Мал. 6. Генітальний герпес

Генералізована форма герпесу частіше розвивається у новонароджених і грудних дітей. Клінічна картина нагадує сепсис. Основні прояви хвороби: гарячка до 40 °С і вища, тяжка загальна інтоксикація, герпетична висипка та геморагії на обличчі й тулубі, жовтяниця, гепатолієнальний синдром, пневмонія, менінгоенцефаліт. Захворювання ускладнюється інфекційно-токсичним шоком або гепатаргією і закінчується летально.

Діагностика шкірної форми простого герпесу при типових проявах не складна. Значні труднощі виникають у випадку генералізованого герпесу, ураження очей, центральної нервової системи тощо.

У таких випадках проводять лабораторні дослідження (вірусологічні, імунофлюоресцентні, цитологічні та серологічні), які здійснюють в умовах стаціонару. З метою діагностики простого герпесу також використовують шкірну алергічну пробу з герпетичним антигеном.

Диференційний діагноз. З урахуванням клінічної форми герпесу необхідно виключити вітрянку, бешиху, сибірку, ентеровірусну герпангіну, екзему, ураження очей і центральної нервової системи іншої етіології.

Для ентеровірусної герпангіни характерне розміщення пухирців переважно на піднебінних дужках, рідше на м'якому піднебінні, язичку, мигдаликах. Кожен пухирчик оточений червоним вінчиком. При герпетичному стоматиті вони розташовані на слизовій оболонці у ділянці щік, кута рота, на яснах, язику, болючіші і зберігаються довше.

Лікування. Хворі на простий герпес шкіри лікуються переважно в домашніх умовах. При інших формах герпесів питання госпіталізації вирішується з врахуванням клінічного перебігу хвороби.

Висипку змазують фукорцином або брильянтовим зеленим. Місцево також застосовують мазі 1-2 % оксолінову, 3-5 % теброфенову і 50 % інтерферонову, 5 % крем зовіракса. Вогнища на слизових оболонках змочують розчинами інтерферону, новокаїну, пізніше змащують обліпиховою та шипшиновою олією. При офтальмогерпесі в кон'юнктиву закапують розчин інтерферону, ацикловіру, лікування здійснює окуліст. При тяжкому перебігу хвороби і генералізованій формі застосовують інтерферон внутрішньом'язово (інтрон А, лаферон) і ацикловір усередину та внутрішньовенно, одночасно дають великі дози дексаметазону (до 1,5 мг/кг маси тіла на добу), специфічний імуноглобулін. Якщо приєдналась бактерійна інфекція, показана антибіотикотерапія.

Для лікування і профілактики рецидивів застосовують донорський імуноглобулін, індуктори ендогенного інтерферону (циклоферон, амізон, аміксин, гропринозин), імунофан, неспецифічні адаптогени (елеутерокок, жень-шень). Суттєво збільшує міжрецидивні періоди герпетична полівакцина: 0,1-0,2 мл внутрішньошкірно 2 рази на тиждень, курс 5-10 ін'єкцій.

Диспансеризацію здійснюють при рецидивному герпесі, а також ускладнених формах. Осіб, які перенесли герпетичний менінгіт і енцефаліт, спостерігає невропатолог, офтальмогерпес – окуліст. Хворим, які страждають на часті рецидиви герпесу, наведений вище курс полівакцини повторюють через кожні 3-6 міс. протягом 3-5 років.

Профілактика та заходи в осередку. З метою запобігання герпесів слід уникати переохолодження і перевтоми, загартовувати організм. Щоб запобігти герпесу у новонароджених, необхідно уникати статевих стосунків наприкінці вагітності, своєчасно лікувати чоловіків і жінок з генітальною інфекцією. Дезінфекцію в епідемічному осередку не проводять.

Поиск по сайту: