін др. по 0,002;

7. 25% р-н магнію сульфату по 5 мл в амп. для в/м введення;

8. діхлотіазид таб. по 0,025;

9. тріамтерен капсули по 0,05.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Метелиця, “Довідник кардіолога по клінічній фармакології”, М.: Медицина - 2007.

4. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ НИРОК.

Актуальність розділу.

Постійно зростаюча частота захворювань нирок, як гострих, так і хронічних, висуває перед лікарями і фармацевтами завдання по раціональному і своєчасному забезпеченню населення сечогінними засобами та урікозуричними препаратами, а також пошуку і впровадженню в практичну медицину нових ефективних і безпечних препаратів. Знання механізмів дії, фармакокінетики, фармакодинаміки та показань до практичного призначення засобів, що впливають на нирки, необхідно майбутнім фармацевтам для проведення інформаційної та консультативної роботи по раціональному застосуванню та рівноцінній заміні препаратів цієї групи, а також для проведення корекції рецептів на них.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на функції нирок.

Мета: навчитися проводити інформаційну та консультативну роботу по раціональному застосуванню засобів, що діють на ф-ції нирок, здійснювати рівноцінну заміну препаратів цієї групи, а також проводити корекцію рецептів на них.

Знати МД, фармакокінетику, фармакодинаміку та показання до практичного призначення ЛЗ, що діють на ф-ції нирок.

Вміти проводити контроль та корекцію виписаних рецептів на засоби, що діють на ф-ції нирок; працювати з номенклатурою та визначати групову належність ЛЗ, що діють на ф-ції нирок; підготувати інформацію і дати консультацію по раціональному вибору та використанню засобів, що діють на ф-ції нирок.

Контрольні питання.

1. Загална характеристика сечогінних засобів.

2. Класифікація сечогінних засобів за МД.

3. Показання до застосування сечогінних засобів.

4. Препарати, що впливають на ф-цію ниркових канальців (дихлотиазид, фуросемід, к-та етакринова).

5. Антагоністи альдостерону (альдактон).

6. Осмотичні діуретики (маніт, сечовина).

7. Сечогінні засоби рослинного походження (листя брусниці, хвощ польовий, бруньки берези).

8. Поняття про падагру.

9. Урікозуричні засоби (уродан, етамід, цистенал), МД.

10. Фармакологічні ефекти та показання до застосування урікозуричних засобів.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. брінальдікс, таб. 0,02;

2. діхлотіазид, таб. 0,025;

3. оксодолін, таб. 0,01;

4. діакарб, таб. 0,15;

5. фуросемід, таб. 0,04 та амп. 1% - 2 мл;

6. фітолізин, паста;

7. цистенал;

8. манніт для ін’єкцій, фл.,

9. екстракт марени красильної.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Бєлоусов, Моісєєв, Лепахін, “Клінічна фармакологія та фармакотерапія”, М.: Медицина – 2007.

6. Грехам-Сміт, Аронсон, “Оксфордський довідник з клінічної фармакології та фармакотерапії”, М.: Медицина – 2000.

5. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТОНУС ТА СКОРОЧУВАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ МІОМЕТРІЮ.

Актуальність розділу.

Препарати цієї групи мають одну загальну особливість дії – вони вибірково впливають на міометрій, посилюючи або послаблюючи його тонус. Такі засоби призначені лише для жіночої половини людства. Необхідність в них виникає лише у визначеному віці. За сучасною класифікацією ми маємо дві групи препаратів: токоміметики та токолітики. Токоміметики призначаються в основному для стимуляції пологової діяльності та зупинки надмірних плацентарних і гінекологічних кровотеч. Токолітики призначають для збереження вагітності при загрозі викидню та для усунення болю при болючих менструальних кровотечах. Кожен з таких препаратів несе в собі особливу небезпеку, а тому потребує дуже обережного і кваліфікованого призначення.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на тонус та скорочувальну

активність міометрію.

Мета: засвоїти вплив конкретних препаратів на тонус та активність міометрію. Вміти правильно вибрати препарат та виписати його в рецепті.

Контрольні питання.

1. Класифікація речовин, що впливають на тонус та скорочувальну активність міометрію.

2. Токоміметики: окситоцин, пітуітрин, гіфотоцин, дінопрост. Роль в акушерстві. Техніка стимуляції пологів.

3. Засоби, що викликають тонічні скорочення міометрію: ергометрин, ерготал, котарніну хлдорид, рослинні препарати (трава грициків, кора калини, листя кропиви, трава гірчака перцевого). МД при кровотечах. Показання та протипоказання до застосування.

4. Токолітики: сальбутамол, партусістен, прогестерон, магнію сульфат. Особливості дії та застосування.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Окситоцин для в/в крапельного введення;

2. Пітуітрин для стимуляції пологів;

3. 2% р-н но-шпи по 2 мл в амп.;

4. дінопрост вагінальні суппозиторії;

5. ерготал таб.;

6. котарніну хлорид таб.;

7. відвар кори калини;

8. партусістен для в/в крапельного введення;

9. 0,1% р-н сальбутамолу по 5 мл в амп.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Ураков, “Як діють ліки всередені нас”, Іжевськ – 2003.

6. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ.

Актуальність розділу.

Речовини, що впливають на систему кровотворення, займають важливе місце в сучасній фармакології. Більш детальніше вивчення причин порушення зі сторони системи кровотворення визначає і нові підходи до комплексної фармакотерапії таких ускладнень. Робота в цьому напрямку дала змогу значно подовжити життя пацієнтів, що мають проблеми кровотворення.

Тема. Речовини, що впливають на систему кровотворення(еритропоез, лейкопоез). Плазмозамінники.

Мета: засвоїти класифікацію, МД, показання та протипоказання до застосування даних препаратів. Вміти виписати та з’ясувати вибір препаратів, що впливають на систему кровотворення.

Контрольні питання.

1. Види анемій.

2. Стимулятори еритропоезу: заліза лактат, ферковен, коамід, гемостимулін, цианокобаламін, кислота фолієва. Особливості терапії гіпо- та гіперхромних анемій.

3. Стимулятори лейкопоезу: пентоксил, натрію нуклеінат. Застосування.

4. Плазмозамінники: поліглюкін, реополіглюкін, реоглюман, неогемодез, желатиноль, протеін, регідрон, дісоль, трисоль, ацисоль, лактасоль, хлосоль, р-н Рінгера-Локка, 0,9% р-н натрію хлориду.

5. Препарати для парентерального харчування (амінокровін, глюкоза).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. ферковен;

2. фероградумет;

3. ферум лек, амп. 2 мл;

4. лейкоген;

5. метилурацил, суппозиторії;

6. кислота фолієва таб. по 0,001;

7. 0,01% р-н цианокобаламіну по 1 мл в амп. для в/м ведення;

8. амінокровін;

9. реополіглюкін.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на систему згортання крові.

Мета: засвоїти класифікацію, МД, показання та протипоказання до застосування даних препаратів. Вміти виписати та з’ясувати вибір препаратів, що впливають на систему згортання крові.

Контрольні питання.

1. Коагулянти: вікасол, препарати кальцію, тромбін, фібриноген, фітопрепарати. МД, застосування при кровотечах, особливості введення окремих препаратів.

2. Антикоагулянти: гепарин, натрію гідроцитрат, неодикумарин, фенілін, сінкумар. МД, особливості застосування.

3. Антагоністи антикоагулянтів (протаміну сульфат, вікасол).

4. Антиагрегантні засоби: кислота ацетилсаліцилова, діпірідамол. Застосування.

5. Фібринолітики: фібринолізин, стрептокіназа. Застосування.

6. Антагоністи фібринолітиків (контрикал, кислота амінокапронова).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Сінкумар таб. по 0,002;

2. Діпірідамол таб. по 0,025;

3. 5% стерильний р-н кислоти амінокапронової 100 мл у фл.;

4. фібринолізин фл. по 20 000 ОД;

5. гепарин фл. 5 мл (10 000 ОД/мл);

6. тиклід;

7. фраксипарин;

8. гірудин;

9. стрептокіназа.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

7. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ.

Актуальність розділу.

На сьогоднішній день існує багато причин, які сприяють виникненню захворювань травного апарату. А якщо є багато причин, то препаратів для їх лікування потрібно ще більше. І визначитися в правильному виборі допоможе нам саме знання фармакодинаміки та фармакокінетики окремих препаратів.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на тонус та секрецію шлунку.

Мета: засвоїти основні особливості фармакодинаміки та фармакокінетики ЛЗ, що впливають на функції шлунку. Вміти правильно вибрати препарат та виписати його в рецепті.

Контрольні питання.

1. Засоби для підвищення апетиту: гіркоти, інсулін. МД, застосування.

2. Анорексигени: фенілін, дезопімон, фепранон, теронак. Застосування, ПЕ.

3. Засоби, що застосовують при недостатній секреції залоз шлунку: гістамін, сік шлунковий натуральний, пепсин, кислота хлористоводнева розведена. Принципи замісної терапії.

4. Засоби, що застосовують при надмірній секреції залоз шлунку: М-холіноблокатори (пірензепін), антигістамінні препарати (ранітідін, циметідін), антацидні засоби (магнію окис, алюмінію гідроокис, Альмагель). Особливості застосування, ПЕ.

5. Протиблювотні засоби: церукал, етаперазин.

6. Блювотні ЛП (апоморфіну г/х, препарати блювотного кореня, еметин).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Настойку полину;

2. Теронак;

3. Мікстуру з пепсином та кислотою хлористоводневою розведеною;

4. Гістаміну дигідрохлорид для п/шк введення;

5. Пірензепін таб.;

6. 4% суспензію алюмінію гідроокису 300 мл;

7. церукал таб.;

8. апоморфіну г/х;

9. метронідазол.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Ураков, “Как действуют лекарства внутри нас”, Ижевск – 2003.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на тонус та секрецію кишок.

Мета: засвоїти основні особливості фармакодинаміки та фармакокінетики ЛЗ, що впливають на функції травлення. Вміти правильно вибрати препарат та виписати його в рецепті.

Контрольні питання.

1. Жовчогінні засоби: кислота дегідрохолієва, Аллохол, Холензім, оксафенамід, фітопрепарати, М-холіноблокатори, спазмолітики міотропного типу дії (магнію сульфат, но-шпа, папаверін). МД, застосування. Різниця між холеретиками та холекінетиками.

2. Гепатопротектори: карсіл, ессенціалє, метіонін. Застосування.

3. Терапія хронічного панкреатиту: кислота хлористоводнева розведена, панкреатин, панзінорм, фестал.

4. Терапія гострого панкреатиту: М-холіноблокатори, антацидні засоби, контрікал.

5. Проносні засоби: магнію сульфат, натрію сульфат, олія рицини, фенолфталеїн, антраглікозиди. МД, застосування, ПЕ окремих препаратів.

6. Проти проносні ЛП (лопераміду г/х, смекта).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Смекту;

2. агіолакс;

3. регулакс;

4. магнію сульфат 33% р-н внутрішньо;

5. холосас;

6. мезим-форте;

7. контрикал;

8. Аллохол;

9. Ессенціалє капсули.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Ураков, “Как действуют лекарства внутри нас”, Ижевск: – 2003.

8. РЕЧОВИНИ З ПЕРЕВАЖНИМ ВПЛИВОМ НА ПРОЦЕСИ ТКАНИННОГО ОБМІНУ.

Актуальність розділу.

Найважливішим напрямком сучасної ендокринології є пошук та вивчення препаратів, які являються аналогами природніх гормонів, а також антигормональних ЛЗ. Суттєве місце в лікуванні захворювань ендокринної патології мають препарати поліпептидної структури та їх синтетичні замінники.

Біосинтез вітамінів здійснюється в основному поза організмом людини. Тому ми отримуємо вітаміни, головним чином з їжею. Вітаміни біологічно активні вже в малих дозах і необхідні для всіх життєвих процесів. Нестача вітамінів призводить до гіпо- та авітамінозів, надлишок – гіпервітамінозів. В зв’язку з широким застосуванням при різноманітних патологіях, медичним працівникам необхідно знати фармакологію вітамінів для раціонального та безпечного їх призначення.

Тема. Препарати гормонів, їх синтетичні аналоги та антагоністи.

Мета: засвоїти основні принципи гормонотерапії, фармакологію препаратів даної групи. Вміти виписати та з’ясувати вибір цих препаратів.

Контрольні питання.

1. Особливості гормонотерапії, її види (замісна, стимулююча, гальмуюча, неспецифічна).

2. Вплив гормонів передньої частки гіпофізу на функцію ендокринних залоз. Фізіологічне значення, застосування (кортикотропін, гонадотропін).

3. Фізіологічні властивості гормонів задньої частки гіпофізу. Застосування окситоцину, пітуітрину, адіурекрину.

4. Препарати гормонів щитовидної залози: тиреоідин, трийодтиронін. Застосування.

5. Антитиреоідні засоби (мерказоліл). Застосування, ПЕ.

6. Принцип дозування та застосування інсуліну. Невідкладна допомога при гіпо- та гіперглікемічній комі.

7. Пероральні гіпоглікемічні препарати: бутамід, глібутид. МД, застосування.

8. Глюкокортикоїди: преднізолон, дексаметазон. “Синдром відміни”.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Пітуітрин для п/шк введення;

2. Окситоцин в амп.;

3. Тіреоідин таб. по 0,05;

4. Мерказоліл таб. по 0,005;

5. Інсулін;

6. Бутамід таб. по 0,25;

7. тріамцинолон;

8. бекламетазон;

9. фторокорт, мазь.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Старкова, “Фармакотерапія в ендокринології”, М.: Медицина – 2009.

Тема. Препарати статевих гормонів, їх синтетичні аналоги та антагоністи.

Мета: засвоїти основні принципи гормонотерапії, сучасні аспекти пероральної контрацепції, фармакологію препаратів даної групи. Вміти виписати та з’ясувати вибір цих препаратів.

Контрольні питання.

1. Особливості гормонотерапії, її види (замісна, стимулююча, гальмуюча, неспецифічна).

2. Препарати жіночих статевих гормонів: естрон, сінестрол, прогестерон. Застосування.

3. Пероральні контрацептивні препарати: бісекурин, тризістон.

4. Андрогени: тестостерону пропіонат. Застосування, ПЕ.

5. Анаболічні стероіди: феноболін, метандростенолон. Призначення, можливі ускладнення.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. тестостерону пропіонат, амп.;

2. марвелон;

3. діане-35;

4. антеовін;

5. мікрофолін;

6. естрон, амп.;

7. 0,1% олійний р-н сінестролу по 1 мл;

8. 1% олійний р-н прогестерону по 1 мл;

9. феноболін в амп.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Старкова “Фармакотерапія в ендокринології” М – 2009.

Тема. Препарати вітамінів та неспецифічної стимулюючої терапії.

Мета: засвоїти загальні принципи та особливості вітамінотерапії та біостимуляторів. Знати фармакодинаміку та фармакокінетику даних препаратів. Вміти виписати препарати даної групи в рецепті.

Контрольні питання.

1. Роль вітамінів в організмі.

2. Класифікація вітамінів.

3. Поняття про авітаміноз, гіповітаміноз та гіпервітаміноз.

4. Особливості вітамінотерапії.

5. Препарати водорозчинних вітамінів: тіаміну бромід, рибофлавін, пірідоксину гідрохлорид, кислота нікотинова, кислота фолієва, цианокобаламін, рутін, кислота аскорбінова.

6. Препарати жиророзчинних вітамінів: ретинолу ацетат, токоферолу ацетат, ергокальциферол, вікасол.

7. Полівітамінні препарати: аскарутін, ревіт, ундевіт, декамевіт, квадевіт, мультітабс.

8. Біогенні стимулятори (екстракт алое, ФіБС, апілак).

9. Ферментні препарати (лідаза, трипсин).

10. Імуностимулятори (продигіозан, пірогенал, левам ізол, тималін, натрію нуклеінат).

11. Імунодепресанти (азатіоприн, цитостатики, глюкокортикоїди).

12. Антигістамінні препарати (кларитин, дипразин, димедрол, супрастин, діазолін, тавегіл, фенкарол, перитол).

Матеріали для самоконтролю.

Виписати рецепт на:

1. 3% р-н тіаміну броміду по 1 мл;

2. рибофлавін – таб. по 0,002 та очні краплі 0,01% р-н 10 мл;

3. 5% р-н пірідоксину гідрохлориду по 1 мл;

4. аскарутін;

5. 1% р-н кислоти нікотинової по 1 мл;

6. 10% олійний р-н токоферолу ацетату по 1 мл;

7. 0,0625% олійний р-н ергокальциферолу 5 мл для дитини віком 3 місяців;

8. кларитин;

9. апілак;

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 2010.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 2005.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 2010.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 2005.

Поиск по сайту: